Постанова № 73041110, 28.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/1785/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Багрія В.М., Ніколіна В.В.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2018 року суддя Волоско І.Р., час ухвалення 14:35 год., місце ухвалення м.Львів у справі № 461/8154/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанови, дату складення повного тексту не зазначено, -

В С Т А Н О В И Л А:

24.11.2017р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ № 13/091/1252-1246 від 14 листопада 2017 року, винесену головним державним інспектором Луговим А.В. ГУ Держпраці у Львівській області, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,0 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ст.57 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивує тим, що в діях позивача, як Генерального директора ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» відсутня вина. Діяльність позивача не носить протиправного характеру, оскільки останній вживав всіх необхідних заходів щодо належного виконання «Комплексного проекту консервації рудника № 2 та рекультивації порушених земель» в межах своєї компетенції. Вважає, що в його діях відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, що відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, виключає провадження у справі.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із винесеною постановою суду, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, позивач подав апеляційну скаргу і просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести рішення, яким позов задоволити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що згідно із ч.5 статті 54 Закону України «Про надра», ліквідація і консервація гірничодобувних об'єктів або їх ділянок здійснюються за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та іншими заінтересованими органами в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері гірничого нагляду та промислової безпеки.

Остаточне рішення щодо внесення змін до проекту консервації рудника № 2 віднесено лише до компетенції власника цього рудника.

Вважає, що в його діях, як Генерального директора ПАТ «СГХП «ПОЛІМІНЕРАЛ» відсутня вина, його діяльність не носить протиправного характеру, оскільки вживав всіх необхідних заходів щодо належного виконання «Комплексного проекту консервації рудника № 2 та рекультивації порушених земель».

Крім того, до матеріалів справи долучені докази, що підтверджую погодження у попередніх роках відповідного Плану розвитку гірничих робіт лише по гірничій ділянці №1.

Висновки суду першої інстанції суперечать обставинам справи, які у судовому засіданні під присягою були наведені свідком ОСОБА_2

16.03.18р. на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення суду та зазначає, що відповідальність за невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населення несуть посадові особи підприємств. В даному випадку - це генеральний директор ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» ОСОБА_1, який повинен був забезпечити виконання вищезазначених норм і вимог законодавства України про надра.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача та його представника, які просять задоволити апеляційну скаргу, представника відповідача, яка просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 31.10.2017 року № 1624-11 та направлення на проведення перевірки від 31.10.2017 року № 1587 головним державним інспектором Луговим А.В. в період з 03.11.2017 по 14.11.2017 року була проведена планова перевірка додержання суб'єктами господарювання вимог законодавчих нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки, а також ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр та їх використанням на ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал».

Під час проведення перевірки встановлено, що на підприємстві не виконуються роботи, передбачені «Комплексним проектом консервації рудника № 2 та рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 166-р, із змінами, внесеними згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.01.2012 року № 46-р, а саме: протягом 2017 року не проводилось заповнення гірничих виробок рудника № 2 (500 тис. м3) насиченими розсолами (360 г/л) із хвостосховища, відповідно до «Плану розвитку гірничих робіт на 2017 рік по ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал», про що складений акт планової перевірки від 14.11.2017 року № 13/03/091/2609 та припис на усунення виявлених порушень від 14.11.2017 року № 13/03/091/2609-2101.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 14.11.2017 року серія ЛВ № 13/091/1252 та акту від 14.11.2017 року № 13/03/091/2609 винесено постанову про накладення на генерального директора підприємства ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення ч. 3 ст. 57 КУпАП в розмірі 3400 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова відповідача є правомірна, з чим не погоджується колегія суддів виходячи з наступного:

Адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність - ст.9 КУпАП.

Відповідно до ч.1, 2 ст.308 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів виходить за межі апеляційних доводів, щодо вини апелянта, з метою повного захисту порушеного права, а й з врахуванням належного оформлення оскаржуваного процесуального документа.

Відповідно до ст.283 КУпАП - розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

З оскаржуваної постанови відповідача вбачається невиконання робіт передбачених «Комплексним проектом консервації рудника № 2 та рекультивації порушених земель, ст.54 Кодексу України «Про надра»; зокрема, не проведення протягом 2017 року заповнення гірничих виробок рудника №2 насиченими розсолами, без зазначення дати виявленого правопорушення. В той час, коли з акту перевірки від 14.11.2017р. вбачається, що саме порушення зафіксовано до закінчення року.

Зі змісту ст.54 Кодексу України «Про надра» вбачається гарантування безпеки людей, майна і навколишнього природнього середовища. В той час, коли зі змісту оскаржуваної постанови відповідача таке не вбачається і не інкриміновано позивачу.

Притягуючи позивача до адміністративної відповідальності за ст.57 КУпАП та накладаючи штраф, відповідачем не зазначено за якою частиною даної статті, а, відтак, не зазначено за яке саме правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання представника відповідача на те, що бланк постанови не передбачає зазначення частини даної статті, тому посилання останнього на ч.3 ст.57 КУпАП вважає надуманим.

З огляду на вищевикладене, постанова суду підлягає до скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову, що узгоджується з положеннями ч.2 ст.2 КАС України.

керуючись ст.243 ч.3, 286, 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2018 року у справі № 461/8154/17 - скасувати та прийняти постанову, якою позов задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення Головного управління Держпраці у Львівській області серії ЛВ № 13/091/1252-1246 від 14 листопада 2017 року про притягнення ОСОБА_1 за ст.57 Кодексу України про адміністративне правопорушення - визнати протиправною та скасувати.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді В. М. Багрій В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 28.03.18