Рішення № 73037856, 26.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2018 року № 826/16825/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (далі також - ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС м. Києва (далі відповідач), в якому просить :

1. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС м. Києва що проведення камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» згідно податкового повідомлення рішення № 0004572201 від 27.10.2014.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення № 0067191201 від 11.10.2016 на суму 74 457,43 грн. та податкове повідомлення рішення № 0067201201 від 11.10.2016 на суму 782 913,94 грн.

3.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо списання коштів, які спрямовувалися ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» для сплати поточних податкових зобов'язань за червень-липень 2016 року на погашення податкового боргу згідно податкового повідомлення-рішення № 0004572201 від 27.10.2014.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві зарахувати кошти, перераховані ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» згідно платіжних доручень:

№ 56626 від 29.07.2016 на суму 1 465 688,00 грн. платежу -"Сплата ПДВ за червень 2016 року";

№ 57788 від 23.08.2016 на суму 537 000,00 грн. платежу -"Сплата ПДВ за липень 2016 року";

№ 57804 від 25.08.2016 на суму 200 000,00 грн. платежу -"Сплата ПДВ за липень 2016 року";

№ 57921 від 26.08.2016 на суму 577 442,00 грн. платежу -"Сплата ПДВ за липень 2016 року";

№ 57951 від 29.08.2016 на суму 500 000,00 грн. платежу - "Сплата ПДВ за липень 2016 року";

№ 57996 від 30.08.2016 на суму 1 500 000,00 грн. платежу - "Сплата ПДВ за липень 2016 року"

№ 58990 від 2,2.09.20Ібна суму 510 000,00 грн. платежу - "Сплата ПДВ за серпень 2016 року" відповідно до платежу, зазначених у платіжних дорученнях.

5. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві утриматись від дій щодо списання з електронного рахунку ПрАТ «Київ-Дніпровське МГІПЗТ» коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року суддею Векуа Н.Г. прийнято справу до свого провадження у зв'язку з припиненням повноважень судді Шулежка В.П., в провадженні якого вона перебувала та не була ним розглянута.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо встановлення обов'язку сплати штрафних санкцій за порушення граничних термінів оплати податку на додану вартість по податковому-повідомленні рішенні № 0004572201 від 27.10.2014, оскільки відповідачем порушено порядок погашення податкового боргу та проведення камеральних перевірок, безпідставно застосовано штрафні санкції.

Відповідач проти позову заперечив з мотивів необґрунтованості та безпідставності, які викладені в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 29.06.2017 року судом ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Головним державним ревізором-інспектором Іванченко Н.В. відділу адміністрування управління податків та зборів з юридичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві 16.09.2016 проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (код ЄДРПОУ 04737111).

В ході проведення перевірки встановлено порушення строків сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість, що передбачені п. 203.1 ст. 203, п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки посадовою особою ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві складено акт від 16.19.2016 № 7773/26-53-12-01/04737111. В подальшому контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11.10.2016 № 0067191201, яким підприємство, за затримку на 8 календарних днів сплати грошового зобов'язання, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 74457 ,43 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.10.2016 № 0067201201 яким підприємство, за затримку на 64,40,39,39,36 календарних днів сплати грошового зобов'язання, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 782913,94 грн.

Cудом встановлено, що протягом липня-серпня 2016 року позивач сплачував поточні зобов'язання з податку на додану вартість за, а саме:

- відповідно до платіжного доручення № 56626 від 29.07.2016 Позивач сплатив 1 465 688,00 грн. призначення платежу - "Сплата ПДВ за червень 2016 року";

- відповідно до платіжного доручення № 57788 від 23.08.2016 Позивач сплатив 537 000,00 грн. призначення платежу - «Сплата ПДВ за липень 2016 року";

-відповідно до платіжного доручення № 57804 від 25.08.2016 Позивач сплатив 200 000,00 грн. призначення платежу - "Сплата ПДВ за липень 2016 року";

- відповідно до платіжного доручення № 57921 від 26.08.2016 Позивач сплатив 577 442,00 грн. призначення платежу - "Сплата ПДВ за липень 2016 року";

- відповідно до платіжного доручення № 57951 від 29.08.2016 Позивач сплатив 500 000,00 грн. призначення платежу - "Сплата ПДВ за липень 2016 року";

-відповідно до платіжного доручення № 57996 від 30.08.2016 Позивач сплатив 1 500 000,00 грн. призначення платежу - "Сплата ПДВ за липень 2016 року";

-відповідно до платіжного доручення № 58990 від 22.09.2016 Позивач сплатив 510 000, 00 грн призначення платежу - « Сплата ПДВ за серпень 2016 року».

Кошти були перераховані ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» у липні- серпні 2016 року на електронний рахунок та мали призначення платежу «*;101; сплата ПДВ за червень 2016 року ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (код ЄДРПОУ 04737111)» та «*;101; сплата ПДВ за липень 2016 року ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (код ЄДРПОУ 04737111)».

ДПІ у Дніпровському ГУ ДФС у м. Києві зараховано кошти, які спрямовувалися позивачем для сплати поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень-серпень 2016 року на погашення податкового боргу, згідно податкового повідомлення-рішеня № 0004572201 від 27.10.2014.

Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» не погоджуючись з діями та рішеннями ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві, звернулось до суду з даним позовом.

Аналізуючи наведені вище обставини, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (ПК України).

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до п. п. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно абз.1 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 2.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165 (далі - Методичні рекомендації), акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку № 2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Аналіз вищенаведених правових положень дозволяє дійти до висновків, що у даному випадку камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків; камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, повинна бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Як вбачається зі змісту акта від 16.19.2016 № 7773/26-53-12-01/04737111, в даному випадку контролюючим органом проведена саме камеральна перевірка. Згідно складеного акту, фіскальний орган проводив перевірку не податкової звітності ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», а перевірку своєчасності сплати товариством податку на додану вартість, що відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

В той же час, відповідно до Методичних рекомендацій (додатку №2 форма акту) камеральні перевірки можуть бути проведені лише з приводу перевірки даних, задекларованих у податковій звітності та з використанням податкової декларації (розрахунку) та бази даних Міністерства доходів і зборів.

В той же час, на відміну від камеральної перевірки, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення. Проте, позивач не отримав від відповідача копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку перевірки та місце її, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог діючого законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений Законом.

Таким чином, діючи не у спосіб, передбачений Законом, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входять до предмета камеральної перевірки, в результаті чого суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 11.10.2016 № 0067191201 та від 11.10.2016 № 0067201201 прийняті відповідачем передчасно, з порушенням встановленого законом порядку, на підставі акту перевірки, який складений з порушенням, а тому є протиправним і підлягає скасуванню, відповідно позовні вимоги в цій частині є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дії ДПІ щодо списання коштів, які спрямовувалися ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» для сплати поточних податкових зобов'язань за червень-серпень 2016 року на погашення податкового боргу згідно податкового повідомлення-рішеня № 0004572201 від 27.10.2014 та зобов'язання зарахувати кошти, перераховані ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» згідно платіжних доручень, суд зазначає наступне.

Як закріплено у статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За нормами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 57.1 статті 57 цього кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

За визначенням у підпункті 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашенням податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом; а податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 цих же статті і пункту).

За правилами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Із системного тлумачення пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України випливає, що законом імперативно встановлено обов'язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу (крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2014 в адміністративній справі № 826/17679/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015, у задоволені позову Приватного акціонерного товариства «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 27.10.2014 № 0004572201 відмовлено повністю.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, грошове зобов'язання, яке визначене податковим-повідомленням рішенням від 27.10.2014 № 0004572201 є узгодженим.

За наведеного, зарахування податковим органом коштів, що надходили від позивача в оплату поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідний період на погашення податкового боргу, що виник у попередніх податкових періодах, є правомірним, а отже суд резюмує, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

У зв'язку із цим, підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо списання коштів, які спрямовувалися ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» для сплати поточних податкових зобов'язань за червень-липень 2016 року на погашення податкового боргу згідно податкового повідомлення-рішення № 0004572201 від 27.10.2014 - відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 09.02.2016 року (справа № 810/1888/15).

Крім того, позовна вимога про зобов'язання відповідача зарахувати кошти, перераховані ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» згідно платіжних доручень є похідною від другої щодо визнання протиправними дій відповідача щодо списання коштів, у задоволенні якої суд відмовляє, тому вона також не підлягає задоволенню.

За викладеного вище суд приходить висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 77,78, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення рішення № 0067191201 від 11.10.2016 на суму 74 457,43 грн. та податкове повідомлення рішення № 0067201201 від 11.10.2016 на суму 782 913,94 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Н.Г. Вєкуа