Постанова № 73040832, 29.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2018 рокусправа № 808/2412/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Семененка Я.В.

судді: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південь-Буд"

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року (суддя Лазаренко М.С.) у справі №808/2412/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південь-Буд" до Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

в с т а н о в и В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь-Буд" звернулося до суду з позовом, в якому просило:

1) визнати дії головного державного виконавця Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 незаконними;

2) скасувати постанову ВП №54344776 від 20 липня 2017 року про відкриття виконавчого провадження, постановлену головним державним виконавцем Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1, про стягнення з ТОВ “Південь-Буд” на користь держави штрафу у розмірі 130500,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач, з урахуванням заяви про зміну підстав позову (а.с.38), посилався на те, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області пропущено строк пред'явлення до виконання виконавчого документа - постанови №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 про накладення на ТОВ "Південь-Буд" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а тому державний виконавець був зобов’язаний повернути такий виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження». Такі твердження позивача ґрунтуються на тому, що із заявою про примусове виконання рішення - постанови №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 – стягувач звернувся до органу ВДВС 20.07.2017р. При цьому, на виконавчому документі зазначено дату набрання ним законної сили - 10.06.2016р., у зв’язку з чим вказаний документ міг бути пред’явлений стягувачем до примусового виконання в строк до 11.09.2016р. у відповідності до положень ч.1 ст.12 Закону України, за змістом яких виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох

місяців. Також, позивач вказував на невідповідність виконавчого документу вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на те, що в заяві про примусове виконання рішення стягувачем зазначено дату набрання чинності пред’явленого ним до примусового виконання виконавчого документу 22.06.2017р., тоді як у самій постанові №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 зазначено, що вона набула чинності 10.06.2016р.

РішеннямПостановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що постанова №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 фактично набрала чинності 22.06.2017, за результатами набрання законної сили судовим рішенням у справі №808/1886/16, яким відмовлено ТОВ “Південь-Буд” у скасуванні вищевказаної постанови. Таким чином, оскільки виконавчий документ набув чинності 22.06.2017 та фактично був пред’явлений до виконання 20.07.2017, суд дійшов висновку, що стягувачем дотримано строків пред’явлення такого виконавчого документа до виконання, а тому у державного виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчого документа з таких підстав. Крім цього, суд вказав на відповідність виконавчого документу вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Південь-Буд" звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржених дій та рішення відповідача. Заявник апеляційної скарги наполягає на своїй позиції, яка викладена у позові та яка фактично зводиться до того, що стягувачем порушено строки пред’явлення виконавчого документа до виконання, у зв’язку з чим державний виконавець неправомірно відкрив виконавче провадження за таким виконавчим документом. При цьому, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що граничний строк пред’явлення виконавчого документу до виконання є 04.10.2016р. Такий висновок, за позицією позивача, можливо зробити з огляду на перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ, який набув чинності 05.10.2016р. За позицією заявника апеляційної скарги, законодавцем встановлено тримісячний строк для набуття чинності новим Законом з метою надання можливості таким стягувачам як держава та державні органи, реалізувати своє право на звернення до органів ДВС з виконавчими документами (строк пред’явлення яких до дати набуття чинності новим Законом становив більше трьох місяців) в строк до 05.10.2016р.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25 травня 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області прийнято постанову №18/1008-22.2/1459 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на ТОВ “Південь-Буд” накладено штраф в розмірі 130500,00 грн. (а.с.15-17).

У вказаній постанові зазначено, що постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а саме: 10 червня 2016 року, строк пред’явлення постанови до виконання – 25 травня 2018 року.

20 липня 2017 року від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на адресу Токмацького ВДВС надійшла заява про примусове виконання рішення - постанови №18/1008-22.2/1459 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на ТОВ “Південь-Буд” накладено штраф в розмірі 130500,00 грн. (а.с.18).

20 липня 2017 року головним державним виконавцем Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №54344776, з примусового виконання постанови №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 виданої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (а.с.12).

Правомірність та обґрунтованість дій та постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржена постанова державного виконавця прийнята на підставі і у спосіб, що передбачені чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження».

Такі висновки суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 №606-ХІV (надалі - Закон №606, в редакції чинній на момент прийняття постанови №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною другою даної статті наведено перелік виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такими документами є рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.4 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Таким чином, постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 про накладення на ТОВ "Південь-Буд" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, є виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Відповідно до пункту 31 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі – Порядок) постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.

Згідно пункту 26 Порядку постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження.

Відповідно до пункту 29 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, за змістом наведених норм, постанова про накладення штрафу підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили. У разі ж оскарження постанови про накладення штрафу така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.

Як вбачається зі змісту постанови №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 остання набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а саме: 10 червня 2016 року.

Таким чином, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області визначено дату набрання законної сили постанови - 10.06.2016, з урахуванням того, що вказана постанова не буде оскаржена протягом 15 днів з дня її винесення.

Однак, встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 була оскаржена ТОВ "Південь-Буд" в судовому порядку.

Так, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 року по справі №808/1886/16 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Південь-Буд" до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області ОСОБА_2, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариства “Запоріжгаз” про скасування постанови.

Вказане судове рішення набрало законної сили 22.06.2017р.

Таким чином, як обгрунтовано зазначив суд першої інстанції, постанова №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 фактично набрала чинності 22.06.2017, за результатами набрання законної сили судовим рішенням у справі №808/1886/16, та з урахуванням вимог пункту 31 Порядку могла бути звернута до примусового виконання саме починаючи з цієї дати.

З 05 жовтня 2016 року набув чинності Закону України “Про виконавче провадження” №1404-19 від 02.06.2016, яким визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі – Закон №1404-19).

Відповідно до пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та Перехідні положення Закону №1404-19 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ч.1 ст.12 Закону №1404-19 виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною 2 статті 12 Закону №1404-19 строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Встановивши, що виконавчий документ - постанова №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016, набув чинності 22.06.2017р., а фактично такий виконавчий документ ДАБІ у Запорізькій області пред’явлено до виконання 20.07.2017р., суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що стягувачем дотримано строків пред’явлення такого виконавчого документа до виконання, а тому у державного виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчого документа з таких підстав.

Крім цього, проаналізувавши зміст постанови №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що такий виконавчий документ відповідає вимогам статті 4 Закону України “Про виконавче провадження”.

Згідно ч.6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Таким чином, отримавши 20.07.2017 виконавчий документ - постанову ДАБІ у Запорізькій області №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який відповідав вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», та який поданий в межах строку пред’явлення такого виконавчого документа до виконання, державний виконавець правомірно прийняв його до виконання та 20.07.2017 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності дій та рішення державного виконавця під час вирішення питання щодо відкриття виконавчого провадження на підставі постанови ДАБІ у Запорізькій області №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016р.

Крім цього, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що з аналізу положень ч.1 ст.2 та п.1 ч.1 ст.19 КАС України слідує, що в порядку адміністративного судочинства можуть бути оскарженні будь-які рішення (нормативно-правові акти чи правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, проте, задоволенню підлягають лише ті позовні вимоги про скасування рішень суб’єктів владних повноважень, які породжують безпосередні права та обов’язки для позивача та порушують його законні права та інтереси.

Суд першої інстанції правильно вказав на те, що в даному випадку позивач не обґрунтовує чим саме оскаржуваною постановою порушено його права та законні інтереси, з урахуванням того, що постанова №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є чинною та не скасована у судовому порядку, а тому штраф визначений у такій постанові підлягає сплаті позивачем.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південь-Буд" залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року по справі №808/2412/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строки, визначені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк