Постанова № 73032667, 27.03.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018 справа № 905/1005/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі судового засідання ОСОБА_4за участю представників: від позивача: не з”явивсявід відповідача ОСОБА_5, свідоцтво №2467 від 20.02.2007розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м. Краматорськ, Донецька областьна ухвалу господарського суду Донецької області від29.01.2018р. (повний текст складено та підписано 31.01.2018р. у м. Харків)по справі№905/1005/17 (суддя Кротінова О.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м. Краматорськ, Донецька областьдо відповідача Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька областьпростягнення 34060333,77 грн.

В С Т А Н О В И В:

13.12.2017р. до господарського суду Донецької області звернулось Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область із заявою про надання відстрочки виконання судового рішення, в якій заявлено вимогу про надання відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.10.2017 у справі №905/1005/17 у загальній сумі боргу 32 257 433,99 грн. строком на 3 (три) роки (т.2, а.с.2-4).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.01.2018 у даній справі заяву Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область про надання відстрочки виконання рішення суду у справі № 905/1005/17 задоволено частково.

Надано Публічному акціонерному товариству “Енергомашспецсталь” відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.10.2017р. по справі №905/1005/17 строком до 24.10.2018р. (т.2, а.с.142-146).

В обґрунтування прийнятого рішення, суд першої інстанції, проаналізувавши у сукупності представлені відповідачем докази відносно його фінансового становища, майновий стан позивача і відповідача та збитки через неналежне виконання останнім грошових зобов'язань, вказівку на джерело заохочення коштів, враховуючи об’єктивні обставини складної ситуації у державі, наслідки проведення АТО на території Донецької області, за умов існування яких останній не має можливості здійснювати в повній мірі свою діяльність, виконувати та відповідати за своїми зобов”язаннями щодо оплати коштів на користь ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» за договором про постачання електричної енергії №3 0200 000 від 19.12.2008р., дійшов висновку, що надання запитуваного відстрочення виконання рішення не призведе до істотного порушення гарантованих ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. прав позивача на отримання коштів і тим самим, захисту майнового права та його інтересу.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м. Краматорськ, Донецька область, звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.01.2018р. у справі №905/1005/17, в якій стверджує, що ухвала в частині надання відстрочки виконання рішення прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також не повним з»ясування обставин, що мають значення для справи, у зв”язку з чим просить скасувати дану ухвалу та прийняти нове рішення у справі № 905/1005/17, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про відстрочку виконання судового рішення по справі №905/1005/17 (т.2 а.с. 154-160).

В обгрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник зауважує, що суд першої інстанції не повно з’ясував обставини стосовно того, що відстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача при її наданні необхідно допустимі межі надання такої відстрочки.

Крім того, відповідачем не доведена можливість належним чином виконати рішення суду, оскільки відповідач не здійснює жодних дій, що були б направлені на погашення заборгованості по даній справі. Апелянт вважає, що посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан підприємства, як на підставу для надання відстрочки не заслуговують на увагу, оскільки не є тією виключною обставиною, яка унеможливлює виконання зобов’язання, а є наслідком комерційного ризику відповідача та останній повинен нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності.

Скаржник зауважує на не менш тяжке фінансове становище, понесення значних збитків, що зумовлене проведенням антитерористичної операції на території Донецької області, зазначая про необхідність виконання позивачем зобов’язань перед ДП “Енергоринок”, застосування алгоритму до рахунку позивача, що призводить до неможливості виплати заробітних плат та сплати податків; специфіку господарської діяльності підприємства в умовах, що сьогодні склалися, а також нормативно-правові акти, які впливають на формування фінансової спроможності позивача; звернуто увагу на надання відстрочення у інших справах та наявність непогашених зобов’язань по ним на теперішній час, вважає, що запитуване відстрочення не забезпечує належного виконання рішення суду та безпідставно продовжує строк, протягом якого права позивача не можуть бути поновлені.

02.03.2018р. через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від 28.02.2018р. № 17/155-337, в якому відповідач просив залишити скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду від 29.01.2018р. по даній справі без змін (т.2, а.с.170-171).

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12.02.2018 року було визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя (суддя-доповідач) Татенко В.М., судді Марченко О.А., Стойка О.В. (т.2 а.с. 150).

У зв»язку зі звільненням у відставку судді Татенка В.М., згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 року, визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя (суддя-доповідач) Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Попков Д.О. (т.2 а.с. 152).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018р. по справі №905/1005/17 відкрите апеляційне провадження (головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Попков Д.О.) за апеляційною скаргою ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», м. Краматорськ, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.01.2018р. у справі №905/1005/17. Ухвалою від 06.03.2018р. розгляд апеляційної скарги призначено на 20.03.2018р. об 10-15год.

Втім, головуючий (суддя-доповідач) Радіонова О.О. знаходилась у відпустці (з 12.03.2018р. по 23.03.2018р. включно) та член колегії суддя Попков Д.О. знаходився у відпустці (з 19.03.2018р. по 23.03.2018р. включно), що не дало змоги здійснити розгляд справи №905/1005/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м. Краматорськ, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.01.2018р. у означений час.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та було складено протокол судового засідання.

Апелянт у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав відзив на апеляційну скаргу.

Відповідач у судове засідання з"явився, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Донецької області від 29.01.2018 року по даній справі залишити без змін.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись вказаною нормою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов"язковою.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.10.2017 у справі №905/1005/17 позов ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» до ПАТ “Енергомашспецсталь” про стягнення 34 060 33,77 грн. задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто борг в сумі 32257443, 39 грн., 3% річних в сумі 120 973,96 грн., втрати від інфляції в сумі 117 238,44 грн., суму пені в розмірі 1 142 883, 51 грн., а також витрати на судовий збір в сумі 237027,90 грн. В решті позову відмовлено (т.1, а.с.172-176).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017 рішення господарського суду Донецької області від 24.10.2017 року у справі № 905/1005/17 залишено без змін (т.1 а.с. 232-236).

13 грудня 2017 року до господарського суду Донецької області звернувся відповідач, ПАТ «Енергомашспецсталь», із заявою № 17/1360-2356 від 13.12.2017 про відстрочку виконання рішення суду, в якій заявлено вимогу про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.10.2017 у справі № 905/1005/17 у загальній сумі боргу 33638539, 30 грн., строком на 3 (три) роки.

В обґрунтування заявлених вимог відповідач посилається на наявність загрози банкрутства боржника при необхідності відразу виконати судове рішення перед ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі”; надзвичайні події, які суттєво вплинули на діяльність підприємства (форс-мажорні обставини); обставини, що утруднюють виконання рішення саме в даний момент і можливість його виконання. Зауважено, що підприємством приймаються заходи для подальшої можливості взаєморозрахунків із позивачем, до яких, у тому числі, віднесено у 2016 – 2017р. укладено довгострокові контракти, які дозволять збільшити оборотні кошти підприємства, поліпшити фінансове становище та відповідно провести розрахунок по заборгованості з контрагентами.

Заявник також посилається на те, що продовжує приймати заходи для подальшої можливості взаєморозрахунків з ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та іншими контрагентами, що підтверджується наступними документами, які містяться в матеріалах справи: рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України АС №121ч/2017 від 31.07.2017р., АС №53ч/2017 від 30.05.2017р., АС №414ч/2016 від 07.02.2017р., АС №189ч/2017 від 12.10.2017р., АС №464ч/2016 від 28.02.2017р., АС №519/2016 від 27.04.2017р., АС №128ч/2017 від 27.07.2017р., АС №163ч/2017 від 05.09.2017р., рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2017р. по справі №905/1672/17, рішення господарського суду Луганської області від 12.10.2017р. по справі №913/683/17 та від 05.12.2017р. по справі №913/796/17, що вказують на наявність значної суми дебіторської заборгованості, за рахунок якої можливе повне погашення спірного зобов’язання Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” перед позивачем та реальні дії, спрямовані на заохочення цих коштів, проте які потребують додаткового часу. (т.2 а.с. 6-52).

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002559408 від 11.05.2017р., відповідно до якого Публічне акціонерне товариство “Енергомашспецсталь” - підприємство, основним видом діяльності якого є виробництво чавуну, сталі та феросплавів; виробництво двигунів і турбін, крім авіаційних, автотранспортних і мотоциклетних двигунів; виробництво машин і устаткування для металургії; кування, пересування, штампування, профілювання; порошкова металургія; неспеціалізована оптова торгівля; відновлення відсортованих відходів (т.1 а.с. 56-64).

Відповідно до ч. 2 ст. 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення не допускається.

Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання (п.24 ч. 1 ст. 255 ГПК України).

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч.1 ст. 271 ГПК).

Відповідно до ч. 2 ст. 273 ГПК апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Спірні правовідносини регулюються нормами Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VШ, що набрав чинності з 15.12.2017р.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України в редакції Закону України №1401-VШ від 02.06.2016р. судове рішення є обов”язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов”язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об”єднаннями на всій території України.

Згідно приписів ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч.1).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК).

Частиною 4 цієї статті встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ч. 5 ст. 331 ГПК розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи – боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Такі висновки Конституційного Суду України містяться в мотивувальній частині рішення від 26.06.2013р. у справі № 1-7/2013.

Згідно п.7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” (із змінами та доповненнями), відстрочка – це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який вихначається господарськимсудом.

Як вказано у п. 7.2 вказаної Постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб – стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Так, відповідач в обгрунтування надання відстрочки виконання рішення послався на непередбачувані обставини, що почали діяти з квітня 2014 року, призвели до різкого спаду виробничої діяльності, зокрема, невиконання виробничого плану. У зв’язку з неплатоспроможністю замовників різко зменшилася кількість замовлень на вироблену ПАТ «Енергомашспецсталь» продукцію, мають місце випадки відмови контрагентів від вже замовленої продукції, а також випадки несвоєчасної оплати вже виготовленої відвантаженої ПАТ «Енергомашспецсталь» продукції.

Вкрай незадовільний фінансовий стан підтверджують надані в матеріали справи звіти про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) за 9 місяців 2016р., за 9 місяців 2017р., баланси (звіти про фінансовий стан) на 30.09.2016р., на 30.09.2017р. (т. 2 а.с. 70-73).

Станом на 30.09.2016р. кредиторська заборгованість ПАТ “Енергомашспецсталь” за довгостроковими зобов’язаннями становила 5528924 тис. грн.; станом на 30.09.2017р. - 5014526 тис. грн., за 9 місяців 2016р. чистий фінансовий результат: прибуток відсутній, збитки Товариства за звітний період становлять 927647 тис. грн.; за 9 місяців 2017р. - чистий фінансовий результат: прибуток відсутній, збитки Товариства за звітний період становлять 335668 тис. грн.

Крім того, долучені до матеріалів справи звіти про взаєморозрахунки з нерезидентами станом на 30.09.2016р., на 30.09.2017р. свідчать про наявність поточної дебіторської заборгованості відповідача, що станом на 30.09.2016р. складає 207366,2тис.грн., з якої прострочено 105449,7 тис. грн. та кредиторської заборгованості у розмірі 890065,1 тис.грн., з яких прострочено 794128,3 тис. грн.; станом на 30.09.2017р. складає 148788,5 тис.грн., з якої прострочено 41313,4 тис. грн. та кредиторської заборгованості у розмірі 1088095,4 тис.грн., з яких прострочено 757929,5 тис. грн. . (т.2 а.с. 68-69).

При цьому, боржником надані докази на підтвердження вжиття заходів зі стабілізації об’ємів виробництва та стягнення дебіторської заборгованості, які можуть сприяти продовженню господарської діяльності та зроблять реальною можливість отримання боргу стягувачем, про що свідчать наявність рішень господарських судів про стягнення на користь відповідача заборгованості, згідно з якими, а також поданими позовними заявами, відповідач планує отримати від контрагентів у 2017-2018рр. майже 30 мільйонів гривень.

Крім того, матеріали справи містять: рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України АС №121ч/2017 від 31.07.2017р., АС №53ч/2017 від 30.05.2017р., АС №414ч/2016 від 07.02.2017р., АС №189ч/2017 від 12.10.2017р., АС №464ч/2016 від 28.02.2017р., АС №519/2016 від 27.04.2017р., АС №128ч/2017 від 27.07.2017р., АС №163ч/2017 від 05.09.2017р., рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2017р. по справі №905/1672/17, рішення господарського суду Луганської області від 12.10.2017р. по справі №913/683/17 та від 05.12.2017р. по справі №913/796/17, що вказують на наявність значної суми дебіторської заборгованості, за рахунок якої можливе повне погашення спірного зобов’язання Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” перед позивачем та реальні дії, спрямовані на заохочення цих коштів, проте які потребують додаткового часу.

Заперечуючи проти задоволення заяви ПАТ “Енергомашспецсталь” про відстрочку виконання судового рішення, апелянт зазначає, що матеріалами справи не доведено обставини, які унеможливлюють чи значно ускладнюють виконання рішення суду по цій справі. Одночасно політична та економічна ситуація у країні в рівній мірі впливає на фінансове становище обох учасників судового спору. ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» знаходиться в не менш скрутному становищі, про що свідчить велика дебіторська заборгованість. Станом на 01.12.2017р. дебіторська заборгованість складає 468 567 015,60 грн. за активну електроенергію та 8 024 734,20 грн. за реактивну електроенергію.

При цьому слід зазначити, що тяжка економічна ситуація в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін.

Відтак, з однієї сторони, скрутне фінансове становище, яке сталося внаслідок настання для відповідача непередбачуваних та невідворотних обставин, що досі відображується на господарській діяльності товариства, а з іншої - заплановані доходи, які можливі в результаті поетапного відновлювання процесу для підприємства, свідчать про те, що в разі надання відстрочення по сплаті заборгованості перед позивачем дозволить в повній мірі виконати грошове зобов’язання та уникнути в подальшому порушення платіжної дисципліни.

Зазначені обставини, разом з іншим, зумовили несвоєчасну виплату заробітної плати працівникам підприємства відповідача за період з 01.05.2017р. - 31.10.2017р., з 01.07.2017р. по 31.12.2017р., про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки №17/1196 від 10.11.2017р., №17/21 від 12.01.2018р.

За даними порівняльної таблиці кількості звільнених працівників ПАТ “ЕМСС” за 2015-2016рр. кількість звільнених працівників у 2015р. становила 243 особи, у 2016р. – 354 особи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає висновок суду про те, що негайне стягнення з Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” всієї суми заборгованості призведе до подальшого порушення строків виплати чи взагалі невиплати з боку відповідача заробітної плати працівникам підприємства, є таким, що відповідає обставинам справи.

В свою чергу, матеріали справи свідчать, що незважаючи на скрутне фінансове становище, відповідач сплачує поточні платежі та частково сплачує заборгованість перед позивачем:

- за рішенням господарського суду Донецької області від 28.01.2014р. по справі №905/6093/13, а саме відповідно до платіжного доручення №8855 від 18.09.2017р. підприємством сплачено 1679507,69 грн. за пеню, 3% річних та судовий збір;

- за рішеннями господарського суду Донецької області по справам №5006/6/132/2012, №905/1003/13, №905/3362/13, №5006/8/100/2012, а саме відповідно до платіжного доручення №9613 від 13.10.2017р. підприємством сплачено 1311578,83 грн.;

- за наказами господарського суду Донецької області та господарського суду Запорізької області по справам №905/1352/14, №905/9080/13, №908/1871/15-г, №905/2765/13, №908/3753/14, №905/1058/15, а саме відповідно до платіжного доручення №9136 від 26.09.2017р. підприємством сплачено 4007423,82 грн.;

- за рішенням господарського суду Донецької області від 05.11.2015р. по справі №905/1675/15, а саме відповідно до платіжних доручень №1498 від 25.10.2016р., №1497 від 25.10.2016р., №3632 від 13.01.2017р., №1739 від 31.10.2016р. підприємством сплачено 16044973,87 грн. за активну електроенергію за червень-липень 2015р.;

- за рішенням господарського суду Донецької області від 11.01.2016р. по справі №905/2785/15, а саме відповідно до платіжних доручень №127 від 22.02.2017р., №6452 від 02.06.2017р., №10812 від 29.11.2017р., №10889 від 30.11.2017р., №7330 від 04.07.2017р. підприємством сплачено 10558963,88 грн. за активну електроенергію за вересень 2015р.;

- за рішенням господарського суду Донецької області від 16.12.2015р. по справі №905/855/15, а саме відповідно до платіжних доручень №413 від 04.07.2017р., №7328 від 04.07.2017р., №6835 від 06.11.2017р., №6836 від 06.11.2017р. підприємством сплачено 16871766,45 грн. за активну електроенергію за березень-квітень 2015р., пеню, 3% річних та судовий збір;

- за рішенням господарського суду Донецької області від 06.09.2016р. по справі №905/78/16, а саме відповідно до платіжних доручень №5293 від 20.02.2017р., №126 від 22.02.2017р., №136 від 23.02.2017р., №6026 від 28.02.2017р., №4738 від 22.03.2017р., №10614 від 24.11.2017р., №10639 від 27.11.2017р., №10796 від 28.11.2017р., №10810 від 29.11.2017р., №10811 від 29.11.2017р. підприємством сплачено 26121609,47 грн. за активну електроенергію за жовтень-листопад 2015р., пеню, 3% річних та судовий збір;

- за рішенням господарського суду Донецької області від 07.02.2017р. по справі №905/1638/16, а саме відповідно до платіжних доручень №5054 від 14.02.2017р., №7329 від 04.07.2017р., №6453 від 02.06.2017р., №10894 від 30.11.2017р. підприємством сплачено 11781748,04 грн. за активну електроенергію за грудень 2015р.

Відповідно до платіжних доручень №809758 від 06.05.2016р., №810969 від 13.06.2016р., №810970 від 13.06.2016р., №810975 від 14.06.2016р., №811142 від 22.06.2016р., №811141 від 22.06.2016р., №811445 від 30.06.2016р., №4629 від 01.08.2016р., №801804268 від 09.08.2016р., №801804267 від 09.08.2016р., №373 від 12.09.2016р., №374 від 12.09.2016р., №767 від 26.09.2016р., №839 від 29.08.2016р., №1221 від 17.10.2016р., №1223 від 17.10.2016р., №8538 від 01.09.2017р., №6634 від 06.11.2017р., №11701 від 28.12.2017р., №11700 від 28.12.2017р., №11711 від 03.01.2018р. відповідачем здійснено оплати за зобов’язаннями квітня-вересня 2016р., травня 2017р., вересня 2017р., грудня 2017р. за договором №30200000 від 19.12.2008р. у загальній сумі 87484233,55 грн.

Платіжним дорученням №4821 від 01.02.2017р. відповідачем сплачено 100000,00грн. за пеню за порушення строків оплати заборгованості за електроенергію за січень 2016р. за договором №30200000 від 19.12.2008р.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що обставини, наведені відповідачем в підтвердження свого скрутного становища, є винятковими і ускладнюють виконання рішення.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, наявність виключних обставин, які унеможливлюють своєчасне виконання рішення господарського суду ПАТ «Енергомашспецсталь», зокрема, велика заборгованість конрагентами за договорами, здійснення антитерористичної операції на території, яку обслуговує відповідач, а також скрутний фінансовий стан, вказують на доцільність відстрочення рішення господарського суду та дотримання балансу інтересів сторін, реальні наміри відповідача виконати боргові зобов»язання перед позивачем, оскільки на даному етапі значний обсяг суми примусового стягнення може привести до несприятливих наслідків діяльності підприємства відповідача і поставити під загрозу можливість відновлення його становища.

При цьому, необхідно враховувати, що подальше невиконання відповідачем рішення по справі № 905/1005/17 може привести для позивача до таких негативних наслідків, як вилучення грошових коштів з господарського обігу, виникнення дефіциту оборотних активів; неможливість здійснення своєчасних розрахунків за поточними господарськими операціями; суттєве погіршення фінансово-економічного положення позивача.

Виходячи з приписів ч. 5 ст. 331 ГПК України, якою передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, колегія суддів погоджується з висновком суду про часткове задоволення заяви про відстрочку виконання судового рішення, оскільки вважає, що ухвалення судового рішення, щодо виконання якого розглядається можливість надання відстрочки відбулось 24.10.2017р., тобто термін, до якого може бути надана відстрочка виконання цього рішення відповідно до вимог зазначеної статті, не може бути пізніше 24.10.2018р.

Доводи апелянта щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Донецької області від 29.01.2018р. у даній справі повинна бути залишена без змін.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 254, 255, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.01.2018р. у справі №905/1005/17 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 29.01.2018р. у справі №905/1005/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Донецький апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови буде складено та підписано 29 березня 2018 року.

Головуючий О.О. Радіонова

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3