Постанова № 73032601, 27.03.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018 справа № 905/1260/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1 (доповідач) ОСОБА_2, ОСОБА_3При секретарі судового засідання: ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача:не з’явились від відповідача: ОСОБА_5, за довіреністю №259 від 15.03.2018 р., ОСОБА_6, за довіреністю № 260 від 15.03.2018 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ, Луганська область на рішення господарського суду Донецької областіухвалене27.07.2017р. в місті Харковіпо справі№905/1260/17 (суддя Ніколаєва Л.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ, Луганська областьдо проПриватного акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська», м. Мирноград, Донецька область зобов’язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В:У червні 2017 р. Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ , Луганська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом №20/62-17 від 04.05.2017 р. до Публічного акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська, м. Мирноград, Донецька область про зобов’язання ПАТ ЦЗФ «Комсомольська» провести розрахунки виходу продуктів збагачення вугілля з рядового вугілля шахт ПАТ «Лисичанськвугілля» за період з жовтня 2016 р. по березень 2017 р. на підставі «Звітів про проведені ситові та фракційні аналізи рядового вугілля шахт ім. Д.Ф. Мельникова, ім. ГГ Капустіна, «Новодружеська», які затверджені ДП «Держвуглепостач». Стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1600 грн. на користь позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірне неврахування відповідачем у Балансах переробки на отримане рядове вугілля та відвантажені продукти збагачення показників зольності відходів, які визначені на підставі Звітів про проведені ситові та фракційні аналізи рядового вугілля шахт ОСОБА_7, ім. Г.Г. Капустіна, Новодружеська, а також про розрахунки практичних балансів у відповідності до технологічної схеми збагачення ЦЗФ “Комсомольська”, що призвело до зменшення обсягів продуктів збагачення вугілля.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.07.2017 р. відмовлено Публічному акціонерному товариству “Лисичанськвугілля” у задоволенні позову (том 2, а.с. 212-214).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ, Луганської області звернулось з апеляційною скаргою №84/62-17 від 27.12.2017 р. в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017 р. по справі №905/1260/17 повністю і прийняти нове рішення, яким зобов’язати ПАТ ЦФЗ «Комсомольська» провести розрахунки виходу продуктів збагачення вугілля з рядового вугілля шахт ПАТ «Лисичанськвугілля» за період з жовтня 2016 р. по березень 2017 р. на підставі «Звітів про проведені ситові та фракційні аналізи рядового вугілля шахт ім.. ОСОБА_7, ім. Г.Г. Капустіна, «Новодружеська», які затверджені ДП «Держвуглепостач», та визнати заборгованість відповідача перед позивачем у кількості 1417,49 тон недопоставленого вугільного концентрату за період жовтень 2016 р. – березень 2017 р. Стягнути з відповідача судові витрати (том 3, а.с. 6-7).

В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції при розгляді справи було неповно встановлені обставини, які мають суттєве значення для справи та вирішення господарського спору по суті, що на думку скаржника є порушенням матеріального та процесуального права у зв’язку із чим вважає, що вказане рішення підлягає скасуванню.

Також, апелянт стверджує, що саме дії відповідача, щодо не проведення перерахунку виходу продукту збагачення вугілля з урахуванням показників зольності відходів гірничої маси, яка встановлена ДП «Держвуглепостач» у складених ним звітах від 30.09.2016 р., за результатами проведеного сумісного аналізу разом з відповідачем, порушують права ПАТ «Лисичанськвугілля» на отримання матеріального об’єкта (вугільний концентрат) у повному обсязі, які наносять позивачеві матеріальні та фінансові збитки.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 11.01.2018 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя – Чернота Л.Ф., Попков Д.О., Будко Н.В. (том 3, а.с.2).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2018р., керуючись ст. ст.119,174,258,260 Господарського процесуального кодексу України було залишено без руху апеляційну скаргу – Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ, Луганська область на рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017 р. Зобов’язано Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ, Луганська область усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме доплатити судовий збір в розмірі 640,00 грн. (том 3, а.с.3-4).

30.01.2018 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов лист №09/62-18 від 26.01.2018 р. від Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ, Луганська область з оригіналом платіжного доручення №118 від 26.01.2018 року про сплату судового збору на суму 640,00 грн. (том 3, а.с.17-18).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018 р., керуючись ст. ст.234,262 Господарського процесуального кодексу України було відкрито апеляційне провадження по справі №905/1260/17, зобов»язано учасників справи до 23.02.2018 р. включно надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України (том 3, а.с.24).

12.02.2018 р. на електрону адресу, 16.02.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ, Луганська область надійшов відзив з додатками на апеляційну скаргу №175 від 12.02.2018 р., в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017р. по справі №905/1260/17 без змін. (том 3, а.с.27-29). Судова колегія розглянула та долучила до матеріалів справи даний відзив.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2018 р., керуючись ст.ст.234,268,270 Господарського процесуального кодексу України було призначено до розгляду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ, Луганська область на рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017 р. у справі №905/1260/17 на 19.03.2018 р. о 14:15 год. (том 3, а.с.37).

Телефонограмою №02-43/22/18 від 16.03.2018 р. Донецький апеляційний господарський суд повідомив сторін по справі №905/1260/17 про те, що розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ, Луганська область на рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017 р. по справі №905/1260/17 призначений на 19.03.2018 р. о 14:15 год. не відбудеться. Наступна дата судового засідання 27.03.2018 р. о 14:15 год. (том 3, а.с. 38).

Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” (який набрав чинності 16.01.2018 р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності від 15.12.2017р.

Представник позивача (скаржника) – Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ, Луганська область у судове засідання 27.03.2018 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2017 р.) не скористався.

В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення які повернулися до Донецького апеляційного господарського суду з відміткою: “-вручено за довіреністю повноважному представнику” (том 3, а.с.5, 25,26,43).

Представники відповідача – Публічного акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська», м. Мирноград, Донецька область у судовому засіданні 27.03.2018 р. надали пояснення аналогічні викладеним у відзиві, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017 р. по справі №905/1260/17 без змін.

Пункт 2 ч.3 ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) зобов'язує сторони з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою.

Пунктом 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) врегульовано, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін не визнавалась обов’язковою судова колегія вважає можливим розглянути справу №905/1260/17 без участі представника позивача.

Відповідно до ст. ст. 222,223 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в матеріалах справи №905/1260/17.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників відповідача, обгоровиши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.06.2016 р. між ПАТ “Лисичанськвугілля” (замовник) в особі В.о. генерального директора ПАТ «Лисичанськвугілля» ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту з одного боку та ПАТ “ЦЗФ “Комсомольська” (виконавець) в особі генерального директора ОСОБА_9, що діє на підставі Статуту з другого боку, було укладено договір № 06-380 про надання послуг по переробці рядового вугілля на збагачувальних фабриках, за результатами конкурсних торгів, які відбулись 23.05.2016р., відповідно до умов якого замовник зобов’язується передати (поставити) виконавцю рядове вугілля на умовах СРТ-ЗФ вантажоодержувач (в редакції Інкотермс 2010) в найменуванні, кількості, марочному складі, з якісними показниками згідно специфікаціям, які оформлюються окремими додатками і є невід’ємною частиною даного договору. У специфікаціях можуть бути обумовлені інші відомості, необхідні для виконання даного договору, згідно п.1.1 договору.

Умовами п.п. 1.2., 1.3. договору передбачено, що виконавець зобов’язується переробити рядове вугілля на збагачувальних фабриках, відвантажити та передати по акту одержаний вугільний концентрат (далі по тексту - продукти збагачення) по реквізитах, вказаних замовником в найменуванні, кількості, марочному складі, з якісними показниками згідно Додатку №1 та за ціною послуг згідно Додатку №2, які є невід’ємною частиною цього договору, а замовник зобов’язується сплатити виконавцю вартість робіт по переробці рядового вугілля.

Відповідно до умов п.1.4 договору визначення кількості продуктів збагачення, що випускається здійснюється в порядку, встановленому “Методикою визначення випуску продуктів збагачення з давальницької вугільної сировини по шахтах” (Додаток №1 до Положення про організацію взаємостосунків між шахтами і збагачувальними фабриками Мінвуглепрому). Визначення нормативного (фактичного) виходу виробляється таким чином:

Ук = * Кw%

Авідх. – зольність відходів,% (згідно специфікації);

Аф. р/у – фактична зольність рядового вугілля,%;

Упот. – вихід втрат,%;

Аф.к-т – зольність концентрату, %

Коефіцієнт приведення до вологи розраховується по формулі:

Kw =

Wр/у – волога рядового вугілля,%

Wк-т - волога концентрату, %

Фактичний обсяг випуску готової продукції підтверджується замовником в актах замовнику з наданням оригіналів “Балансу переробки на отримане рядове вугілля та відвантажені продукти збагачення” (відповідно до форми, встановленої у додатку №6) за минулий місяць до 5-го числа наступного за звітним місяцем, а також розрахунок коригування (по кількості та якості) на продукти збагачення, які надійшли на ТЕС, протягом 2-робочих днів з моменту підписання акту звіряння за кількістю та якістю.

Рядове вугілля і вугільний концентрат, одержаний в результаті переробки рядового вугілля, є власністю замовника, відповідно до п.1.5 договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє з моменту підписання до 31.12.2016р. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. У разі відсутності заяви будь-якої із сторін про свій намір розірвати цей договір протягом одного місяця до закінчення терміну його дії, договір вважається пролонгованим на подальший рік на тих же умовах, у відповідності до п.п.8.1-8.2 договору (а.с.87, том 1).

У Додатку №1 до договору визначені показники якості на рядове вугілля, що постачається по шахтам ПАТ “Лисичанськвугілля” (шахти ім. Г.Г. Капустіна, Привільнянськ, Новодружеська, ОСОБА_7) та показники якості на вугільний концентрат. При цьому у п.3 вказаного додатку зазначено, що уточнена зольність відходів буде встановлена згідно даних спеціально проведеного ситово-фракційного аналізу (том 1, а.с.20).

В матеріалах справи міститься копія специфікації до договору, якою передбачено надання послуг з переробки вугілля на збагачувальних фабриках обсягом 320 000 тон, загальною вартість 17 600 000 грн. з ПДВ (вартість збагачення 1т рядового вугілля з урахуванням ПДВ становить 55 грн.), том 1 , а.с.21).

Із матеріалів справи вбачається, що телеграмою Департаменту вугільно-промислового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №34.4-ВИХ/201-16 від 01.07.2016 р. було зобов’язано ПАТ “Лисичанськвугілля” разом з представниками ДП “Держвуглепостач” і працівниками збагачувальних фабрик провести ситові і фракційні аналізи з метою здійснення розрахунку практичних балансів збагачення рядового вугілля, що видобувається на шахтах ПАТ “Лисичанськвугілля” і переробляється на збагачувальних фабриках.

У подальшому, 11.07.2016р. між ПАТ “Лисичанськвугілля” та ДП “Держвуглепостач” укладені три аналогічні за змістом договори про надання послуг №1-11/0716 (том 1, а.с.63-64), №2-11/0716 (том 1, а.с.65-66), №3-11/0716 (том 1, а.с.67-68), відповідно до умов яких ДП “Держвуглепостач” зобов’язалося надати послуги по виконанню ситового та фракційного аналізів та розрахунку балансу продуктів збагачення рядового вугілля ВП “ОСОБА_10 ОСОБА_7”, ВП “Шахта ім. Г.Г. Капустіна”, ВП “Шахта Новодружевська”.

Надалі, 29.08.2016р. відповідачем разом з представником ДП “Держвуглепостач”, який одночасно представляв інтереси позивача на підставі довіреності №59 від 29.08.2016р., здійснено відбір проб рядового вугілля, видобутого в шахтах ім. Г.Г. Капустіна, Новодружеська, ім. Д.Ф. Мельникова та проведено їх ситовий і фракційний аналіз, про що складено відповідні акти відбору проб та акти аналізу, які наявні в матеріалах справи.

За результатами проведеного аналізу ДП “Держвуглепостач” складені Звіти від 30.09.2016 р. про проведення ситових і фракційних аналізів рядового вугілля шахт ім. Г.Г. Капустіна, Новодружеська, ім. Д.Ф. Мельникова ПАТ “Лисичанськвугілля”, про розрахунки практичних балансів у відповідності до технологічної схеми збагачення ЦЗФ “Комсомольська”.

До Балансів продуктів збагачення гірничої маси з урахуванням шламоутворень по шахті ім. Д.Ф. Мельникова зольність відходів становить – 80,3%, по шахті ім. Г.Г. Капустіна – 80,5%, по шахті Новодружеська – 80,8%.

У подальшому, між позивачем та відповідачем було листування з приводу розрахунку фактичного обсягу випуску готової вугільної продукції у “Балансі переробки на отримане рядове вугілля та відвантажені продукти збагачення”, також позивач просив відповідча враховувати уточнені показники зольності відходів згідно даних спільно проведених ситових та фракційних аналізів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач за період жовтень 2016р.-березень 2017р. надав позивачу послуги збагачення рядового вугілля, видобутого із шахт ім. Г.Г. Капустіна, Новодружеська, ім. Д.Ф. Мельникова ПАТ “Лисичанськвугілля” та здійснив випуск вугільного концентрату у загальному розмірі 18 636,942 тн, про що свідчать підписані сторонами та скріплені печатками підприємства акти наданих послуг, а також баланси продуктів збагачення, відомості обліку рядового вугілля і продуктів збагачення.

Відповідно до актів наданих послуг та Балансів продуктів збагачення за вказаний період зольність відходів гірничої маси шахт ім. Г.Г. Капустіна, Новодружеська, ім. Д.Ф. Мельникова ПАТ “Лисичанськвугілля” становила 77%.

Згідно довідки позивача кількість недопоставленого, на його думку вугільного концентрату за період жовтень 2016р. – березень 2017р. становить 1417,359 тон., що зумовлено застосуванням відповідачем при розрахунку фактичного обсягу випуску готової продукції невірного показника зольності відходів - 77%.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Приписами ст.509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно ст. 837 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У даній справі, між сторонами було укладено договір від 30.06.2016р. № 06-380 про надання послуг по переробці рядового вугілля на збагачувальних фабриках, за результатами конкурсних торгів, які відбулись 23.05.2016р., згідно з яким відповідач зобов’язується переробити рядове вугілля на збагачувальних фабриках, відвантажити та передати по акту одержаний вугільний концентрат, а позивач зобов’язується сплатити відповідачу вартість робіт по переробці рядового вугілля.

На виконання умов договору за період жовтень 2016р.-березень 2017р. відповідач надав позивачу послуги збагачення рядового вугілля, видобутого із шахт ім. Г.Г. Капустіна, Новодружеська, ім. Д.Ф. Мельникова ПАТ “Лисичанськвугілля” та здійснив випуск вугільного концентрату у загальному розмірі 18 636,942 тн.

Згідно з розрахунками балансів продуктів збагачення рядового вугілля, які виконані ДП “Держвуглепостач” на підставі укладених з позивачем договорів, без участі та погодження відповідача, фактичні показники зольності відходів гірничої маси склали по ВП “ОСОБА_10 ОСОБА_7” - 80,3%, ВП “Шахта ім. Г.Г. Капустіна” - 80,5%, ВП “Шахта Новодружевська” - 80,8%.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що позивач порушив умови договору, а саме, застосував розрахунки не передбачені умовами договору. А використав розрахунки, складені разом з третьої особою.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача провести розрахунки виходу продуктів збагачення вугілля не відповідають умовам договору, а саме пункту 1.4.

Як вище зазначено, за результатами конкурсних торгів, які відбулись 23.05.2016 р., ПАТ «Лисичанськвугілля» та ПАТ «ЦФЗ «Комсомольська» було укладено договір №06-380 від 30.06.2016 р. про надання послуг по переробці рядового вугілля.

Тобто, взаємовідносини позивача та відповідача базуються на господарському договорі №06-380 від 30.06.2016 р.

Із матеріалів справи вбачається, що у п.3 додатку №1 договору №06-380 від 30.06.2016р. зазначено, що зольність відходів збагачення визначається на підставі спільно проведеного ситово-фракційного аналізу.

Вимога позивача в розрахунках виходу продуктів збагачення рядового вугілля шахт ПАТ «Лисичанськвугілля» за період з жовтня 2016 р. по березень 2017р. показники зольності відходів збагачення, які були розраховані позивачем однобічно (підрядником позивача ДП «Держвуглепостач»), без участі представників відповідача, не відповідає вимогам тендерного договору №06-380 від 30.06.2016 р., зокрема, п.3 Додатку №1.

На виконання вимог договору №06-380 від 30.06.2016 р. у серпні 2016 р. на ПАТ «ЦЗФ Комсомольська» був проведений спільний відбір проб вугілля шахт позивача та проведений спільний ситовий та фракційний аналіз цих проб, що було засвідчено відповідними документами, підписаними представниками як відповідача, так і відповідача.

Однак, у відповідності укладеного договору позивачем, не було проведено спільні розрахунки на підставі спільних аналізів та не було складено спільний звіт, не було узгоджено з ПАТ «ЦЗФ Комсомольська» спільного підрядника на проведення розрахунків.

На підставі вищенаведених договорів ДП «Держвуглепостач» зробив однобічні звіти без участі представників ПАТ «ЦЗФ Комсомольська». У цих звітах підрядник позивача (ДП «Держвуглепостач») використав не передбачені умовами договору показники, зазначені у звітах показники ситових та фракційних аналізів відрізняються від фактично отриманих сторонами при проведенні спільних ситових та фракційних аналізів.

Таким чином, твердження позивача про зобов’язання провести розрахунки виходу продуктів збагачення на підставі однобічного звіту, в якому зазначені показники зольності отходів, які не відповідають фактичним показникам, спільно отриманим сторонами, є необґрунтованими та протирічить умовам тендерного договору №06-380 від 30.06.2016 р.

Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог є обґрунтованим. Апелянт за апеляційною скаргою просив визнати заборгованість відповідача перед позивачем у кількості 1417,46 тон недопоставленого вугільного концентрату за період жовтень 2016 р. – березень 2017 р.

Але, в даному випадку зазначені вимоги не були предметом розгляду у суді першої інстанції та не заявлялись в позовній заяві. Тому, заявник не позбавлений можливості звернутися до суду з даною вимогою.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017 р.) рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017 року у справі №905/1260/17 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 86, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції), Положеннями п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) встановлено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ, Луганська область на рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017 р. (повний текст 31.07.2017 р.) у справі №905/1260/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017 р. (повний текст 31.07.2017 р.) у справі №905/1260/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у встановленому законом порядку протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 27.03.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 28.03.2018 р.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Н.В.Будко

ОСОБА_3

Надруковано примірників 4:

1 – позивачу;

1 – відповідачу ;

1 – у справу;

1 – ГСД О;