Постанова № 73041177, 29.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 759/14034/17 Суддя (судді) першої інстанції: П'ятничук І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Беспалова О.О.

суддів: Губської О.А., Сорочка Є.О.

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Житомирської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Житомирської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0649/10100/17, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з винесеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, оскільки, на його думку, постанова не відповідає дійсним обставинам справи та прийнята з порушенням норм Митного кодексу України. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що 15 січня 2017 року позивачем через зону діяльності митниці було ввезено у митному режимі «транзит» транспортний засіб - автомобіль марки «Fiat Ducato» 1996 року випуску, р/н НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1.

21 січня 2017 року, внаслідок несправності двигуна, зазначений автомобіль було транспортовано для діагностики та ремонту на станцію технічного обслуговування «Vic-Service». При діагностиці було встановлено несправність головки блоку двигуна та паливної магістралі.

Ремонтні роботи тривали з 21.01.2017 року по 02.08.2017року, що підтверджується відповідною довідкою та актом здачі-прийняття робіт.

Після того як автомобіль було забрано з автомайстерні, позивач вирушив до пункту пропуску «Виступовичі» митного поста «Північній» Житомирської митниці ДФС для завершення митного режиму «транзит». При проведенні митно-прикордонного контролю вказаного транспортного засобу старшим державним інспектором пункту пропуску «Виступовичі» митного поста «Північній» Житомирської митниці ДФС Стороженко М.Ю. було складено протокол про порушення митних прави № 0649/10100/17 від 03.08.2017 року та 11.09.2017 року в.о. начальника Житомирської митниці ДФС Кубалем В.П. було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0649/10100/17, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно зі статтею 95 МК України строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

До строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається, зокрема, час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Положеннями статті 192 МК України визначено що, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Частиною третьою статті 470 МК України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видачу їх без дозволу органу доходів і зборів, у вигляді накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 за № 1669/21981 (далі - Порядок).

Відповідно до визначення у пункті 2 розділу VІІІ Порядку аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Пунктом 3 розділу VІІІ Порядку визначено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до пункту 5 Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Згідно із пунктом 6 Порядку, разом із заявою подаються, зокрема, документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку.

Відносини ремонту транспортних засобів в Україні регулюються Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2014 року № 615 (далі - Правила), які регулюють взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, їх складових частин (систем), а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг.

Згідно з пунктом 3 розділу 3 Правил послуги з технічного обслуговування і ремонту КТЗ чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

Відповідно до пункту 7 розділу 5 Правил документами, що підтверджують надання послуги є: акт передачі-прийняття КТЗ (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура.

Пунктом 8 розділу 7 Правил визначено, що, виконавець після виконання робіт надає замовнику такі документи: рахунок-фактуру, наряд-замовлення, накладну, квитанцію про оплату наданих послуг.

Як вірно зауважено апелянтом, на підтвердження перебування автомобіля на ремонті позивачем до митного органу було подано лише довідку та акт здачі-приймання робіт.

Таким чином, докази, надані позивачем, не є належним підтвердженням наявності аварії або обставин непереборної сили, що стали на перешкоді виконання ним приписів чинного законодавства, оскільки їх форма та перелік не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому висновок місцевого суду щодо безпідставного неврахування цих доказів при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 є помилковим.

За таких обставин, колегія суддів приходить до всиновку про перевищення позивачем встановленого МК України строку доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення терміном більше ніж на десять діб, що свідчить про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.

Зміст постанови в справі про порушення митних правил № 0649/10100/17 від 11.09.2017 року відповідає вимогам статей 283 та 284 КУпАП, підстав для її скасування не вбачається.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що строки накладення адміністративного стягнення на позивача за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, на момент винесення постанови закінчилися, оскільки вказане правопорушення є вчиненим на одинадцятий день після настання строку доставки транспортного засобу, передбаченого ст. 95 Митного кодексу України, є разовим правопорушенням і не може розглядатися як триваюче.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 Митного кодексу України - не пізніше, ніж через 6 місяців з дня виявлення цих правопорушень. Суд вважає, що ст. 467 Митного кодексу України не передбачено вичерпного переліку триваючих правопорушень, а лише констатується приналежність до таких порушень, у тому числі тих, що передбачені ст. ст. 469, 477- 485 Митного кодексу України.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.

При цьому, в положеннях Митного кодексу України не міститься визначення триваючого правопорушення.

Поряд з тим, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01 грудня 2003 року №22-34-1465, триваючим правопорушенням є такі, що пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Отже триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Тобто, невивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

Оскільки позивач ввіз транспортний засіб на митну територію України в режимі транзиту 15 січня 2017 року, то кінцевим терміном його вивезення за межі митної території України є 25 січня 2017 року, однак позивачем такий обов'язок виконаний не був.

Як встановлено обставинами справи, митним органом таке правопорушення виявлене 03 серпня 2017 року, при цьому, постанова про порушення митних правил винесена відповідачем 11 вересня 2017 року, тобто в межах піврічного строку з дня виявлення триваючого правопорушення.

Оскільки заявлені позивачем вимоги є безпідставними, висновок суду першої інстанції є необґрунтованим, доводи апеляційної скарги приймаються колегією суддів як належні.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 229, 308,310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Житомирської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил задовольнити.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О.О. БеспаловСуддя О.А. ГубськаСуддя Є.О. Сорочко (Повний текст постанови виготовлено 29.03.2018 р.)