Рішення № 73036286, 29.03.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2351/17

29 березня 2018 року-м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального трудового стажу ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за вислугу років за періоди роботи з 01.09.1994 по 31.08.2000 в Буданівському ПТУ - 28 та призначити позивачу пенсію за вислугу років з 16.11.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.11.2017 позивач звернувся до відповідача зі заявою про призначення йому пенсії за вислугу років як працівнику освіти, оскільки позивач вважав, що має для цього достатній стаж роботи. Однак, листом від 06.12.2017 № 4398/02 відповідач відмовив позивачу щодо призначення йому пенсії за вислугу років, мотивуючи тим, що згідно поданих документів спеціальний стаж позивача становить 24 роки 3 місяці 15 днів, що не достатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII). Також відповідач зазначив у листі, що період роботи в Буданівському ПТУ - 28 з 01.09.1994 по 31.08.2000 не враховується у спеціальний стаж у зв'язку з тим, що позивач працював у зазначений період на посадах заступника директора по адміністративно - господарській частині, завідуючого господарства, а тому зазначені посади не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки у період роботи в Буданівському ПТУ - 28 з 01.09.1994 по 31.08.2000 на посадах заступника директора по адміністративно - господарській частині, завідуючого господарства позивачу для збереження педагогічного стажу було дозволено читати години по спеціальності в кількості 240 год. та за вказаний період позивачу нараховувалася заробітна плата, як викладачу.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву від 21.03.2018 в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, подав до суду заяву в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги не підтримує. Водночас у відзиві від 10.01.2018 № 07/08 відповідач просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що період роботи в Буданівському ПТУ - 28 з 01.09.1994 по 31.08.2000 не враховується в спеціальний стаж у зв'язку з тим, що позивач працював у зазначений період на посадах заступника директора по адміністративно - господарській частині, завідуючого господарства, а тому відповідні посади не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Допитана в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що вона працювала в Буданівському ПТУ - 28 з 1984 р. по 2017 р. та за вказаний період займала посаду викладача та заступника директора з виховної роботи. Із ОСОБА_1 вона знайома від тоді, коли його було прийнято на роботу в Буданівський ПТУ - 28, тобто з 1987 року. Свідок зазначила, що позивач за період роботи з 01.09.1994 по 31.08.2000, займаючи одночасно посади заступника директора по адміністративно - господарській частині та завідуючого господарства, читав години по спеціальності пов'язані з професією будівельника, а також проводив різні заходи педагогічного характеру, в тому числі і позаурочні та організовував екскурсії. Водночас, звернула увагу суду на те, що за вказаний період робити позивача в Буданівському ПТУ - 28 не було жодного періоду, щоб він не читав години по спеціальності.

Допитана в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона працювала в Буданівському ПТУ - 28 з 1994 р. по 1999 р. викладачем з математики та при цьому була головою методичної комісії привиробничої дисципліни, а з 1999 р. по теперішній час займає посаду методиста. Свідок зазначила, що методична комісія привиробничої дисципліни кожного року в червні місяця складала попередню тарифікацію списків викладачів, тобто попереднє навантаження викладачів на наступний рік. Надалі звернула увагу суду на те, що вона, як голова зазначеної комісії, пам'ятає, що позивач мав кожний рік не повне педагогічне навантаження, оскільки він займав іншу посаду, а тому в них дозволялося працювати на іншій посаді на пів ставки відповідно до наказу училища. Також зазначила, що з 1999 р. вона працювала на посаді методиста в Буданівському ПТУ - 28 та складала розклад навчального процесу, внаслідок чого позивача також включала до розкладу з будівельної професії. Водночас, звернула увагу суду на те, що за вказаний період робити позивача в Буданівському ПТУ - 28 не було жодного періоду, щоб він не читав години по спеціальності.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та розглянув дану справу в порядку письмового провадження відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як слідує з матеріалів справи, в тому числі з трудової книжки позивача БТ-ІІ № 2658230 (арк. справи 9-11), що 01.08.1987 останній був прийнятий на роботу на посаду майстра виробничого навчання Буданівського ПТУ - 28.

01.09.1994 позивача переведено на посаду заступника директора Буданівського ПТУ - 28 по адміністративно - господарській частині та для збереження педагогічного стажу позивачу було дозволено читати години по спеціальності в кількості 240 год. (запис у трудовій книжці № 6).

01.09.1995 позивача переведено на посаду завідуючого господарством Буданівського ПТУ - 28 та для збереження педагогічного стажу позивачу було дозволено читати години по спеціальності в кількості 240 год. (запис у трудовій книжці № 7).

01.09.2000 позивача переведено на посаду майстра виробничого навчання Буданівського ПТУ - 28 (запис у трудовій книжці № 8).

Таким чином, загальний стаж роботи позивача за період з 01.09.1994 по 31.08.2000 складає 6 років.

Також, як слідує з довідок ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" від 08.12.2017 № 340, від 27.12.2017 № 359 (арк. справи 12-14, 28), тарифікаційного списку інженерно - педагогічних працівників Буданівського ПТУ - 28 станом на 01.09.1997 (арк. справи 40-41) та наказу по Буданівському ПТУ - 28 від 01.09.1999 № 27 (арк. справи 42), що позивач під час перебування на посаді заступника директора по адміністративно - господарській частині, завідуючого господарством у Буданівському ПТУ - 28 за період з 01.09.1994 по 31.08.2000 прочитав наступну кількість годин:

- за 1994 - 1995 навчальний рік педагогічне навантаження становило 298 год.;

- за 1995 - 1996 навчальний рік педагогічне навантаження становило 270 год.;

- за 1996 - 1997 навчальний рік педагогічне навантаження становило 260 год.;

- за 1997 - 1998 навчальний рік педагогічне навантаження становило 249 год.;

- за 1998 - 1999 навчальний рік педагогічне навантаження становило 250 год.;

- за 1999 - 2000 навчальний рік педагогічне навантаження становило 250 год.

Водночас, як слідує із вказаних документів, що позивачу, як викладачу нараховувалася заробітна плата за прочитані зазначені години згідно штатного розпису.

Слід зазначити, що відповідно до довідки ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" від 08.12.2017 № 341 про правонаступництво (арк. справи 15), Державний навчальний заклад "Чортківське вище професійне училище" є правонаступником Буданівського ПТУ - 28.

Як слідує з матеріалів справи, що 16.11.2017 позивач звернувся до відповідача зі відповідною заявою в якій просив зарахувати до спеціального трудового стажу ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за вислугу років за період роботи з 01.09.1994 по 31.08.2000 в Буданівському ПТУ - 28 та призначити йому пенсію за вислугу років з 16.11.2017.

Однак, листом від 06.12.2017 № 4398/02 (арк. справи 8) відповідач відмовив позивачу щодо призначення йому пенсії за вислугу років, мотивуючи тим, що згідно поданих документів спеціальний стаж позивача становить 24 роки 3 місяці 15 днів, що не достатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII. Також відповідач зазначив у листі, що період роботи в Буданівському ПТУ - 28 з 01.09.1994 по 31.08.2000 не враховується у спеціальний стаж у зв'язку з тим, що позивач працював у зазначений період на посадах заступника директора по адміністративно - господарській частині, завідуючого господарства, а тому зазначені посади не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 до посад педагогічних працівників відноситься посада вчителів та викладачів усіх спеціальностей.

Пунктом 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 30.06.1993 за № 76 (далі - Положення № 76) визначено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Частиною другою статті 21 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як слідує з трудової книжки позивача, що останньому за період роботи з 01.09.1994 по 31.08.2000 на посадах заступника директора по адміністративно - господарській частині, завідуючого господарства в Буданівському ПТУ - 28 наказами № 61 від 01.09.1994 та № 74 від 01.09.1995 для збереження педагогічного стажу було дозволено читати години по спеціальності.

Водночас, згідно Додатку до Положення № 76 про Перелік робіт, які не є сумісництвом педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік вважається, що така робота не є сумісництвом.

Як слідує із зазначених документів, що педагогічне навантаження позивача за період роботи з 01.09.1994 по 31.08.2000 на зазначених посадах в Буданівському ПТУ - 28 становило більше чим 240 годин.

Таким чином, враховуючи те, що позивач за період роботи з 01.09.1994 по 31.08.2000 на посадах заступника директора по адміністративно - господарській частині, завідуючого господарства в Буданівському ПТУ - 28 згідно зазначених наказів виконував педагогічну роботу з погодинною оплатою праці в обсязі більше як 240 годин на рік, суд дійшов висновку, що таку роботу позивач здійснював за сумісництвом відповідно до Положення № 76.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" № 245 від 03.04.1993 установлено, що робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.

Суд встановив, що позивач працював за сумісництвом на посаді викладача по спеціальності в Буданівському ПТУ - 28 за період з 01.09.1994 по 31.08.2000 та отримував заробітну плату за прочитані зазначені години згідно штатного розпису, про що також зроблено запис у трудовій книжці позивача (арк. справи 9-11).

За приписами статті 2 Закону № 1788-XII пенсія за вислугу років відноситься до трудових пенсій.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 3 Закону № 1788-XII право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються - підприємства та організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Частиною першою статті 56 Закону № 1788-XII визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

Згідно частини першої статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, у зазначених нормативно-правових актах відсутнє застереження щодо призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти виключно з урахуванням стажу за основним місцем роботи, таке право надається і гарантується особі за виконання специфічної роботи, що в даному випадку підтверджується записами трудової книжки позивача, а також підтверджується матеріалами справи та пояснень свідків.

Така позиція суду, також узгоджується і з висновками Вищого адміністративного суду України, зокрема в ухвалі по справі К/800/11473/15 від 01.10.2015.

Водночас, жоден нормативно-правовий акт, який входить до діючого законодавства України, не містить прямої заборони зараховувати до стажу роботи, який дає право на отримання пенсії за вислугу років працівникам освіти, роботу за сумісництвом.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував до спеціального трудового стажу ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за вислугу років за періоди роботи з 01.09.1994 по 31.08.2000 в Буданівському ПТУ - 28.

Пунктом "е" статті 55 Закону № 1788-XII визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Враховуючи те, що з урахуванням часу роботи за сумісництвом, педагогічний стаж позивача склав більше 30 років, суд дійшов висновку, що позивач має право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального трудового стажу ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за вислугу років за періоди роботи з 01.09.1994 по 31.08.2000 в Буданівському ПТУ - 28 та призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно з 16.11.2017.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: 48154, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (адреса: 48100, Тернопільська область, м. Теребовля, вул. 22 Січня, 17, код ЄДРПОУ 41246380) про зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального трудового стажу ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди роботи з 01.09.1994 по 31.08.2000 в Буданівському ПТУ - 28 та призначити позивачу пенсію за вислугу років з 16.11.2017, - задовольнити повністю.

Зобов'язати Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (адреса: 48100, Тернопільська область, м. Теребовля, вул. 22 Січня, 17, код ЄДРПОУ 41246380) зарахувати до спеціального трудового стажу ОСОБА_1 (адреса: 48154, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), що дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди роботи з 01.09.1994 по 31.08.2000 в Буданівському ПТУ - 28 та призначити позивачу пенсію за вислугу років з 16.11.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (адреса: 48100, Тернопільська область, м. Теребовля, вул. 22 Січня, 17, код ЄДРПОУ 41246380) понесені ОСОБА_1 (адреса: 48154, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати на суму 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп. сплаченого судового збору згідно квитанцій № 0.0.926394867.1 від 26.12.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.