Рішення № 73039442, 28.03.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/1744/18

2/243/1074/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Гусинського М.О.,

при секретарі Мірошниченко В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі № 12 суду м. Слов’янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Слов’янської міської ради про визнання права власності на 3/4 частки житлового будинку та земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

06.03.2018р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Слов’янського міськрайонного суду з позовом до Слов’янської міської ради про визнання права власності на 3/4 частки житлового будинку та земельної ділянки, пояснюючи свої вимоги наступним:

02 квітня 2017 року помер їхній батько ОСОБА_3, який був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Пролетарський), буд. 3, після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з 3/4 часток житлового будинку №73 по вулиці Варшавська, в місті Слов’янськ, та відповідної частки земельної ділянки. Вони є спадкоємцями першої черги за законом і у встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори і подали заяви про прийняття спадщини, але 9 лютого 2018 року державний нотаріус ОСОБА_4 винесла постанову про відмову у вчиненні нормальних дій і відмовила їм у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, пославшись на те, що за даними БТІ житловий будинок був знесений, а замість нього був побудований новий, право власності на який оформлено не було, а з приводу спадкування земельної ділянки нотаріус зазначила, що видати свідоцтво не можливо у зв’язку з тим, що не можливо визначити розмір часток співвласників. Інша 1/4 частка домоволодіння належала покійному брату їхнього батька ОСОБА_5, який помер 08.06.2008 року, скадкоємцями на яку за по закону є його доньки, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їм також було відмовлено з тих же підстав. Спірний житловий будинок належав їхній родині з 1939 року. В 1949 році після смерті діда будинок успадкувала його дружина ОСОБА_6 та його неповнолітні діти ОСОБА_3 - їхній покійний батько, ОСОБА_5 та ОСОБА_7. В 1964 році їхня покійна бабка ОСОБА_6 та дядько ОСОБА_7 подарували свої частки ОСОБА_3, і з того часу будинок належав покійному батьку ОСОБА_3 3/4 частка та вже покійному дядьку ОСОБА_5 1/4 частки. Згідно даних технічної інвентаризації станом на 1965 рік старий будинок, який було побудовано ще до революції 1917 року, було знесено і замість нього побувано новий.

Таке будівництво у розумінні чинних на той час нормативно правових актів не було самовільним.

Оформлення свідоцтва на право власності на об’єкти, які були незакінчені будівництвом станом на 05.08.1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявністю актів приймання в експлуатацію, по об’єктах, що збудовані до 05.08.1992 року тобто до прийняття Постанови КМУ від 05.08.1992 року №449, якою був встановлений порядок прийняття в експлуатацію закінченим будівництвом об’єкту, правовстановлюючим документом є технічний паспорт.

Відповідно до п.3.1. зазначеного Порядку документом, що засвідчує відповідність закінченим будівництвом до 05.08.1992 року об’єктом, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм і т.д. зокрема для потреб державної рєстрації права власності на нерухоме майно є технічний паспорт, складений за результатами технічного обстеження. Аналіз вище вказаних норм законодавства, що були чинними на дату будівництва спірного будинку дає підстави стверджувати, що будинок не є самовільним будівництвом і на нього були оформлені усі документи, які на той час підтверджували право власності.

Просять суд визнати за ними право власності по 3/8 частки житлового будинку та земельної ділянки кожному.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з’явились, але надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_8 міської ради до суду не з’явився, але від міського голови надійшла заява про розгляд справи без участі представника Слов’янської міської ради.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:

Зі свідоцтва про право на спадщину слідує, що в 1949 році після смерті ОСОБА_9 будинок успадкувала його дружина ОСОБА_6 та його неповнолітні діти ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_5 (а.с.12).

З акту інвентаризації нерухомого майна від 10.06.2015 року слідує, що на земельній ділянці знаходиться житловий будинок літ. «Б-1», побудований згідно довідки КП «БТІ» від 28.05.2015р. № 1313-3/0,45/01 у 1961р. замість знесеного будинку літ. «А-1», який був непридатний для проживання (а.с.14-15).

З довідки КП «БТІ» № 1313-3/0,45/01 від 28.05.2015р. слідує, що згідно останньої поточної інвентарізації, проведенної 08.01.1981р., право власності на житловий будинок «Б-1» станом на 01.01.2013р. в КП «БТІ» не зареєстроване (а.с.16).

З державного акту на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_5 та ОСОБА_3 слідує, що акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10251 (а.с.13-17).

Вартість земельної ділянки за адресою: м. Слов’янськ, вул. Варшавська, 73 станом на 23 лютого 2018 року згідно звіту про експертну оцінку земельної ділянки складає 19540 грн. (а.с. 18-19).

Ймовірна ринкова вартість житлового будинку за адресою: м. Слов’янськ, вул. Варшавська, 73 станом на 23 лютого 2018 року згідно звіту з незалежної оцінки становить 51046 грн. (а.с. 20-21).

З договору дарування № 1422/5а-335 від 12.11.1964р. слідує, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 подарували ОСОБА_3 по 1/2 частки житлового будинку з побутовими спорудами та земельної ділянки за адресою: будинок 73 (колишній № 67) по вул. Комінтерну м. Слов’янськ. З того часу частка будинку яка належала ОСОБА_3 складала 3/4 частки (а.с. 22).

ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом серії І-НО № 379774 від 14.10.1971р. про народження ОСОБА_1 (а.с.23).

Виходячи з позиції чинного законодавства і спираючись на правові висновки ВСУ сладені у Постанові від 18.12.2013 року по справі 6-23339св13, для визнання права власності порядку спадкування необхідно становити, що будинок, домоволодіння не є самочинним будівництвом та може спадкуватися як об’єкт нерухомості.

Наявність правових підстав для визнання за спадкоємцем права власності на будинок у порядку спадкування з огляду на відсутність реєстрації права власності на окреслений будинок за спадкоємцем, пов’язується із такими фактами:

- будівництво відбулось на виділеній (законно набутої) земельної ділянці;

- на момент смерті спадкодавця будинок був повністю збудований.

Всі факти, які підлягають доказуванню, підтверджені відповідними документами, так:

- відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.02.1960 року покійний успадкував 3/4 частку домоволодіння №73 по вулиці Варшавська (колишня вул. Комінтерна №67).

- земельна ділянка під будинком була набута у користування з початку на підставі договору купівлі-продажу будинку в 1936 році потім право на цю ж земельну ділянку було затверджено рішенням Слов’янського міськвиконкому від 04.06.1958 року, (цей факт підтвержено відміткою в технічному паспорті).

Станом на 25.07.1965 року (дату проведення інвентаризації) спірний будинок вже було збудовано, у спірному будинку був зареєстрований та проживав ОСОБА_5.

Під час обстеження проведеного в 2015 році також було встановлено, що будинок побудовано в 1961 році

і він є закінченим будівництвом.

У відповідності зі ст. 328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

З положень ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі - продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, без перервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно.

Отже, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, в спірному будинку був зареєстрований та проживав покійний брат спадкодавця, позивачі також на законних підставах володіють будинком, що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, по вулиці Варшавська, №73 (колишня вул. Комінтерну №67) вже понад 10 років, є власниками по 3/8 частки будинку кожному, однак засвідчити своє право власності вони не мають можливості.

Іншого шляху, ніж визнання права власності на будинок, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, по вулиці Варшавська, №73 (колишня вул. Комінтерну №67) в судовому порядку, у позивачів немає..

Таким чином, у суду є всі обґрунтування для задоволення позову у повному обсягу та визнання права

власності за ОСОБА_1 на 3/8 частки житлового будинку №73 по вулиці Варшавська (колишня вул. Комінтерну№67) в місті Слов’янськ та відповідною часткою побутових споруд гараж - Г, вбиральня - Д, колодязь №1, огорожа №2-3, і 3/8 частки земельної ділянки по вулиці Варшавська, №73 (колишня вул. Комінтерну №67) в місті Слов’янськ (кадастровий номер відсутній) загальною площею 0,0546, що розташована в межах від А до Б зем.діл. №65, від Б до В зем. діл. №75 по вул. Варшавська (Комінтерну), від В до Г вулиця Варшавська (Комінтерну), та визнання права власності за ОСОБА_2 на 3/8 частки житлового будинку №73 по вулиці Варшавська (колишня вул. Комінтерну№67) в місті Слов’янськ та відповідною часткою побутових споруд гараж - Г, вбиральня - Д, колодязь №1, огорожа №2-3, і 3/8 частку земельної ділянки по вулиці Варшавська, №73 (колишня вул. Комінтерну №67) в місті Слов’янськ (кадастровий номер відсутній) загальною площею 0,0546, що розташована в межах від А до Б зем.діл. №65, від Б до В зем. діл. №75 по вул. Варшавська (Комінтерну), від В до Г вулиця Варшавська (Комінтерну), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-10, 12-14, 14, 81, 223, 259, 263 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Слов’янської міської ради про визнання права власності на 3/4 часток житлового будинку та земельної ділянки - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, паспорт громадянина України з безконтактним носієм 000503053, виданий органом – 1455 від 26.04.2017 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично мешкає за адресою: м. Слов’янськ, пров. Солідарний (Пролетарський), буд. 3:

-право на власності на 3/8 частки житлового будинку №73 по вулиці Варшавська (колишня вул. Комінтарну

№67) в місті Слов’янськ та відповідною часткою побутових споруд гараж - Г, вбиральня - Д, колодязь №1, огорожа №2-3, і 3/8 частки земельної ділянки по вулиці Варшавська, №73 (колишня вул. Комінтерну №67) в місті Слов’янськ (кадастровий номер відсутній) загальною площею 0,0546, що розташована в межах від А до Б зем.діл. №65, від Б до В зем. діл. №75 по вул. Варшавська (Комінтерну), від В до Г вулиця Варшавська (Комінтерну).

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, НОМЕР_3 виданий Слов’янським MB УМВС України в Донецькій області 21.02.1997 року, зареєстрований та мешкає за адресою: м. Слов’янськ, вул. Свободи, 38/45:

-право на власності на 3/8 частки житлового будинку №73 по вулиці Варшавська (колишня вул. Комінтерну

№67) в місті Слов’янськ та відповідною часткою побутових споруд гараж - Г, вбиральня - Д, колодязь №1, огорожа №2-3, і 3/8 частки земельної ділянки по вулиці Варшавська, №73 (колишня вул. Комінтерну №67) в місті Слов’янськ (кадастровий номер відсутній) загальною площею 0,0546, що розташована в межах від А до Б зем.діл. №65, від Б до В зем. діл. №75 по вул. Варшавська (Комінтерну), від В до Г вулиця Варшавська (Комінтерну).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов’янського міськрайонного суду М.О.Гусинський