Вирок № 73035975, 28.03.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 241/1729/17

Провадження № 1-кп/222/71/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого-судді Подліпенця Є.О.,

при секретарі Гранкіній О.В., Темір В.В.,

за участю прокурора Третьяк Є.І., Нікітіної К.О.,

захисника Бадалова А.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стародубівка Мангушського району Донецької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, засудженого 27.06.2017 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, в період відбування покарання з випробуванням повторно вчинив крадіжку чужого майна при наступних обставинах. Так, він 10.12.2017 року близько 01-00 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов на територію будинку культури, який розташований по вул. Мира, 36 в с. Стародубівка Мангушського району Донецької області, який знаходиться на балансі Стародубівської сільської ради Мангушського району Донецької області, де через отвір в стіні проник до будівлі будинку культури, та таким чином незаконно проник у приміщення, звідки таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, що знаходиться на балансі Стародубівської сільської ради Мангушського району Донецької області, а саме корпус та підставку металевої витяжки, яка є частиною конструкції вентиляційної системи будівлі вартістю 396,50 грн., з розрахунку 6,10 грн. за 1 кг. лому чорного металобрухту. Після чого, ОСОБА_2 з місця злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши Стародубівській сільській раді Мангушського району Донецької області матеріальну шкоду на суму 396,50 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю. Також пояснив, що дійсно 10.12.2017 року вночі приблизно о 01-00 год. він прийшов до будинку культури, розташованого в с. Стародубівка, де через отвір в стіні проник в середину будівлі будинку культури, звідки з підвального приміщення викрав частини конструкції металевої витяжки, які перевіз на тачці до себе до дому та в подальшому здав як металобрухт за 300 грн. Також, пояснив, що дану крадіжку він вчинив в період іспитового строку встановленого йому Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області. З оціночною вартістю викраденого майна згоден. У вчиненому щиросердно кається та просить не позбавляти його волі.

Представник потерпілої юридичної особи Стародубівської сільської ради Мангушського району Донецької області - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, а також просив кримінальне провадження розглянути у його відсутність та обвинуваченого покарати на розсуд суду.

Таким чином, показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує, як і кількість і вартість викраденого майна. З урахуванням повного визнання вини у вчинені вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що вина ОСОБА_2 у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення - доведена повністю та його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується задовільно, не одружений, не працює, на утриманні осіб не має, також не має стійких соціальних зв'язків, раніше судимий 27.06.2017 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік 6 місяців, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд у відповідності до вимог ст. 66 КК України вважає щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин обтяжуючих покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено.

Між тим слід зазначити, що судом не береться до уваги зазначенні в обвинуваченні обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 - повторність та рецидив злочину з огляду на наступне.

Так, згідно положень ч.4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

У абз. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» роз'яснено, що якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

В даному випадку, рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, що охоплюється кваліфікацією за ч.3 ст.185 КК України і є кваліфікуючою ознакою дій ОСОБА_2 за даним обвинуваченням, а тому, суд не може ще раз враховувати рецидив та повторність як обставину, що обтяжує покарання.

В зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2

Згідно висновків досудової доповіді Мангушського РС з питань пробації Південно-Східного МУПВКП та пробації МУЮ виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_2 злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, не одружений, не працює, на утриманні осіб не має, також не має стійких соціальних зв'язків, раніше судимий 27.06.2017 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік 6 місяців, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, обставину, що пом'якшує його покарання: щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, та активне сприяння розкриттю злочину, а також враховуючи, що потерпіла особа претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 не має та на призначенні йому суворого покарання не наполягає, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 доцільно призначити покарання відповідно до санкції ч.3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, що є справедливим та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання за даним вироком слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.06.2017 року у виді позбавлення волі, остаточно призначивши ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі.

Також слід зазначити, що оскільки міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 по кримінальному провадженню на даний час не застосована, він порушення процесуальної поведінки в ході судового розгляду не допускав, ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні, та відповідних клопотань з цього приводу стороною обвинувачення не заявлялося, суд до набуття вироком законної сили не застосовує до ОСОБА_2 мір запобіжних заходів.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 слід обчислювати з моменту його затримання.

Крім цього, по кримінальному провадженню проведена судово-товарознавча експертиза № 1/20-568 від 21.12.2017 року, вартість проведення якої становить 395,48 грн., у зв'язку з чим дані витрати необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Також, на підставі ч.4 ст. 174 КПК України суд вважає за необхідне скасувати накладений на підставі ухвали слідчого суді Першотравневого районного суду Донецької області від 26.12.2017 року арешт з тимчасово вилучених 15.12.2017 року: металевого корпусу витяжки та металевої підставки витяжки сірого кольору, які є частиною конструкції будинку культури, що розташований в с. Стародубівка, по вул. Мира, 36, який знаходиться на балансі Стародубівської сільської ради, а також з двоколісної тачки та монтировки, які знаходяться у власності ОСОБА_2, який мешкає в АДРЕСА_2.

У відповідності до ст. 100 КПК України речові докази по кримінальному провадженню: металевий корпус витяжки та металеву підставу під витяжку сірого кольору, передані на зберігання до камери схову Мангушського ВП Центрального ВП ГУГП в Донецькій області слід повернути за належністю потерпілій юридичній особі Стародубівській сільській раді Мангушського району Донецької області.

Між тим слід зазначити, що подальша доля двоколісної тачки та монтировки судом не вирішується, оскільки стороною обвинувачення не представлено суду доказів, що зазначені речі визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню.

Керуючись ст.ст. 349 ч.3, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.06.2017 року у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі, остаточно призначивши ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Термін відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його затримання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь держави (Балансовий рахунок: 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», Код бюджетної класифікації доходу: 24060300 «Інші надходження», Призначення платежу: за висновок експерта № 1/20-568 від 21.12.2017 року) судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 1/20-568 від 21.12.2017 року в розмірі 395 (триста дев'яносто п'ять) гривень 48 копійок

Речові докази по кримінальному провадженню: металевий корпус витяжки та металеву підставу під витяжку сірого кольору, передані на зберігання до камери схову Мангушського ВП Центрального ВП ГУГП в Донецькій області - повернути за належністю потерпілій юридичній особі Стародубівській сільській раді Мангушського району Донецької області.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого суді Першотравневого районного суду Донецької області від 26.12.2017 року на тимчасово вилучені 15.12.2017 року: металевий корпус витяжки та металеву підставку витяжки сірого кольору, які є частиною конструкції будинку культури, що розташований в с. Стародубівка, по вул. Мира, 36, який знаходиться на балансі Стародубівської сільської ради, а також металеву тачку та монтировку, які знаходяться у власності ОСОБА_2, який мешкає в АДРЕСА_2 - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Є.О. Подліпенець