Рішення № 73036940, 28.03.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/1266/18

Провадження №2/263/994/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Масюк М.С., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

5.02.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом просив суд визнати відповідача - сина ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у будинку №28 по вул.Осипенка в м.Маріуполі, який є його власністю, з тих підставах, що останній з 4.10.2002 року зареєстрований за вказаною адресою, але в лютому 2014 року покинув будинок, забрав все своє майно та виїхав у невідомому йому напрямку. З цього часу син не повідомив про місце свого перебування, не бере участі в утриманні будинку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, за наведеними обставинами та наданими доказами наполягав на їх задоволенні.

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що тривалий час знають сім’ю позивача ОСОБА_1, бо є його сусідами. Син позивача ОСОБА_2 більше трьох років не проживає з батьком.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті, так як матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спірних правових відносин.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Враховуючи позицію позивача, заслухавши покази свідків, дослідивши представлені докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному об'ємі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.1993 року, зареєстрованого в реєстрі за №3-3127 є власником будинку №28 по вул.Осипенка в м.Маріуполі.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за позивачем ОСОБА_1 за реєстровим номером 23733030 зареєстроване право власності на вказаний будинок.

Відповідно до копії паспорту відповідача ОСОБА_2 серії КС №229197, домової книги на будинок №28 по вул.Осипенка в м.Маріуполі, відповідач значиться зареєстрованим за вказаною адресою з 4.10.2002 року.

Згідно ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим приміщенням у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Суд вважає, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи членом сім’ї власника будинку ОСОБА_1 більше року не проживає в спірному будинку без поважних причин, його майна в будинку не має, будинок він покинув добровільно, про що свідчать покази свідків.

З урахуванням викладеного та положень матеріального права, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, втратив право користування жилим приміщенням у будинку №28 по вул.Осипенка в м.Маріуполі, тому його слід визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням у будинку.

Оскільки позивач не наполягав на стягненні з відповідача судових витрат, суд прийшов до висновку про недоцільність їх стягнення.

Керуючись ст.ст.12,13,263-265,280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), таким, що втратив право користування жилим приміщенням у будинку №28 по вул.Осипенка в м.Маріуполі.

Згідно пп.15.5 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : П.І. Папаценко