Рішення № 73039594, 26.03.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/7030/17

2/303/354/18

ряд. стат. звіту - 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

при секретарі Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 до ПАТ «ВіЕс Банк», місцезнаходження м. Львів, вул. Грабовського, 11 та ОСОБА_2, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання кредитного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним.

Позов мотивований тим, що 22.06.2011 року між позивачем і ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу будинку, який розташований в м. Мукачево, по вул. Червоногірна, 70. На час укладення даного договору будинок під забороною (арештом) та у заставі не перебував. 30.11.2016 року позивач отримав копію заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 07.11.2016 року про звернення стягнення на предмет іпотеки. ОСОБА_4 даного рішення вона дізналась, що 06.06.2008 року ОСОБА_2 отримав від ВАТ «Електрон Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк») кредит у сумі 115 000 доларів США зі сплатою відсотків за коритсування кредитом у розмірі 12% річних з кінцевим терміном повернення 03.06.2033 року. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 06.06.2008 року між ПАТ «ВіЕс Банк» і ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме той будинок, який вона придбала від останнього. Позивач вважає, що кредитний договір є незаконним та таким, що суперечить вимогам законодавства, оскільки грошове зобов`язання як кредитора так і позичальника у кредитному договорі не виражене у грошовій одиниці України – гривні, а у іноземній, що у свою чергу призводить до недійсності договору.

Позивач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про відкладення розгляду справи, мотивуючи це тим, що вона хворіє, однак підтверджуючих документів про це не надавала. Також зазначала, що у разі визнання судом даної причини неявки в судове засідання не поважною, просить суд розглянути справу у її відсутності.

Представник відповідача ПАТ «ВіЕс Банк» - ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, у задоволенні позовних вимог просить суд відмовити, оскільки позов є необгрунтовним та безпідставним. Також зазначив, що це підтверджується рішеннями судів про стягнення заборгованості по предмету спору, про звернення стягнення, які на даний час є невиконаними.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про причину неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 07.11.2016 року позов ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки був частково задоволений (а.с. 10-13).

ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав №30471199 від 01.07.2011 року вбачається, що домоволодіння за адресою: м. Мукачево, вул. Червоногірна, 70, на підставі договору купівлі-продажу, на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (а.с. 14).

Згідно Договору купівлі-продажу будинку з розстрочкою платежу від 22.06.2011 року ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_1 майно, а саме – домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Мукачево, вул. Червоногірна, 70, Закарпатської області (а.с. 15-17).

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 15.03.2011 року позов ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору був задоволений та стягнуто з останнього на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованість у розмірі 1 292 541,72 гривень (а.с. 44,45).

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 07.05.2012 року позов ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на житловий будинок був задоволений та звернуто стягнення на житловий будинок №70 по вул. Червоногірна в м. Мукачево шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах, в межах процедури виконавчого провадження (а.с. 46-48).

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 28.07.2017 року позов ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки був частково задоволений (а.с. 49-56).

Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 19.12.2017 року рішення Мукачівського міськрайонного суду від 28.07.2017 року залишено без змін (а.с. 58-65).

06.06.2008 року між ВАТ «Електрон Банк» і ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №KF 49826, відповідно до якого останній отримав грошові кошти у розмірі 115 000 доларів США, строком на 15 років. Цього ж числа, з метою виконання умов Кредитного договору, між сторонами був укладений Іпотечний договір, згідно якого останній передав в іпотеку нерухоме майно, разом з його при належностями, за адресою: м. Мукачево, вул. Червоногірна, 70, Закарпатської області.

У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочиснтва є справедливий, неупереджений та совєчасний розгляд і вирішення цивільних справ зметою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підягає до задоволення, оскільки як було встановлено в судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 не було надано суду належних та допустимих доказів про те, що укладенням відповідачами вищезазначеного кредитного договору були порушені її права та законні інтереси.

При таких обставинах, поданий позов позивачем є безпідставним та необґрунтованим, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 263, 526, 530, 610, 627, 628, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 19, 23, 76-83, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним кредитний договір укладений 06 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ ОСОБА_6 (правонаступником якого є ПАТ ОСОБА_7) - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридц`яти днів з дня його проголошення.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір