Постанова № 73040769, 26.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2018 рокусправа № 804/1077/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: ОСОБА_1

судді: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Лащенко Р.В.

за участі представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 р. (суддя Єфанова О.В.) в справі № 804/1077/17 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними рішень та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними рішень про ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; зобов’язання повторно розглянути клопотання від 02.08.2016 р. та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Новоолександрійвської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

На виконання ухвали судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду про залишення позову без руху кожним з позивачів пред’явлено окремий позов.

Так, ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 20-26 т.1).

ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 38-44 т.1).

ОСОБА_5 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 54-60 т.1).

ОСОБА_6 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 70-76 т.1).

ОСОБА_7 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 87-93 т.1).

ОСОБА_8 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 104-110 т.1).

ОСОБА_9 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 121-127 т.1).

ОСОБА_10 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 137-143 т.1).

ОСОБА_11 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 153-159 т.1).

ОСОБА_12 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 179-176 т.1).

ОСОБА_13 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 187-193 т.1).

ОСОБА_14 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 202-208 т.1).

ОСОБА_15 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 218-224 т.1).

ОСОБА_16 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 234-240 т.1).

ОСОБА_17 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 2-8 т.2).

ОСОБА_18 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 17-23 т.2).

ОСОБА_19 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 33-39 т.2).

Судом першої інстанції не приймалась ухвала про об’єднання позовів.

Позивачами доповнено обґрунтування позовних вимог у відповідних заявах, в яких зазначені доводи в обґрунтування незгоди із запереченнями на позови.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов'язання надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просять скасувати постанову з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, прийняти нове судове рішення про задоволення їх позовних вимог.

До судового засідання позивачі-апелянти не з’явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю, у зв’язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю апелянтів.

Інші позивачі до судового засідання не з’явились, відмовились від одержання судових повісток.

Відповідно до ст. 128 КАС України у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Через відмову від отримання судових повісток вказані особи вважаються належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, у зв’язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності не з’явившихся позивачів.

В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із клопотанням про надання дозволу 09.08.2016 р. За результатами розгляду заяв позивачів та доданих до них документів Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано відповіді від 09.09.2016 р. та 13.09.2016 р., якими відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, оскільки надані графічні матеріали не в повній мірі характеризують місце розташування земельної ділянки, що унеможливлює визначити місце їх місце розташування, та ці місця земельних ділянок не зазначені як бажані.

Встановивши, що надані позивачами документи не відповідають дійсності, оскільки у автоматизованій Системі діловодства у Держгеокадастрі залишились відсканованими графічні матеріали, з яких вбачається, що вказані матеріали не містять інформацію про місця розташування земельних ділянок щодо яких йде мова у заявах позивачів про відведення таких земельних ділянок, та також не зазначене місце розташування земельних ділянок як бажане, суд першої інстанції вважав, що висновок відповідача щодо неможливості вирішити питання позивачів про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області є обґрунтованим.

Суд першої інстанції зазначив, що постановою суду в справі № 804/6637/16 скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оформлені листами від 09.09.2016 р., про відмову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_8, наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що зобов'язання щодо вчинення дій є суто примусовим заходом, що може застосовуватися до суб'єкта, який не виконує або неналежним чином виконує покладені на нього законодавством обов'язки. Підставою для застосування певного зобов'язання до сторони судового процесу є встановлення факту порушення чи недотримання нею відповідних нормативних приписів, що змушує суд вжити належних заходів для припинення такого порушення та недопущення настання негативних наслідків. Оскільки позивачі не скористались правом оскарження рішення, дій чи бездіяльності відповідача, змінивши позовні вимоги шляхом їх зменшення, суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави для застосування до відповідача примусового заходу - зобов'язати надати дозвіл.

Здійснюючі перегляд справи у межах апеляційного оскарження, суд вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Предметом апеляційного перегляду є судове рішення в частині позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Апеляційне провадження за апеляційними скаргами інших позивачів не відкривалось, апеляційні скарги повернуто позивачам на підставі ст. 298 КАС України. Апеляційна скарга ОСОБА_12 залишена без руху, провадження у ній не відкривалось.

Судом встановлено, що 02.08.2016 р. позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області направлені засобами поштового зв’язку клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації. До клопотань кожним з позивачів надано копія паспорта, копія ідентифікаційного коду, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. 03.08.2016 р. відповідачем отримано клопотання позивачів.

Листами від 09.09.2016 р. відповідачем повідомлено позивачів, що надані позивачами графічні матеріали не в повній мірі характеризують місце розташування земельної ділянки, місцерозташування земельних ділянок не зазначене як бажане, що унеможливлює визначити її місце розташування та об’єктивно розглянути наданий пакет документів, у зв’язку з чим рекомендовано позивачам привести у відповідність наданий пакет документів та повторно звернутися із клопотанням про надання дозволу.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У спірних правовідносинах, з огляду на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету ОСОБА_25 України від 14 січня 2015 року № 15, та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року №14, таким органом є відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Держгеокадастр України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету ОСОБА_25 України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та ОСОБА_25.

Пунктом 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області передбачено, що Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як встановлено частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_25 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_26 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічні приписи містяться й в ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу, відповідно до якої відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, законодавець обмежив підстави відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою лише невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В розглядуваному випадку відповідачем не приймалось рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а документи повернуті позивачам із повідомленням, що надані позивачами графічні матеріали не в повній мірі характеризують місце розташування земельної ділянки, місцерозташування земельних ділянок не зазначене як бажане, що унеможливлює визначити її місце розташування та об’єктивно розглянути наданий пакет документів, у зв’язку з чим рекомендовано позивачам привести у відповідність наданий пакет документів та повторно звернутися із клопотанням про надання дозволу.

З приведених вище приписів законодавства випливає, що до повноважень відповідача не належить повернення клопотання та документів на розробку проекту землеустрою. З огляду на положення ч. 7 ст. 118 та ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідач при розгляді заяви про надання дозволу за розробку проекту землеустрою повинен прийняти одно з двох рішень: надати дозвіл на розробку проекту землеустрою або відмовити у наданні такого дозволу.

Зважаючи на приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, дії відповідача як органу державної влади з повернення позивачу документів без прийняття відповідного рішення є протиправними.

Як зазначено вище, підставою для повернення позивачу документів з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є те, що надані позивачами графічні матеріали не в повній мірі характеризують місце розташування земельної ділянки, місцерозташування земельних ділянок не зазначене як бажане, що унеможливлює визначити її місце розташування та об’єктивно розглянути наданий пакет документів.

Разом з тим, така підстава повернення позивачу документів не відповідає фактичним обставинам, оскільки позивачами додано до клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відповідні графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, про відведення яких просять позивачі (а.с. 30, 46, 62, 78 т.1).

Відтак, підстави повернення позивачу документів з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не узгоджуються із закріпленими законодавчо підставами відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про порушення відповідачем приписів Земельного кодексу України.

Приведені вище обставини не враховано судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із зобов’язанням відповідача повторно розглянути клопотання позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, оскільки відповідачем не приймалось рішення за клопотаннями позивачів, передбаченого ч. 7 ст. 118 та ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, а клопотання повернуті з формальних підстав.

Суд зазначає, що доводи відповідача, підтримані судом першої інстанції, щодо того, позивачами до позовних заяв надані інші графічні матеріали, ніж ті, що надавались відповідачу разом із клопотаннями про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою, не підтверджені належними доказами.

Крім того, як зазначено вище, відповідач у будь-якому разі не мав повноважень на повернення документів без прийняття відповідного рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Також є безпідставним посилання суду першої інстанції, що за відсутності позовних вимог про визнання рішення, дій або бездіяльності відповідача протиправними, суд не може застосувати до відповідача такий примусовий захід як зобов’язання вчинити певні дії.

В розглядуваному випадку підставою позовних вимог є саме порушення відповідачем процедури розгляду клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Встановивши порушення відповідачем процедури, встановленої законодавством, суд першої інстанції відповідно до приписів статті 162 КАС України в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваної постанови, мав повноваження на зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

Крім того, суд вказує на необґрунтоване посилання суду першої інстанції на неможливість зобов’язання відповідача вчинити певні дії через те, що повноваження відповідача є дискреційними.

Так, Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету ОСОБА_25 Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_25 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, прийняти клопотання або ні, а також прийняти за цими клопотання відповідне рішення або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Відтак, підстави повернення позивачу документів з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не узгоджуються із закріпленими законодавчо підставами відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про порушення відповідачем приписів Земельного кодексу України.

Приведені вище обставини не враховано судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи.

Крім того, суд вказує, що в порушення приписів ст. 116 КАС України в редакції, що діяла на час прийняття судового рішення, судом першої інстанції не постановлена ухвала про об’єднання позовних вимог різних позивачів в одне провадження.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із зобов’язанням відповідача повторно розглянути заяви позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, оскільки відповідачем не приймалось рішень за заявами позивачів, передбаченого ч. 7 ст. 118 та ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, а заяви повернуті з формальних підстав.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи; судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині його оскарження та ухвалення в цій частині нового рішення.

Оскільки позивачами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 судове рішення не оскаржено, а за апеляційною скаргою ОСОБА_12 апеляційне провадження не відкрите, суд не здійснює апеляційний перегляд справи в частині позовних вимог зазначених осіб.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 р. (суддя Єфанова О.В.) в справі № 804/1077/17 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 р. (суддя Єфанова О.В.) в справі № 804/1077/17 в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити в справі № 804/1077/17 в частині позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області нове судове рішення.

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 26.03.2018 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.03.2018 р.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко