Рішення № 73034089, 28.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/948/18

категорія 11.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо призначення йому щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80% від щомісячної суддівської винагороди працюючого судді замість 90%;

- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити йому довічне грошове утримання у розмірі 90% суддівської винагороди судді з 12.07.2017, здійснити перерахунок та виплату з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що його з 27.06.2017 звільнено з посади судді Житомирського апеляційного адміністративного суду на підставі поданої заяви. З 12.07.2017 отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80% від щомісячної суддівської винагороди. Позивач стверджує, що за спеціальним стажем має право на отримання довічного грошового утримання у розмірі 90% від щомісячної суддівської винагороди. Вважає, своє право на пенсійне забезпечення та достатній рівень життя порушеним.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 працював на посадах судді місцевого і апеляційного суду з 11.06.1997.

З матеріалів справи встановлено, що позивач, крім роботи на посаді судді, у період з 01.08.1979 по 10.06.1997 служив в органах внутрішніх справ (а.с.31), з 15.05.1973 по 14.05.1975 проходив строкову військову службу та з 01.09.1975 по 01.07.1979 навчався на денному відділенні в Харківському юридичному інституті (а.с.30-31).

Рішенням Вищої ради правосуддя України від 27.06.2017 № 1864/0/15-17 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Житомирського апеляційного адміністративного суду у відставку на підставі поданої заяви від 25.05.2017 (а.с.43).

Наказом Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017 № 103-к відраховано позивача із займаної посади на підставі рішення від 27.06.2017 № 1864/0/15-17 та призначено виплату вихідної допомоги у розмірі трьох суддівських винагород та грошову компенсацію за невикористані дні основної та щорічної додаткової відпустки (а.с.42).

Листом від 07.09.2017 № 399/М-8 позивачу повідомлено, що щомісячне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 80 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожен повний рік роботи понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90%. На думку відповідача, період служби позивача в органах внутрішніх справ не зараховується до стажу судді, а тому у позивача відсутній стаж роботи, що надає право отримувати щомісячне грошове утримання більше ніж 80% (а.с.27).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи, що його права порушено, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч.1 ст.109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вказано, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Відповідно до ч.1 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Згідно з ч.3 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідно до пункту 25 розділу XII Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів", який набрав чинності з 01.01.2011, передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Пунктом 34, абзацу 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя" № 1798-19 від 21 грудня 2016 року (набрання чинності з 05 січня 2017 року) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Окрім того, щомісячне грошове утримання судді у відставці виплачується без обмеження максимальним розміром.

Пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" від 03 вересня 2005 року № 865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Як встановлено з матеріалів справи, стаж роботи позивача на посаді судді становить 19 років 11 місяців 21 день.

Матеріалами справи підтверджено проходження позивачем військової служби у період з 15.05.1973 по 14.05.1975 (1 рік 11 місяців 29 днів), що підтверджується копією військового квитка НК № 3227735 (а.с.14-23) та відмостями відображеними у трудовій книжці (а.с.30).

З урахуванням вищезгаданої норми, до суддівського стажу позивача слід додати 2 роки проходження військової служби.

У період з 01.09.1975 по 01.07.1979 позивач навчався на денному відділенні в Харківському юридичному інституті, що підтверджується копією диплому з відзнакою за №532482 (а.с.26) та копією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.30).

З огляду на наведені докази та норми чинного законодавства до суддівського стажу позивача слід додати половину періоду навчання на денній формі, що становить 3 роки 10 місяців, а половина від нього, відповідно - 1 рік 11 місяців.

З урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 року частина 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI підлягає застосуванню в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII (у відповідній редакції), а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

Суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо неможливості врахування до суддівського стажу період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ на посадах слідчого, заступника начальника слідчого відділу, начальника відділу слідчого управління УМВС, з огляду на наступне.

До набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI спірні правовідносини регулювались Законом України "Про статус суддів" № 2862- ХІІ від 15.12.1992.

Згідно з п.2 ч.4 ст.43 Закону України "Про статус суддів" було передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Наведеним вище приписам п.34, абз.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя" № 1798-19 від 21 грудня 2016 року кореспондуються також і положення п.11 Перехідних положень Закону України № 2453-VІ (редакція до 25.03.2015), які передбачали, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Нормами статті 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Зі змісту трудової книжки позивача встановлено факт служби в органах внутрішніх справ в період з 01.08.1979 по 10.06.1997 (а.с.31).

Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію підполковника ОСОБА_1І . стаж роботи в органах внутрішніх справ на посадах слідчого, заступника начальника слідчого відділу, начальника відділу слідчого управління УМВС становить 17 років 10 місяців 9 днів (а.с.39-40)

З огляду на викладене, позивач має стаж більше ніж 20 років, у зв'язку з чим дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80% суддівської винагороди, яку отримує суддя що працює на відповідній посаді, є протиправними.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджено право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від винагороди судді, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд ураховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням постанови в даній справі.

Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Перемоги,55, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 40380333) щодо призначення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10009, інд. код НОМЕР_1) щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80 % від щомісячної суддівської винагороди, працюючого на відповідній посаді судді замість 90%.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу, який дає право на нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 період навчання на денній формі Харківського юридичного інституту ім.Ф.Е.Дзержинського, терміном 1 рік 11 місяців; проходження військової служби, терміном 1 рік 11 місяців 29 днів; служби в органах внутрішніх справ, терміном 17 років 10 місяців 9 днів.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% від щомісячної суддівської винагороди, працюючого на відповідній посаді судді та виплатити заборгованість з 12.07.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Панкеєва