Рішення № 73034033, 28.03.2018, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1558/17

РІШЕННЯ

Іменем України

"28" березня 2018 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,

з участю секретаря Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томашпіль справу за позовом ОСОБА_1 до Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, треті осіби, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно, що залишилося після смерті її батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вила Томашпільського району Вінницької області, що складається із земельної ділянки площею 2,349 га, що розташована на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, виданого Томашпільською районною державною адміністрацією та земельної ділянки площею 3,95 га, що розташована на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 виданого Вилянською сільською радою Томашпільською району Вінницької області.

Даний позов обґрунтований наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вила Томашпільського району Вінницької області помер ОСОБА_5, який доводився позивачці батьком.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно.

Позивачка зазначає, що вона є спадкоємцем за заповітом, який батько склав на її ім'я 25 квітня 2016 року.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 06 червня 2017 року позивачці визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини на спадкове майно після смерті батька.

По питанню оформлення спадщини позивачка звернулася до Томашпільської державної нотаріальної контори щодо вирішення питання про отримання свідоцтва про право на спадщину, однак у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено в зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, однак надала суду заяву, в якій просить справу слухати без її участі у зв'язку з віддаленістю місця проживання. Позовні вимоги змінила, просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 3,95 га, що розташована на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 виданого Вилянською сільською радою Томашпільською району Вінницької області. Змінені позовні вимоги підтримує.

Представник Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області в судове засідання не з'явився, однак в.о. голови сільської ради надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнає та просить розглянути справу за відсутності представника.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, надіслала на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи провести у її відсутність, змінені позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, надіслала на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи провести у її відсутність, змінені позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, однак законний представник останньої ОСОБА_7 надіслала на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи провести у її відсутність, змінені позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, розглянувши заяви сторін у справі, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статей 4, 5 ЦПК України особа має право на судовий захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

До відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство чинне на час відкриття спадщини.

Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в день смерті спадкодавця ОСОБА_5.

В цей час діяв ЦК України (2003 року). Згідно цього, зазначений нормативно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення цих спірних правовідносин.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вила Томашпільського району Вінницької області помер ОСОБА_5 (а.с.8).

Відповідно до заповіту від 25 квітня 2016 року, земельні ділянки площею 2,3493 га та 3,95 га, розташовані на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області та житловий будинок з господарчими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_5 заповів ОСОБА_1 (а.с.9).

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Вилянської сільської ради № 450 від 10 серпня 2016 року після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складється з земельної ділянки 2,3493 га, що розташована на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, належна ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на землю НОМЕР_1; земельної ділянки 2,3493 га, що розташована на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, належна ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на землю НОМЕР_2 та житлового будинку з господарчими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 Спадкоємцем за заповітом залишилася дочка ОСОБА_1 (а.с.10).

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 06 червня 2017 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визначено їй додатковий строк для прийняття спадщини протягом шести місяців з дня набрання рішенням законної сили (14-16).

Згідно ч.1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно вимог ст. 49 Закону України «Про нотаріат» та п.1 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо, зокрема, не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.

Як вбачається із відповіді державного нотаріуса № 404/02-31 від 16 серпня 2017 року на заяву позивачки, останній відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.13).

Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.

Як вбачається із відповіді державного нотаріуса Томашпільської державної нотаріальної контори від 20 грудня 2017 року на запит суду від 13 грудня 2017 року, спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 заведена за № 306/2016 за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_8, однак свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а.с.22-26).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 396 ЦК України, в разі відсутності документів на право власності власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясовування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 2.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. 3.Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі застосуванні норми права до спірних прапвовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.6. Якщо одна із сторін визнала пред»явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторонни ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Оскільки вимоги позивачки є законними та достатньо вмотивованими і ґрунтуються на наявних у справі доказах, відповідачами визнано дані позовні вимоги, визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, аналізуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, позовна заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Крім того, позивачка просить повернути їй 628,37 грн як надлишково сплачені при подачі позовної заяви до суду.

Згідно ч.ч.1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до абз. 3 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць на перше січня 2017 року становить 1600 грн.

Як вбачається з висновків про експертну грошову оцінку земельних ділянок від 14 серпня 2017 року ринкова вартість успадковуваних земельних ділянок становить 127582 грн.

Однак при подачі позовної заяви до суду позивачем сплачено 1904,49 грн судового збору, замість належних 1275,82 грн.

Враховуючи, що при подані позовної заяви до судо позивачкою було надлишково сплачено судовий збір у розмрірі 628,67 грн, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 дану суму надлишково сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 328, 396, 640, 657, 1216-1218, ч. 1 ст. 1220, ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, ч. 1 ст. 1225, ч. 1, 2 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, статтями 12, 13, 76, 78, 95, 163, 354 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Змінені позовні вимоги ОСОБА_1 до до Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, треті осіби, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вила Томашпільського району Вінницької області, що складається із земельної ділянки площею 3,95 га, що розташована на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області належна ОСОБА_5на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 виданого 20 грудня 2001 року Вилянською сільською радою Томашпільською району Вінницької області.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Томашпільському районі Вінницької області повернути ОСОБА_1 628,67 грн (шістсот двадцять вісім гривень 67 коп) судового збору, сплаченого у ПАТ КБ "ПриватБанк" згідно квитанції № 0.0.88.4705408.1 від 02 листопада 2017 року.

Решту судових витрат залишити за ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: О. В. Пилипчук