Ухвала суду № 73032160, 29.03.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

29 березня 2018 року Справа № 915/210/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали зави

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Югнефтепродукт” (54028, АДРЕСА_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія Скат” (54015, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 1)

про: забезпечення позову,

без повідомлення учасників справи,

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Югнефтепродукт”, разом із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія Скат” грошових коштів в розмірі 438477,36 грн., звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н і б/д (вх. № 3197/18) про забезпечення позову, в якій просило суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, яке належить або підлягає передачі або сплаті ТОВ “Транспортна компанія Скат” і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Ухвалою суду від 16.03.2018 вищевказану б/н і б/д (вх. № 3197/18 від 14.03.2018) про забезпечення позову та доданий до неї документ повернуто заявнику.

При цьому, суд вказував товариству, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Югнефтепродукт” б/н і б/д (вх. № 3197/18 від 14.03.2018) про забезпечення позову не відповідає вимогам, встановленим статтею 139 ГПК України.

1) Заява взагалі не містить жодних обґрунтувань щодо необхідності забезпечення позову та щодо обраного позивачем заходу забезпечення позову, який він просить застосувати (п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 139).

2) До заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 5 ст. 139), оскільки додана до заяви копія платіжного доручення № 103 від 12.03.2018 на суму 881,00 грн. не може вважатись документом, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у розумінні чинного процесуального законодавства.

27 березня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Югнефтепродукт” знову звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н і б/д (вх. № 3716/18) про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, яке належить або підлягає передачі або сплаті ТОВ “Транспортна компанія Скат” і знаходиться у нього чи в інших осіб.

При цьому, до заяви додано оригінал платіжного доручення № 103 від 12.03.2018 на суму 881,00 грн.

Відповідно до приписів статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У даному випадку заявник звернувся із заявою про забезпечення позову одночасно з пред’явленням позову про стягнення з ТОВ “Транспортна компанія Скат” грошових коштів в розмірі 438477,36 грн.

В якості підстав відповідного звернення товариство вказує на необхідність вжиття заходів забезпечення позову, яка обґрунтовується тим, що їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про стягнення коштів з ТОВ “Транспортна компанія Скат”, а відповідно – унеможливить ефективний захист і поновлення порушених прав ТОВ “Югнефтепродукт”, за захистом яких звернулось підприємств.

Також заявник зазначає, що можливість ТОВ “Транспортна компанія Скат” безперешкодно розпоряджатися власним майном та грошовими коштами може призвести до їх розтрати та унеможливить виконання рішення (у разі його винесення) про стягнення цих коштів з відповідача.

З огляду на вказане, на думку позивача, найдоцільнішим засобом забезпечення позову є накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать або підлягають передачі або сплаті ТОВ “Транспортна компанія Скат” і знаходиться у нього чи в інших осіб

Крім того, реагуючи на вказівку суду щодо невідповідності заяви вимогам п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заявник наголошує, що необхідність застосування саме цього заходу обґрунтовується тим, що інші передбачені законодавством заходи забезпечення позову в господарському судочинстві не забезпечуватимуть недоторканність і збереження грошових коштів, які можуть бути стягнуті за рішенням суду на користь позивача.

За правилами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву відповідно до приписів § 1 глави 5 та глави 10 Розділу І Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновків про відмову у забезпеченні позову, виходячи з такого:

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов’язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.

Так, предметом позову, з яким заявник звернувся до суду, є стягнення з відповідача (надалі – Особа) грошових коштів в розмірі 438477,36 грн. за поставлені нафтопродукти по договору поставки нафтопродуктів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у Особи на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення Особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення Особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи наведене, заявник взагалі не надав суду доказів, які б свідчили про відсутність грошових коштів у відповідача або можливість зменшення їх на момент виконання рішення.

Таким чином, за вищенаведених обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви ТОВ “Югнефтепродукт” про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 77, 78, 86, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Югнефтепродукт” б/н і б/д (вх. № 3716/18 від 27.03.2018) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смородінова