Рішення № 73036741, 29.03.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Номер провадження 2/225/89/2018

Єдиний унікальний номер судової справи 225/1836/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

22 березня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Геря О.Г.,

за участі:

секретаря судового засідання Панаслюк Є.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року до суду звернувся позивач з позовом до ОСОБА_2, в якому ставить питання про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у сумі 17908,21 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_2 19.10.2011 року було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 1000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% річних з на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, однак не виконав зобов’язання, тому станом на 28.02.2017 року має заборгованість в сумі 17908,21 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 445,92 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 12840,12 грн., заборгованості по комісії та пені в розмірі 3293,21 грн., штрафу (фіксована частина) в розмірі 500 грн., штрафу (відсоткова складова) в розмірі 828,96 грн. Оскільки добровільно відповідач не погашає заборгованість, позивач просив стягнути її у судовому порядку, також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Заочним рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 15.06.2017 року, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 задоволені частково, з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнуто заборгованість за кредитом в сумі 445,92 грн., заборгованість по процентах в сумі 12840,12 грн., заборгованість за пенею та комісією в сумі 100 грн., в решті позову відмовлено. Також, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ПАТ КБ «Приватбанк» витрати на сплату судового збору в сумі 1195,97 грн.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 27.10.2017 року заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 15.06.2017 року у справі № 225/1836/17 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасовано.

Згодом представником позивача подана уточнена позовна заява, якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка утворилася станом на 31.01.2018 року та складає 36759,27 грн., з якої : 445,92 грн. – заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 32360,36 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3952,99 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені уточнені вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечувала, вважає позов необґрунтованим, а тому просила суд відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 1048, 1049 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статями 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2011 року ОСОБА_2 підписала заяву, якою підтвердила, що вона ознайомилась із Умовами та Правилами надання банківських послуг в Приватбанку, а також тарифами, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді та заявила бажання отримати банківську послугу - платіжну карту кредитку «Універсальна» з кредитним лімітом в сумі 1000 грн. із процентною ставкою по кредиту у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Отже, договір був укладений у формі анкети-заяви приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк».

На підставі цього договору відповідачу був відкритий картковий рахунок, за яким були надані кредитні картки з терміном дії - 09/15, 04/17, 10/17 відповідно. (а.с. 112)

Згідно зі ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Таким чином сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, зобов'язання, яке виникло між ними, обов'язкове для виконання.

Згідно пункту 2.1.1.12.5 Умов та правил надання банківських послуг строк погашення по кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним картам без встановленого мінімального обов’язкового платежу проводиться у наступному порядку: строк погашення процентів по кредиту щомісячно за попередній місяць, строк погашення кредиту у повному обсязі не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній карті ( в полі MONTH). (а.с. 29)

Пунктом 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що за користування кредитом банк нараховує проценти у розмірі, встановленому тарифами банку, із розрахунку 360 календарних днів у році.(а.с. 29)

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідачка періодично здійснювала погашення заборгованості за кредитом, станом на 31.01.2018 року позивачем нарахована заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 36759,27 грн., яка складається з наступного: 445,92 грн. заборгованість за кредитом; 32360,36 грн. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 3952,99 заборгованість за пенею та комісією.

Після ухвалення заочного рішення відповідачкою була подана заява про скасування заочного рішення, у якій не приведено обґрунтованих заперечень проти наявності та розміру заборгованості за кредитом, будь - яких доказів на спростування тверджень позивача щодо несплати тіла кредиту у розмірі 445,92 грн. не надано. Відповідач у вказаній заяві зазначає, що сплачувала заборгованість перед банком у сумі 980 грн., але доказів про це не навела.

В судовому засіданні відповідач також не приводить належних доводів незгоди з вимогами про стягнення заборгованості за тілом кредиту у вказаній сумі та не додає і не посилається на наявність доказів щодо спростування розміру заборгованості.

Щодо сплати в рахунок заборгованості за кредитним договором 420 грн., то суд зазначає, що вказана сума була утримана із заробітної плати відповідача в порядку виконавчого провадження і як йдеться з пояснень представника позивача, вказана сума була відрахована із загального розміру заборгованості відповідача за кредитом. (а.с. 80)

Отже, факт укладення договору кредиту підтверджено наявною у справі копією заяви та Умов і правил надання банківських послуг та розмір заборгованості за тілом кредиту підтверджено розрахунком, доданим позивачем до позовної заяви, тому позов в частині стягнення тіла кредиту в сумі 445,92 грн. підлягає задоволенню.

З розрахунку заборгованості вбачається, що під час укладення кредитного договору діяла процента ставка по кредиту в розмірі 30,00%, з 1 вересня 2014 року Банк збільшив процентну ставку до 34,80% , а з 01 квітня 2015 року встановив її у розмірі 43,20% (а.с. 4-5,7,128-129 ).

Відповідно до наказу ПАТ КБ «ПриватБанк» № 906 СП-2014-6915682 від 18 серпня 2014 року з 01 вересня 2014 року актуалізовані тарифи, зокрема, по карті Універсальна: трати клієнтів з 01 вересня 2014 року - 2,9%; трати клієнтів до 01 вересня 2014 року - 2,5%; по всім тратам, які здійснені до 01 вересня 2014 року проценти будуть нараховуватися по старій ставці до повного погашення заборгованості по цим тратам.

Згідно виписки по картрахунку відповідача за період з 01.01.1999 року по 17.02.2018 року ОСОБА_2, починаючи з 31 липня 2014 року кредитною карткою не користувалася, будь-яких грошових витрат, операцій не здійснювала (а.с. 4-5,7,128-129 ), тому підстави для нарахування їй з 01 вересня 2014 року процентів за користування кредитом в розмірі 2,9% на місяць (34,80% на рік), а з 01 квітня 2015 року - 3,6% на місяць (43,20% на рік) відсутні.

Отже, при розрахунку заборгованості за кредитним договором слід використовувати встановлену процентну ставку 2,5% щомісяця, що складає 30,00% річних.

Для з'ясування розміру заборгованості по відсоткам за користування кредитом, суд заборгованість по тілу кредиту на 1 вересня 2014 року (день підвищення відсоткової ставки), що становить 445,92 грн. (224,77 грн. - поточна заборгованість + 221,15 грн. - прострочена заборгованість), перемножує на 30% річних, отриманий результат ділить на 360 днів, передбачених кредитним договором, після чого результат множить на кількість днів прострочення зобов'язання з 1 вересня 2014 року по 31 січня 2018 року. Отриманий результат є розміром заборгованості по відсоткам за вказаний період, що становить 509,46 грн. (445,92 х 30% : 360) х 1371 дні прострочки.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 31.01.2018 року у розмірі 509,46 грн.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р до зазначених населених пунктів належить м.Торецьк (колишня назва Дзержинськ).

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р.

Згідно із пунктом 23 додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить м. Торецьк (колишня назва Дзержинськ).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачу, який проживає у м. Торецьку (колишня назва Дзержинськ) пеня та комісія нараховані після 14.04.2014 року і таким чином є підстави для застосування вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Проведене позивачем нарахування пені та комісії у загальному порядку є неправомірним, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги частково доведеними, тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по оплаті судового збору в сумі 45,79 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,89, 141, 263 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходженням якого є: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором у розмірі 955,38 грн. (дев’ятсот п’ятдесят п’ять грн. 38 коп.), яка складається з: 445,92 грн. (чотириста сорок п’ять грн. 92 коп.) - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 509,46 грн. (п’ятсот десять грн. 46 коп.) - заборгованість по процентам за користування кредитом.

В іншій частині позову про стягнення заборгованості за пенею та комісією у розмірі 3952,99 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходженням якого є: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, судовий збір у розмірі 45,79 грн. (сорок п’ять грн. 79 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 березня 2018 року.

Суддя: О.Г. Геря