Постанова № 73040953, 28.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року справа №805/4031/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.,

за участю:

позивач - не прибув,

представника відповідача - Богданова Р.К., довіреність від 10.01.2018 року № 12/7-22

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у справі № 805/4031/17-а (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В., м. Слов'янськ, повний текст складено 02 лютого 2018 року) за позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі з 24 травня 2016 року по 26 червня 2017 року у сумі 20 289,36 грн. з коригуванням на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів, включаючи виплати, що враховують під час обчислення середньої заробітної плати за проміжок часу до підвищення, включаючи премії та інші виплати.

Рішенням від 23 січня 2018 року Донецький окружний адміністративний суд задовольнив позов на підставі того, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року в частині поновлення позивача на посаді виконана відповідачем шляхом прийняття відповідного наказу лише 26 червня 2017 року.

Стягнув з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 24.05.2016 року по 26.06.2017 року, включно, з урахуванням коефіцієнта підвищення посадового окладу в сумі 22 375грн. 77 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій послався на невірне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року та прийняти нове рішення про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі з 24.05.2016 року по 26.06.2017 року, включно, в сумі 20 289,36 грн. з коригуванням заробітної плати, включаючи премії та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення на коефіцієнт підвищення посадових окладів і тарифних ставок. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що при обчисленні середнього заробітку суд першої інстанції зробив розрахунок без урахування премії та інших виплат, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення на коефіцієнт підвищення посадових окладів і тарифних ставок.

Позивач в судове засідання не з'явився, в апеляційній скарзі заявив клопотання про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, встановила наступне.

Позивач, 12 жовтня 2011 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду, з позовом до Головного управління юстиції у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача виконуючий обовязки начальника Головного управління юстиції у Донецькій області, в якому позивач просив:

- поновити його на посаді головного державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського відділу юстиції;

- стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 21 липня 2010 року по 18 січня 2011 року;

- стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року, у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2016 року постанова Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року скасовані, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

04 квітня 2016 року Донецьким окружним адміністративним судом постановлена ухвала про прийняття до провадження справи № 2а/0570/17817/2011.

Позивач скористався своїми правами, передбаченими ст.ст. 51, 137 КАС України, і до початку розгляду справи по суті подав заяви про уточнення (доповнення) позовних вимог від 28 березня 2016 року та від 25 квітня 2016 року.

В остаточній редакції позовних вимог позивач просив:

- поновити його на посаді державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції;

- скасувати наказ від 18 грудня 2009 року № 1290;

- скасувати наказ від 27 жовтня 2011 року № 1820;

- зобовязати Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області внести зміни до трудової книжки позивача відповідно до діючого законодавства;

- стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 21 липня 2010 року по 18 січня 2011 року, з 28 жовтня 2011 року по 03 січня 2012 року та з 11 лютого 2015 року по день поновлення його на роботі;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 10 000 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року у справі № 2а/0570/17817/2011 позовні вимоги позивача задоволені частково.

Скасовано наказ відповідача від 18 грудня 2009 року № 1290 «Про звільнення ОСОБА_3». Скасовано наказ від 27 жовтня 2010 року № 1820 1290 «Про звільнення ОСОБА_3». Поновлено позивача на посаді головного державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції з 19 грудня 2009 року. Зобовязано відповідача внести до трудової книжки позивача запис про визнання недійсним запису № 10 «27 жовтня 2011 року звільнено з займаної посади у звязку із скасуванням рішення про скасуванням рішення про поновлення на посаді від 21 липня 2010 року на підставі наказу від 27 жовтня 2011 № 1820». Стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 33444 (тридцять три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

У вказаній постанові зазначено, що в частині поновлення позивача на посаді та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць 1597,88 грн. рішення підлягає негайному виконанню.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року у справі № 2а/0570/17817/2011 набрала законної сили 30 січня 2017 року (а.с.6-13).

05 квітня 2017 року Позивач звернувся до відповідача із заявою про виконання рішення суду в частині поновлення на посаді головного державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції з 19 грудня 2009 року (а.с.87).

19 квітня 2017 року відповідачем було надано відповідь, в якій зазначалось, що рішення суду буде виконано, однак, звернено увагу на те, що відповідача ліквідовано, про що є запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Вказана обставина унеможливлює проходження позивачем державної служби на вказаній посаді, але позивачу було запропоновано особисто прибути протягом 5 днів з моменту отримання цього повідомлення для вирішення питання подальшого проходження державної служби в органах юстиції Донецької області (а.с.89, 91, 93-94, 96-97, 102-103, 106-107).

Наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2017 року № 1639/1 ОСОБА_3 було поновлено на посаді головного державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції з 19 грудня 2009 року (а.с.14).

Вважаючи, що середній заробіток за час вимушеного прогулу повинен бути виплачений з 24 травня 2016 року (дата ухвалення постанови) по 26 червня 2017 року (Наказ від 26 червня 2017 № 1639/1 року), ОСОБА_3 звернувся до суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 23 червня 2015 у справі № 21-63а15.

Отже, згідно ст. 236 Кодексу законів про працю України виплата заробітної плати за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Як вже зазначалось, рішенням від 23 січня 2018 року Донецький окружний адміністративний суд задовольнив позов ОСОБА_3 Стягнув з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 24.05.2016 року по 26.06.2017 року, включно, з урахуванням коефіцієнта підвищення посадового окладу в сумі 22 375грн. 77 коп.

З апеляційної скарги позивача вбачається, що скаржник не погоджується з методом обчисленням середнього заробітку зробленого судом першої інстанції, оскільки під час розрахунку, судом не взято до уваги премії та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення на коефіцієнт підвищення посадових окладів і тарифних ставок.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з даним твердженням апелянта виходячи з наступного.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок №100).

Згідно п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівникам обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 3 Порядку № 100 При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

З аналізу вказаної норми вбачається, що премії включаються до заробітку на підставі розрахункової відомості на заробітну плату.

Суд зазначає, що судом першої інстанції розрахунок середнього заробітку позивача здійснювався зокрема з урахуванням довідки Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 22 вересня 2017 року № Г-368-1846 в якій відсутні дані щодо сплати премій та інших виплат які могли бути враховані при обчислені середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення на коефіцієнт підвищення посадових окладів і тарифних ставок.

За змістом п. 10 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу, до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Тобто коригуванню підлягає тільки середній заробіток за дні після підвищення посадового окладу.

Розмір середньоденної заробітної плати позивача встановлений та детально обрахований у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року № 2а/0570/17817/2011 - становить 74,32 грн.

Коефіцієнт підвищення розраховується шляхом ділення окладу, встановленого після підвищення на оклад до підвищення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року посадові оклади були збільшені з 01.01.2017 року по 26.06.2017 року посадовий оклад позивача підвищився з 2585,00 грн. до 3200 грн.

Згідно довідки Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 22 вересня 2017 року № Г-368-1846 з 01 січня 2017 року посадовий оклад позивача підвищився з 2585,00 до 3200 грн. з коефіцієнтом підвищення 1,23791.

За період з 24 травня 2016 року по 28 червня 2017 року затримка виконання рішення суду щодо поновлення на роботі становить 273 робочих дня, з них 155 робочих днів становить період з 24 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року, відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 20 липня 2015 року № 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» та 118 робочих дня за період з 01 січня 2017 року по 26 червня 2017 року, відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 05 серпня 2016 року № 11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік».

Отже, для визначення середнього заробітку з дня підвищення окладів за період з 24 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року необхідно:

74,32 грн. - відкоригований середньоденний заробіток за рішенням № 2а/0570/17817/2011 від 24 травня 2016 року х 155 робочих днів = 11 519 грн. 60 коп. - середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 24 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

Відкоригований середній заробіток з 24 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року з врахуванням коефіцієнту підвищення окладу становить 11 519 грн. 60 коп.

Щодо визначення середнього заробітку з дня підвищення окладів за період з 01 січня 2017 року по 26 червня 2017 року, то необхідно:

74,32 грн. відкоригований середньоденний заробіток за рішенням № 2а/0570/17817/2011 від 24 травня 2016 року х 118 робочих днів = 8 769 грн. 76 коп. - середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 01 січня 2017 року по 26 червня 2017 року.

Для визначення коефіцієнту коригування з 01 січня 2017 року після підвищення посадових окладів, необхідно посадовий оклад після підвищення, розділити на розмір посадового окладу, тобто 3200,00 грн. : 2585,00 грн. = 1,23791 коефіцієнт корегування з 01 січня 2017 року, що додатково підтверджено довідкою Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 22 вересня 2017 року № Г-368-1846.

Відкоригований середньоденний заробіток з 01 січня 2017 року по 26 червня 2017 року з врахуванням коефіцієнту підвищення окладу становить 10856 грн. 17 коп.:

8 769 грн. 76 коп. - середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 01 січня 2017 року по 26 червня 2017 року х 1,23791 коефіцієнт коригування = 10856 грн. 17 коп., відкоригований середній заробіток з 01 січня 2017 року по 26 червня 2017 року.

Загальна сума середньої заробітної плати з урахуванням коєфіцієнта за період з 24 травня 2016 року по 26 червня 2017 року становить 22 375грн. 77 коп. (11 519 грн. 60 коп. відкоригований середній заробіток з 01.05.2016 року по 31 грудня 2016 року + відкоригований середній заробіток з 01 січня 2017 року по 26 червня 2017 року - 10856 грн. 17 коп. = 22 375грн. 77 коп.).

Таким чином суд погоджує до висновок суду першої інстанції щодо проведення розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Враховуючи встановлені по справі обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 243, 244, 250, 310, 313 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у справі № 805/4031/17-а за позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення на роботі - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у справі № 805/4031/17-а - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 28 березня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Е.Г. Казначеєв