Рішення № 73039939, 29.03.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/68/18

Провадження № 2/307/458/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Панчишин В.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Тячів, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з вищевказаним позовом.

Посилається на те, що у відповідності до кредитного договору № б/н від 20.12.2007 р., який складається з заяви позичальника та умов надання банківських послуг і правил користування платіжною карткою, відповідачу ОСОБА_2 надано кредит у сумі 5300 грв., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Отримавши гроші ОСОБА_2 взяті на себе обов’язки по кредитному договору у повній мірі не виконав, не забезпечив повернення одержаного кредиту та не сплатив відсотки.

16.03.2015 р. ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом від 16.03.2015 р.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608. 1218, 1219 ЦК України, у зв’язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов’язання, які нерозривно пов’язані з його особою і не можуть бути виконанні іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи – її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов’язанням.

Згідно відповіді Тячівської держнотконтори від 29.07.2016 р. спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1, яка звернулася у нотаріальному порядку про прийняття спадщини.

19.08.2016 р. банк направив ОСОБА_1 лист-претензію про погашення заборгованості за кредитним договором.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором від 20.12.2007 р., становить 10642.93 грв., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 5062.68 грв. та заборгованості за відсотками у сумі 5580.25 грв.

Представник позивача у судове засідання не з’явився. Просить розглядати справу в його відсутності та проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Позовні вимоги підтримав.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася і не повідомила суду причини неявки. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 20.12.2007 р. року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, який складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою, на підставі якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5300 грв. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Взяті на себе зобов’язання погашати кредит та сплачувати нараховані відсотки передбачені договором ОСОБА_2 не виконав.

16.03.2015 р. ОСОБА_2 помер.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором від 20.12.2007 р. складається з заборгованості за кредитом у сумі 5062.68 грв. та заборгованості за відсотками у сумі 5580.25 грв.

З листа Тячівської державної нотаріальної контори № 310 102-14 від 11.07.2016 р. убачається, що після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа за № 556/2015 року. 16.06.2016 р. Тячівською держнотконторою було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частку у справі спільної часткової власності на квартиру на ім’я - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 16.06.2016 р. ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2, до складу спадщини входить ? частини трьохкімнатної квартири, розташованої за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Тересва, вул. Терешкової, № 26. 03.08.2016 р. банк звернувся з листом-претензією до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, у сумі 10642.93 грв.

Однак, на момент звернення до суду відповідачка заборгованість за кредитом не сплатила.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

За правилами ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1219 ЦК України визначено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.

В силу вимог ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України зобов'язання за кредитним договором входять до складу спадщини і обов'язок померлої особи (боржника) переходить до іншої особи - її спадкоємців.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

За змістом ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Частиною 1 ст. 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Враховуючи розмір заборгованості за кредитним договором, прийняття відповідачкою спадщини після смерті ОСОБА_2, а також враховуючи обсяг майна, яке вона отримала у спадщину, суд вважає за необхідне стягнути з неї на користь позивача заборгованість 10642.93 грв.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 слід стягнути на користь банку судові витрати у сумі 1600 банком при зверненні до суду з позовною заявою.

За таких обставин, ст.ст. 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282, 288, 289 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 608, 612, 1049, 1050, 1054, 1077, 1218-1220, 1281, 1282, 1296 ЦК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, № 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 2909282900311, МФО 305299, 10642 (десять тисяч шістсот сорок дві) гривні 93 коп. та одну тисячу шістсот гривень судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29.03.2018 року.

Головуючий: Гримут В.І.