Рішення № 73033467, 27.02.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Справа № 804/8284/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Опорного комунального навчального закладу «Лозуватська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_1» Криворізької районної ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об’єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул.Миру, 1Б Опорного комунального навчального закладу «Лозуватська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_1» Криворізької районної ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 19150618), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов’язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об’єкта.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що при проведенні позапланової перевірки відповідача, а саме будівлі та території за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул.Миру, 1Б було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Виявлені в ході перевірки порушення зафіксовані в акті перевірки від 22.11.2017 р. № 53, які створюють небезпеку для життя та здоров’я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем. Зауважень до проведеного заходу та складеного акту з боку відповідача не було. За виявлених порушень, вказані приміщення будівлі дошкільного навчального закладу не можуть експлуатуватись до повного усунення виявлених порушень.

15 грудня 2017 року набули чинності зміни до положень КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України (в редакції від 15.12.2017 р.) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе продовжити розгляд даної справи у спрощеному провадженні.

В силу частин 5, 8 ст.261 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

До суду 26 лютого 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач просить суд застосувати такий захід реагування, який не передбачений частиною другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України та фактично скомбінований ним із окремих, відмінних і суперечливих між собою заходів реагування, визначених чинним законодавством України. Конкретного переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров’ю людей, у цьому Кодексі не наведено. Отже, це є оціночним поняттям, а тому, в кожному випадку слід визначати, чи створює виявлене порушення загрозу життю та здоров’ю людей у взаємозв’язку із установленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання. Позивач не наділений повноваженнями звернення до суду із вимогами щодо зобов’язання відповідача зупинити роботу будь-чого, а тому в цій частині вимоги є неналежним способом захисту порушеного права.

Відповідач у відзиві також зазначив, що в результаті проведеної позивачем позапланової перевірки у діяльності закладу було виявлено 21 порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки. Відповідачем здійснювались продовж усього часу після отримання акту перевірки усі дії для усунення виявлених порушень. Так, на теперішній час, виявлені позивачем порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, передбачені пунктами акту перевірки відповідач частково усунув та повідомив про це позивача. Приведені вище обставини підтверджують відсутність підстав для застосування до відповідача будь-яких примусових заходів, оскільки більшість вимог позивача добровільно виконано, а інша частина буде виконана найближчим часом, а тому просив суд у задоволенні позові відмовити.

Згідно з ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У період з 15 листопада по 22 листопада 2017 року відповідно до наказу від 27.10.2017 р. № 11, фахівцями Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Опорного комунального навчального закладу «Лозуватська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_1» Криворізької районної ради Дніпропетровської області, а саме перевірено приміщення будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул.Миру, 1Б.

За результатами перевірки складено акт № 53 від 22.11.2017 р.

В акті перевірки встановлено низку порушень, допущених Опорним комунальним навчальним закладом «Лозуватська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_1» Криворізької районної ради Дніпропетровської області при експлуатації будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул.Миру, 1Б.

Зокрема, було виявлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей та зумовили необхідність звернення позивача до суду з вимогами, що заявлені.

Зміст даних порушень зафіксований в акті та полягає в наступному:

- будівля не обладнана системою пожежної сигналізації, а саме: «Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- будівля не обладнана системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, а саме: «Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- приміщення електрощитової на першому поверсі будівлі не відокремлено від інших приміщень протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості, а саме: «Під час експлуатації об’єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах» та «Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові»;

- не проведено перевірку системи блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а саме: «Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

- не забезпечено об’єкт необхідною кількістю води для здійснення пожежегасіння (зовнішнім протипожежним водопостачанням), не улаштовані мережі протипожежного водогону, які повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води;

- пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля на 2-му поверсі будівлі, в актовому залі а саме: «Кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з’єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними»;

- допущено встановлення роздягальні на шляху евакуації у приміщенні коридору на 1-му поверсі, а саме: «Не допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами»;

- допущено зачинення на ключ дверей евакуаційного виходу на 1-му поверсі на ззовні, а саме: «За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа» та «Не допускається забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з’єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах»;

- приміщення будівлі не в повній мірі забезпечені первинними засобами пожежогасіння, а саме: «Усі будівлі закладів та установ мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, іншим пожежним інструментом»;

- не проведено розрахунок відповідної кількості первинних засобів пожежегасіння, а саме: «Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об’єкті окремо для кожного поверху та приміщення»;

- в підвалі допускається експлуатація електросвітильників підвішених на струмопровідні провода, а саме: «Забороняється: - підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами)»;

- не виконано з’єднання жил електричних проводів паянням, опресуванням або затискачами в приміщеннях підвалу, їдальні, спортзалі та класах будівлі школи, а саме: З’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- допускається встановлення на горючу основу(конструкцію) електророзеток в приміщеннях класів, коридорів а саме: Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

- відсутні вказівні знаки для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння які повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5м від рівня підлоги, а саме: «Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цветасигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині так і поза приміщеннями (за потреби)»;

- для кожного приміщення об’єкта (крім, мийних, умивалень та санвузлів, а також для коридорів та вестибюлів) не розроблені та не затверджені керівником об’єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки, у цих інструкціях повинні вказуватися: обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі; порядок утримання приміщень, робочих місць; порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи; вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів; спеціальні місця для куріння та вимоги до них; категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки (для виробничих, складських приміщень та лабораторій); порядок зберігання та застосування легкозаймистих рідин, горючих рідин (далі - ЛЗР, ГР), пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів; порядок проведення зварювальних та інших вогневих робіт. Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і вивішуватися на видимих місцях;

- територія об’єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цветасигнальные и знаки безопасности»;

- на дверях електрощитових, підвалів відсутні написи, що вказують місце зберігання ключів, а саме: «Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені»;

- не проведено ідентифікацію щодо наявності або відсутності джерел небезпеки, згідно наказу МНС України від 23.02.2006 року;

- не розроблено та не затверджено графік проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту;

- не розроблено та не затверджено обсяги забезпечення працюючого персоналу закладу освіти, засобами радіаційного та хімічного захисту;

- не забезпечено проведення навчання керівника навчального закладу на територіальних курсах з питань цивільного захисту.

Копію акту вручено посадовій особі навчального закладу 23.11.2017 р.

Згідно з відміткою на акті-заперечень або зауважень на акт перевірки не було.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на момент звернення до суду відповідачем не усунуто виявлених в ході перевірки порушень. Такі порушення не усунені до теперішнього часу. Доказів зворотного суду не надано, а матеріали справи не містять.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з ст.1, ч.5, ч.11 ст. 4 Закону - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб’єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб’єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 6 наведеного Закону встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною ч.4 ст.6 Закону визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно з ч.1 статті 7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст.7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб’єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід’ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

В силу ч.7 ст.7 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст.66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб’єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об’єктів або об’єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об’єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб’єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об’єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб’єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В силу ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з ч.2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як видно з проаналізованих положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Кодексу цивільного захисту України позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 09.11.2017 р. по 22.11.2017 р. фахівцями позивача проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах захисту, техногенної та пожежної безпеки Опорного комунального навчального закладу «Лозуватська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_1» Криворізької районної ради Дніпропетровської області за місцем провадження діяльності, а саме, перевірено приміщення будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул.Миру, 1Б.

За результатами перевірки встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей, в тому числі дітей, працюючого персоналу, інших громадян, а також осіб, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі), в разі її виникнення.

Так, відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв’язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

Не відповідність технічного стану пожежних кранів та гідрантів, водойм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

При захаращенні шляхів евакуації сторонніми предметами, може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

При відсутності перевірки (огляду) пристроїв захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум’я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

При порушенні вимог до евакуаційних виходів, а саме не виконання їх на легковідчиняємих запорах з середини, унеможливить їх використання як евакуаційного виходу при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

При підвішуванні світильників з лампою розжарювання безпосередньо на струмопровідних проводах, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Вразі монтажу електророзеток та вимикачів на горючу основу без підкладання під них основи з негорючого матеріалу, яка виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01м, призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання горючого матеріалу, що може привести до займання та виникнення пожежі з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров’ю людей.

При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Не проведення ідентифікації об’єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки будівлі дошкільного навчального закладу за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул.Миру, 1Б є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей, що є неприпустимим.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В зв’язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов’язковими для встановленого законодавством кола суб’єктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей.

Відповідно до п.п.24, 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов’язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров’ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Акт перевірки від 22.11.2017 р. № 53 вручений відповідачу 23.11.2017 року. Як вже зазначав суд вище, заперечень на акт або будь-яких зауважень не надано.

Суд критично відноситься до посилань відповідача про те, що ним частково виявлені порушення були усунуті в добровільному порядку, оскільки Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області в своїй відповіді на відзив зазначило, що до відповідача не надходило жодних заяв та матеріалів про виконання протипожежних заходів щодо підтвердження усунення всіх порушень з боку відповідача, а тому не було підстав для проведення позапланової перевірки закладу.

Не є належними доказами усунення порушень виявлених під час перевірки з боку відповідача щодо його посилання на те, що ним подано клопотання до Відділу освіти Криворізької РДА №473 від 08.08.2017 року про облаштування системи протипожежної сигналізації відповідно до ДНБ В,2,5,-56:2014 (п.1.2) та №471 від 08.08.2017 року про облаштування системи протипожежної сигналізації відповідно до ДНБ В,2,5,-56:2014 (п.6); клопотання до Управління освіти, культури молоді та спорту Криворізької РДА №740-а від 07.12.2017 року (п.3, 13, 20) та №123 від 14.02.2018 року, оскільки ці посилання вказують на майбутнє.

Отже, обставини, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом, не перестали існувати та не усунуті.

З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що порушення, виявлені під час позапланової перевірки об’єкту створюють загрозу життю та здоров’ю людей (дітей, працюючого персоналу тощо), і на даний час у суду відсутні докази усунення виявлених порушень, суд вважає позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області обґрунтованим та таким, який підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 261 КАС, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об’єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул.Миру, 1Б Опорного комунального навчального закладу «Лозуватська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_1» Криворізької районної ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 19150618), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов’язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об’єкта.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 762 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя ОСОБА_2