Рішення № 73032133, 29.03.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018р. Справа №914/333/18

За позовом:

Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача:

Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

про:

стягнення 6486,06 грн. пені, 876,96 грн. 3% річних, 3209,83 грн. інфляційних втрат за договором про постачання електричної енергії №90331/01 від 21.07.2011р.

Суддя – Крупник Р.В.

Представники сторін не викликалися.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

23.02.2018р. на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПрАТ «Львівобленерго» (надалі – Позивач) до КЕВ м. Львова (надалі – Відповідач) про стягнення 6486,06 грн. пені, 876,96 грн. 3% річних, 3209,83 грн. інфляційних втрат за договором про постачання електричної енергії №90331/01 від 21.07.2011р.

Ухвалою суду від 27.02.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін. Роз’яснено сторонам, що всі процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до ГПК України обмежений першим судовим засіданням, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

12.03.2018р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання до якого долучено підписаний позивачем акт звірки взаємних розрахунків, довідку №142-1452 від 05.03.2018р. про стан заборгованості, листи про здійснені оплати заборгованості КЕВ м. Львова за період січень-грудень 2017р.

19.03.2018р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

23.03.2018р. від позивача надійшла відповідь на відзив КЕВ м. Львова, в якому позивач зазначає про обґрунтованість заявлених вимог та просить суд позов задоволити у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позивач позов обґрунтовує тим, що 21.07.2011р. між ПАТ «Львівобленерго» (в подальшому перейменовано на ПрАТ «Львівобленерго») як постачальником та КЕВ м. Львова як споживачем укладено договір про постачання електричної енергії №90331/01, відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов’язання продавати споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (в/ч А0780, м. Львів, вул. Лисенка, 12), а споживач зобов’язався оплачувати поставлену електричну енергію на підставі виставленого рахунку протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Так як всупереч умовам договору поставлена електроенергія була оплачена відповідачем з простроченням, позивач просить стягнути з КЕВ м. Львова 6486,06 грн. пені, 876,96 грн. 3% річних та 3209,83 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання взятих на себе зобов’язань.

Аргументи відповідача.

У відзиві на позовну заяву КЕВ м. Львова зазначає, що являється бюджетною організацією і фінансується виключно з державного бюджету; оплата здійснюється виключно в межах коштів державного бюджету; розпорядженням КМУ від 13.05.2012р. було визначено пріоритетним питання безперебійного забезпечення електричною та тепловою енергією, природнім газом та водою саме тих військових частин, які несуть бойове чергування, тому кошти спрямовувалися в першу чергу в такому порядку; на 2018р. кошти для оплати штрафних санкцій, в т.ч. пені не передбачені в кошторисі Міністерства оборони України, відтак стягнення з відповідача пені відбуватиметься з державного бюджету, що призведе до додаткових збитків державі. Враховуючи те, що оплата відповідачем електричної енергії за договором на пряму залежить від бюджетного фінансування (що виключає вину відповідача у допущенні прострочення), беручи до уваги важке фінансове становище КЕВ м. Львова, яке виникло в результаті значної кредиторської та дебіторської заборгованості, відповідач просить суд у випадку задоволення позову та в порядку ст. 551 ЦК України зменшити розмір пені на 90%.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

21.07.2011р. між позивачем (Постачальником) та відповідачем (Споживачем) укладено Договір про постачання електричної енергії №903311/01 (надалі – Договір), відповідно до п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача для забезпечення потреб електроустановок з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії зазначена в додатку №6 «Однолінійна схема».

Як вбачається з матеріалів справи, електрична енергія поставлялася відповідачу, зокрема, до об’єкту в/ч А 0780, м. Львів, вул. Лисенка, 12.

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (надалі – ПКЕЕ) (п. 2.1. Договору).

За умовами пункту 7.1. Договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Відповідно до п. 7.5. Договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції).

Так, п. 8 Додатку №2 до Договору «Порядок розрахунків» передбачено, що обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається згідно з умовами договору за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Обсяги споживання відповідачем електричної енергії за Договором за період квітень-грудень 2017р. підтверджуються наявними в матеріалах справи Актами про використану електричну енергію за вказаний період.

В пункті 1-5 «Порядку розрахунків» (Додатку №2 до Договору) сторони погодили, що розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії. Розрахунковим періодом вважається період з 22 числа попереднього місяця до 21 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником електричної енергії як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності проводяться споживачем на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

У відповідності до п. 6 «Порядку розрахунків» (Додатку №2 до Договору), тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Як встановлено судом з наявних в матеріалах справи рахунків за активну енергію за період з квітень-грудень 2017р., листів КЕВ м. Львова про розподіл коштів на оплату, платіжних доручень, розрахунку боргу та зокрема, не заперечується відповідачем, оплата за одержану електричну енергію оплачувалася відповідачем поза строками, встановлених п. 6 «Порядку розрахунків» (Додатку №2 до Договору).

У зв’язку з тим, що поставлена електрична енергія оплачена споживачем всупереч строку, встановленому в Додатку №2 до Договору, позивач просить суд стягнути з КЕВ м. Львова 6486,06 грн. пені, 876,96 грн. 3% річних, 3209,83 грн. інфляційних втрат.

Відповідач в свою чергу, не заперечує щодо факту прострочення оплати, однак стверджує, що прострочення виникло не з його вини, а через несвоєчасність фінансування з державного бюджету КЕВ м. Львова.

ОЦІНКА СУДУ.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ч.ч. 1-2 ст. 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Приписами ч. 6-7 ст. 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно п. 19 Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. «Про затвердження Правил користування електричною енергією» розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць.

За змістом п. 2, 6 Договору, розрахунковим періодом вважається період з 22 числа попереднього місяця до 21 числа поточного місяця, тривалість оплати рахунків не повинен перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що рахунки на оплату за період квітень-грудень 2017р. в строки, визначені п. 6 «Порядку розрахунків» (Додатку №2 до Договору) відповідачем оплачені не були.

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідачем у встановлений в Договорі термін кошти за одержану електричну енергію сплачені не були, він вважається таким, що прострочив.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно пп. 4.2.1. п. 4.2. Договору, за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Здійснивши перерахунок пені, суд прийшов до висновку, що така розрахована позивачем вірно.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних, суд прийшов до висновку, що такі нараховані правильно.

Суд вважає безпідставними доводи КЕВ м. Львова про відсутність його вини у допущеному простроченні, оскільки оплата відповідачем електричної енергії за договором на пряму залежить від бюджетного фінансування.

Так, за змістом рішення Європейського Суду з прав людини від 18.10.2005р. у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» відсутність бюджетних коштів не може виправдати бездіяльність державних органів і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання.

У постанові від 15.02.2018р. у справі №820/6514/17 Верховний Суд, посилаючись на правову позицію Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00, рішення від 08.11.2005р.) зазначив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, відсутність належного та своєчасного фінансування КЕВ м. Львова на оплату спожитої електроенергії за Договором зі сторони держави не є підставою для звільнення КЕВ м. Львова від відповідальності, передбаченої Договором та законом.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90%, викладене у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи те, що КЕВ м. Львова згідно Преамбули та ст. 7 Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, є державною установою, яка створена Міністерством оборони України, зокрема, для забезпечення життєдіяльності та функціонування військових частин та установ у межах його відповідальності, являється неприбутковою організацією, відповідно єдиним джерелом його фінансування є державний бюджет України, строк оплати спожитої електроенергії за Договором залежить від належного та своєчасного фінансування зі сторони держави, беручи до уваги незначні строки прострочення платежів, відсутність заборгованості за спірний період, скрутне фінансове становище КЕВ м. Львова, яке виникло внаслідок дебіторської та кредиторської заборгованості (згідно довідки КЕВ м. Львова №1055 від 12.03.2018р., дебіторська заборгованість – 7672274,28 грн., кредиторська – 240825,40 грн.), суд прийшов до висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені підлягає частковому задоволенню, шляхом зменшення розміру пені на 50% та стягнення з відповідача пені в розмірі 3243,03 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки господарським судом зменшено заявлений до стягнення розмір пені на 50%, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1762,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 46, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; код ЄДРПОУ 07638027) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3; код ЄДРПОУ 00131587) 3243,03 грн. пені, 876,96 грн. 3% річних, 3209,83 грн. інфляційних втрат та 1762,00 грн. судового збору.

3. У задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 3243,03 грн. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення прийнято 29.03.2018р. в нарадчій кімнаті.

Суддя Крупник Р.В.