Постанова № 73041056, 27.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3255/16 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року (розглянуте в порядку письмового провадження, у м.Києві, дата складання повного тексту - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської Олени Степанівни про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач 1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської Олени Степанівни (далі - Відповідач 2) та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської Олени Степанівни щодо не внесення Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором-заявою №335816/47079/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 7 міс. в іноземній валюті від 16 червня 2014 року, право вимоги на який було відступлено на користь Позивача на підставі договору про відступлення права вимоги від 04 лютого 2015 року; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявську Олену Степанівну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо Позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором-заявою №335816/47079/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 7 міс. в іноземній валюті від 16 червня 2014 року, право вимоги на який було відступлено на користь Позивача на підставі договору про відступлення права вимоги від 04 лютого 2015 року; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити Позивача до Загального реєстру вкладників для здійснення виплати коштів за вкладами в АТ «Банк Фінанси та кредит» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором-заявою №335816/47079/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 7 міс. в іноземній валюті від 16 червня 2014 року, право вимоги на який було відступлено на користь Позивача на підставі Договору про відступлення права вимоги від 04 лютого 2015 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування. Зокрема, апелянт вказує на те, що Позивач звертався до Відповідача 2 із вимогою про включення його до переліку вкладників та до Відповідача 1 із вимогою щодо виплати гарантованої суми відшкодування за вкладами у встановленому законодавством порядку, отже, відповідно, має право на відшкодування належних йому коштів, в порядку, встановленому чинним законодавством. Однак, Відповідачем 2 в порушення прав Позивача та законодавства України, не включено в Перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідачем 2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства; у судовому засіданні представник Відповідача 2 заперечував проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість та законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідачем 1 відзив на апеляційну скаргу не подавався; у судове засіданні представник Відповідача не прибув, однак вказане не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача 2, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16 червня 2014 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Банк) та ОСОБА_5 (далі - Вкладник) укладено договір-заяву №335816/48079/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 7 міс. в іноземній валюті, за яким Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок НОМЕР_1 (надалі - Рахунок) у сумі 34576,00 доларів США (далі - Вклад), на строк з 16 червня 2014 року по 16 січня 2015 року. За час користування коштами Вкладу протягом строку, визначеного п.1 цього Договору-заяви, Банк нараховує і виплачує Вкладнику проценти за ставкою 12,10 % річних.

На виконання умов вказаного договору-заяви ОСОБА_5 внесено вклад у розмірі 34576,00 доларів США.

Також, 04 лютого 2015 року між ОСОБА_5 (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_2 (далі - Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за яким Позивач приймає право вимоги до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо повернення останнім частини вкладу у розмірі 6915,20 доларів США.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 27 липня 2015 року у справі №761/9062/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 27 листопада 2015 року стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_2 6915,20 доларів США - строковий банківський вклад, 76,16 доларів США - три проценти річних, а всього в сумі 6 991, 36 доларів США.

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 17 вересня 2015 року віднесено Національним банком України (далі - НБУ) до категорії неплатоспроможних згідно з постановою Правління НБУ №612.

На підставі постанови Правління НБУ від 17 вересня 2015 року №612 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб цього ж дня прийнято рішення №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасовому адміністратору банку». Згідно цього рішення виконавчої дирекції Фонду у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду Чернявську О.С. та делеговано останній всі повноваження тимчасового адміністратора банку строком на три місяці з 18.09.2015 року по 17.12.2015 року включно.

17 грудня 2015 року Національним банком України прийнято постанову №898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

З огляду на вказане, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18 грудня 2015 року №230 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».

В газеті «Голос Україна» №242 (6246) 23 грудня 2015 року опубліковано відомості про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що також було зазначено на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (www.fg.gov.ua).

Листом від 19 жовтня 2015 року №9-037310/20094 Позивача повідомлено про те, що на підставі постанови Правління НБУ від 17.09.2015 року №612 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» віднесено Національним банком України до категорії неплатоспроможних. Відповідно до вказаного рішення у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 18.09.2015 року по 17.12.2015 року включно.

Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Виплати за зазначеними договорами здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, але не більше 200 тисяч гривень (відповідно ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Подання до Фонду заяв на виплату коштів за договорами банківського вкладу, термін дії яких закінчився до введення та під час тимчасової адміністрації у Банку, законодавством не передбачено. За такими договорами виплата коштів здійснюватиметься за списками вкладників, які формує уповноважена особа Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2015 року та 15.01.2015 року Позивач звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» із заявами, в яких просив задовольнити вимоги шляхом включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів; надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію відносно включення ОСОБА_2 до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI (далі - Закон) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Частиною 3 статті 12 Закону встановлено, що виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. (ч.1 ст.26 Закону).

За приписами частини 1 статті 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Положеннями статті 27 Закону встановлено, що протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини 4 статті 26 цього Закону.

Відповідно до вимог Закону розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (далі - Положення).

Пунктами 3, 4 розділу ІІІ Положення (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення (пункт 6 розділу ІІІ Положення №14).

Згідно з пп.2, 3 розділу IV Положення Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому, відповідний перелік вкладників формується Уповноваженою особою Фонду лише один раз та виключно з метою визначення ресурсів Фонду, які будуть спрямовані на відшкодування коштів за вкладами.

Відшкодування коштів за вкладами здійснюється на підставі затвердженого виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

За приписами статті 1058 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (стаття 1059 ЦК України).

Частиною 1 статті 1062 ЦК України визначено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Згідно з ч.1 ст.1063 ЦК України фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.

Визначення імені фізичної особи (стаття 28 цього Кодексу) або найменування юридичної особи (стаття 90 цього Кодексу), на користь якої зроблений вклад, є істотною умовою договору банківського вкладу.

Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім'я.

Між тим, пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу.

У п.4 ч.1 ст.2 Закону зазначено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, договір банківського вкладу укладається саме між фізичною особою або юридичною особою та банком.

При цьому, за загальними нормами Цивільного кодексу України фізична особа має право зробити вклад на користь іншої особи, проте укладення вищезазначеного договору про відступлення права вимоги - це вже правовідносини між вкладником банку та Позивачем, що регулюється іншими нормами цивільного права.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 не укладалось договору банківського вкладу з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь Позивача.

Також, сам Позивач особисто від свого імені не укладав договору банківського вкладу або банківського рахунку із ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Отже, правочин щодо відкриття банківського рахунку не укладався, кошти на рахунок ним не вносились, Позивач не має вкладу у Банку (не є вкладником Банку), тому грошові кошти, про які зазначено у договорі про відступлення права вимоги не підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для включення ОСОБА_2 до Переліку вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які мають право на відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду.

Як вже зазначалось, положеннями ч.1 ст.26 Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику Банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти у розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом Банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Однак, станом на день початку процедури виведення Банку з ринку Позивач не був вкладником Банку.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, встановлено, що списання (перерахування) коштів з рахунку одного клієнта на рахунок іншого клієнта здійснюється обслуговуючим банком на підставі платіжного доручення платника - власника рахунку.

Слід зазначити, що відсутні докази належного звернення ОСОБА_5 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо перерахування коштів Позивачу за договором про відступлення права вимоги.

Також, ані ОСОБА_5, ані Позивач не надавали розрахункові документи банку (платіжні доручення) на перерахування грошових коштів в частині, у якій відступлено право вимоги ОСОБА_5 на користь Позивача.

Таким чином, Позивач не є вкладником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за договором, а відтак гарантії, визначені статтею 26 Закону на нього поширені бути не можуть.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 28 березня 2018 року.