Рішення № 73034632, 29.03.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2018 р. справа № 809/370/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною щодо відмови у перерахунку пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років та зобов'язання до вчинення дій щодо проведення перерахунку і виплати пенсії з 12.01.2017 із таким збільшенням, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту також – позивач, ОСОБА_1В.) 22.02.2018 звернувся в суд з адміністративним позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі по тексту також – відповідач, Калуське об’єднане управління ПФУ області) про визнання бездіяльності протиправною щодо відмови у перерахунку пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років та зобов'язання до вчинення дій щодо проведення перерахунку і виплати пенсії з 12.01.2017 із таким збільшенням.

Одночасно із позовною заявою позивач 22.01.2018 подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з посиланням на ту обставину, що про порушення свого права об’єктивно дізнався із листа Калуського об'єднаного управління ПФУ області за №683/С-15 від 10.01.2018 (а.с. 24-25).

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 27.02.2018 визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду і на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також – КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведенням судового засідання та виклику сторін (а.с. 1-2).

Позов мотивовано тим, що відповідачем в порушення вимог статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ), частини 3 статті 55, частини 2 статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі по тексту також - Закон №796-ХІІ) відмовлено в проведенні перерахунку (вірного обчислення) та виплаті призначеної пенсії з 12.01.2017 із збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад мінімальний 20 років стажу, але не вище 75 відсотків заробітку. Порівнюючи положення частини 2 статті 56, статті 57 Закону №796-ХІІ та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (надалі по тексту також - Закон №1058-ІV) зазначив, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи, має пільговий характер власне щодо тривалості трудового стажу та величини, з якої проводиться розрахунок. Вважає, що починаючи з 01.01.2004, із впровадженням в Україні пенсійної реформи, призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, лише на підставі Закону №796-ХІІ без врахування положень Закону №1058-ІV є неможливим, і навпаки застосування окремих положень Закону №1058-ІV не є перешкодою для використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсії Закону №796-ХІІ. Вказав, що при наявності у пенсіонерів, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, права на тотожні пенсійні виплати, застосуванню підлягають положення спеціального характеру, в даному випадку положення Закону №796-ХІІ. Враховуючи вищевикладені обставини просив позов задовольнити.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 15.03.2018 (а.с. 36-38). У відзиві відповідач зазначив, що позивачу на підставі рішення суду пенсію призначено 08.11.2017 відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". В свою чергу, положення частини 2 статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 за №2148-VIII, право на пенсію в повному розмірі із її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений мінімальний стаж (у спірних відносинах 20 років), виникає у разі призначення відповідної пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Відтак, у даному випадку положення частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ для позивача не підлягають до застуванню. Зазначили, що при застосуванні, так званої "двоскладової формули" (частина 2 статті 27 Закону №1058-ІV), тобто, обчислення розміру пенсії до 01.01.2004 за Законом України "Про пенсійне забезпечення", а після вказаної дати за Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", - розмір пенсії ОСОБА_1 суттєво зменшиться, а не збільшиться. Програмне забезпечення відповідача автоматично провело розрахунок пенсійної виплати вже з урахуванням збільшення пенсії на 1% за кожний рік понаднормового стажу 20 років згідно частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, щодо стажу здобутого за час дії законодавства до 01.01.2004. Відповідач звернув увагу, що частина 2 статті 56 Закону №796-ХІІ врегульовує правовідносини з приводу пільгового обчислення стажу роботи при призначенні пенсії, а позивач у спірних правовідносинах ставить питання про перерахунок. Просив у замовленні позову відмовити в повному обсязі.

Під час розгляду справи суд не знайшов достатніх і обґрунтованих підстав вважати, що позивачем не дотримано строки звернення до суду.

Зокрема, в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 22.02.2018 позивач зазначає, що призначення пенсії на виконання постанови Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області у справі №345/1831/17 від 06.07.2017, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, було здійснено відповідачем в порядку виконання судового рішення згідно протоколу №119 від 08.11.2017, в результаті чого в грудні 2017 проведено першу виплату заборгованої суми пенсії. Однак, відповідач при обчисленні розміру пенсії не врахував пільги щодо обчислення страхового стажу роботи із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років, про що позивачу стало відомо лише в січні 2018 року, після отримання від Калуського об'єднаного управління ПФУ області письмової відповіді №683/С-15 від 10.01.2018.

Враховуючи викладені в заяві обставини, та те, що позивачу про неналежний розмір пенсії, призначеної в листопаді 2017 року на підставі рішення суду з 12.01.2017, стало відомо в січні 2018 року з відповіді Калуського об'єднаного управління ПФУ області №683/С-15 від 10.01.2018, суд вважає причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду поважними.

26.03.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій ОСОБА_1 зазначив про його необґрунтованість (а.с. 129-131). Наголосив на тому, що пенсія позивачу за судовим рішенням призначена в листопаді 2017 року саме з 12.01.2017, а тому таку обставину слід враховувати у спірних відносинах. Основний правовий зміст частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ не змінився, у зв’язку із чим підлягає до застосуванню у відношенні до ОСОБА_1 Послався на численну практику Верховного Суду України за 2015, 2016 року і Верховного Суду за лютий 2018 за даних аналогічних спірних відносин.

Відповідно до частини 3 статті 263 КАС України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив. Враховуючи, що приписами частини 3 статті 263 КАС України сторони позбавлені права подання відповіді на відзив та заперечення, пояснення, міркування та аргументи, викладені позивачем у відповіді на відзив доводи не можуть бути предметом дослідження судом при розгляді та вирішенні даної справи.

Судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, на підставі положення частин 2, 3 статті 263 КАС України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році "2-ої категорії " (а.с. 19).

12.01.2017 ОСОБА_1 по досягненню 52-х років звернувся до Калуського об'єднаного управління ПФУ області із заявою про призначення пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС "2-ої категорії " із зменшенням пенсійного віку на 8 років, подавши відповідний перелік документів і заяву установленої законом форми та змісту (а.с. 12).

Рішенням Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області за №3066/03 від 11.04.2017 позивачу відмовлено в призначенні такої пенсії, у зв’язку з ненаданням позивачем достатніх доказів, які б підтверджували факт перебування в зоні відчуження та виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Не погоджуючись з даним рішенням пенсійного органу позивач оскаржив його до суду.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.07.2017 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії Калуського об’єднаного управління ПФУ області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-а категорія з 12.01.2017 та зобов'язано Калуське об’єднане управління ПФУ області призначити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-а категорія з 12.01.2017 (а.с. 15-16, 26-27).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 апеляційну скаргу Калуського об’єднаного управління ПФУ області залишено без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.07.2017 у справі №345/1831/17 без змін (а.с. 17-18, 28-29).

На виконання рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.07.2017, відповідач призначив ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із зменшенням пенсійного віку на 8 років у відповідності до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується протоколом призначення пенсій №119 від 08.11.2017 (а.с. 13-14).

Як слідує з даного протоколу, відповідачем при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 враховано загальний стаж 30 років 9 місяців 19 днів.

Після отримання перших виплат пенсії, 27.12.2017, позивач звернувся із заявою до Калуського об’єднаного управління ПФУ області, в якій повідомив, що відповідач не застосував при розрахунку розміру пенсії особливі пільги щодо обчислення страхового стажу для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і просив провести перерахунок та виплату призначеної з 12.01.2017 пенсії із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 відсотків заробітку відповідно до вимог частини 2 статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 10).

Відповідач листом від 10.01.2018 за №683/С-15 в проведенні такого перерахунку позивачу відмовлено та роз’яснено, що при призначенні і обчисленні пенсії застосовано статтю 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за змістом якої призначення та виплата пенсій громадянам, працюючих або проживаючих на територіях радіоактивного забруднення, провадиться відповідно до Закону №1058-ІV. Пославшись на статті 27 і 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", відповідач зазначив про призначення і виплату пенсії згідно чинного законодавства (а.с. 11).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Закону України від 5 листопада 1991 року за №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-ІV, Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 за №796-ХІІ, інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Враховуючи те, що за рішенням суду відповідач призначив позивачу пенсію за віком як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення (учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС "2-ої категорії"), саме з 12 січня 2017 року, у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми законодавства станом на вказану дату.

Із змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частини 3 статті 46 Конституції України слідує, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

09.07.2003 прийнято Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01.01.2004.

За приписами частини 1 статті 4 Закону №1058-ІV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України і, серед іншого, складається з Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Згідно вимог статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним, до категорій, зокрема, 2-ої, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 3 статті 55 Закону №796-ХІІ встановлено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Суд звертає увагу, що коментована норма закону визначає особливе спільне врегулювання питання призначення та виплату пенсій особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, серед яких у даних спірних відносинах є ОСОБА_1

Зі змісту абзацу 2 пункту 13 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слідує, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначається одна пенсія за її вибором.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача 12 січня 2017 року із заявою про призначення пенсії, обравши вид пенсії за віком із застосуванням пільг, визначених законодавством для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС "2-ої категорії" (а.с. 12).

Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

За змістом положення частини 2 статті 56 вказаного Закону (в редакції, чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії, станом на 12.01.2017) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.

У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений спеціальним законом.

Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що вони визначають особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, в тому числі в частині обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під дію Закону №796-ХІІ.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер в частині обчислення страхового стажу і визначена в частині 2 статті 56 Закону №796-XII як збільшення пенсії на відповідний відсоток заробітку за кожний рік роботи понад установлений мінімальний стаж роботи 20 років.

Частиною 1 статті 5 Закону №1058-IV, визначено, що цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Із урахуванням вказаного і частини 1 статті 4 Закону №1058-ІV, частини 3 статті 55 Закону №796-ХІІ, суд вважає, що положення частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не суперечить статтям 27, 28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розрахунок (перерахунок) пенсії має здійснюватися з урахуванням пільг щодо обчислення стажу роботи, зокрема, за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 7 липня 2015 року (справа №21-727а15), від 20 вересня 2016 року (справа №21-1255а16) та Верховним Судом від 6 лютого 2018 (справа №560/675/17) і від 14 березня 2018 (справа №316/186316-а (2-а/316/133/16).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС "2-ої категорії", якому за рішенням суду призначено пенсію на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розрахунок (перерахунок) пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Таким чином суд приходить до висновку, що пенсія має нараховуватися та обчислюватися згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням пільг, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", при цьому, розрахунок понаднормового стажу, слід обчислювати виходячи з величини 20 років для чоловіків і за кожен рік роботи понад встановлений 20-ти річний стаж збільшувати пенсію на 1% заробітку але не вище 75 % заробітку.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року за №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.

Як встановлено частиною 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 35, частиною 2 статті 38, частиною 3 статті 42 і частиною 5 статті 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

В даному випадку суд зазначає, що позивач звернувся із відповідною заявою на призначення пенсії 12.01.2017, розмір якої, як позивач дізнався в січні 2018 року і встановлено судом, обчислено без урахування положень частини 2 статті 56 Закону №796-XII.

Заявою від 27.12.2017 позивач вказав відповідачу на таке порушення і просив відповідача здійснити перерахування первинного розрахунку пенсії при її призначенні з 12.01.2017 з врахуванням протиправно не застосованої відповідачем частини 2 статті 56 Закону №796-XII, тобто усунути допущену помилку.

Відтак, у спірних правовідносинах не має місце перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії у зв’язку із виникнення права на її підвищення, а існує факт порушення відповідачем вимог статті 56 Закону №796-XII, наслідком чого є незастосування при призначенні пенсії відповідних пільг щодо обчислення стажу роботи (служби) позивачу, який підпадає під дію Закону №796-ХІІ. Таке порушення допущене відповідачем 08.11.2017 при розрахунку позиву розміру пенсії саме з 12.01.2017.

Отже, у спірних правовідносинах відсутні підстави застосовувати частину 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а підлягали застосуванню положення статті 122 КАС України щодо строків звернення до суду за захистом порушених прав з приводу протиправних дій суб’єкта владних повноважень, з дотриманням яких позивач подав до суду адміністративний позов.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд вважає не обґрунтованими з наступних мотивів.

По-перше, невірним є твердження про те, що у спірних правовідносинах підлягає застосування положення частини 2 статті 56 Закону №796-XII, в редакції із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 за №2148-VIII, оскільки за рішенням суду пенсія призначена з 12.01.2017. Відтак, до даних відносинах підлягають застосуванню норми законодавства станом на вказану дату.

По-друге, необґрунтованими є твердження, що у спірних відносинах позивач заявою від 27.12.2017 ставить питання про перерахунок пенсії, що не визначено частина 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, якою врегульовано особливості пільгового обчислення стажу роботи саме при її призначенні. Безпосередній зміст вказаної заяви ОСОБА_1 містить вимоги про відновлення його порушеного права на належний розмір пенсії з 12.01.2017, тобто усунення порушень, допущених посадовими особами відповідача при призначенні пенсії, а не у зв’язку із виявленням чи виникненням нових обставин, які після призначення пенсії вплинули на її підвищення відповідно до чинного законодавства.

По-третє, відповідач не довів належними і допустимими доказами власні доводи про те, що у спірних відносинах пенсія призначена на підставі частини 1 статті 27 Закону №1058-ІV. Про таку обставину не міститься відомості ні в заяві позивача від 12.01.2017, ні в розпорядженні відповідача №167859 від 08.11.2017, ні в протоколах відповідача №119 від 08.11.2017, ні в розрахунках заробітку для обчислення пенсії, складених відповідачем (40-41, 43-44, 50, 56)

По-четверте, не доведеними є доводи відповідача про застосування ним частини 2 статті 56 Закону №796-XII при обчисленні позивачу розміру пенсії до 01.01.2004 за Законом України "Про пенсійне забезпечення", так, як протокол №119 від 08.11.2017 не містить відомостей такий про відповідний розрахунок із посиланням на коментовану норму закону.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вказаного відповідач не довів ті обставини, на яких ґрунтується його відзив, а також не спростував доводів позивача.

Суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір.

На підставі частини 1, абзацу 2 частини 5 статті 139 КАС України суд дійшов переконання, що в даному випадку стягнення судового збору із суб’єкта владних повноважень процесуальними нормами не передбачено.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в проведенні з 12 січня 2017 року перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком, у відповідності до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції Закону від 12.01.2017) із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років.

Зобов’язати Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 27, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 12 січня 2017 року з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції Закону від 12.01.2017), збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

ОСОБА_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1), вул. Львівська, 90, с. Довгий Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область, 77320 (вул. Біласа і Данилишина, 4, кв. 97, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300).

Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, (код ЄДРПОУ 37824000), вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2