Рішення № 73036641, 27.03.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

27.03.2018 227/2458/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018р. м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Левченка А.М.,

при секретарі - Черкасової О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі Добропільського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до ОСОБА_2 про стягнення суми переплаченої пенсії,-

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - ОСОБА_3 ОУПФУ в Донецькій області) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми переплаченої пенсії в розмірі 17 467 грн. 62 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час звернення ОСОБА_2 до УПФУ в м.Добропілля та Добропільському районі з заявою про призначення пенсії від 11.07.2013 року, було надано трудову книжку, за даними якої на момент призначення пенсії ОСОБА_2 звільнено з посади директора ПП « Фенікс» з 02.07.2009 року.

В заяві про призначення пенсії ОСОБА_2 повідомила управління про те, що вона є непрацюючою особою та взяла на себе зобов'язання щодо повідомлення управління про обставини, що можуть вплинути на розмір пенсії (прийняття на роботу, звільнення з роботи, зміни в складі сім'ї, зміну місця проживання, виїзд за закордон на постійне місце проживання та ін..)

08.12.2014 року ОСОБА_2 звернулась до управління з заявою про долучення до матеріалів пенсійної справи копії останньої сторінки трудової книжки де зазначено, що записи від 01.01.2007 (пр. №1 від 01.01.2007) та від 02.07.2009 (пр. №16 від 02.07.2009) на підставі яких ОСОБА_2 було призначено пенсію, ОСОБА_2 вважає недійсними.

У зв'язку з наданням ОСОБА_2 копії трудової книжки з записом про визнання недійсними записів управлінням з метою запобігання безпідставної виплати пенсії 25.12.2014 року було прийнято розпорядження про призупинення виплати пенсії з 01.02.2015 року.

З вказаним рішенням управління ОСОБА_2 не погодилася та оскаржила його в судовому порядку. 14.09.2016 року постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області у справі №227/194/16-а залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 пр визнання неправомірними дій, скасування рішення від 25.12.2014 року про призупиненії виплати дострокової пенсії за віком та зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено, а дії управління, щодо призупинення виплати пенсії визнані такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Вказаним судовим рішенням було встановлено факт роботи ОСОБА_2 на посаді керівника ПП «Фенікс» з 18.06.2002 року.

Постанова Добропільського міськрайнного суду Донецької області по справі №227/194/16-а набрала законні сили 02.11 2016 року.

З наведеного вбачається, що вказавши в заяві про призначенні пенсії, що ОСОБА_2 є непрацюючою особою, приховала факт роботи на посаді керівника ПП «Фенікс».

У зв’язку з цим, рішенням начальника управління від 13.12.2016 року № 146 скасовано розпорядження про призначення пенсії ОСОБА_2 від 09.09.2013 року № 2363.

Таким чином, у зв'язку з неповідомленням про факт роботи на посаді керівника ПП«Фенікс», ОСОБА_3 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецькій області за період з 11.07.2013 по 31.01.2015 була нарахована та виплачена пенсія у розмірі 17 467, 62грн., про що стало відомо управлінню після надання заяви ОСОБА_2 від 08.12.2014 про долучення до матеріалів справи копії трудової книжки із внесенням запису про визнання недійсними записів та прийнятого управлінням розпорядження про призупинення виплати пенсії від 25.12.2014 року.

25.05.2017 року на адресу ОСОБА_2М був надісланий лист управління №9789/05, щодо необхідності повернення безпідставно набутих коштів за період з 11.07.2013 по 31.01.2015 в сумі 17 467,62грн. в результаті надання ОСОБА_2 недостовірних даних.

Рішення про стягнення суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань збоку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних управлінням не приймалось, оскільки на теперішній час пенсійна справа відповідача закрита з підстав роботи на посаді керівника ПП «Фенікс», що є умовою для зупинення її виплати.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 відмовляється повертати кошти та у зв'язку з тим, що на теперішній час пенсійна справа ОСОБА_2 закрита тому, управління позбавлено можливості про утримання надміру виплачених сум пенсій відповідно до Закону України №1058, отже, змушено звернутись до суду.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала. Зазначає, що твердження ОУПФУ, що призначення пенсії відбулося на підставі недостовірних даних про факт роботи є такими, що не відповідають дійсності, оскільки нею було подано до ОУПФУ увесь пакет документів, який передбачений Порядком, у тому числі і п. 2.21 Порядку документи, які підтверджують, що особа не працює, якими є:

- трудова книжка

- індивідуальні відомості про застраховану особу

- відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фо-п за наявними в органі, що призначає пенсію, даними

Статут ПП “Фенікс” та відомості з бази даних ЄДР юридичних осіб відсутні у переліку документів, необхідних для підтвердження, що особа працевлаштована, так і у переліку документів необхідних для призначення пенсії.

Заслухавши учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що працює на посаді заступника начальника Добропільського об»єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області. Під час призначення пенсії ОСОБА_2 надала копію трудової книжки на підтвердження того, що вона не працююча особа. Потім позивач звернулася до управління пенсійного фонду з інформацію про внесення відомостей до системи персоніфікації та сплату страхових внесків за зазначений період, при чому звернулася позивач до відповідача як директор ПП « Фенікс». Оскільки позивач є керівником ПП « Фенікс» до цього часу безперервно, достроково призначено їй пенсію безпідставно, в зв»язку із чим з 11.07.2013 року до 01.02.2015 року у позивача виникла переплата пенсії.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 11.07.2013 року управлінням було достроково призначено пенсію за віком згідно п.7-2 « Прикінцевих положень» Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 894 гривні. Розпорядженням відповідача від 01.12.2013 року розмір пенсії позивача було збільшено до 949 гривень.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи № 163676 ОСОБА_2, долучених судом до матеріалів даної справи, позивачем разом із заявою про призначення пенсії за віком було надано трудову книжку, довідку про трудовий стаж, свідоцтва про народження, диплом, довідка з центра зайнятості, рішення суду, завірені копії яких були долучені до пенсійної справи.

З матеріалів пенсійної справи також вбачається, що ОСОБА_2 11.07.2013 року було надано копію трудової книжки, в якій було зазначено, що позивач звільнена з посади директора ПП « Фенікс» 02.07.2009 року на підставі наказу № 16 від 02.07.2009 року.

Тобто, під час звернення до УПФУ в м.Добропілля та Добропільському районі 11.07.2013 року ОСОБА_2 було зазначено, що вона є непрацюючою особою і її звільнено з роботи 02.07.2009 року. Таким чином, у відповідача по справі були всі наявні підстави для застосування стосовно позивача норми ст.7-2 « Прикінцевих положень» Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та дострокового призначення позивачу пенсії за віком як особі яка досягла 55 років, має 30 років трудового стажу та до призначення пенсії звільнилася з роботи, тобто є непрацюючою особою.

08.12.2014 року ОСОБА_2 до управління було надано копію першої сторінки та сторінки № 14(останньої) своєї трудової книжки. Згідно наданої копії на сторінці № 14(останній) трудової книжки позивача міститься запис « Записи от 01.01.2007(пр.№1от 01.01.2007) и от 02.07.2009(пр.№16 от 02.07.2009) считать недействительніми. Директор ЧП « Феникс» ОСОБА_2М.» та мається відповідний підпис. В матеріалах пенсійної справи, долучених до справи, також мається відповідна заява відповідача від 08.12.2014 року з проханням долучити до матеріалів пенсійної справи копію останньої сторінки трудової книжки зі змінами.

Рішенням управління №146 від 13.12.2016р. про скасування розпорядження про призначення пенсії від 09.09.2013р. №2360 скасовано рішення про призначення пенсії за віком ОСОБА_2 від 09.09.2013р. №2363 у зв’язку з наданням недостовірних даних, оскільки а момент звернення за призначенням пенсії ОСОБА_2М, не було внесено відомості щодо своє роботи в якості директора ПП “Фенікс”.

Відповідно до ст. 49 Закону України №1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.

Вирішуючи питання наявності правових підстав набуття ОСОБА_2 отриманих нею сум пенсії, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 7-2 «Прикінцеві їх положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 09 липня 2003 року № 1058-IV до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.09.2016р. у адміністративній справі №227/194/16-а, яка набрала законної сили, відносно ОСОБА_2 було встановлено, що позивач продовжує виконувати обов’язки директора на підставі Статуту ПП “ Фенікс”, враховуючи зроблене позивачем анулювання записів в трудовій книжці про її роботу з 01.01.2007р. до 02.07.2009 року, ствердження позивача про фактичну роботу в ПП “ Фенікс” з 1998 року до 2013 року, що підтверджується довідкою ПП “ Фенікс” , але спростовується записами в трудовій книжці позивача, а також дії позивача ОСОБА_2, яка не маючи в трудовій книжці записів про її роботу в ПП “Фенікс” за період 2000-2003 роках в 2014 році провела за себе сплату страхових внесків, після чого звернулася до відповідача з питання прийняття звіту з персоніфікації та зарахування зазначеного стажу роботи.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», обов’язок для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зупиненням (припиненням) членства у громадському формуванні керівника (члена керівного органу) покладений саме на керівника юридичної особи, тобто на ОСОБА_2

Аналізуючи вищевикладене, суд у цій справі дійшов висновку відносно ОСОБА_2, що оскільки, ОСОБА_2 не було дотримано вимог ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», ОСОБА_2 вважається працюючою особою до дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про зупинення (припинення) органу управління підприємством.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд у цій справі приходить до висновку, що суми пенсії, які були отримані ОСОБА_2, були отримані нею без достатньої правової підстави, а саме, на підставі недостовірних відомостей про те, що на момент звернення вона має статус непрацюючої особи.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Так, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016р. по справі №227/194/16-а від 08.12.2014 року, яка набрала законної сили, судом було встановлено, що ОСОБА_2 подано копію трудової книжки з врахуванням коригування, яким запис про період роботи позивача з 01.01.2007 року по 02.07.2009 року в ПП «Фенікс» на посаді директора вважається недійним, що суперечить даним персоніфікованого обліку наданим до управління за підписом позивача, як керівника та бухгалтера ПП «Фенікс», та скріплені печаткою. Зазначені коригування у трудовій книжці на момент призначення пенсії були відсутні. Крім того, 06.10.2014 року до УПФУ від позивача надійшов наказ від 26.02.2000 року № 3 за яким позивач виконує обов’язки директора ПП «Фенікс». Наказ про переведення або звільнення не було надано. У жовтні – грудні 2014 року до УПФУ надходили листи за підписом позивача, як директора ПП «Фенікс».

Отже, враховуючи, що умовою дострокового призначення пенсії за віком згідно п.7-2 « Прикінцевих положень» Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» було звільнення працівника, суд вважає надання ОСОБА_2 недостовірних відомостей про її статус непрацюючої особи недобросовісним, оскільки ОСОБА_2 не тільки мала статус працюючої особи, а і продовжила виконувати свою трудову функцію на посаді директора ПП “Фенікс”, що встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Суд не може прийняти до уваги твердження ОСОБА_2 про те, що вона непрацююча особа, через те, що підприємство не веде господарську діяльність і вона не отримує заробітну плату, враховуючи наступне :

Згідно ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Відповідно до ст.113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Згідно ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Відповідно до ст.141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Таким чином, ОСОБА_2 як директор підприємства ПП “ Фенікс” зобов”язана була своєчасно нараховувати заробітну плату працівникам підприємства, і та обставина, що заробітна плата на підприємстві не нараховувалася не може бути підставою для ствердження про те, що працівники підприємства є непрацюючими особами.

Таким чином сума безпідставно отриманої пенсії, яка згідно листа управління від 25.05.2017р. №9389/15 складає 17467, 62 за період з 11.07.2013р. по 31.01.2015р., підлягає стягненню з ОСОБА_2 в порядку ст. 1212 ЦК України.

Керуючись ст. 261-268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ

Позов Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до ОСОБА_2 про стягнення суми переплаченої пенсії – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (НОМЕР_1, 84000, Донецька область, м. Добропілля, м-н. Молодіжний, 26/25) на користь Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (р/р256043772071, у філії Донецьке обласне управління АТ “Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 37755477) суму переплаченої пенсії у розмірі 17 467 грн. 62 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.М. Левченко

Повний текст судового рішення складений 28.03.2018р.

27.03.2018