Постанова № 73033041, 27.03.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018р. справа № 913/8/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Стойка О.В.секретар Бреславець Л.М. без виклику сторін розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС», м. Київна рішення господарського суду Луганської області від05.02.2018 року (повний текст складено та підписано 09.02.2018 року у м. Харкові)по справі№913/8/18 (суддя Яресько Б.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС», м. Київдо відповідачаПриватного підприємця Хорощенка Юрія Леонідовича, смт. Троїцьке, Луганська областьпро стягнення241 грн. 38 коп.

В С Т А Н О В И В:

27.12.2017 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС», м.Київ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємця Хорощенка Юрія Леонідовича, смт. Троїцьке, Луганська область, в якому просив суд стягнути з відповідача, із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка була подана до початку першого судового засідання, 219,12 грн. - 3% річних за період з 27.11.2014р. по 22.09.2016р., інфляційні у сумі 1894,56 грн. з грудня 2014р. по вересень 2016р. та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 400 грн. (а.с. 4-10, 96-101).

Ухвалою суду від 03.01.2018р. справу було призначено за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.2-3).

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.02.2018р. у справі №913/8/18 позовні вимоги задоволенні частково (а. с. 126-130).

Стягнуто з фізичної особи - підприємця Хорощенка Юрія Леонідовича на користь ТОВ «Компанія НОТАПС» 3% річних в сумі 9 грн. 63 коп., судовий збір 7 грн. 29 коп., витрати на професійну правничу допомогу 1 грн. 82 коп.

В обґрунтування прийнятого рішення господарський суд дійшов висновку про те, що в інфляційних втратах слід відмовити, а 3% річні задовольнити частково.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково 3% річних за спірний період у сумі 09 грн. 63 коп. виходив з того, що сума основного боргу у розмірі 2800 грн., яка була стягнута за рішенням господарського суду Київської області від 07.10.2014р. у справі № 911/3321/14, яке набрало законної сили та не оскаржувалося, була сплачена частково в процесі виконання даного рішення, що було встановлено рішенням господарського суду Київської області від 17.10.2016р. у справі № 911/2988/16, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017р. у даній справі.

У задоволені інфляційних втрат судом було відмовлено, оскільки за висновком суду в травні-липні 2016 року індекс інфляції мав значення 99,79%, відповідно, за висновком суду, втрати від інфляції за зазначений період позивач не поніс.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 грн. 82 коп. були задоволені судом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС», м. Київ не погодився із прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається порушення норм процесуального права, просив рішення господарського суду Луганської області від 05.02.2018 року в даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю (а.с. 138-143).

Апелянт вважає, що суд не взяв до уваги існуючи та цілком обґрунтовані докази у даній справі.

На думку скаржника, суд самостійно без правового обґрунтування, керуючись власною думкою, котра не співпадає із чинним законодавством України, зробив підміну понять при оцінці існуючих доказів та врахування їх при винесенні рішення.

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Стойка О.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2018 року відкрито апеляційне провадження та розгляд справи №913/8/18 розпочато з 20.03.2018 року без повідомлення учасників справи.

20.03.2018р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли заперечення відповідача, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи, в яких відповідач просив врахувати викладене та відмовити позивачеві у задоволені апеляційної скарги (а.с.164-166).

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2014 у справі №911/3321/14, яке набрало законної сили, встановлено наявність солідарного боргу ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" (поручителя) та ПП Хорощенка Ю.М. (боржника) перед ТОВ "Компанія "Нотапс" в сумі 2 800,00 грн., та стягнуто з відповідачів зазначену суму основного боргу солідарно, яка виникла внаслідок прострочення виконання Договору купівлі-продажу від 27.05.2009 №ТАТ-Л/11 (а.с. 14-18).

Оскільки відповідальність поручителя згідно договору поруки обмежувалась лише сумою основного боргу 2800,00 грн., то суми пені в розмірі 2351,00 грн., 3% річних 413,38 грн. та інфляційних втрат в розмірі 817,60 грн., за період по 31.07.2014 включно, суд стягнув з відповідача 2 Хорощенка Ю.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.03.2016, яка набрала законної сили в день її прийняття, у зв'язку із виявленою помилкою в документах, було замінено сторону відповідача у справі та замінено боржника у виконавчих провадженнях на Хорощенка Юрія Леонідовича, який власне є тією самою особою (а.с. 23-25).

Рішенням господарського суду Київської області від 17 жовтня 2016 року у справі №911/2988/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія» Нотапс"» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та Приватного підприємця Хорощенка Юрія Леонідовича про солідарне стягнення з відповідачів 172,26 грн 3% річних (за період з 01.08.2014 по 06.05.16), 2 501,75 грн. пені (за період з 01.08.2014 по 23.09.2016) та 1 517,60 грн. інфляційних втрат (за період з липня 2014 по травень 2016) згідно Договору купівлі-продажу від 27.05.2009 №ТАТ-Л/11, Угоди від 16.01.2014 №16-27/14 про заміну кредитора у зобов'язанні та на підставі Договору поруки від 14.04.2014 №14-04-2014-13 зазначений позов був задоволений частково.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Хорощенка Юрія Леонідовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" 2 264,62грн. пені, 148,21 грн., 3% річних по 06.05.2016 р., 1 517,60 грн., інфляційних втрат по 01.05.2016 р., 1 667,21 грн. судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. (а.с. 26-30)

Рішення господарського суду Київської області від 17 жовтня 2016 року у справі №911/2988/16 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 січня 2017 року (а.с. 31-37).

27.12.2017 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС», м.Київ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємця Хорощенка Юрія Леонідовича, смт. Троїцьке, Луганська область, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 219,12 грн. - 3% річних за період з 27.11.2014р. по 22.09.2016р., інфляційні у сумі 1894,56 грн. з грудня 2014р. по вересень 2016р. та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 400 грн.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Малозначними є справи, визначені частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, до таких відносяться:

- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у даній справі є стягнення 3% річних за період з 27.11.2014р. по 22.09.2016р. у сумі 219,12грн., інфляційних з грудня 2014р. по вересень 2016р. у сумі 1894,56грн., тобто ціна позову є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому дана справа є малозначною у розумінні приписів частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з повідомленням учасників справи надано не було, а колегія суддів з власної ініціативи не вбачає необхідності розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" м.Київ, з повідомленням учасників справи, а тому доходить висновку про можливість призначити апеляційну скаргу до розгляду без повідомлення учасників справи згідно з ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності інших підстав припинення зобов»язання, передбачених договором або законом, зобов»язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов»язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов»язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Такий правовий висновок Верховного Суду України міститься у постановах від 20.12.2010р. 3-57гс10, від 04.07.2011р. №3-65гс11.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов»язання (п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов»язання»).

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2014 у справі №911/3321/14, яке набрало законної сили, встановлено наявність солідарного боргу ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" (поручителя) та ПП Хорощенка Ю.М. (боржника) перед ТОВ "Компанія "Нотапс" в сумі 2 800,00 грн., та стягнуто з відповідачів зазначену суму основного боргу солідарно, яка виникла внаслідок прострочення виконання Договору купівлі-продажу від 27.05.2009 №ТАТ-Л/11 (а.с. 14-18).

Оскільки відповідальність поручителя згідно договору поруки обмежувалась лише сумою основного боргу 2800,00 грн., то суми пені в розмірі 2351,00 грн., 3% річних 413,38 грн. та інфляційних втрат в розмірі 817,60 грн., за період по 31.07.2014 включно, суд стягнув з відповідача 2 Хорощенка Ю.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.03.2016, яка набрала законної сили в день її прийняття, у зв'язку із виявленою помилкою в документах, було замінено сторону відповідача у справі та замінено боржника у виконавчих провадженнях на Хорощенка Юрія Леонідовича, який власне є тією самою особою (а.с. 23-25).

Рішенням господарського суду Київської області від 17.10.2016 року у справі №911/2988/16 було встановлено, що основний борг 2800,00 грн. у виконавчому провадженні ВП №45834820 боржником ПП Хорощенком Ю.Л. було погашено. Так, платіжним дорученням від 27.05.2016 №271 було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" 608,61 грн; платіжним дорученням від 14.06.2016 №292 було сплачено 1 546,26 грн., платіжним дорученням від 27.07.2016 №404 було сплачено 645,13 грн. Постановою заступника начальника Троїцького РВ ДВС ГТУЮ в Луганській області від 14.09.2016 виконавче провадження ВП №45834820 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.11.2014 у справі №911/3321/14 про стягнення з Хорощенка Ю.Л. 2800,00 грн. основного боргу закінчено у зв'язку із фактичним виконанням (а.с. 26-30).

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи те, що сума боргу у розмірі 2800 грн., на яку нараховувалися 3% річних, була сплачена відповідачем повністю, але не одночасно, а в різні періоди часу, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого суду щодо стягнення з відповідача 3% річних за періоди з 07.05.-26.05.2016р., з 27.05-13.06.2016р., 14.06-26.07.2016р. у загальній сумі 9 грн. 63 коп., правильним.

Таким чином, доводи апелянта про те, що зобов'язання відповідача щодо сплати суми основного боргу 2800 грн., яка була стягнута за рішенням господарського суду Київської області від 07.10.2014 у справі №911/3321/14, не було виконано станом на 23 вересня 2016 року, не відповідають дійсності.

Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь період прострочення в їх оплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання (п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов»язання»).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволені вимог про стягнення інфляційних втрат, зазначивши, що в травні-липні 2016 року індекс інфляції мав значення 99,79 %, отже за зазначений період позивач втрат не поніс.

Проте, суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунки, надані позивачем, встановив, що в них помилково включено в період часу, за який здійснює нарахування інфляційних втрат, місяць, коли сплата була проведена фактично.

А відтак, враховуючи, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних, суд апеляційної інстанції вважає висновок про відмову у задоволені вимог про стягнення інфляційних втрат правильним, але не за відсутності індексу інфляції у спірний період.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статями 253, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС», м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 05.02.2018 року у справі №913/8/18 залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 05.02.2018 року у справі №913/8/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Донецький апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 27.03.2018 року.

Головуючий О.О. Радіонова

Судді І.В. Зубченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:1 -у справу; 1-позивачу;1 -відповідачу; 1-ДАГС;1-ГС Луганської області