Рішення № 73032374, 20.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/50/18

Позивач:Селянське (фермерське)господарство „ОСОБА_1С”

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай”

Про: стягнення 764051,92грн.

Суддя Гут С.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача :ОСОБА_2– на підставі довіреності №347 від 13.10.2017р.;

від відповідача :не з`явився;

СУТЬ СПОРУ: Селянське (фермерське) господарство „ОСОБА_1С” (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай”(далі – Відповідач), в якому просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай” заборгованість за договором поставки в сумі 764051,92грн., з яких 724254,56 грн. - основна заборгованість, 30844,21 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобовязання, 5246,17 грн. - інфляційні втрати, 3706,98 грн. -3%річних. та судовий збір в розмірі 12000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.01.2018р. відкрито провадження у справі №916/50/18 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.02.2018р.о 14:15год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.02.2018р. було оголошено перерву у підготовчому засіданні на 20.02.2018р. о 12:00 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2018р. було закрите підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 20.03.2018 р.,о 10:00 год.

Крім того, представником Позивача 18.01.2018р., до канцелярії господарського суду Одеської області було подано попередній (орінтовний ) розрахунок суми судових витрат за вх.ГСОО№1102/18.

02.02.2018р. до канцелярії господарського суду Одеської області представником Позивача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи за вх.ГСОО№2265/18.

20.03.2018р. у судовому засіданні представником Позивача було надано клопотання в порядку ст. 207 ГПК України про долучення до матеріалів справи рахунку фактури №01/12.2017 від 28.12.2017р. та платіжного доручення №1531 від 29.12.2017р.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай” відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, свого права на захист не використав, хоча й приймав участь у справі.

З огляду на викладене, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між Селянським (фермерським) господарством “ОСОБА_1С.” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай” було було укладено Договір поставки № 16/03 від 16.03.2015року, за яким Постачальник поставляє та передає партіями у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує на умовах даного Договору борошно пшеничне вищого та першого гатунку.

За змістом пункту 1.2 Договору найменування, кількість та ціна за кожну партію Товару за цим Договором вказується у Замовленнях Покупця та/або у видаткових накладних (Специфікаціях) на кожну партію Товару, які додаються до Договору та його невід’ємними частинами.

Відповідно пункту 2.1 Договору загальна вартість цього Договору складається з суми вартості партій Товару, поставлених постачальником протягом терміну дії цього Договору, зазначених у видатковий накладних (Специфікаціях) на Товар та становить орієнтовно 1 000 000.00 грн. (один мільйон гривень, 00 копійок), в тому числі ПДВ — 166 666,67 грн.

За змістом пункту 2.3 Договору оплата вартості Товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника грошових коштів протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки Товару.

Постачальник добросовісно виконував свої зобов’язання за Договором і здійснив ряд поставок на підставі Замовлень Покупця, а саме Постачальником серед іншого здійснено:

14.09.2017 року поставку 28860 кілограм борошна пшеничного вищого ґатунку, що підтверджується товаро-транспортною накладною № 00342 від 14.09.2017 року {копія — додаток № 9), видатковою накладною № 154 від 14.09.2017 року {копія — додаток № 10), рахунком-фактурою № 154 від 14.09.2017 року {копія — додаток № 11), податковою накладною № 24 від 14.09.2017 року {копія — додаток № 12), квитанцією про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН за № НОМЕР_1 {копія — додаток № 13);

16.09.2017 року поставку 28770 кілограм борошна пшеничного вищого гатунку вартістю 198513,00 гривень, що підтверджується товаро-транспортною накладною № 00341 від 16.09.2017 року {копія — додаток № 14), видатковою накладною № 156 від 16.09.2017 року {копія — додаток № 15), рахунком-фактурою № 156 від 16.09.2017 року {копія — додаток № 16), податковою накладною № 27 від 07.11.2016 року {копія — додаток №17), квитанцією про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН за № НОМЕР_2 {копія — додаток № 18);

26.10.2017 року поставку 27440 кілограм борошна пшеничного першого гатунку вартістю 186701,76 гривень, що підтверджується товаро-транспортною накладною № 00443 від 26.10.2017 року {копія — додаток № 19), видатковою накладною № 234 від 26.10.2017 року {копія — додаток № 20), податковою накладною № 69 від

26.10.2017 року {копія — додаток № 21), квитанцією про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН за № НОМЕР_3 {копія — додаток № 22);

01.11.2017 року поставку 30150 кілограм борошна пшеничного вищого ґатунку вартістю 214185,60 гривень, що підтверджується товаро-транспортною накладною № 241 від 01.11.2017 року {копія — додаток № 23), видатковою накладною № 241 від 01.11.2017 року {копія — додаток № 24), рахунком-фактурою № 241 від

01.11.2017 року {копія — додаток № 25), податковою накладною № 3 від

01.11.2017 року {копія — додаток № 26), квитанцією про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН за № НОМЕР_4 (копія — додаток № 27);

03.11.2017 року поставку 29100 кілограм борошна пшеничного вищого гатунку розсипом вартістю 206726,40 гривень, що підтверджується товаро-транспортною накладною № 00444 від 03.11.2017 року {копія — додаток N° 28), видатковою накладною № 245 від 03.11.2017 року {копія — додаток № 29), рахунком- фактурою № 245 від 03.11.2017 року {копія — додаток № ЗО), податковою накладною № 7 від 03.11.2017 року {копія — додаток № 31), квитанцією про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН за № НОМЕР_5 {копія— додаток №32);

07.11.2017 року поставку 26330 кілограм борошна пшеничного першого ґатунку розсипом вартістю 181677,00 гривень, що підтверджується товаро-транспортною накладною № 00446 від 07.11.2017 року {копія — додаток № 33), видатковою накладною № 248 від 07.11.2017 року {копія — додаток № 34), рахунком- фактурою № 248 від 07.11.2017 року {копія — додаток № 35), податковою накладною № 9 від 07.11.2017 року {копія — додаток № 36), квитанцією про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН за № НОМЕР_6 {копія—додаток № 37);

10.11.2017 року поставку 30450 кілограм борошна пшеничного вищого ґатунку розсипом вартістю 216316,80 гривень, що підтверджується товаро-транспортною накладною № 00450 від 10.11.2017 року {копія — додаток № 38), видатковою накладною № 252 від 10.11.2017 року рахунком- фактурою № 252 від 10.11.2017 податковою накладною № 13 від 10.11.2017 року квитанцією про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН за № НОМЕР_7.

Загальна вартість поставленого Позивачем товару становить: 1 403 254,56 /один мільйон чотириста три тисячі двісті п’ятдесят чотири гривні п’ятдесят шість копійок/.

За весь період вказаних вище поставок Відповідачем було перераховано Позивачу наступні платежі:

- у розмірі 50 000,00 гривень 29.09.2017 року на підставі платіжного доручення №59 від 29.09.2017 року (копія — додаток № 43)',

- у розмірі 30 000,00 гривень 02.10.2017 року на підставі платіжного доручення №4178 від 02.10.2017 року (копія — додаток № 44)',

- у розмірі 50 000,00 гривень 19.10.2017 року на підставі платіжного доручення №4959 від 19.10.2017 року (копія — додаток № 45)',

- у розмірі 24 000,00 гривень 20.10.2017 року на підставі платіжного доручення №5083 від 20.10.2017 року {копія — додаток № 46);

- у розмірі 5 000,00 гривень 20.10.2017 року на підставі платіжного доручення №86 від 20.10.2017 року {копія — додаток № 47);

- у розмірі 100 000,00 гривень 27.10.2017 року на підставі платіжного доручення №96 від 27.10.2017 року {копія — додаток № 48);

- у розмірі 80 000,00 гривень 30.10.2017 року на підставі платіжного доручення №5433 від 30.10.2017 року {копія — додаток № 49);

- у розмірі 100 000,00 гривень 02.11.2017 року на підставі платіжного доручення№5960 від 02.11.2017 року {копія — додаток № 50);

- у розмірі 180 000,00 гривень 06.11.2017 року на підставі платіжного доручення№5818 від 06.11.2017 року {копія — додаток № 51);

- у розмірі 60 000,00 гривень 07.11.2017 року на підставі платіжного доручення №5910 від 07.11.2017 року {копія — додаток № 52);

Всього Відповідачем було сплачено лише 679 000,0 / шістсот сімдесят дев’ять тисяч гривень/.

Оскільки Відповідач не здійснив у встановлений Договором строк оплату повної вартості Товару за вищенаведеними поставками, то станом на 30.11.2017 року у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 724 254,56 /сімсот двадцять чотири тисячі двісті п’ятдесят чотири гривні п’ятдесят шість копійок/, що підтверджується ОСОБА_2 звірки взаємних розрахунків від 30.11.2017 року підписаний обома сторона.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки щодо своєчасної оплати, у останнього утворилась заборгованість у сумі 764051,92 грн., з яких 724254,56 грн. - основна заборгованість, 30844,21 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобовязання, 5246,17 грн.- інфляційні втрати, 3706,98 грн.- 3%річних.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до наступних висновків:

За змістом пункту 1.2 Договору найменування, кількість та ціна за кожну партію Товару за цим Договором вказується у Замовленнях Покупця та/або у видаткових накладних (Специфікаціях) на кожну партію Товару, які додаються до Договору та його невід’ємними частинами.

Відповідно пункту 2.1 Договору загальна вартість цього Договору складається з суми вартості партій Товару, поставлених постачальником протягом терміну дії цього Договору, зазначених у видатковий накладних (Специфікаціях) на Товар та становить орієнтовно 1 000 000.00 грн. (один мільйон гривень, 00 копійок), в тому числі ПДВ — 166 666,67 грн.

За змістом пункту 2.3 Договору оплата вартості Товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника грошових коштів протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки Товару.

За змістом пункту 4.1 Договору поставки за невиконання або неналежне виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором, винна Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.

За змістом пункту 4.4 Договору поставки за прострочення здійснення розрахунку за Товар Покупець зобов’язаний виплатити на користь Постачальника пеню в розмірі 0,5% від вартості несплаченого Товару за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини першої статті 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим частини першої 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець і постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, а розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання частина перша статті 230 ГК України).

За змістом частини першої, третьої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини шостої статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За змістом статті 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, перевіривши наданий розрахунок представника Позивача щодо пені за несвоєчасне виконання зобовязання в розмірі- 30844,21 грн., та 3%річних в розмірі- 3706,98 грн., та втрат від інфляції в розмірі - 5246,17 грн. суд погоджується з ними, та зазначає що штрафні санкції підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Також, представником Позивача надано до суду витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн., які було перераховано на рахунок Адвокатського бюро „Павлишин та партнери”

Відповідно до ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стосовно вимоги щодо витрат на професійну правничу допомогу господарським судом було розглянуто матеріали сприви та проаналізовано роботу, яку виконував адвокат, суд приходить до висновку про часткове задоволення його вимог на суму співрозмірну виконання,а саме в розмірі 10000,00грн.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Селянського (фермерського) господарства „ОСОБА_1С” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай” про стягнення - задовільнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський коровай” (Код ЄДРЮОФОПГФ: 39300003, місцезнаходження: 65078, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Генерала Петрова, будинок 14) на користь Селянського (фермерського) господарства “ОСОБА_1 (код ЄДРЮОФОПГФ: 22493291, місцезнаходження: 68430, Одеська обл., Арцизький район, село Нова Іванівка, вул. Радянської Армії, будинок 33) заборгованість за Договором поставки № 16/03 від 16.03.2015 року у розмірі 764 051,92 гривень /сімсот шістдесят чотири тисячі п’ятдесят одну гривню дев’яносто дві копійки/, яка складається з тіла заборгованості по зобов’язанням 724254, 56 /сімсот двадцять чотири тисячі двісті п’ятдесят чотири гривні п’ятдесят шість копійок/, пені за несвоєчасне виконання зобов’язання 30 844,21 /тридцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні двадцять одна копійка/, втрат від інфляції 5 246,17 гривень /п’ять тисяч двісті сорок шість гривень сімнадцять копійок/, процентів за користування коштами (3 % річних) 3 706,98 гривень /три тисячі сімсот шість гривень дев’яносто вісім копійок/.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський коровай” (Код ЄДРЮОФОПГФ: 39300003, місце знаходження: 65078, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Генерала Петрова, будинок 14) на користь Селянського (фермерського) господарства “ОСОБА_1 (код ЄДРЮОФОПГФ: 22493291, місце знаходження: 68430, Одеська обл., Арцизький район, село Нова Іванівка, вул. Радянської Армії, будинок 33) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 /десять тисяч/ грн. 00 коп.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський коровай” (Код ЄДРЮОФОПГФ: 39300003, місце знаходження: 65078, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Генерала Петрова, будинок 14) на користь Селянського (фермерського) господарства “ОСОБА_1 (код ЄДРЮОФОПГФ: 22493291, місце знаходження: 68430, Одеська обл., Арцизький район, село Нова Іванівка, вул. Радянської Армії, будинок 33) судові витрати, а саме витрати по оплаті судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 11 460, 78 грн. /однадцять тисяч чотириста шістдесят гривень сімдесят вісім копійок/.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 29 березня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут