Постанова № 73041040, 22.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/9298/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Губської Л.В. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати провести перевірку за фактами умисного порушення встановлених термінів виплати заробітної плати позивачу з боку директора КНП «ЦПМСД № 3 Дарницького району м. Києва» Швейгера Ярослава Леонідовича у встановленому законом порядку та прийняти рішення, які захистять наступні конституційні права позивача: право на виконання головного обов'язку держави, а саме: на утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст. 3 Конституції України), право на рівні конституційні права і свободи, а саме право на відсутність дискримінації (ст. 24 Конституції України), право на направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень до органів державної влади, посадових осіб органів, та зобов'язання посадових осіб розглянути заяву від 06 квітня 2017 року та надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40 Конституції України), право на своєчасне одержання винагороди (ст.43 Конституції України) і надати за її результатами законну і обґрунтовану відповідь.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - ОСОБА_6 звернулася з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_6 звернулася із заявами про умисне порушення встановлених термінів виплати заробітної плати:

- до начальника Управління праці та соціального захисту населення Дарницького району м. Києва Сої Тетяни Миколаївни - вх. № 01-10/871 від 04 квітня 2017 року (далі - заява від 04 квітня 2017 року);

- до начальника ГУ Держпраці у Київській області Музиченка Станіслава Валерійовича - вх. № П-2033 від 06 квітня 2017 року (далі - заява від 06 квітня 2017 року).

Листом Управління праці та соціального захисту населення Дарницького району м. Києва від 06 квітня 2017 року № 01-10/2799 направлено заяву позивача від 04 квітня 2017 року за належністю до ГУ Держпраці у Київській області.

За наслідками розгляду заяви від 04 квітня 2017 року, відповідач листом від 20 квітня 2017 року № 4/4.-71-2164-2290 надав позивачу відповідь, отримання якої нею не заперечується.

Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно не розглянуто її заяву від 06.04.2017р., звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, зокрема, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996р. № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96).

Відповідно до ст. 1 цього Закону, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі ст. 3 Закону № 393/96, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно ст. 7 зазначеного Закону, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Частиною другою статті 8 Закону № 393/96 установлено, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Аналогічні норми закріпленні в Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах, затвердженому Наказом Міністерства соціальної політики України від 16 листопада 2016 року № 1339.

В силу ч.ч. 1, 3, 4 ст. 15 цього Закону № 393/96, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до положень ст. 16 Закону, скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

При цьому, відповідно до ст. 20 Закону № 393/96, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернулась до начальника Управління праці та соціального захисту населення Дарницького району м. Києва Сої Тетяни Миколаївни та начальника ГУ Держпраці у Київській області Музиченка Станіслава Валерійовича із заявами (вх. № 01-10/871 від 04 квітня 2017 року та вх. № П-2033 від 06 квітня 2017 року про умисне порушення встановлених термінів виплати заробітної плати.

Натомість, листом Управління праці та соціального захисту населення Дарницького району м. Києва від 06 квітня 2017 року № 01-10/2799 направлено заяву позивача від 04 квітня 2017 року за належністю до ГУ Держпраці у Київській області.

Так, за наслідками розгляду заяви від 04 квітня 2017 року, відповідач листом від 20 квітня 2017 року № 4/4.-71-2164-2290 надав позивачу відповідь, отримання якої позивачем не заперечувалось.

Вказаним листом позивача було поінформовано про те, що в ході проведення перевірки адміністрацією КНП «ЦПМСД № 3» Дарницького району м. Києва» надано копію наказу № 49 від 28.12.2016р. про прийняття гр. ОСОБА_6 на посаду лікаря з медицини невідкладних станів на 0,5 ставки (відповідно до заяви від 12.12.2016р.).

Згідно наказу № 50 від 24.01.2017р., гр. ОСОБА_6 було оголошено догану за самоусунення від виконання посадових обов'язків шляхом ігнорування викликів на дім, про що позивача було ознайомлено під розписку.

Відповідно до вимог ст. 149 КЗпП України, адміністрацією КНП «ЦПМСД № 3 Дарницького району м. Києва» отримано від імені гр. ОСОБА_6 письмове пояснення.

Крім цього, адміністрацією КНП «ЦПМСД № 3 Дарницького району м. Києва» надано наказ № 55 від 03.02.2017р. «Про оптимізацію роботи відділення невідкладної медичної допомоги», відповідно до якого, місце чергування позивача визначено за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121», що відповідає вимогам ст. 32 КЗпП України.

Згідно ч. 1 пункту 4.4 Наказу «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення (ділі - Наказ) від 05.10.2005р. № 308/519, працівникам можуть установлюватись надбавки в розмірі до 50% посадового окладу.

Відповідно до ч. 4 п. 4.4 вказаного Наказу, працівникам закладу, установи надбавки установлюються керівником, а керівнику - органом вищого рівня, у межах фонду оплати праці.

Разом з тим, позивача поінформовано, що державних інспекторів не наділено правом проведення будь-яких фінансових або бухгалтерських розрахунків, пов'язаних з установленням сум не донарахованої заробітної плати, інших виплат, сум заборгованості, тривалості робочого часу, часу відпочинку, тощо.

До наданих розрахункових листків за січень-лютий 2017 року адміністрацією КНП «ЦПМСД № 3» Дарницького району м. Києва» гр. ОСОБА_6 здійснювалося нарахування персональної надбавки, святкові, нічні та за перепрацювання. Також, встановлення доплати будь-яких надбавок, премій, здійснюється на власний розсуд керівника організації, підприємства, установи.

Крім цього, адміністрацією КНП «ЦПМСД № 3» Дарницького району м. Києва» надано посадову інструкцію лікаря з медицини невідкладних станів відділення невідкладної медичної допомоги для дорослого населення КНП «ЦПМСД № 3 Дарницького району м. Києва», в якій відсутній підпис ОСОБА_6 про ознайомлення, що не відповідає вимогам ст. 29 КЗпП України.

За вказаним фактом у відношенні директора КНП «ЦПМСД № 3 Дарницького району м. Києва» Швейгера Я.Л. складено адміністративний протокол та направлено матеріали про накладення штрафних санкцій на підприємство.

Також, позивача було поінформовано про те, що відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 04.02.2016р. № 8, посадові особи Головного управління не можуть підміняти працівників підприємства при проведені розрахунків чи перерахунків розміру належних працівникові від підприємства виплат, готувати висновки про відповідність чи невідповідність вимогам нормативно-правових актів тих чи інших локальних актів роботодавця, з метою подальшої передачі цих розрахунків чи висновків працівникам, роботодавцям або іншим органам (функція експерта); приймати рішення, яке б примушувало керівника підприємства здійснювати будь-які виплати на користь конкретних осіб чи скасувало б дію наказів або розпоряджень, що порушують трудові права конкретних працівників (функція арбітра); вимагати від підприємства для наступної передачі іншим особам будь-які документи чи матеріали підприємства в т.ч. трудові книжки працівників (функція посередника).

Статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Таким чином, заява ОСОБА_6 від 04 квітня 2017 року, яка є аналогічною заяві від 06 квітня 2017 року, розглянута по суті та позивачу за наслідками її розгляду надано листом від 20 квітня 2017 року № 4/4.-71-2164-2290 відповідь.

Доводи апелянта з приводу того, що вищезазначені заяви є дублетними, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки такі заяви є повторним зверненням одного і того ж громадянина до одного і того ж органу з одного і того ж питання, що, згідно ч. 2 ст. 8 Закону № 393/96, не підлягає розгляду. При цьому, звернення позивача було розглянуто та надано відповідь по суті.

З огляду на зазначене, правові підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_6 від 06.04.2017р. та зобов'язання її розглянути - відсутні.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_6 та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Губська Л.В.Повний текст постанови виготовлено 27.03.2018 року