Постанова № 73041129, 29.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/7095/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Карапута Л.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2018 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Чернігівської міської ради, начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради Шкуріної Людмили Григорівни про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року, ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Чернігівської міської ради, начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради Шкуріної Людмили Григорівни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №20 від 10 липня 2017 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності зач. 1 ст. 96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. та одночасно просив визнати причини пропуску строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення №20 від 10.07.2017 року поважними та поновити їх.

Обґрунтував позивач свої вимоги тим, що його неправомірно притягнуто до відповідальності зач. 1 ст. 96 КУпАП, з порушенням норм процесуального закону, оскільки протокол відносно позивача був складений без його присутності та винесена постанова без присутності позивача, а лише законного його представника.

Одночасно в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані про його сповіщення щодо часу та місця розгляду справи.

Також зазначив, що копію постанови було отримано поштою 14.07.2017 року, тому просить визнати причину пропущення строку оскарження поважною, так як позивач про винесення постанови був повідомлений лише зі слів його представника в телефонному режимі.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що на підставі звернення громадянки ОСОБА_5, спеціалістами Управління у період з 03 по 07 липня 2017 року проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкти: «Реконструкція житлового будинку за адресою АДРЕСА_1» суб'єктом містобудування ОСОБА_2

Відповідно до п.9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на виконання вищевказаної норми, позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті «Реконструкція житлового будинку за адресою АДРЕСА_1» суб'єктом містобудування ОСОБА_2 проводилась представниками Управління в присутності представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6, який підтвердив свої повноваження договором про надання правової допомоги від 02.04.2017 року.

Згідно договору ОСОБА_6 виступає представником ОСОБА_2 з усіх питань, пов'язаних з забудовою земельної ділянки, яка належить останньому та розташована по АДРЕСА_1 в усіх органах, установах та інстанціях незалежно від форм власності.

У звґязку з виявленим порушенням норм містобудівного законодавства, за результатами зазначеної перевірки складений протокол про адміністративне правопорушення від 04.07.2017 року в присутності законного представника позивача ОСОБА_6, згідно якого позивача повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 10 год. 00 хв. 10.07.2017 року у приміщенні Управління.

Примірник протоколу отримав представник ОСОБА_2, про що в ньому міститься відмітка.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем через уповноваженого представника був належним чином повідомлений ОСОБА_2 про час та місце розгляду адміністративної справи.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення від 10.07.2017 року №20 була винесена в присутності представника позивача та направлена відповідно до вимог ст. 285 КУпАП поштою (а.с. 28).

Одночасно про причини неприбуття на розгляд адміністративної справи позивач Управління не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а тому неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розглядові справи.

Надаючи правову цінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, п.1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють, зокрема виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільська, селищних, міських рад.

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, як виконавчий орган міської ради з питань державного архітектурно-будівельного контролю утворено рішенням сесії Чернігівської міської ради від 11 серпня 2016 року № 10/VII - 11 «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 28.12.2015 № 2/VII-9 "Про структуру виконавчих органів міської ради».

Відповідно до Положення про управління, затвердженого рішенням міської ради від 30.11.2017 № 25/YII - 23 «Про затвердження положень виконавчі органи міської ради у новій редакції» основним завданням управління є здійснення відповідно до законодавства України державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Щодо правового обґрунтування проведеної перевірки відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведенні планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом poботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену законами України.

У відповідності та на виконання вимог зазначених вище чинних нормативно-правових актів України, на підставі звернення громадянки ОСОБА_5, спеціалістами Управління у період з 03 по 07 липня 2017 року проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: «Реконструкція житлового будинку за адресою АДРЕСА_1» суб'єктом містобудування ОСОБА_2

Відповідно до п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Щодо послання на те, що перевірка проведена у відсутності позивача, колегія суддів зазнача наступне.

Так, колегія суддів вказує на те, що зазначена перевірка проводилась в присутності представника суб'єкта містобудування - ОСОБА_6, який підтвердив свої повноваження договором про надання правової допомоги від 02.04.2017 року. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_6 виступає представником ОСОБА_2 з усіх питань, пов'язаних з забудовою земельної ділянки, яка йому належить та розташована по АДРЕСА_1 в усіх органах, установах та інстанціях незалежно від форми власності.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначений адвокат був присутнім під час проведення перевірки, надав посадовим особам Управління договір про надання правової допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Крім того, відповідно до ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги.

Правова позиція щодо правомірності проведення перевірки та складення відповідних процесуальних документів в присутності представника суб'єкта містобудування знайшла своє відображення у висновках Колегії суддів Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/24848/17 (826/10444/16).

Щодо порушення виявленого під час провелення перевірки позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на те, що під час зазначеної перевірки встановлено та зафіксовано у відповідних процесуальних документах виконання позивачем будівельних робіт з будівництва прибудови до житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1, фактичні розміри якої складають 18,2м х 4,0 м, що підтверджується відповідним доказами, зокрема замірами, проведеними представниками Управління, де зафіксовані фактичні розміри прибудови 18,2м х 4,0м, фотофіксацією об'єкта перевірки, з якої вбачається виконання будівельних робіт з будівництва прибудови в розмірах не передбачених будівельним паспортом та фотофіксацією об'єкта перевірки, з якої вбачається виконання будівельних робіт з улаштування в прибудові отворів та відповідних чвертей для влаштування в прибудові в подальшому вікон.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельних ділянок здійснюється на підставі будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

Відповідно до вимог п. 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Згідно будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 95, виданого відділом архітектури Деснянської районної у місті Чернігові ради від 04.08.2015 року на зазначений об'єкт будівництва позивачу, розміри прибудови до житлового будинку повинні складати 11,5м х 2,6м.

Тобто, фактичні розміри прибудови не відповідають розмірам, встановленим будівельним паспортом забудови даної земельної ділянки, що є порушенням будівельних норм, стандартів і правил у відповідності до вимог ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Разом з тим, факт вчинення позивачем правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, за яке спеціальними нормами права передбачена певна відповідальність зафіксований в акті, складеному представниками Управління за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт 04.07.2017 року № 70.

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на те, що у зв'язку з виявленим порушенням норм містобудівного законодавства складений протокол про адміністративне правопорушення від 04.07.2017 року, згідно якого вбачається, що позивача повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 10.00 год. 10.07.2017 року в приміщенні Управління за адресою: м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 19. Примірник протоколу отримав представник правопорушника - ОСОБА_6

Таким чином, вказане свідчить про належне повідомлення уповноваженого представника позивача про час та місце розгляду адміністративної справи.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення від 10.07.2017 № 20 була винесена в присутності представника позивача та направлена відповідно до вимог ст. 285 КУпАП поштою.

Одночасно причини неприбуття на розгляд справи позивач Управління не повідомив, а тому згідно ч.2 ст. 270 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не обов'язковою.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 слід відмовити.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб