Вирок № 73039496, 29.03.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3442/17

Провадження № 1-кп/191/387/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кухар Д.О.

за участю секретаря - Силкіної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040390001714 від 29 серпня 2017 року відносно:

ОСОБА_1, який народився у ІНФОРМАЦІЯ_3 дня в в с.Комендантівка, Кобиляцького району, працюючого ГЗК «Єрестівський комбінат» м. Горішні плавні, Полтавська область, електро - газозварювальником, одруженого, який має середню освіту, маючому на утриманні неповнолітню дитину, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за участю в судовому розгляді:

прокурора - Нікіфорова Ю.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28 серпня 2017 року, о 19 годині 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 2103» 1976 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автошляху М-18 зі сполученням Харків - Сімферополь-Алушта-Ялта, зі сторони м.Запоріжжя у напрямку м.Харків, котрий проходить в межах Синельниківського району, Дніпропетровської області.

Під час руху по вказаному автошляху, ОСОБА_1, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, при виникненні перешкоди для руху яку він об'єктивно спроможний виявити, а саме в момент виїзду велосипеду торгової марки «Україна» під керуванням ОСОБА_2, на смугу його руху, який намагався перетнути проїзну частину автошляху Харків - Сімферополь-Алушта-Ялта з права на ліво по ходу руху автомобіля «ВАЗ 2103», з другорядної дороги, водій ОСОБА_1, заходів до зменшення швидкості транспортного засобу під його керуванням до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, в порушенні даних вимог здійснив зіткнення з велосипедом торгової марки «Україна» під керуванням ОСОБА_2, який в той час частково перетнув проїзну частину автомобілю та задньою частиною контактував з автомобілем «ВАЗ 2103».

В результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи №531 від 25.09.2017 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: «Політравма. Відкрита черепна - мозкова травма. Забій головного мозку 2-го ступеню. Геморагічний забій правої скроневої і лобної частини. Розрив шкіри зовнішнього слухового проходу зліва. Закрита травма грудної клітини. Забій лівої легені. Багато численні переломи 1-9 ребер зліва. Забій серця. За своїм характером, комплекс всіх вище зазначених тілесних ушкоджень: голови, тулуба та кінцівок, у своїй сукупності, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

У відповідності з висновком судової авто технічної експертизи № 6/10.1-906 яка проведена НДЕКЦ МВС України від 20 вересня 2017 року, водій автомобілю НОМЕР_2, ОСОБА_1, повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР України в якому вказано: 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

В даній дорожній обстановці дії водія автомобілю НОМЕР_3, ОСОБА_1, не відповідали вимогам п. 12.3. Правил дорожнього руху України, що в свою чергу, з технічної точки зору, знаходилось в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачена ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, та пояснив, що дійсно викладені вище обставини мали місце 28 серпня 2017 року, о 19 годині 40 хвилин, він керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2103» 1976 року випуску, рухаючись по автошляху М-18 зі сполученням Харків - Сімферополь-Алушта-Ялта, зі сторони м. Запоріжжя у напрямку м. Харків, здійснив наїзд на велосипед торгової марки «Україна» під керуванням ОСОБА_2, після чого викликав поліцію та швидку медичну допомогу. В скоєному злочині щиро розкаюється, просить суд призначити покарання зі звільненням від покарання за амністією, оскільки у нього на утриманні є малолітня дитина, проти стягнення з нього судових витрат не заперечує.

Потерпілий ОСОБА_3 надав суду заяву, в якій просить підготовче судове засідання та судовий розгляд кримінального провадження проводити без його участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 не має.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання: визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку. Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти судового розгляду в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, відтак, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку. Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_1 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_1, вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винуватого, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.

ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

До пом'якшуючих обставини, згідно положень ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує положення ст.ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає за необхідне для виправлення обвинуваченого призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, зі звільненням від призначеного покарання за п. в ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Речові докази у справі - велосипед торгової марки «Україна, який передано потерпілому ОСОБА_3 під розписку - слід залишити у власності ОСОБА_3, автомобіль НОМЕР_4, який передано обвинуваченому ОСОБА_1 під розписку - слід залишити у володінні ОСОБА_1

Судові витрати по справі за проведення експертизи, які склали шістсот дев'яносто дві грн. 09 коп. слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне обвинуваченому не обирати.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1, у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 286 КК України.

3а ч.2 ст. 286 КК України призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільнивши його від покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Речові докази у справі - велосипед торгової марки «Україна, який передано потерпілому ОСОБА_3 під розписку - залишити у власності ОСОБА_3, автомобіль НОМЕР_4, який передано обвинуваченому ОСОБА_1 під розписку - залишити у володінні ОСОБА_1

Судові витрати по справі за проведення експертизи, які склали 692 (шістсот дев'яносто дві) грн. 09 коп. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, одержувач платежу: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: Д. О. Кухар