Ухвала суду № 73037384, 28.03.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

28 березня 2018 року справа № 823/269/18

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій,

встановив:

ОСОБА_1 подала позов, в якому просить визнати дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ЄДРПОУ 21708016) щодо продажу лоту F07GL5069 права вимоги за кредитним договором № 1039-ЧД від 23.08.2007 укладеного між ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 09807856) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - протиправними.

Одночасно із поданням вказаного позову надане клопотання про забезпечення позову, в якому позивач просить забезпечити позовну заяву шляхом заборони відкритому акціонерному товариству з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та кредит" вчиняти дії з оформлення результатів електронних торгів з продажу активів відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" по кредитному договору № 1039-ЧД від 23.08.2007 укладеного між ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ОСОБА_1, а саме підписувати договір купівлі-продажу активу (майна права вимоги за кредитним договором № 1039-ЧД від 23.08.2007.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що відповідач виставив на продаж право вимоги за договором, який припинив свою дію, оскільки рішення Соснівського районного суду м .Черкаси у справі № 2-2946 від 07.07.2009 про дострокове повернення кредиту та сплату боргу згідно кредитного договору № 1039-ЧД від 23 серпня 2007 року, виконане в ході здійснення виконавчого провадження, тобто виставлення до продажу вимоги позадоговірного характуру є неприпустимим.

Позивач вважає, що забезпечення позову про які просить позивач до вирішення спору судом у даній справі відповідає предмету заявленого позову та водночас вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи позивача, враховуючи відсутність необхідності у виклику позивача для подачі ним пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, суддя вважає за можливим здійснити розгляд даного клопотання без проведення судового засідання та виклику позивача.

Розглянувши подане позивачем клопотання, суддя зазначає про таке.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З огляду на приписи наведеної статті небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В силу ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суддя зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

При розгляді даного клопотання суддею встановлено відсутність мотивів та підстав, передбачених ст. 150 КАС України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову, та позивачем не надано доказів, які б підтверджували існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Звертаючись із клопотанням про забезпечення позову, заявник не навів достатніх підстав в обґрунтування наявності очевидної та реальної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 28.03.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк