Рішення № 73034513, 28.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року (об 11 год. 40 хв.)Справа № 808/250/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 69120, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (місцезнаходження: 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд. 25-А, код ЄДРПОУ 41248959)

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі – Шевченківське об’єднане УПФУ м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%;

зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією, починаючи з 19.09.2017.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач посилається на приписи ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та вказує, що за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший, пенсійний орган може враховувати заробітну плату за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Так, п.4.4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» передбачено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовуються середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. На думку позивача, перерахунок відповідача проведений неправомірно, оскільки позивач не звертався з заявою про переведення з одного виду пенсії на іншу в межах одного Закону, а вперше просив призначити пенсію за іншим Законом, оскільки в ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загально обов’язкове державне пенсійне страхування» мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсій по матеріалах пенсійної справи, що в даному випадку відсутнє, так як мало місце призначення іншої пенсії в межах одного Закону, тобто при розрахунку пенсії має застосовуватися ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Звертає увагу суду, що їй було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» звернувся вперше. Крім того, пояснює, що після отримання права на пенсію за вислугу років продовжувала працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Ураховуючи викладене, просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Позивач у судове засідання не з’явився, проте звернувся до суду із заявою (вх. № 4533 від 12.02.2018), в якій просить розгляди справу за його відсутності.

20.02.2018, 27.02.2018 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №5630, №6582), у якому відповідач пояснює, що 19.09.2017 відповідач розрахував стаж позивача із застосуванням кратності 1,35%, що підтверджується розпорядженням від 22.09.2017 №843531, що на думку відповідача, виключає наявність предмету спору у справі. Окрім того, пояснює, що позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення пенсії за віком (копію заяви додано до матеріалів справи), у зв’язку із чим 19.09.2017 було переведено на пенсію за віком, розмір якої розраховується виходячи із загального стажу роботи 40 років 5 місяців 14 днів та середньомісячного заробітку за період з 01.01.1992 по 31.12.1996 та з 01.07.2000 по 31.07.2017. На підставі зазначеного, просить відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

За приписами ч. 6 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням №2180308265, виданим 14.11.2017 Серія АА1 №747011, перебуває на обліку в Шевченківському об’єднаному УПФУ м. Запоріжжя.

У вересні 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою від 19.09.2017, в якій просила про переведення на пенсію за віком (а.с. 33).

Так, розпорядженням від 22.09.2017 №834531 Шевченківським об’єднаним УПФУ м. Запоріжжя позивачу нарахована пенсія із застосуванням коефіцієнтом стажу з урахуванням кратності 1,35% (а.с. 32).

29.12.2017 на адресу відповідача надійшла заява позивача про перерахунок пенсії за віком із застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% та виплати різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією, починаючи з 19.09.2017.

Проте, листом Шевченківського об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя від 05.01.2018 №678/К-1 позивачу відмовлено у зв’язку з тим, що за період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування величини оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% застосовується з 01.102017 по 31.12.2017, лише при первинному призначенні пенсії, таким чином, індивідуальний коефіцієнт по стажу та розмір пенсії розрахований вірно, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії за віком, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі за текстом – Закон № 1058-IV) та Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 № 1788-ХІІ (далі – Закон № 1788-ХІІ), якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частинами 2, 3 ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно із ст. 47 Закону №1058 пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у зв’язку із надходженням 19.09.2017 до управління заяви позивача про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, відповідачем було прийнято розпорядження від 22.09.2017 №843531, відповідно до якого підтверджено розрахунок страхового стажу позивача із застосуванням кратності 1,35, у зв’язку із чим суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 242-246, 250, 255, 295, 297, 382 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: 69120, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (місцезнаходження: 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд. 25-А, код ЄДРПОУ 41248959) про зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.295, 297 КАС України.

Суддя І.В. Батрак