Рішення № 73032307, 27.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2997/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання: Нагібіній І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №119-001/2 від 02.01.2018р.

від відповідача: не з`явився,

розглянув матеріали справи №916/2997/17

за позовом Приватного акціонерного товариства „Львівобленерго” (79026, м. Львів, вул.Козельницька,3) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс 555” (65038, м.Одеса, вул. Перлинка,73)

про стягнення 94686,76грн. вартості недоврахованої електричної енергії.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.12.2017р. порушено провадження у справі №916/2997/17, за правилами Господарського процесуального кодексу, що діяв у редакції, яка передувала редакції названого Кодексу, запровадженої із набранням чинності 15.12.2017р. Законом України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”.

Так, приписи п.9 ч.1 Розділу Х „Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.) визначають, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 21.12.2017р. постановлено розглядати справу №916/2997/17 за правилами Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.) в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Строк підготовчого провадження був судом продовжений до 12.03.2018р. відповідно до ухвали від 29.01.2018р.

Письмові пояснення позивача від 15.01.2018р. за вх.№788/18 були долучені судом до справи.

Клопотання позивача від 02.01.2018р. за вх.№2-25/18 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було задоволено ухвалами суду від 09.01.2018р., від 18.01.2018р., від 21.02.2018р., від 12.03.2018р.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, в їх обґрунтування зазначає, що 29.11.2016р. представниками ПАТ «Львівобленерго» на підставі пунктів 1.3., 5.1., 7.6., 10.2. ПКЕЕ складено акт про порушення ПКЕЕ №028270 відносно ТОВ «Фенікс 555», яким зафіксовано самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі енергопостачальника за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 23 а, автосервіс. Акт про порушення складений за участю директора ТОВ «Фенікс 555» ОСОБА_2, який від підпису відмовився та зауважень до акту не подав. 01.02.2017р. відбулось засідання комісії ПАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, за результатами чого комісією прийнято протокольне рішення №325-ЛОЕ про нарахування відповідачу обсягу та вартості недоврахованої електроенергії за період з 29.08.2016р., виходячи із сили струму спрацювання запобіжників 63 А, на суму 94686,76грн. Нарахування проведено у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією ( в редакції постанови НКРЕ №562 від 04.05.2006р.). Позивач вказує, що на засіданні комісії ПАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ був присутній представник ТОВ «Фенікс 555» - директор ОСОБА_3, який з протоколом комісії ознайомився, про що свідчить його підпис у протоколі, де він додатково вказав, що з рішенням комісії згідний та скріпив підпис печаткою. Також, споживачу був вручений рахунок до сплати на суму 94686,76грн., однак, сплачений він відповідачем не був.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, правом на подання відзиву на позов не скористався. Ухвали суду, якими призначались судові засідання, відповідачем не отримані, однак, з врахуванням того, що поштова кореспонденція суду надсилалась відповідачу за адресою: 65038, м. Одеса, вул. Перлинка,73, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 11.01.2018р., у суду наявні підстави вважати належним повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань у даній справі. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

29.11.2016р. ПАТ „Львівобленерго” складено акт про порушення №028270, відповідно до якого на об’єкті відповідача за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка,23 а виявлено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника (п.п.1.3., 5.1., 7.6., 10.2. ПКЕЕ). До вказаного акту ПАТ „Львівобленерго” складено схему підключення електроустановок споживача.

У заяві від 01.02.2017р. ТОВ «Фенікс 555» виклав прохання до ПАТ «Львівобленерго» про врахування при розгляді справи про порушення ПКЕЕ за актом №028280, що фактичне підключення до електромережі було здійснено товариством 29.08.2016р.

Згідно протоколу №325-ЛОЕ засідання комісії ПАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 01.02.2017р., ТОВ «Фенікс 555» проведено нарахування за період з 29.08.2016р. суму вартості недоврахованої електричної енергії, виходячи із сили струму спрацювання запобіжників 63 А, в розмірі 94686,76грн. Згідно відмітки в названому протоколі директора ТОВ «Фенікс 555» ОСОБА_3 (був директором товариства згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців серії ААБ №833863 від 05.09.2013р. до 12.06.2017р., про що свідчить Витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 21.02.2018р.) останній із протоколом ознайомлений, протокол отримав та з рішенням комісії згодний. До протоколу позивачем оформлено розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електроенергії.

Виписаний позивачем рахунок-фактура №325-ЛОЕ від 01.02.2017р. на суму 94686,76грн. відповідачем отриманий під підпис, але не оплачений.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, суд дійшов наступних висновків з огляду на чинне законодавство.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Положеннями ч.1 ст.276 ГК України встановлено, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.7 ст.276 ГК України).

Згідно ч. 1 ст.277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За положеннями ч.ч.1., 2 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року; невиконання законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо подання копій документів, пояснень та іншої інформації; інші правопорушення, передбачені законом.

Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника (ч.7 ст.26 ЗУ «Про електроенергетику»).

Відповідно до п.1.3. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р. (зі змінами та доповненнями), (далі – Правила) Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Як то передбачено п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р., договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно пп.1 п.10.2. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р., споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

У п.7.6. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р., визначено, що у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Положення п.6.43. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р., передбачають, що кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Нараховані до оплати за актами порушень обсяги електричної енергії, які припадають на попередні розрахункові періоди, не враховуються під час підбиття підсумків розрахункового періоду при визначенні фактичної величини споживання за цей розрахунковий період. Сума збитків перераховується споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії або електропередавальної організації. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.

Положення ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, оскільки ст.26 Закону України «Про електроенергетику» пп.1 п.10.2. ПКЕЕ визначають, що передумовою користування споживачем електричною енергією є укладення між постачальником та споживачем відповідного договору, споживання відповідачем електричної енергії відбувалось поза договірних відносин, у зв’язку з чим у відповідача виник обов’язок сплатити на користь позивача суму вартості недоврахованої електричної енергії, спожитої з 29.08.2016р. по 29.11.2016р. Так, про визнання факту порушення ПКЕЕ в частині самовільного підключення до електромереж позивача свідчить відмітка його директора ОСОБА_3. на протоколі №325-ЛОЕ від 01.02.2017р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача підлягають судом задоволенню у повному обсязі, а стягненню з відповідача підлягає 94686,76грн. вартості недоврахованої електричної енергії.

За попереднім розрахунком позивача від 15.01.2018р. за вх.№788/18 суми судових витрат, які він поніс у зв’язку з розглядом даної справи, судові витрати складають: судовий збір в сумі 1600грн.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню судом у повному обсязі, йому підлягають відшкодуванню сплачений ним за розгляд даного позову судовий збір в сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс 555» (65038, м.Одеса, вул. Перлинка,73, код ЄДРПОУ 37511111) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) 94686 (дев’яносто чотири тисячі шістсот вісімдесят шість) грн. 76коп. вартості недоврахованої електричної енергії, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29 березня 2018 р.

Суддя І.А. Малярчук