Рішення № 73037297, 28.03.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року справа № 697/182/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач), в якому просить:

– визнати протиправними дії відповідача щодо не сплати їй, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, доплат до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати встановленої судом відповідно до ст.ст. 39, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

– зобов’язати відповідача провести позивачу перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, в розмірі мінімальної заробітної плати з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.11.2011 по 31.01.2018, та здійснити виплату заборгованості;

– зобов’язати відповідача надати довідку про розрахунок доплати до її пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, з вказівкою раніше сплачених коштів та коштів, які підлягають до сплати за весь період починаючи з 01.11.2011 року по 31.01.2018.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 здійснено заміну відповідача у справі № 697/182/18 – Канівське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області його правонаступником – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30.06.2011 по справі №2-а-6801/2011 визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області з приводу відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати доплати до пенсії та додаткової пенсії у відповідності із ст. 39, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіологічного контролю починаючи з 01.04.2011 в розмірі мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. ст. 39, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум. Однак вищевказана доплата позивачу була здійснена відповідачем лише з 01.04.2011 по 30.09.2011, оскільки відповідач посилається на те, що 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України від 14.06.2011 року № 3149-VI «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік». Пунктом 7 частини 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п. 4, яким зокрема встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовується у порядок та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсного бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Законом було змінено можливість здійснювати виплати в розмірах більших ніж наявний фінансовий ресурс, а також делеговано Кабінету Міністрів України визначення порядку та розмірів виплат вищевказаним категоріям громадян, що на думку позивача є протиправним, у зв’язку з чим звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 26.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у відзиві на позов, поданому до суду 13.03.2018 позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні, вказував, що 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України від 14.06.2011 року № 3149-VI «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік». Пунктом 7 частини 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п. 4, яким зокрема встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовується у порядок та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсного бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Законом було змінено можливість здійснювати виплати в розмірах більших ніж наявний фінансовий ресурс, а також делеговано Кабінету Міністрів України визначення порядку та розмірів виплат вищевказаним категоріям громадян. Із 23 листопада 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої було змінено порядок обчислення пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою та зроблено перерахунок пенсій з 01 січня 2012 року. Крім того, 01.01.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання таким, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.204 №76-VIII, згідно якого норму щодо встановлення доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення вилучено із закону. Зобов'язання відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30.06.2011 по справі №2-а-6801/2011 управлінням ПФУ виконані в повному обсязі (кошти нараховані та виплачені), станом на 31.01.2018 відсутня заборгованість з виплати пенсії перед позивачем, тому на думку відповідача відсутні правові підстави для задоволення позову.

Щодо вимоги про здійснення перерахунку пенсії з 01.11.2011 відповідач зазначив, що статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк для звернення до суду з позовом про захист порушених прав. Оскільки позовні вимоги позивача стосуються системних періодичних виплат, право на які у нього виникло із встановленням відповідного статусу, перебіг строку, коли він мав дізнатися про порушення своїх прав, розпочався з встановленого законодавством часу отримання таких виплат. Тому якщо позивач вважав порушеним своє право, повинен був дізнатися про порушення свого права при виплаті йому щомісячної пенсії.

Розгляд справи по суті відповідно до ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через п’ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено та визнається сторонами, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Черкаській області як пенсіонер та є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30.06.2011 по справі №2-а-6801/2011 визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області з приводу відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати доплати до пенсії та додаткової пенсії у відповідності із ст. 39, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіологічного контролю починаючи з 01.04.2011 в розмірі мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. ст. 39, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум

Листом від 16.01.2018 №18/Ц-10 Канівське ОУПФУ Черкаської області (правонаступник якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області) повідомленого позивача, що постанова Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30.06.2011 по справі №2-а-6801/2011 управлінням ПФУ виконана в повному обсязі (кошти нараховані та виплачені), однак 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України від 14.06.2011 року № 3149-VI «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік». Пунктом 7 частини 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п. 4, яким зокрема встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовується у порядок та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсного бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Законом було змінено можливість здійснювати виплати в розмірах більших ніж наявний фінансовий ресурс, а також делеговано Кабінету Міністрів України визначення порядку та розмірів виплат вищевказаним категоріям громадян. Із 23 листопада 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої було змінено порядок обчислення пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою та зроблено перерахунок пенсій з 01 січня 2012 року. Крім того, 01.01.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання таким, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.204 №76-VIII, згідно якого норму щодо встановлення доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення вилучено із закону, що виключає можливість провести позивачу перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, в розмірі мінімальної заробітної плати з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.11.2011 по 31.01.2018.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що Законом України від 14 червня 2011 року № 3491- VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», доповнені Прикінцеві положення пункту 4, якими встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог Закону від 14 червня 2011 року № 3491-VI, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Отже, в даному випадку застосування положень статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до 23 липня 2011 року здійснювалося у порядку та розмірах, встановлених вищевказаним законом, а з 23 липня 2011 року - у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

23 листопада 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої було змінено порядок обчислення пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою та зроблено перерахунок пенсій з 01 січня 2012 року.

Рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року щодо відповідності Конституції України(конституційності) пункту 4 розділу УІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», було визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу УІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 року з наступними змінами, де Конституційний Суд України зазначив, що Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України.

У силу положень ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів здійснюється виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган. Саме рішення про стягнення коштів з державного органу, за умов, встановлених наведеною статтею, виконуються за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З метою реалізації пункту 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положеннь» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» постановою Кабінету Міністрів України №440 від 03.09.2014 року затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Відповідно ч. 1 ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.

Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України є органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України, тобто Кабінету Міністрів України надано право визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в п.п. 2, 3 ст. 116 Конституції України.

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів, є обов’язковими для виконання на всій території України для органів державної влади при виконання ними своїх функцій, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні №20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Такий принцип закладений, зокрема, в Загальній декларації прав людини 1948 року, згідно з якою кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення та на здійснення необхідних для підтримання її гідності та для вільного розвитку її особистості прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави (стаття 22). Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року встановлює загальний обов’язок держав забезпечити здійснення прав, що передбачені цим пактом, у максимальних межах наявних ресурсів (пункт 1 стаття 2).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» також констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кайртан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Таким чином, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначенні як законами України так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України.

Окрім того, в Ухвалі Європейського суду з прав людини від 03 червня 2014 року у справі Великода проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватись, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. Суд зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансовими труднощами, з якими зіткнулась держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою. Суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю.

У даному Рішенні суду зазначено, що суд також не може дійти висновку, що передавши Кабінету Міністрів України право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв у порушення якихось положень Конвенції.

Таким чином, Європейський суд з прав людини зазначив, що дія судового рішення, яким встановлено розмір пенсії, припиняється, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати, було внесено зміни.

За таких обставин, враховуючи, що виплата позивачу пенсії у відповідності до положень вказаної постанови Кабінету Міністрів України є свідченням правомірності дій Управління Пенсійного Фонду, у зв'язку з чим підстави для задоволення вказаного позову відсутні.

Вказана правова позиція повністю узгоджується із позицією Київського апеляційного адміністративного суду, яка висвітлена в ухвалі від 04.12.2017 року по справі №367/856/17.

Крім того, 01.01.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання таким, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.204 №76-VIII яким статтю 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, згідно якої, особам, віднесеним до категорії 2, 3, 4 призначаються щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з відповідних питань, однак норму цього закону щодо встановлення доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення вилучено із закону.

Оскільки позовна вимога позивача щодо зобов’язання відповідача надати довідку про розрахунок доплати до її пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, з вказівкою раніше сплачених коштів та коштів, які підлягають до сплати за весь період починаючи з 01.11.2011 року по 31.01.2018 - є похідною від вищенаведених позовних вимог, у задоволенні яких суд дійшов висновку, тому в цій частині позову також слід відмовити.

Виходячи з підстав та предмету спору, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Суд звернув увагу, що заява позивача №69393/12 до Європейського суду з прав людини на підставі рішення «Васильєв та інші проти України» №29266/08 (248 інших заяв) була задоволена стосовно «пілотного рішення Іванов», яке не обмежується лише визначенням сатисфакції (виконавче провадження Державної виконавчої служби України щодо здійснення в частині одноразового стягнення), а передбачає поновлення порушених прав та повне виконання рішення національного суду - однак суд звертає увагу, що вищевказане рішення Європейського суду з прав людини стосується порядку виконання постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30.06.2011 по справі №2-а-6801/2011, а дії або бездіяльність щодо порядку його виконання не є предметом розгляду вказаної адміністративної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову – відмовити повністю.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький