Постанова № 73038484, 27.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2018 рокусправа № 804/6759/17 Суддя І інстанції – Голобутовський Р.З.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Мельника В.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК Михайлівський»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення (наказ) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про визнання нікчемним правочину зарахування 05.05.2016 коштів на рахунок № 26206532483501 (який належить ОСОБА_1) з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» у загальному розмірі 44 000, 00 грн.;

- зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення (наказ) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про визнання нікчемним правочину зарахування 05.05.2016 коштів на рахунок №26206532483501 (який належить ОСОБА_1) з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» у загальному розмірі 44000,00 грн. Зобов’язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена до апеляційної інстанції уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з підстав не визначення характеру спірних правовідносин, неналежної оцінки наявним у матеріалах справи доказів та обставин справи, неврахування судом фактичних обставин у справі, помилкового застосування норм матеріального права, що призвело до постановлення незаконного рішення у цій справі, яке просить скасувати та прийняти нове про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що позивач по цій справі не відноситься до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду за договором банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» № 980-065-000001373 від 05.05.2016 року, оскільки грошові кошти у розмірі 44 000 грн. 19 травня 2016 року з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» було повернуто позивачу на його банківський рахунокі сума коштів, що обліковувалася нга кінець дня 19.05.2016 року отримана на умовах договору укладеного між позивачем та фінансую компанією ТОВ «ІРЦ», а не на умовах договору банківського рахунку чи банківського вкладу. Крім того ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» не мало в розпорядженні достатньо коштів повернення коштів на рахунок позивача відбулося за рахунок Банку відповідно до укладених ним з ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» договорів відступлення прав вимоги №1805 від 18.05.2016 та №1 від 19.05.2016 на загальну суму 1 431 585 182,51 гривень, чим було порушено накладені Постановою НБУ № 917/БТ від 22.12.2015 року обмеження встановлених під час дії заборони з підстав віднесення Банку до проблемних постановою НБУ, та в подальшому (після віднесення ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до категорії неплатоспроможних і запровадження тимчасової адміністрації) стало підставою для затвердження Уповноваженою особою Фонду наказом від 01 червня 2016 року N42/2 результатів проведеної перевірки правочинів, що є нікчемними викладені в Акті №2, за якими встановлена нікчемність правочинів (транзакцій) з перерахуванню ТОВ «Інвестиційно- Розрахунковий Центр» на рахунок Позивача коштів в сумі 44 421,97 гривень, та нікчемними в силу положень п. п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» договорів відступлення прав вимоги №1805 від 18.05.2016 та №1 від 19.05.2016.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи і правову оцінку судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», виходячи з нижченаведеного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.05.2016 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» укладено договір № 980-065-000001373 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», згідно з умовами якого у ПАТ «Банк Михайлівський» був відкритий рахунок № 26206532483501 на ім'я позивача у гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касового обслуговування.

05.05.2016 позивачем були внесені на поточний рахунок №26206532483501 грошові кошти в розмірі 44 000, 00 грн., що підтверджується квитанцією №636089 від 05.05.2016.

Також між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» був укладений договір № 980-065-000233350 від 05.05.2016, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов'язується повернути кошти ОСОБА_1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до зазначеного договору, позивач перерахував грошові кошти в сумі 44 000,00 грн. зі свого поточного рахунка на поточний рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», що підтверджується платіжним дорученням від 05.05.2016 № 636107.

19.05.2016 було здійснено повернення коштів відповідно до зазначених договорів, включаючи відсотки за користування грошима на поточний рахунок позивача.

Повернення коштів у сумі відображено у виписках по особовим рахункам.

Вирішуючи спір у цій справі по суті, судом встановлено, що договір банківського рахунку № 980-065-000001373 «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» між позивачем по цій справі та ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» було укладено 05.05.2016 року, а процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» було розпочато лише з 13.07.2016 року, і відповідачами не надано, а судом не встановлено доказів щодо нікчемності договору банківського рахунку позивача № 980-065-000001373 поточний рахунок для вказаного договору був укладений до початку процедури ліквідації Банку.

Разом з тим, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», незважаючи на прийняте рішення про ліквідацію банку та того, що на час розгляду справи кошти в сумі 180 000 грн. знаходились на вкладному рахунку позивача в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» - не приймалося жодного рішення щодо подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» згідно договору банківського вкладу, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За наведених вище обставин, та спираючись на положення пункту 1 частини 1 статті 92, частина 3 статті 22 Конституції України, на підпункт 4 ч.1 ст.2, ч.1 ст.3, частини 1 та 2 ст.4, ст.26, ч.1 ст.27, ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», також на п.6 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 р. за №1548/21860 і на Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 826 від 26.05.2016 р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 червня 2016 р. за №863/28993, суд першої інстанції дійшов висновку про неприпустимість застосування до спірних правовідносин норм підзаконного нормативно-правового акту, який суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» стосовно перевірки правочинів на предмет їх нікчемності повинна бути проведена у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку, а не у період його ліквідації, та про протиправність дій уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» при обмеженні виплати коштів за депозитним договором позивача у період ліквідації банку, що суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є діями уповноваженої особи з перевищенням наданих йому повноважень.

Судова колегія в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі та вважає їх достатньо обґрунтованими та законними, оскільки випадки на які не поширюються гарантії Фонду по відшкодуванню коштів за вкладами чітко визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (ст.26 цього Закону), і випадок позивача у цій справі до такого переліку не підпадає, тому ОСОБА_1 будучи вкладником коштів в готівковій формі у валюті України ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», які були залучені банком на умовах договору банківського рахунку - в розумінні ч. 4 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.2 ст.26 цього Закону), і відповідно, уповноважена особа Фонду відповідно до ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зобов’язана була включити позивача до переліку вкладників та визначити розрахункову суму відшкодування коштів за вкладом позивача за рахунок Фонду ще станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За наведених вище обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно задовольнив вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги судова колегія не може взяти до уваги, як підставу для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі, оскільки відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження тим обставин, на які він посилається, в тому числі і стосовно того, що ПАТ «Банк Михайлівський» виступав повіреним між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» , якому нібито були перераховані кошти позивача.

Крім того, судова колегія акцентує увагу на тому, що навіть допустивши будь-які правовідносини між позивачем по цій справі та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» через ПАТ «Банк Михайлівський», то і в цьому випадку повернення вкладу ОСОБА_1 за рахунок Фонду гарантовано Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016 року №5390, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом №5390, віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Згідно із абз. 2 п. 15 Перехідних положень Закону України від 15.11.2016 року №5390 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.

Враховуючи викладене, оскільки висновок суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» - без задоволення.

Керуючись п. 1ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова