Ухвала суду № 73037265, 28.03.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 березня 2018 року справа № 823/1338/18

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви заступника прокурора Черкаської області до Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся заступник прокурора Черкаської області (далі – позивач) з адміністративним позовом до Черкаської міської ради (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Черкаської міської ради щодо нерозподілу залишку коштів за освітньою субвенцією, виділених на фінансування закладів професійно-технічної освіти м. Черкаси, на кінець бюджетного періоду у розмірі 7 822 344 грн. 10 коп.;

- зобов’язати Черкаську міську раду розглянути на черговому пленарному засіданні питання щодо розподілу залишку коштів за освітньою субвенцією, виділених на фінансування закладів професійно-технічної освіти м. Черкаси, на кінець бюджетного періоду у розмірі 7 822 344 грн. 10 коп. та внести відповідні зміни до місцевого бюджету на 2018 рік, затвердженого рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.01.2018 № 2-2886.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно із ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 4 ст. 5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 131-1 Конституції України обмежено представницьку функцію прокуратури виключно до представництва інтересів держави в суді в випадках і порядку, встановлених законом, а повноваження прокурора зводяться до: 1)підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом; 3) наглядом за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

Законом України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" умовою звернення до суду прокурора є підстава представництва, яка має бути не тільки ним обґрунтована, але і підтверджена судом.

Якщо прокурор звертається до суду з позовом в інтересах держави, відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України, в позовній заяві він самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З позовної заяви слідує, що пред'являючи даний позов, прокурор послався одночасно на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 КАС України.

Перевіряючи пред'явлений позов на відповідність вимогам закону, суд з'ясував такі обставини.

Позов пред'явлено прокурором на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", проте, у позовній заяві не визначено та не обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та не зазначено органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від імені і в інтересах якого пред'явлено позов.

Судом встановлено також й інші недоліки позовної заяви.

Статтею 161 КАС України також передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2018 року, становить 1 762,00 грн.

Як слідує з прохальної частини адміністративного позову, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 3 524,00 грн. (1 762,00 грн. х 2) = 3 524,00 грн.).

Проте, до позовної заяви додано платіжне доручення від 21.03.2018 № 430 про сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 161 КАС України.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунуті в десятиденний строк шляхом подання до суду: заяви, в якій позивач має викласти юридичні та фактичні підстави позову згідно з вимогами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 КАС України; оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 5, 8, 133, 159, 160, 168, 169, 241, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника прокурора Черкаської області до Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії – залишити без руху.

Надати заступнику прокурора Черкаської області для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Відповідно до ч.2 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Кульчицький