Рішення № 73037203, 29.03.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/337/18

2/212/1032/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 березня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого – Пустовіта О.Г. за участю секретаря – Конограй В.В.; без присутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_1 цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство КБ «ПриватБанк» звернулися в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 34765,71 грн. та судового збору в розмірі 1762,00 грн. Мотивуючи свою заяву тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 09.09.2011 року ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач свої зобов’язання за кредитним договором не виконав, у зв’язку із чим станом на 25.12.2017 року має заборгованість в розмірі 34765,71 грн.

Ухвалою від 31 січня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду на 23 лютого 2018 року.

Ухвалою від 23 лютого 2018 року відкладено розгляд справи в зв’язку з неявкою сторін до 29.03.2018 року.

Представник позивача ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує, просила задовольнити в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що знаходить підтвердження в матеріалах справи.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. У зв'язку із зазначеним, 05 березня 2018 року судом постановлена ухвала про розгляд справи у заочному порядку.

Судом встановлено, що відповідно до заяви б/н від 09.09.2011 року позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

Відповідач ОСОБА_2 зобов’язання за вказаними умовами належним чином не виконав.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором Відповідач станом на 25 грудня 2017 року має заборгованість в сумі 34765,71 гривень, яка складається із: заборгованість за кредитом – 3386,44 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом – 772,09 гривень; заборгованість за пенею – 28475,48 гривень, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг : штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 гривень; штраф (процентна складова) в сумі 1631,70 гривень.

Згідно із п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідачем ОСОБА_2 умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги пункту 2.1.1.7.6 Умов надання споживчого кредиту, яким передбачено обов'язок позичальника з погашення заборгованості за кредитом, процентам за його користування, а також сплаті комісії. Крім того, відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання споживчого кредиту, при порушенні позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф розмір якого встановлено тарифами договору .

Таким чином, відповідно до наданого позивачем розрахунку, з яким погоджується суд, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 34765,71 гривень, яка складається із: заборгованість за кредитом – 3386,44 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом – 772,09 гривень; заборгованість за пенею – 28475,48 гривень, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг : штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 гривень; штраф (процентна складова) в сумі1631,70 гривень.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача суд зазначає наступне.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов надання споживчого кредиту передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500грн. + 5% від суми заборгованості.

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У частині 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Конституційний Суд України в рішенні від 10.11.2011 року N 15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Тому суд вважає, керуючись принципом справедливості, за необхідне стягнути з відповідача лише штраф (фіксована частина) та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення пені та штраф (процентна складова).

На підставі наведеного, виходячи із принципів об'єктивності, реальності і справедливості суд вважає за необхідне стягненню з відповідача на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 4658 грн.53 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом – 3386,44 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом – 772,09 гривень; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг : штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 гривень.

Згідно ст.141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1762 грн.00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 77,78, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 259, 509, 526, 549, 551, 527,530, 1049, 1050,1054 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»( 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги , буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 09.09.2011 року в сумі 4658 грн.53 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом – 3386,44 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом – 772,09 гривень; штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»( 49094, м. Дніпро, вул.набережна Перемоги , буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 29092829003111, МФО № 305299) судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві ) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» відмовити .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено та підписано без його проголошешння 29 березня 2018 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт