Рішення № 73037665, 26.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2018 року № 826/18078/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "СФС Трейд

до

Головного управління ДФС у місті Києві

про

визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «СФС Трейд» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту – відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у місті Києві від 15 листопада 2016 року № 7265 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СФС Трейд», визнати протиправними дії Головного управління ДФС у місті Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СФС Трейд» на підставі наказу від 15 листопада 2016 року № 7265 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СФС Трейд».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні 05 грудня 2016 року.

В обґрунтування позову зазначено, що наказ Головного управління ДФС у місті Києві від 15.11.2016 № 7265 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СФС Трейд» виданий з порушенням вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки документальна позапланова перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення им платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, про що зазначено у постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 №21-425а14, висновки якого мають враховуватися судами при застосуванні відповідних норм права. Відповідач тричі звертався до позивача з листами-запитами щодо виявлення недостовірності даних податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, на які позивач надавав відповіді з всіма необхідними документами, незважаючи на те, що запити відповідача були складені з порушенням вимог п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу. При цьому, у відповідача були відсутні підстави для прийняття наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також проведення перевірки на підставі такого наказу, оскільки є неправомірним посилання в оскаржуваному наказі на пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу, згідно з яким документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Разом з тим, оскаржуваний наказ містить посилання на надання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень не в повному обсязі, що не відповідає положенням пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу.

Відповідач у письмових запереченнях просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п. 61.1, 61.2 ст. 61, ст. 62, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу, оскільки запити були направлені відповідачем у зв’язку з отриманням податкової інформації про можливу недостовірність визначення позивачем данних податкового кредиту за періоди квітень-червень 2016 року на підставі висновків акта Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 28.07.2016 №33/11-23-14-04/40318548 та результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ФГ «Лідер», наданої Марїнською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області. На підставі п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу відповідачем було прийнято наказ від 15.11.2016 №7265 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, однак посадові особи відповідача були безпідставно не допущені позивачем до проведення перевірки в порушення абз. 6 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року суддею Вєкуа Н.Г. прийнято справу до свого провадження у зв'язку з припиненням повноважень судді Данилишина В.М., в провадженні якого вона перебувала та не була ним розглянута.

В судовому засіданні 17.07.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 17.07.2017 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами пункту 10 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до позивача – ТОВ «СФС Трейд» з листом-запитом від 26.07.2016 №16736/10/26-15-14-04-04 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), в якому повідомлялося про виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту у сумі 11 634 516 грн по взаємовідносинах з ФГ «Лідер», що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за квітень та травень 2016 року. Так, згідно з наявною у відповідача податковою інформацією та даними Єдиного реєстру податкових накладних ФГ «Лідер» виписано позивачу податкові накладні на насіння соняшника, однак відсутнє реальне (законне) джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) ідентифікованого товару (відсутнє дійсне формування цього активу). Встановлено неможливість виконання операцій з постачання насіння соняшнику з використанням наявних на балансі основних засобів: відсутні земельні ділянки, необхідні для вирощування соняшника, а також відсутні інші джерела походження даного товару, а отже, неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов’язаних нереальних господарських операцій, до позивача.

Листом-запитом від 18.08.2016 №18669/10/26-15-14-04-04 відповідач звернувся до позивача про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) у зв’язку з виявленням фактів, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту у сумі 438 858 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Мідастрейдінг», що містяться у податковій декларації з ПДВ за травень 2016 року. Відповідно до наявної у відповідача податкової інформації та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого товару, тобто не підтверджується придбання позивачем товарів (насіння соняшника) у ТОВ «Мідастрейдінг», якому документально не підтверджено господарські відносини з контрагентами-постачальниками. Зазначене свідчить про недотримання позивачем норм п.п. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Також листом-запитом від 29.09.2016 №21383/10/26-15-14-04-04 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) відповідач повідомив позивача про виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту у сумі 1 044 990 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Мідастрейдінг», що містяться у податковій декларації з ПДВ за червень 2016 року, та даних податкового зобов’язання у сумі 496 436 грн по взаємовідносинах з ПП «Соннор», що містяться у податковій декларації з ПДВ за червень 2016 року. Відповідно до наявної у відповідача податкової інформації та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого товару, тобто не підтверджується придбання позивачем товарів (насіння соняшника) у ТОВ «Мідастрейдінг», якому документально не підтверджено господарські відносини з контрагентами-постачальниками. Також про документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення з боку ПП «Соннор» свідчить відсутність можливості фактичного здійснення господарської операції позивача з одержання на переробку давальницької сировини від ПП «Соннор» як замовника, у зв’язку з непідтвердженим фактом придбання ПП «Соннор» товарів (насіння соняшника). Як наслідок, нереальними є господарські операції виробника з виконання та передачі результатів підрядних робіт із переробки саме цієї сировини, і не здійснено документального оформлення насправді вчиненої господарської операції з безоплатного надання замовнику готової продукції, яка була передана не навиконання договору на переробку давальницької сировини, що не міг бути виконаний. Зазначене свідчить про недотримання позивачем норм п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.п. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, порядку запвнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13).

У вищезазначених листах-запитах відповідач просив протягом десяти робочих днів з дня отримання запитів надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених фактів, у тому числі надати засвідчені копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) з зазначеними у запитах контрагентами за відповідні періоди, а також щодо використання товару (насіння соняшника) у власній господарській діяльності, зокрема договорів про придбання товарів, послуг, податкових накладних, рахунків-фактур, видаткових накладних, платіжних доручень, первинних документів в підтвердження транспортування товарів, сировини і готової продукції, актів приймання-передачі товарів, сировини і готової продукції, звіту про використання сировини, актів виконаних робіт (наданих послуг), актів витрат давальницької сировини, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 311, 361, 631, 20, 23, 26, 022 (позабалансовий), відомостей щодо формування витрат, документів щодо підтвердження відповідності продукції, процесів та послуг, документів про подальшу реалізацію у разі продажу товару, інших документів, безпосередньо пов’язаних із здійсненням фінансово-господарських операцій із ФГ «Лідер», ТОВ «Мідастрейдінг» та ПП «Соннор».

У відповідь на лист-запит від 26.07.2016 №16736/10/26-15-14-04-04 позивач надав письмові пояснення від 06.09.2016, отримані відповідачем 03.10.2016, в яких позивач повідомляє про своєчасне, з дотриманням вимог податкового законодавства подання документів бухгалтерської звітності щодо господарських операцій до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області. Також позивач зазначив про складення запиту від 26.07.2016 №16736/10/26-15-14-04-04 з порушенням вимог, викладених у абзацах 1 і 2 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу, що є підставою для звільнення платника податків від обов’язку надавати відповідь на такий запит відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу.

У відповідь на лист-запит від 18.08.2016 №18669/10/26-15-14-04-04 позивач надав письмові пояснення від 06.09.2016, отримані відповідачем 09.09.2016, в яких позивач надав інформацію щодо господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ«Мідастрейдінг», зокрема про придбання у травні 2016 року насіння соняшника в кількості 243 т згідно з договором поставки №27/05 від 27.05.2016 на суму 2 633 148,00 грн, у тому числі ПДВ – 438 858,00 грн, яке в подальшому було реалізовано в травні 2016 року, в підтвердження чого було надано копії первинних документів: договору поставки №27/05 від 27.05.2016, специфікації № 1 до договору №27/05 від 27.05.2016, видаткової накладної № 164 від 30.05.2016, податкової накладної № 64 від 30.05.2016 від ТОВ«Мідастрейдінг», квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної № 64.

У відповідь на лист-запит від 29.09.2016 №21383/10/26-15-14-04-04 позивач надав письмові пояснення, отримані відповідачем 10.11.2016, в яких позивач надав інформацію щодо господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Мідастрейдінг» і ПП «Соннор» за період червень 2016 року, зокрема про придбання у ТОВ «Мідастрейдінг» у червні 2016 року насіння соняшника в кількості 614,7 т для подальшої реалізації, в підтвердження чого було надано копії первинних документів: договору №27/05 від 27.05.2016, специфікації № 2 від 01.06.2016, видаткової накладної № 189 від 01.06.2016, податкової накладної № 14 від 01.06.2016, товаро-транспортної накладної, виписки банку та платіжні доручення, що підтверджують факт оплати за 12.09.2016, 16.09.2016 та 27.09.2016, а також в підтвердження господарських відносин з ПП «Соннор»: договору №Со-5/04 від 05.04.2016, додаткової угоди № 1 від 16.05.2016, специфікації № 2 від 01.06.2016, виписки в підтвердження передоплати за 19.04.2016, податкової накладної № 8 від 19.04.2016, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 21 до податкової накладної № 8 від 19.04.2016.

15 листопада 2016 року Головним управлінням ДФС у м. Києві було видано наказ № 7265 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СФС Трейд» відповідно до вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з зазначенням, що пояснення та їх документальні підтвердження надані не в повному обсязі на письмові запити від 26.07.2016 №16736/10/26-15-14-04-04, від 18.08.2016 №18669/10/26-15-14-04-04, від 29.09.2016 №21383/10/26-15-14-04-04.

Згідно з наказом від 15.11.2016 № 7265 начальником Головного управління ДФС у м. Києві наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СФС Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ «Мідастрейдінг» за травень та червень 2016 року, ФГ «Лідер» за грудень 2015 року, квітень-травень 2016 року та контрагентом-покупцем ПП «Соннор» за червень 2016 року, тривалістю 10 робочих днів з 17.11.2016.

17 листопада 2016 року директором позивача було отримано копію наказа Головного управління ДФС у м. Києві від 15.11.2016 № 7265 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СФС Трейд», про що наявні відмітки в направленнях на перевірку від 17.11.2016 №№ 1083, 1084.

18 листопада 2016 року до Головного управління ДФС у м. Києві позивачем було подано лист щодо недопуску до проведення позапланової виїзної перевірки, в якому позивач зазначає про порушення відповідачем вимог п. 81.1 ст. 81, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу, оскільки наказ містить підстави проведення перевірки, не передбачені пунктом пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу.

22 листопада 2016 року посадові особи Головного управління ДФС у м. Києві не були допущені позивачем до перевірки, про що складений акт про недопуск до проведення перевірки від 21.11.2016 №1025/26-15-14-04-04.

Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу відповідача від 15.11.2016 №7265 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СФС Трейд» та визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі наказу від 15.11.2016 №7265 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СФС Трейд», з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (частина 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (надалі – ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, в листах-запитах від 26.07.2016 №16736/10/26-15-14-04-04, від 18.08.2016 №18669/10/26-15-14-04-04, від 29.09.2016 №21383/10/26-15-14-04-04 зазначається про виявлення недостовірності даних податкового кредиту, визначеного позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень і червень 2016 року, що є підставою для направлення контролюючим органом запитів відповідно до пункту 3 частини 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України. При цьому, зі змісту запитів вбачається, що відповідач повідомляє позивача про обставини, встановлені за результатами аналізу податкової інформації щодо конкретних контрагентів і конкретних господарських операцій, і просить надати письмові пояснення та копії первинних документів виключно по цим господарським операціям. Отже, зазначені запити були складені відповідачем з дотриманням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 ПК України.

Разом з тим, листи позивача про розгляд запитів не містять обґрунтування реального здійснення господарських операцій, за якими відповідачем встановлено недостовірність визначення податкового кредиту, хоча відповідачем зазначається саме про непідтвердженість придбання позивачем товарів у контрагентів за наявності документально оформлених господарських операцій.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлено у статті 78 ПК України.

Так, згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, листи позивача про розгляд запитів не містять пояснень щодо обставин недостовірності даних податкового кредиту, визначених позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість, або спростування цих обставин в підтвердження реальності здійснення господарських операцій, щодо яких наявна податкова інформація про відсутність реального джерела походження товару.

За таких обставин, відповідачем правомірно відповідно до вимог пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, оформлене наказом від 15.11.2016 №7265, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ «Мідастрейдінг» за травень та червень 2016 року, ФГ «Лідер» за грудень 2015 року, квітень-травень 2016 року та контрагентом-покупцем ПП «Соннор» за червень 2016 року. Посилання відповідача в оскаржуваному наказі на надання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень не в повному обсязі на письмові запити від 26.07.2016 №16736/10/26-15-14-04-04, від 18.08.2016 №18669/10/26-15-14-04-04, від 29.09.2016 №21383/10/26-15-14-04-04 не суперечить положенням пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки листи позивача про розгляд запитів не містять пояснень щодо обставин недостовірності даних податкового кредиту, виявлених відповідачем.

Крім того, судом не приймаються посилання позивача на пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки запити відповідача і оскаржуваний наказ не містять такої підстави для проведення документальної позапланової перевірки позивача.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача з проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі наказу від 15.11.2016 № 7265 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СФС Трейд» суд зазначає, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню також з огляду на те, що посадові особи відповідача не були допущені позивачем до перевірки, про що свідчить акт про недопуск від 21.11.2016 №1025/26-15-14-04-04.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позову, отже суд не вбачає підстав для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77-78, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.Г. Вєкуа