Постанова № 73032761, 27.03.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2018 р. Справа № 920/456/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився;

відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю від 31.01.2018 року; свідоцтво №2185 від 17.01.2018 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання”, м. Суми (вх. № 417С/1-18)

на ухвалу господарського суду Сумської області від 14.02.2018р., постановлену в приміщенні господарського суду Сумської області у справі №920/456/17 (головуючий суддя Заєць С.В., суддя Котельницька В.Л., суддя Спиридонова Н.О.), повний текст якої складено 14.02.2018 року

за зустрічною позовною заявою Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання”, м. Суми

до Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування”, м. Суми

про визнання частково недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.02.2018р. у справі №920/456/17 зустрічну позовну заяву № 18-7/144 від 02.02.2018 (вх. № 252зп від 02.02.2018) Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання” до Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” про визнання частково недійсним договору повернуто заявнику на підставі ч. 1 статті 180 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання” з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 14.02.2018р. у справі №920/456/17 та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду постановлена з порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 статті 119, ч. 8 статті 165, ч. 2 статті 236 Господарського процесуального кодексу України та порушує право апелянта на справедливий суд.

Як вбачається з поштового відправлення №4050102958375, ухвалу господарського суду Сумської області від 15.01.2018 року, апелянт отримав лише 19.01.2018 року, а тому встановлений господарським судом Сумської області в ухвалі від 15.01.2018 року строк для подання відзиву становить лише дванадцять днів, замість п’ятнадцяти днів з дня отримання ним ухвали суду від 15.01.2018 року, що є порушенням частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Апелянт вважає, що оскільки на момент винесення оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд мав інформацію про те, що копію ухвали суду від 15.01.2018 року, апелянт отримав лише 19.01.2018 року, при вирішенні питання про повернення зустрічної позовної заяви з підстав пропущення строку її подання, суд мав право з власної ініціативи продовжити вказаний строк на підставі приписів частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, на думку апелянта, в оскаржуваній ухвалі місцевим господарським судом не надано оцінки тій обставині, що строк для подачі відзиву є меншим, ніж встановлено в статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2018р. суддею доповідачем по справі №920/456/17 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.03.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання” на ухвалу господарського суду Сумської області від 14.02.2018р.; встановлено строк до 23.02.2018 року відповідачу на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам частини 2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України; призначено справу до розгляду на 27.03.2018 року.

26.03.2018 року на адресу суду від Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2513), який долучений до матеріалів справи, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права та стягнути з апелянта в дохід Державного бюджету 17 620,00 грн.

На думку останнього, доводи апеляційної скарги є припущеннями та не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, оскільки не мають правового обґрунтування, виходячи з наступного.

Зі штампу вихідної кореспонденції слідує, що позивач за зустрічним позовом подав відзив на позовну заяву 01.02.2018 року, а зустрічна позовна заява подана 02.08.2018 року.

У судовому засіданні 15.01.2018 року представник позивача за зустрічним позовом був присутнім, а тому був цілковито обізнаний про визначений судом строк для подання відзиву на позовну заяву.

Провадження у даній справі відкрито ще 24.05.2017 року, доказів існування перешкод в поданні зустрічного позову до 01.02.2018 року останнім не надано, ухвала господарського суду Сумської області від 15.01.2018 року не є ухвалою про відкриття провадження у справі, а тому не має правового значення строк її отримання відповідачем при врахуванні факту подання ним відзиву на позов 01.02.2018 року, а лише наступного дня – 02.02.2018 року – зустрічного позову.

Норма частини 6 статті 180 ГПК України є імперативною, а тому місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог частини 1 статті 180 ГПК України, а саме: не в строк для подання відзиву, докази чого містяться в матеріалах справи.

Вказане кореспондується з приписами п. 3 частини 2 статті 46 ГПК України, а тому місцевий господарський суд обґрунтовано повернув заявнику зустрічну позовну заяву на підставі частини 6 статті 180 ГПК України.

Окрім того, вказує на зловживання апелянтом своїми процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи, посилаючись на відповідні ухвали Харківського апеляційного господарського суду у справах №920/881/14, №920/1354/15, №920/1230/15, якими встановлено такий факт, що пов’язано із поданням зустрічного позову і в цій справі.

У судовому засіданні 27.03.2018 року представник Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення та стягнути з апелянта в дохід Державного бюджету 17 620,00 грн.

Представник апелянта в судове засідання 27.03.2018 року не з’явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102224409116, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Також, обов’язковою участь представника апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції не визнавалась, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Приписами частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

З матеріалів справи вбачається, що позивач – ПАТ “Укргазвидобування” звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача – Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання” на свою користь 10 257788 грн. 52 коп., з яких: 7 674156 грн. 00 коп. попередньої оплати, 792 996 грн. 12 коп. пені, 1790 636 грн. 40 коп. штрафу, нарахованих у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки компресорної установки (закупівлі товару за власні кошти) №739/16 від 27.07.2016р., а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.05.2017 року порушено провадження у даній справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

15.01.2018 року господарський суд Сумської області почав здійснювати розгляд справи за правилами ГПК України, з урахуванням змін, які набрали чинності 15.12.2017 року у відповідності до Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” № 2147-19 від 03.10.2017 року.

Так, ухвалою господарського суду Сумської області від 15.01.2018 року було, зокрема, відкладено підготовче засідання на “14” лютого 2018 року, відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у строк до 01.02.2018р., відповідно до ст. 165 ГПК України; позивачу запропоновано надати суду відповідь на відзив у строк до 12.02.2018, відповідно до ст. 166 ГПК України.

01.02.2018 року ПАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання” було подано відзив на позовну заяву.

Надалі, 02.02.2018 року відповідач – Публічне акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання” звернувся до господарського суду Сумської області з зустрічною позовною заявою, в якому просив визнати недійсним п.7.11 договору №739/16 від 27.07.2016 року, укладений між Публічним акціонерним товариством “Укргазвидобування” та Публічним акціонерним товариством “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання”.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.02.2018р. у справі №920/456/17 зустрічну позовну заяву № 18-7/144 від 02.02.2018 (вх. № 252зп від 02.02.2018) Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання” до Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” про визнання частково недійсним договору повернуто заявнику на підставі ч. 1 статті 180 ГПК України.

Повертаючи зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання”, місцевий господарський суд виходив з того, що зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, а саме не в строк для подання відзиву.

Однак, колегія суддів вважає необґрунтованими такі висновки місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, ч.1 ст. 8 зазначеного вище Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

У статті 236 ГПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Приписами п. 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно частини 1 та 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

У відповідності до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно частини 6 статті 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

У відповідності до частини 1 статті 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 2 статті 252 ЦК України).

Згідно статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тобто, перебіг строку для подання відзиву, який не може бути меншим ніж п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали від 15.01.2018 року, починається з 20.01.2018 року та закінчується 03.02.2018 року.

Як було зазначено вище, ухвалою господарського суду Сумської області від 15.01.2018 року відкладено підготовче засідання на 14.02.2018 року; відповідачу встановлено строк до 01.02.2018 року для надання відзиву на позовну заяву.

Таким чином, в судовому засіданні 15.01.2018 року господарський суд першої інстанції почав здійснювати розгляд справи із стадії підготовчого провадження за правилами ГПК України, з урахуванням змін, які набрали чинності 15.12.2017 року.

Вказана ухвала суду від 15.01.2018 року була надіслана учасникам справи 17.01.2018 року, що вбачається зі штампу господарського суду Сумської області на її останньому аркуші та вручена, зокрема, ПАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання”, 19.01.2018 року, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення №4050102958375 (т.1, а.с. 158).

Отже, визначений місцевим господарським судом строк для подання відзиву становить тринадцять календарних днів, що не узгоджується з вимогами ч. 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, встановлений п’ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали від 15.01.2018 року закінчується лише 03.02.2018 року, а враховуючи, що 03.02.2018 року є вихідним днем, то останній п’ятнадцятий день на подання відзиву та зустрічного позову припадає на 05.02.2018 року.

Дійсно, відповідачем за первісним позовом було подано зустрічну позовну заяву не у строк встановлений судом в ухвалі від 15.01.2018 року.

Однак, в оскаржуваній ухвалі місцевим господарським судом не надано правової оцінки тій обставині, що строк для подачі відзиву є меншим, ніж встановлено в частині 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

А за таких обставин, не приймаються аргументи відповідача за зустрічним позовом про те, що у судовому засіданні 15.01.2018 року представник позивача за зустрічним позовом був присутнім та був обізнаний про визначений судом строк для подання відзиву; провадження у справі відкрито ще 24.05.2017 року та доказів існування перешкод в поданні зустрічного позову до 01.02.2018 року останнім не надано; ухвала від 15.01.2018 року не є ухвалою про відкриття провадження у справі, а тому не має правового значення строк її отримання відповідачем.

Окрім того, відповідно до приписів частини 2 статті 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Європейський суд з прав людини у справі "Воловік проти України" (заява №15123/03), визначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Тому, судові акти щодо відмови у розгляді тощо, які є формалізованими, не відповідають самій меті розгляду на предмет прийнятності, та фактично позбавляють доступу до суду.

Також, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення Суду у справах Буланов та Купчик проти України, no. 7714/06 та 23654/08, від 09.12.2010, Чуйкіна проти України, no. 28924/04, від 13.01.2011).

За таких обставин, приймаються аргументи апелянта щодо того, що місцевий господарський суд маючи інформацію про отримання копії ухвали суду від 15.01.2018 року лише 19.01.2018 року, при вирішенні питання про повернення зустрічної позовної заяви з підстав пропущення строку її подання, мав право з власної ініціативи продовжити вказаний строк на підставі приписів частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 180 ГПК України, суд, окрім іншого, вирішує питання щодо можливості прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, а такої оцінки господарським судом першої інстанції надано не було.

А отже, аргументи відповідача за зустрічним позовом щодо того, що норма частини 6 статті 180 ГПК України є імперативною; зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог частини 1 статті 180 ГПК України, а саме: не в строк для подання відзиву та, що вказане кореспондується з приписами п. 3 частини 2 статті 46 ГПК України, а тому місцевий господарський суд обґрунтовано повернув заявнику зустрічну позовну заяву на підставі частини 6 статті 180 ГПК України не приймаються.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо повернення зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання”.

Отже, висновок місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Також, не приймаються до уваги аргументи відповідача за зустрічним позовом щодо зловживання позивачем за зустрічним позовом своїми процесуальними правами, що, на його думку, підтверджується відповідними ухвалами Харківського апеляційного господарського суду у справах №920/881/14, №920/1354/15, №920/1230/15, якими встановлено такий факт, що пов’язано із поданням зустрічного позову і в цій справі, а також стягнення 17 620,00 грн.

Суд не надає оцінки діям Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання” під час розгляду інших справ, що пов’язані з поданням зустрічних позовів.

Згідно з статтею 280 Господарського процесуального кодексу України України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ч.3 ст.271 Господарського процесуального кодексу України України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, аргументи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв’язку з чим апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання” слід задовольнити та скасувати оскаржувану ухвалу з передачею справи на розгляд до господарського суду Сумської області.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, п.6 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч.1 ст. 280, 255, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання”, м. Суми задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 14.02.2018р. у справі №920/456/17 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29.03.2018 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.