Ухвала суду № 73039323, 29.03.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

провадження № 4-с/243/2/2018

справа № 243/5574/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Гусинського М.О.,

при секретарі – Мірошниченко В.В.,

за участю представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 12 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність головного державного виконавця, заступника начальника міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції в Харківської області ОСОБА_3 при виконанні рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що в провадженні Дергачівського PB ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 перебуває виконавче провадження № 48691197, відкрите 11 вересня 2015 року на підставі виконавчого листа № 2/243/2374/2015 виданого 12 серпня 2015 року Слов’янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з громадянина ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в розмірі 366 058 грн. 83 коп. 17 червня 2017 року скаржником з Дергачівського районного відділу ДВС було отримано постанову про повернення виконавчого документа стягувану від 12 червня 2017, що прийнята у рамках виконавчого провадження ВП 48691197 державним виконавцем Мєрємєрєю В.П. відповідно до п. 2 частини 1 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Вважає дану постанову про повернення виконавчого документу стягувану протиправною, та такою що суперечить п. 2.ч. 1 статті 37 Закону. За змістом оскаржуваної постанови, державний виконавець повертає скаржникові, як стягувану, виконавчий лист у зв’язку із тим що боржник ОСОБА_4 в органах Державної податкової служби на обліку не перебуває, офіційно не працевлаштований, серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів відсутній, в порушенні кримінальної справи по поданню державного виконавця за невиконання рішення суду відмовлено, в обмеженні у праві виїзду за кордон за поданням державного виконавця відмовлено з причин порушення конституційного права боржника на вільне пересування, відсутності у боржника іншого рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення та безрезультатністю розшуку іншого майна боржника протягом року. Також державний виконавець зазначає, що за боржником ОСОБА_4 зареєстрована однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 в якій зареєстроване місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_5, 2014 року, та для реалізації даного майна необхідний дозвіл служби у справах дітей на реалізацію майна, що можливе за умови надання малолітній дитині рівноцінного житла. З початку відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Дергачівського PB ДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3 умисно не виконується зазначене судове рішення та допускаються дії, а також бездіяльність, направлені на свідоме перешкоджання виконанню судового рішення.

Так, ухвалою Слов’янського міськрайонного суду від 25 липня 2016 року, що набула законної сили 02 серпня 2016 року, (справа № 243/5324/16-ц) було визнано неправомірними та скасовано постанови головного державного виконавця Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3 про відкладання провадження виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48691197, а саме постанови від 30 жовтня 2015 року, 09 листопада 2015 року, 23 листопада 2015 року, 07 грудня 2015 року, 21 грудня 2015 року, 05 січня 2016 року, 20 січня 2016 року, 03 лютого 2016 року, та постанову головного державного виконавця Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3 за виконавчим провадженням № 48691197 про зупинення виконавчого провадження від 10 травня 2016 року. Ухвалою Слов’янського міськрайонного суду від 23 серпня 2016 року, що набрала законної сили 30 серпня 2016 року, (справа № 243/3931/16-ц) було визнано неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу головного державного виконавця Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3 щодо належного виконання заочного рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 22 липня 2015 року щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 користь, суми боргу у розмірі 366 058 грн. 83 коп. 16 листопада 2016 року Слов’янською місцевою прокуратурою Донецької області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016051720000115 за ч. 2 ст. 382 КК України, були внесені дані за заявою скаржника про вчинення кримінального правопорушення, а саме за фактом умисного невиконання рішення суду, що набрало законної сили вчинене службовою особою головним державним виконавцем Дергачівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції в Харківській області ОСОБА_3

Після чисельних скарг та звернення до Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області із клопотанням про обмеження боржника у праві виїзду за кордон, 23 березня 2017 року державним виконавцем Мєрємєрєю В.П. було надіслано подання до Дергачівського районного суду Харківської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4 без вилучення паспортних документів. Із відповіді начальника Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області № 7802 від 11.05.2017 року слідує, що 13 квітня 2017 року до відділу надійшла ухвала № 619/1160/17 від 11 квітня 2017 р. Дергачівського районного суду про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу ОСОБА_4 в зв’язку з порушенням конституційного права боржника на вільне пересування». При цьому, зі змісту ухвали Дергачівського районного суду № 619/1160/17 від11 квітня 2017 року вбачається чергове порушення з боку державного виконавця Мєрємєрі В.П. вимог цивільного процесуального закону, ЗУ «Про виконавче провадження», бездіяльність та неналежне виконання своїх посадових обов’язків при здійсненні виконавчого провадження № 48691197.

Так, ухвалою Дергачівського районного суду від 11.04.2017 року № 619/1160/17 були встановлені наступні факти: в порушення вимог ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України державний виконавець Мєрємєря В.П. у судове засідання по розгляду клопотання не з з’явився; подання не погоджене в установленому законом порядку з начальником Дергачівського РВ ДВС; суд дійшов висновку, що з матеріалів наданого подання не вбачається факт умисного ухилення боржника від виконання власних боргових зобов’язань, а з матеріалами виконавчого провадження державний виконавець, який звернувся до суду з поданням, не з з’явився; за весь час проведення виконавчого провадження боржник жодного разу не притягався до відповідальності згідно ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження»; державним виконавцем не доведено, що органами ДВС були вжиті усі можливі та необхідні дії для забезпечення виконання рішення суду (зокрема, не реалізовано майно боржника, на яке накладено арешт), а також не надано суду підтверджень намірів боржника виїхати за межі України з метою уникнення відповідальності.

Державний виконавець Мєрємєря В.П. правом апеляційного оскарження не скористалася, у зв’язку із чим ухвала Дергачівського районного суду від 11 квітня 2017 року про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4 набула законної сили, боржник не виконує законних вимог державного виконавця, а судове рішення про стягнення грошових коштів лишається не виконаним.

У зв’язку із неналежним виконанням своїх посадових обов’язків та бездіяльністю державного виконавця Мєрємєрі В.П., із черговою скаргою 27 травня 2017 року скаржник звернувся до Департаменту державної виконавчої служби та Головного територіального управління юстиції у Харківській області. В скарзі він ставив питання про проведення перевірки роботи посадових осіб Дергачівського PB ДВС ГТУЮ у Харківській області - головного державного виконавця Мєрємєрі В.П. та начальника управління ОСОБА_6 щодо належного виконання посадових обов’язків і дотримання законодавства у виконавчому провадженні № 48691197, а також про надання вказівки начальникові відділу та державному виконавцю про здійснення дій у виконавчому провадженні № 48691197, а саме: подати запит до Державної міграційної служби України, щодо наявності у боржника ОСОБА_4 закордонного або біометричного паспорту для виїзду за кордон; подати запит до Державної прикордонної служби України, щодо фактів перетинання боржником ОСОБА_4 державного кордону України, протягом 2015 - 2017 років, а також надання даних про знаходження боржника на території України або за кордоном у теперішній час; звернутися до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4, без вилучення паспортних документів, та належним чином супроводжувати дане подання під час судового розгляду; притягнути боржника ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно із ст. 76 ЗУ «Про виконавче провадження» за невиконання законних вимог державного виконавця; оскаржити бездіяльність посадових осіб Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області, у разі не внесення ними до ЄРДР даних про вчинення боржником ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України, за поданням державного виконавця.

На зважаючи на його скаргу, та прохання вжити заходів спрямованих на виконання судового рішення, дані заходи державним виконавцем вжиті не були. Заходи щодо розшуку як майна боржника так і самого боржника ОСОБА_4, який декларації про майно за вимогою виконавця не надав та на виклики державного виконавця жодного разу за час проведення виконавчих дій не з’явився, державним виконавцем здійснені не були.

Не зважаючи на відсутність відомостей про місцеперебування боржника ОСОБА_4 у державного виконавця, дії спрямовані на оголошення розшуку боржника виконавцем здійснені не були.

Наведені обставини свідчать, що державним виконавцем Мєрємєрєю В.П. не виконані передбачені законом дії спрямовані на виконання рішення суду які мали би полягати як у розшуку боржника, який не надав за вимогою виконавця декларації про доходи та майно боржника, так і іншого майна боржника аніж того, що значиться по базам даних поліції та в реєстрі прав на нерухоме майно. У зв’язку з наведеним, просив суд постановити рішення яким визнати неправомірною та скасувати постанову головного держаного виконавця заступника начальника міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції в Харківської області ОСОБА_3 від 12 червня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням ВП № 48691197.

Заявник ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та за участі його представника ОСОБА_1

Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення, які співпадають із викладеним у скарзі, на задоволенні скарги наполягав, додатково пояснив, що державним виконавцем не надіслано запиту до Державної міграційної служби України щодо наявності у боржника ОСОБА_4 закордонного або біометричного паспорту для виїзду за кордон та про отримання інформації про перетинання ОСОБА_4 державного кордону України протягом 2015-2017 років, знаходження його по-за межами України. Станом на 12.06.2017р. не був оголошений розшук ОСОБА_4, ОСОБА_4 не притягнутий до адміністративної відповідальності за ненадання декларації про свій майновий стан та ухиляння від явки до ВДВС. Також державним виконавцем не здійснюється контроль за діями відповідного відділу поліції стосовно притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. Вважає, що невиконання саме цих дій і є в даному випадку бездіяльністю державного виконавця, що в разі виконання цих дій можливо спонукання боржника ОСОБА_4 до виконання судового рішення, що рішення про повернення виконавчого документу стягувачу винесено передчасно.

Державний виконавець, заступник начальника МВ ДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції в Харківської області ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не завилась, подала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, в задоволенні скарги відмовити. Крім того, подала до суду письмові заперечення в яких зазначила, що виконавчий лист від 12 серпня 2015 року, виданий Слов’янським міськрайонним судом Донецької області по справі № 2/243/23 74/2015 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики перебував на виконанні з 09.09.2015 року по 12.06.2017 року. 11 вересня 2015 року відповідно до вимог ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем Мєрємєрєю В.П. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ЄДРВП № 48691197. Копії постанов надіслано сторонам виконавчого провадження. При проведенні виконавчих дій державним виконавцем 18 вересня 2015 року винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно із ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження». 30 жовтня 2015 року до відділу надійшла заява боржника про перегляд заочного рішення. На підставі статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було прийнято рішення про відкладення проведення виконавчих дій до 06 листопада 2015 року. До відділу ухвала суду про прийняття заяви про перегляд заочного рішення не надходила. На підставі статті 35 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем було прийнято рішення про відкладення виконавчих дій з 09 листопада 2015 року по 20 листопада 2015 року, зроблено запит до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, відкладено виконавчі дії з 23 листопада 2015 року до 04 грудня 2015 року. У зв’язку із ненадходженням до відділу відповіді із Слов’янського міськрайонного суду Донецької області державним виконавцем відповідно до ст.. 35 Закону України «Про виконавче провадження винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій з 07 грудня 2015 року до 18 грудня 2015 року, з 21 грудня 2015 року до 04 січня 2016 року, з 05 січня 2016 року до 19 січня 2016 року, з 20 січня 2016 року до 02 лютого 2016 року, з 03 лютого 2016 року до 16 лютого 2016 року. 16 лютого 2016 року отримано ухвалу апеляційного суду Донецької області про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_4 17 лютого 2016 року винесено постанову про призначення експерта. 17 березня 2016 року до відділу надійшов звіт про оцінку майна, 17 березня 2016 року за вих. № 2168 надіслано лист повідомлення про вартість майна. 01 квітня 2016 року зроблено запит до Дергачівської міської ради про осіб, які зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. 21 квітня 2016 року до відділу надійшла відповідь, відповідно до якої за даною адресою зареєстровані неповнолітні. 26 квітня 2016 року стягувачем до відділу ДВС Дергачівського РУЮ надано довідку з Центру ДАІ 1417 в Донецькій області про відсутність зареєстрованих за ОСОБА_4 автотранспортних засобів. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в зв’язку з чим державним виконавцем було здійснено запит щодо рухомого майна, а саме транспортних засобів. Згідно бази БД AMT «ДАІ - 2000» у Харківській області було встановлено наявність у боржника ОСОБА_4 транспортних засобів. Згідно із статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника: звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. 10 травня 2016 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

При виході державного виконавця за адресою АДРЕСА_2, встановлено відсутність зареєстрованих за боржником автотранспортних засобів, місцезнаходження автотранспортних засобів нікому невідоме, про що складено акт державного виконавця, в зв’язку з чим ним винесено постанову про оголошення розшуку автотранспортних засобів, копія постанови направлена до Управління превентивної діяльності ГУПП в Харківській області для виконання.

Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. 02 липня 2016 року до відділу надійшла ухвала Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2016 року про прийняття скарги на неправомірні дії державного виконавця та про скасування постанови про розшук транспортних засобів до розгляду. 27 липня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження». При проведенні перевірки виконавчого провадження начальником відділу були виявлені порушення ст. ст. 11, 30 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, що діяв до 05 жовтня 2016 року) з боку заступника начальника відділу ОСОБА_7 та скасовано постанову про повернення виконавчого документу ВП№ 48691197 від 27 липня 2016 року. 20 грудня 2016 року винесена постанова про відновлення виконавчого провадження та направлена до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області за вих. № 7762. У зв’язку із тим що виконавчий лист до відділу не надійшов 23 січня 2017 року за вих. № 476 повторно до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області направлено лист відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» з проханням повернути виконавчий документ в зв’язку зі скасуванням постанови про повернення. 13 лютого 2017 року до відділу надійшов виконавчий лист № 2/243/2374/2015 від 12 серпня 2015 pоку, виданий Слов’янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 366058,83грн.

22 лютого 2017 року державним виконавцем направлено запит до Служби у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації про надання дозволу на реалізацію описаної та арештованої квартири. Повторно сформовано запити до ДПІ України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами - підприємцями та щодо фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку та запити до УПФУ про те, чи боржник перебуває на обліку як отримувач пенсії. Згідно із отриманими відповідями боржник офіційно не працевлаштований, пенсію не отримує, відкритих рахунків в банках України не має. 23 березня 2017 року направлено подання до Дергачівського районного суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортних документів. 23 березня 2017 року до Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області направлено подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду. В порядку ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» сформовано витяг з ЄДР МВС України щодо автотранспортних засобів зареєстрованих за боржником ОСОБА_4 Згідно із отриманою відповіддю за боржником зареєстровано транспортний засіб КАМАЗ, модель 5511, 1988р. випуску, який було оголошено в розшук згідно із постановою від 10 травня 2016 року та направлено до виконання до управління превентивної діяльності ГУ НП в Харківській області.

12 червня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». На підставі наведеного, державним виконавцем проведені всі виконавчі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження», вжиті заходи, спрямовані на фактичне та повне виконання рішення суду. Відповідно до п.2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач має право повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом строків, передбачених чинним законодавством. У зв’язку із чим, просить суд в задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.

Зацікавлена особа ОСОБА_4 в судові засідання викликався неодноразово, але жодного разу до суду не з’явився, заяв про відкладення або перенесення судового розгляду від нього на адресу суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до переконання, що скарга підлягає задоволенню виходячи з таких встановлених у судовому засіданні обставин та відповідних ним доказів:

Судом встановлено, що заочним рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 22 липня 2015 року по цивільній справі № 243/4261/15-ц; провадження № 2/243/2374/2015 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені, з відповідача на користь позивача присуджено до стягнення суму боргу у розмірі 359250,71 грн., суму судового збору у розмірі 3593,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3057,12 грн., а також витрати пов’язані з публікацією оголошення у ТОВ Газета «Донбас» щодо виклику відповідача у судове засідання у розмірі 158,00 грн. Вказане рішення набрало законної сили 04 серпня 2015 року. (а.с. 7,7з.б.).

12 серпня 2015 року Слов’янським міськрайонним судом Донецької області був виданий виконавчий лист № 2/243/2374/2015 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в розмірі 366 058 грн. 83 коп. (а.с. 31,31 з.б.).

Вказаний виконавчий лист з 09 вересня 2015 року по 12 червня 2017 року перебував на виконанні у відділі Дергачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

12 червня 2017, заступником начальника відділу Дергачівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі положень п. 2 частини 1 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження». За змістом постанови, державний виконавець повернув стягувачу, виконавчий лист у зв’язку із тим, що відповідно до Порядку надання інформації ДПС України на запити органів державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України від 23 грудня 2011 за допомогою ЄДРВП сформовано запити щодо наявності рахунків належних боржнику та джерел одержання останнім доходів. Згідно із відповіддю Державної Фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами або фізичними особами - підприємцями сформованою згідно реєстру ЄДРВП платник податків з таким податковим номером в органах ДПС не перебуває, офіційно не працевлаштований. Відповідно до довідки з реєстру прав на нерухоме майно за боржником зареєстрована квартира однокімнатна за адресою АДРЕСА_3, згідно із отриманою відповіддю про осіб зареєстрованих за даною адресою, за даною адресою зареєстрована малолітня дитина. Згідно із відповіді служби у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації, з метою захисту прав малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за даною адресою, надання дозволу на реалізацію можливе у разі надання малолітній дитині рівноцінного житла з обов'язковою реєстрацією. Відповідно до інструкції з організації примусового виконання рішень розділ 8. п. 28 Порядок звернення стягнення на майно боржника У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а вразі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно отриманої відповіді управління ІП та КП "102" в Харківській області, транспортні засоби не розшукані та перебувають на обліку ІС "Відеоконтроль-рубіж», відповідно до відповіді національної комісії з цінних паперів та фондового ринку серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10% і більше статутного капіталу), боржник ОСОБА_4 відсутній. В порушенні кримінальної справи по поданню державного виконавця за невиконання рішення суду відмовлено, в обмеженні у праві виїзду за кордон за поданням державного виконавця до Дергачівського районного суду було відмовлено з причин порушення конституційного права боржника на вільне пересування, у боржника відсутнє інше рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с. 30,30 з.б.).

Ухвалою Слов’янського міськрайонного суду від 25 липня 2016 року, що набула законної сили 02 серпня 2016 року, (справа № 243/5324/16-ц) було визнано неправомірними та скасовано постанови головного державного виконавця Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3 про відкладання провадження виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48691197, а саме постанови від 30 жовтня 2015 року, 09 листопада 2015 року, 23 листопада 2015 року, 07 грудня 2015 року, 21 грудня 2015 року, 05 січня 2016 року, 20 січня 2016 року, 03 лютого 2016 року, та постанову головного державного виконавця Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3 за виконавчим провадженням № 48691197 про зупинення виконавчого провадження від 10 травня 2016 року (а.с. 9-12,12 з.б.).

Ухвалою Слов’янського міськрайонного суду від 23 серпня 2016 року, що набрала законної сили 30 серпня 2016 року, (справа № 243/3931/16-ц) було визнано неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу головного державного виконавця Дергачівського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3 щодо належного виконання заочного рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 22 липня 2015 року щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 користь, суми боргу у розмірі 366 058 грн. 83 коп. (а.с. 13-15,15з.б.).

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 11 квітня 2017 у справі № 619/1160/17 року в задоволенні подання заступника начальника Дергачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа було відмовлено у зв’язку із порушенням конституційного права боржника на вільне пересування (а.с. 23,24).

05 жовтня 2016 року набрав чинності новий Закон України від 02червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII).

Згідно із п. п. 6, 7 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1404-VIII рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

З огляду на викладене, враховуючи, що виконавчі дії розпочато до набрання чинності вказаним Законом та продовжувалися виконуватися після набрання ним чинності, державним виконавцем виконавчі дії здійснено відповідно до цього Закону, тому до спірних правовідносин застосуванню підлягають як положення Закон № 1404-VIII, так і Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV«Про виконавче провадження» (далі Закон № 606-ХІV).

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Стаття 14 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно із ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частинами 1 та 2 статті 6 Закону № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Державний виконавець роз’яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону № 606-ХІV).

Згідно з приписами ст. 19 Закону № 606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 статті 18 Закону № 1404-VIII визначені права, якими може користуватися державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, перелік яких не є вичерпним.

Відповідно до п. 3.12 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі Інструкція), в редакції на момент відкриття виконавчого провадження, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Розділом VIII Інструкції передбачений порядок звернення стягнення на майно боржника, де у пунктах 1, 2 зазначено, що виявлення майна та звернення стягнення на майно боржника здійснюються у порядку, встановленому розділом VII Закону. У разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах.

Із матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем було встановлено, що за боржником зареєстрований транспортний засіб КАМАЗ, модель 5511, 1988 року випуску. При виході за адресою АДРЕСА_2, встановлено відсутність зареєстрованого за боржником автотранспортного засобу, про що складений акт державного виконавця, та у зв’язку із чим, ним винесено постанову про оголошення розшуку автотранспортних засобів, копія постанови направлена до Управління превентивної діяльності ГУНП в Харківській області для виконання.

11 травня 2017 року до державного виконавця надійшов висновок Дергачівського ВП ГУ НП України в Харківській області про припинення розгляду справи та рекомендаціями вирішення питання в рамках цивільного права України. Втім, суду не надано даних, про те які дії цим Управлінням вчинялися за для розшуку арештованого майна.

Відповідно до отриманої відповіді від 23 травня 2017 року, з управління ІП та КП " 102" в Харківській області щодо розшуку транспортних засобів, транспортні засоби не розшукані та перебувають на обліку ІС "Відеоконтроль -рубіж". Разом з цим, суду не надано матеріалів щодо результатів такого розшуку із застосуванням обліку ІС "Відеоконтроль -рубіж".

Крім того, незважаючи на відсутність відомостей про місцеперебування боржника ОСОБА_4 у державного виконавця, дії спрямовані на оголошення розшуку боржника виконавцем здійснені не були.

Отже указані обставини свідчить про не вчинення державним виконавцем всіх можливих заходів, направлених на виявлення майна боржника.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ, виконавчий документ повертається стягувачу у разі якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 2 статті 37 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що про наявність обставин, зазначених у п. п. 2-6 ч. 1 цієї статті, державний виконавець складає акт.

В той же час, державним виконавцем не надано документів, які б свідчили про виконання ним зазначених вище вимог законодавства.

Крім того, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавчий документ може бути повернутий стягувачеві лише після виявлення безрезультатності заходів з розшуку майна боржника здійснених державним виконавцем протягом року.

Державним виконавцем не обґрунтовано та не доведено неможливість та неефективність вчинення інших заходів ніж ті, які були ним здійснені з метою виконання рішення суду у справі, а також не доведено безрезультатність здійснення заходів з розшуку майна боржника протягом строку встановленого законом.

За таких обставин, державним виконавцем не проведено усіх можливих та необхідних дій щодо виконання рішення суду у справі № 243/4261/15-ц не подано усіх можливих запитів (нагадувань) для встановлення наявності майна боржника та його розшуку, не отримано відповіді на всі запити щодо виявлення майна боржника, вихід за місцезнаходженням боржника здійснений формально, у зв’язку із чим оскаржувана постанова заступника начальника відділу Дергачівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 від 12 червня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу підлягає скасуванню, а дії державного виконавця щодо примусового виконання рішення суду у справі № 243/4261/15-ц є неправомірними.

До того ж слід зазначити, що частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012року у справі № 18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід’ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов’язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і ст. 8 Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У зв’язку із ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 20 червня 2004 року у справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов’язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід’ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17 травня 2005року у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов’язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграфу 1 статті 6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції («Особа проти Італії», заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).

Згідно із Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», Європейський суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов’язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов’язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов’язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Згідно із ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Питання, які передбачені ст.452 ЦПК України судом не вирішуються, оскільки заявником не надані підтвердження понесених ним судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 450,451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність головного державного виконавця, заступника начальника міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції в Харківської області ОСОБА_3 при виконанні рішення суду – задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного держаного виконавця заступника начальника міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції в Харківської області ОСОБА_3 від 12 червня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням ВП № 48691197.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Слов’янського міськрайонного суду М.О. Гусинський