Постанова № 73032722, 27.03.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року Справа № 918/54/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Огороднік К.М., суддя Саврій В.А. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.11.2017 року у справі № 918/54/16 (суддя Політика Н.А.)

за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ"

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ"

про визнання банкрутом

за участю представників:

скаржника - ОСОБА_2, за довіреністю,

боржника - не з'явився,

арбітражний керуючий - не з'явився,

кредиторів - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.02.2016 року, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 "Агро XXI", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 24.01.2017 року, серед іншого, припинено процедуру розпорядження майном ОСОБА_3 "Агро ХХІ", визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором ОСОБА_3 "Агро ХХІ" арбітражного керуючого ОСОБА_4

25.01.2017 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання ОСОБА_3 "Агро XXI" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури боржника. Граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

28.09.2017 року Головне Управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області звернулось до суду першої інстанції із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника ОСОБА_3 "Агро ХХІ" в сумі 195763,37 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.11.2017 року, серед іншого, в задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - Управління, скаржник) про визнання поточних грошових вимог до боржника на суму 195763, 37 грн. відмовлено.

Не погоджуючись в цій частині з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Управління звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу місцевого господарського суду скасувати в частині невизнання вимог останнього до боржника та прийняти нове судове рішення, яким визнати вимоги Управління до боржника в сумі 195763,37 грн. та 3200,00 грн. судового збору, зобов'язати арбітражного керуючого включити дану суму вимог в реєстр вимог кредиторів до боржника.

Від арбітражного керуючого на адресу апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив, відповідно до якого останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати в оскарженій частині.

Інші учасники провадження в судове засідання не з'явились, про дату та час засідання були належним чином повідомленні.

Враховуючи положення ст. 273 ГПК України щодо строку розгляду скарги в апеляційній інстанції, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення учасників провадження про час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників інших учасників провадження у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам та повторно розглянувши справу, апеляційний суд встановив наступне.

Як зазначено вище, Управління звернулось до суду першої інстанції із заявою про визнання поточних грошових вимог до боржника в сумі 195763,37 грн. та судових витрат в сумі 3200 грн.

Судами встановлено, що вказані поточні грошові вимоги в розмірі 195763,37 грн. виникли з наступних підстав:

платіж № НОМЕР_1 (орендна плата з юридичних осіб) в розмірі18275,65 грн. - податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна за земельні ділянки державної або комунальної власності) № НОМЕР_2 від 17.02.2016 року за грудень 2016 року на суму 1764,26 грн., сплачено - 113,67 грн., залишок - 1650,59 грн., термін сплати - 30.01.2017 року та податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна за земельні ділянки державної або комунальної власності) № НОМЕР_3 від 18.02.2016 року за грудень 2016 року на суму 17613,64 грн., сплачено - 988,58 грн., залишок - 16625,06 грн., термін сплати - 30.01.2017 року;

платіж НОМЕР_4 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості) в розмірі 14792,77 грн. - податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № НОМЕР_5 від 18.02.2016 року за четвертий квартал 2016 року на суму 14792, 77 грн., сплачено - 0,11 грн., залишок - 14792, 66 грн., термін сплати - 29.01.2017 року;

платіж НОМЕР_6 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості) в розмірі 119713, 01 грн. - податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № НОМЕР_7 від 18.02.2016 року за четвертий квартал 2016 року на суму 119713,02 грн., сплачено - 0,01 грн., залишок - 119713,01 грн., термін сплати - 29.01.2017 року;

платіж НОМЕР_8 (орендна плата з юридичних осіб) в розмірі 42671,29 грн. - податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна за земельні ділянки державної або комунальної власності) № НОМЕР_9 від 17.02.2016 року за грудень 2016 року на суму 42906,81 грн., сплачено - 235,52 грн., залишок - 42671,29 грн., термін сплати - 30.01.2017 року;

платіж НОМЕР_10 (земельний податок з юридичних осіб) 310,76 грн. - податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна за земельні ділянки державної або комунальної власності) № НОМЕР_11 від 18.02.2016 року за грудень 2016 року на суму 315,12 грн., сплачено - 4,36 грн., залишок - 310,76 грн., термін сплати - 30.01.2017 року.

В силу ч. ч. 1, 3 ст. 38 Закону про банкрутство вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до абз. 3, ч. 1, ст. 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Як вказано вище, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.02.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 "Агро XXI" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 24.01.2017 року, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном ОСОБА_3 "Агро ХХІ", визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

Враховуючи вищевказані норми Закону про банкрутство, поточні грошові вимоги (земельний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) скаржником повинні були нараховуватись в період з 16.02.2016 року по 24.01.2017 року.

Всупереч вказаному, з поданої Управлінням до суду першої інстанції заяви про визнання кредиторських вимог до боржника, а саме з податкового розрахунку, вбачається наступне.

Щодо платежу НОМЕР_1 на суму 18275,65 грн. (орендна плата з юридичних осіб), зазначеного в розрахунку заборгованості ОСОБА_3 "Агро XXI" (податковий борг станом на 09.09.2017 року), то станом на 24.01.2017 року у ОСОБА_3 "Агро XXI" була переплата з орендної плати з юридичних осіб в сумі 1102,25 коп., а нараховане Управлінням зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 18275,65 коп. виникло 30.01.2017 року, тобто після визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури.

Щодо платежу НОМЕР_4 на суму 14792,66 грн. (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості), зазначеного в розрахунку заборгованості ОСОБА_3 "Агро XXI" (податковий борг станом на 09.09.2017 року), то станом на 24.01.2017 року у боржника була переплата з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 0,11 грн., а нараховане Управлінням зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 14792,66 грн. виникло 29.01.2017 року, тобто після визнання ОСОБА_3 "Агро XXI" банкрутом та введення ліквідаційної процедури.

Щодо платежу НОМЕР_6 на суму 119713,01 грн. (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості), зазначеного в розрахунку заборгованості ОСОБА_3 "Агро XXI" (податковий борг станом на 09.09.2017 року), то станом на 24.01.2017 року у ТОВ "Агро XXI" була переплата з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 0,01 грн., а нараховане Управлінням зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 119713,01 грн. виникло 29.01.2017 року, тобто після визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури.

Щодо платежу НОМЕР_8 на суму 42671,29 грн. (орендна плата з юридичних осіб), зазначеного в розрахунку заборгованості ОСОБА_3 "Агро XXI" (податковий борг станом на 09.09.2017 року), то станом на 24.01.2017 року у боржника була переплата з орендної плати з юридичних осіб в сумі 235,52 грн., а нараховане Управлінням зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 42671,29 коп. виникло 30.01.2017 року, тобто після визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури.

Щодо платежу НОМЕР_10 на суму 310, 76 грн. (земельний податок з юридичних осіб), зазначеного в розрахунку заборгованості ОСОБА_3 "Агро XXI" (податковий борг станом на 09.09.2017 року), то станом на 24.01.2017 року у боржника була переплата з земельного податку з юридичних осіб в сумі 4,36 грн., а нараховане Управлінням зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в сумі 310,76 грн. виникло 30.01.2017 року, тобто після визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури.

Стосовно посилань боржника на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 року, якою позов Славутської ОДПІ до ОСОБА_3 "Агро XXI" про стягнення податкового боргу в сумі 195763, 37 грн. задоволено, колегія суддів не бере такі посилання до уваги зважаючи на наступне.

Скаржник обгрунтовує подання вказаного позову до Рівненського адміністративного суду, а не до Гсподарського суду Рвненської області, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ОСОБА_3 "Агро XXI", як це передбачено ст. 10 Закону про банкрутство, тим, що відповідно до відомостей з Реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських об'єднань станом на 19.04.217 року були відсутні докази перебування боржника у процедурі банкрутства. Однак, як встановлено приписами Закону про банкрутство, офіційне оприлюднення інформації про порушення справи про банкрутство, введення ліквідаціної процедури відбувається на сайті Вищого господарського суду України для виявлення конкурсних та поточних кредиторів, які можуть заявляти свої вимоги лише у рамках провадження справи про банкрутство.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що в ході розгляду вказаного позову, Рівненський адміністративний суд перевіряв лише факт наявності та обгрунтованість податкового боргу ОСОБА_3 "Агро XXI", однак, адміністративний суд не перевіряв відповідність вказаних вимог приписам Закону про банкрутство, враховуючи той факт, що така відповідність перевіряється господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство в силу ст. 10 Закону про банкрутство.

Доводи Управління, викладені в апеляційній скарзі позбавленні правового обгрунтування, викладенні в довільному тракнуванні норм матеріального та процесуального права та спростовуються вищевикладеними фактами.

Відтак, зважаючи на викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області в розмірі 195763,37 грн. суперечать положенням абз. 3, ч. 1, ст. 38 Закону про банкрутство, відтак, не підлягають задоволенню, а тому, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції в оскарженій частині винесена у відповідності до норм чинного законодавства, а тому апеляційну скаргу Управління слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 73-74, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282 ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.11.2017 року у справі № 918/54/16 в частині відмови в задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання поточних грошових вимог до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" на суму 195763, 37 грн. - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст.287-291 ГПК України.

3. Матеріали справи повернути Господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Тимошенко О.М.