Ухвала суду № 73040231, 29.03.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/3638/17

провадження № 2-а/0274/50/18

У Х В А Л А

29.03.18 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого-судді Замеги О.В.,

з участю секретаря Павлюк-Жук А.В.,

представника позивачів ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердичеві заяву про самовідвід судді Замеги О.В. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Бердичівської районної виборчої комісії Житомирської області про визнання протиправними та скасування рішень,-

встановив:

У провадженні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Бердичівської районної виборчої комісії Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішень Бердичівської районної виборчої комісії: від 11 вересня 2017 року про звернення до вищого керівного органу Аграрної партії України щодо відкликання депутатів Бердичівської районної ради Житомирської області та від 06 жовтня 2017 року про звернення до вищого керівного органу Аграрної партії України про визнання обраним депутатом Бердичівської районної ради наступного за черговістю кандидатів у депутати від Аграрної партії України.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише законом. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

26.03.2018 року головуючому у справі – судді Замезі О.В. стало відомо, що голова Бердичівської районної виборчої комісії Житомирської області (відповідача у справі) ОСОБА_3 входить до складу присяжних Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області та приймає участь в якості присяжного, зокрема у справі № 274/3597/17, яка розглядається під головуванням судді Замеги О.В. та її розгляд не завершено. Окрім того за її участі розглянуто цивільну справі № 2542/17 з ухваленням 13 березня 2018 року рішення.

З підстав неможливості об’єктивно вирішити дану справу 27.03.2018 суддею Замегою О.В. заявлено самовідвід. Відповідна заява зареєстрована у канцелярії суду.

Представник позивачів - ОСОБА_1 вважає, що дана заява підлягає задоволенню.

Представник відповідача - ОСОБА_2 вважає, що дана заява підлягає задоволенню у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача - ОСОБА_3 у вирішення питання самовідводу покладається на розсуд суду.

Згідно ч. 3 ст. 39 КАСУ, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Рішенням Європейського суду з прав людини "Мироненко і Мартенко проти України" від 10.12.2009, заява N 4785/02 визнано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через небезсторонність суду.

У пунктах 66, 68, 70 Рішення у справі "Мироненко і Мартенко проти України" від 10.12.2009, заява N 4785/02, ЄСПЛ вказав, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності(рішення у справах "Фей проти Австрії", рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді Б., певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (згадане вище рішення у справі Веттштайна, п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії", рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951 - 952, п. 58).

У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється" (рішення у справі "ОСОБА_7 проти Бельгії", рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (згадане вище рішення у справі Веттштайна, там само, та рішення у справі "ОСОБА_8 проти Іспанії", рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).

З урахуванням наведеного, та враховуючи той факт, що представник відповідача - голова Бердичівської районної виборчої комісії ОСОБА_3 входить до складу колегії при розгляді цивільних справ під головуванням судді Замеги О.В., що може в подальшому викликати в іншої сторони сумніви в об"єктивності та неупередженості головуючого у даній справі, суд вважає, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36-39 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Замеги О.В.у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Бердичівської районної виборчої комісії Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішень - задовольнити.

Справу невідкладно передати до канцелярії суду для авторозподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Замега