Ухвала суду № 73032719, 26.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"26" березня 2018 р. Справа№ 927/1057/16

Київський апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя: Ткаченко Б.О.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 13.02.2018

у справі № 927/1057/16 (суддя Фетисова І.А.)

за позовом Дочірнього підприємства «ЧПК Трейд 01» Відкритого акціонерного

товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат»

до 1. Новозаводського відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів

2. Головного управління Державної казначейської служби у

Чернігівській області

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Вторкольормет»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кеш-Плюс»

3. Фізична особа - підприємець Савлєв Михайло Петрович

4. Товариство з обмеженою відповідальінстю «ВАЛЛІ ГРУП»

5. ОСОБА_2

про про відшкодування шкоди в натурі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2018 позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України, шляхом списання з рахунку призначеного для відшкодування шкоди за бюджетною програмою 3504030, на користь Дочірнього підприємства « ЧПК - Трейд-01» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат» 117 279,65 грн. шкоди у відшкодування завданої незаконною бездіяльністю Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів.

Стягнуто з Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів в дохід державного бюджету 1 759,19 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівській області від 13.02.2018 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

Проте, до апеляційної скарги скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі просить звільнити його від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по даній справі.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області утримується за рахунок коштів Державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування. Крім того, скаржник зазначає, що кошторисні призначення для сплати судового збору на 2018 рік передбачені, але такі кошти розділені на 12 частин, а асигнування на сплату судового збору відкриваються помісячно. У зв'язку з цим Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області не має змоги своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

В пункті 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7 зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 05.03.2014р. по справі № 902/1266/13 та від 28.10.2014 по справі № 910/9244/13). При цьому, приписами вказаної статті передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27 березня 2014 року по справі № 913/740/13-г).

Проте, зважаючи на те, що до клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору не було надано жодного доказу, який би підтверджував, що його матеріальний стан не дає можливості здійснити оплату судового збору в належному порядку та розмірі, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору та відстрочення сплати судового збору підлягає відхиленню, у зв'язку з необґрунтованістю та з урахуванням принципу рівності сторін.

Відтак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником до її матеріалів не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати апелянту сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством порядку та розмірі (12 219,50 грн).

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відхилити клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про звільнення від сплати судового збору та відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2018 у справі № 927/1057/16.

2. Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2018 у справі № 927/1057/16 залишити без руху, надавши скаржнику строк до 13.04.2018 для усунення недоліків апеляційної скарги.

3. Попередити Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

4. Всі документи та письмові докази подаються через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, 1 (І поверх).

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Б.О. Ткаченко