Рішення № 73037931, 23.03.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/144/18

Провадження № 2-а/234/123/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді - Пікалової Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Романенко К.П.,

перекладача - ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3,

представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську адміністративну справу № 234/144/18 року за позовом ОСОБА_2 Шаміль огли до Краматорського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про скасування рішення про примусове повернення з України іноземця,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому вказує на те, що 16.11.2017 року відносно нього за порушення законодавста про правовий статус іноземців, складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.203 КУпАП, постановою про накладення адміністративного стягнення на нього накладено штраф в розмірі 510 грн. Штраф ним сплачено. 21 листопада 2017 року головним спеціалістом Краматорського міського відділу ГУ ДМС України в Донецькій області ОСОБА_6 було прийнято рішення №17 про примусове його повернення з України. Він заперечував проти цих дій міграційної служби, посилаючись на поважні причини неможливості звернення до міграційної служби у визначені терміни. На цей час у нього є дружина- громадянка України і троє малолітніх дітей, остання дитина народилася 24 липня 2017 року. Він має роботу, працює неофіційно , утримує дружину та дітей. Відповідно до ст. 26 Конституції України, іноземці мають ті самі права і свободи та виконують ті самі обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Позивач є громадянином ОСОБА_7, зовсім не володіє українською мовою, якою складені всі матеріали відносно нього, однак при складанні Протоколу про адміністративне правопорушення. Постанови про накладення адміністративного стягнення , Рішення № 17 від 21.11.2017 р. «Про примусове повернення за межі України громадянина ОСОБА_2ОСОБА_7 грубо порушені норми ст. 63 Конституції України, а саме: позивач був позбавлений права на перекладача, та спеціаліста в області юридичної допомоги, не було роз'яснено вимоги ст. 268 КУпАП.Відповідно до п. 2.5 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства рішення про примусове повернення за межі України оголошується іноземцю в присутності перекладача та законного представника (на вимогу затриманого) під підпис та обліковується посадовою особою територіального органу, територіального підрозділу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ, яка уповноважена складати документи для примусового повернення, у Журналі обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства.Дії відповідача, якими порушено норми 271, 274 КУпАП, призвели до того, що позивач був позбавлений права зазначити та довести наявність поважних причин перевищення терміну перебування на території України, позивач не зміг прочитати рішення та зрозуміти його суть, оскільки він не знає та не розуміє українську мову, а тому рішення №17 є незаконними.Факт перевищення встановленого законодавством терміну перебування в Україні позивачем не заперечується та в день винесення постанови про накладення адміністративного стягнення позивачем було сплачено штраф у розмірі 510,00 грн. за порушення вимог п.2 ст.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 203 КУпАП, що підтверджується відміткою про виконання постанови та квитанцією. Також, на теперішній час позивач має дружину, роз'єднання її з сім'єю стане для позивача моральними стражданнями,крім того, його сім’я залишиться без коштів для існування,що з огляду на положення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, втручання держави у здійснення права позивача на сімейне життя в даному випадку не є необхідним в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення головного спеціаліста КраматорськогоМВГУ ДМС України в Донецкій області № 17 від 21 листопада 2017 року про примусове повернення з України громадянина ОСОБА_2 громадянина ОСОБА_7. Просить зобов’язати відповідача надати йому додатковий строк на продовження його перебування на території України на 3 місяці.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені ст. 288 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 288 КАС України адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов'язкової участі сторін.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити. Позивач поясняв суду, що він неодноразово звертався до міграційної служби для вирішення питання про перебування на Україні, але йому не пояснили в доступній формі , куди і з якими документами треба звертатися. Також ніхто не питав його причини пропуску строку, що вони є поважні, не запитували його про дружину, малолітніх дітей, ніхто йому не переводив рішень міграційної служби, тільки сказали написати, що йому все зрозуміло і він не потребує перекладача. Але він не розуміє українську мову і не володіє нею і тому він потребував перекладача. Просить задовольнити його позов.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, вважали оскаржуване рішення законним, та просили суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.Надали суду відзив на позовну заяву . В судовому засіданні поясняли, що позивач на момент прийняття оспорюваного рішення не повідомив посадовим особам про наявність дружини, дітей. Жодних заяв, клопотань від ОСОБА_2Ш.о. не надходило. Позивачем було сплачено штраф, що фактично свідчить про визнання вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП. З метою забезпечення вимог законодавства України на підставі положень ст.26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Краматорським МВ ГУ ДМС в Донецькій області було винесено цілком законне рішення.

Взявши до уваги пояснення сторін,пояснення свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.1 ч.1, ч.7 ст.5 КАС України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.

Згідно ч.1 ст. 72 цього ж Кодексу - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (надалі - Закон № 3773-VI). Даний Закон визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.

Пунктом 3 статті 3 Закону № 3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, Інтереси суспільства та держави.

У положеннях статті 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України.

Тож наявність прав іноземців та осіб без громадянства прямо пов'язана із законністю їх перебування на території України, в разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність, встановлену законом.

Порушення іноземцями правил перебування на території України є підставою для винесення рішення про примусове повернення їх з території України.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Частина 2 ст.26 Закону № 3773-VI передбачає, що рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення.

Фактичні обставини справи підтверджуються письмовими доказами, вивченими та оголошеними в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення , рішенням № 17 від 21.11.2017 року.

Свідки в судовому засіданні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були представлені стороною відповідача, підтвердили той факт, що ОСОБА_2 було затримано і у відношенні його складався протокол та постанова про адміністративне правопорушення, де ОСОБА_2 власноручно написав , що розуміє українську мову і не потребує перекладача.

Твердження представника позивача про те, що позивач не володіє українською мовою підтверджується залученням до справи перекладача. Пояснення на протоколі адміністративного правопорушення та рішенні викладені ОСОБА_2 на російській мові. При вирішенні справ про примусове видворення суди повинні враховувати положення статей 9, 29 Загальної декларації прав людини 1948 року та статті 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно для забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.

Згідно довідки №495 про реєстрацію особи громадянином України - ОСОБА_11 ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, набула громадянства України. Згідно довідки №494 про реєстрацію особи громадянином України - ОСОБА_11 ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, набула громадянства України. Згідно довідки №1311 про реєстрацію особи громадянином України - ОСОБА_11 ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, набув громадянства України. Згідно паспорту ОСОБА_15 є громадянкою України.

Суд вважає, що твердження позивача в частині порушення його прав на перекладача мають сенс. Оскаржуване рішення постановлено українською мовою,як поясняли свідки по справі ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 вони спілкувались з ОСОБА_2 російською мовою, всі написи в рішенні та постанові також написані ОСОБА_2на російській мові з помилками. В рішенні не вказано строк оскарження.

Крім того, ГУ ДМС у Донецькій області не має повноважень продовжити позивачу строк тимчасового перебування на території України, бо рішення щодо продовження строку тимчасового перебування понад 180 діб є виключно компетенцією Державної міграційної служби України. Останнім днем 180- денного терміну перебування позивача було 05.11.2017 року , після цієї дати рішення про продовження строку перебування відносно позивача може прийматися Головною ДМС або його заступником.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 13,26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ст. ст.2-3,5-12,72-77, 244-246,295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 Шаміль огли до Краматорського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про скасування рішення про примусове повернення з України іноземця задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Краматорського міського відділу Головного Управління державної міграційної служби в Донецькій області № 17 від 21 листопада 2017 року про примусове повернення з України громадянина ОСОБА_7 ОСОБА_2 Шаміль огли.

В частині позовних вимог про продовження строку перебування відмовити.

Стягнути на користь громадянина ОСОБА_7 ОСОБА_2 Шаміль огли, ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає за адресою: м. Краматорськ, вул Софіївська (Ульянівська), 3, за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби в Донецькій області понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 (шістсот сорок гривень).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, та у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Краматорського

міського суду ОСОБА_16