Рішення № 73031886, 29.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.03.2018Справа № 910/475/18Господарський суд міста Києва у складі судді Турчин С.О., за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ"

про стягнення 3 450,00 грн.

за участю учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" про відшкодування 3450,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "Європейський страховий альянс" на підставі договору № 1038194 страхування автотранспортних засобів від 08.04.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ТДВ "Страхова компанія "Київ РЕ", позивач просить стягнути з останнього страхове відшкодування у розмірі 3 450,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі № 910/475/18, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначити судове засідання на 22.02.2018.

16.02.2018 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.

У судовому засіданні 22.02.2018 судом відкладено розгляд справи на 13.03.2018 та направлено відповідачу ухвалу про виклик в судове засідання.

У судовому засіданні 13.03.2018 судом відкладено розгляд справи на 27.03.2018 та направлено відповідачу ухвалу про виклик в судове засідання.

У судове засідання 27.03.2018 представник позивача не з'явився, про розгляд справи повідомлявся розпискою про відкладення розгляду справі від 13.03.2018.

Представник відповідача в судове засідання 27.03.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений ухвалою суду від 13.03.2018, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103046139260.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки № 58495274 про дорожньо-транспортну пригоду, 25.02.2015 по вул. Дрогобицька у м. Стрий Львівської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та КІА, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно із вказаною довідкою, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 п. 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 19.03.2015 у справі № 466/1802/15-п, встановлено, що ДТП відбулося внаслідок порушення ОСОБА_1 п. п.п.2.3Б, 13.1 Правил дорожнього руху України. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору №1038194 страхування автотранспортних засобів від 08.04.2013, укладеного з Представництвом ВАТ «Нижегородський Хіміко-фармацевтичний завод» (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу КІА, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані у позивача (додаток до договору страхування).

26.02.2015 страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про подію з транспортним засобом та заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту № 547/15 про оцінку автомобіля КІА, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складає 4 731,81 грн.

Згідно з попереднім рахунком-замовленням № НЗ-024558 (Акт узгодження робіт) від 27.02.2015, вартість ремонтних робіт автомобіля КІА, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 3450,00 грн.

Позивачем затверджено страховий акт № 265\15\50\ТР25\00\2 від 01.04.2015, відповідно до якого, визначено розмір страхового відшкодування та вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 3450,00 грн., шляхом перерахування на рахунок СТО - ФОП Стаховський В.П.

На підставі страхового акта позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 3450,00 грн. (шляхом перерахування на рахунок ФОП Стаховський В.П.), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення 395 від 09.04.2015.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" (відповідач у справі) згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/1341490, термін дії з 28.05.2014 по 27.05.2015).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 50000,00 грн. та франшизу у розмірі 0 грн.

Листом від 21.09.2015 відповідач гарантував виплатити страхове відшкодування позивачу у розмірі 3450,00 грн., однак станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду не виплатив.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 3450,00 грн. в межах ліміту відповідальності по майну згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1341490.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, у відповідності до умов договору№1038194 страхування автотранспортних засобів від 08.04.2013, внаслідок настання 25.02.2015 страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3450,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №395 від 09.04.2015.

Як вбачається з вказаного платіжного доручення, виплата відбулась на рахунок ФОП Стаховський В.П. відповідно до страхового акту та умов договору.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу засобів № АІ/1341490 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження транспортного засобу автомобіля КІА, реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір страхового відшкодування в розмірі 3450,00 грн., що виплачений по договору добровільного страхування транспортних засобів згідно із платіжним дорученням № 395 від 09.04.2015, визначений позивачем у відповідності до умов договору страхування, згідно з попереднім рахунком-замовленням № НЗ-024558 (Акт узгодження робіт) від 27.02.2015 та з урахуванням Звіту експертного дослідження.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Полісом №АІ/1341490 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50000 грн., франшиза за даним полісом 0,00 грн.

Позивачем заявлено до відшкодування суму страхового відшкодування у розмірі 3450,00 грн.

Враховуючи встановлені вище обставини до відшкодування підлягає сума у розмірі 3450,00 грн., яка заявлена позивачем, у зв'язку із чим, позовні вимоги є обґрунтованими.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доводів, викладених у позовній заяві, не спростував, доказів сплати суми страхового відшкодування не надав.

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" (03680, м. Київ, ВУЛИЦЯ АНРІ БАРБЮСА , будинок 13-Б, код 33442139) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ ГЛИБОЧИЦЬКА, будинок 33-37, код 19411125) 3450,00 грн. страхового відшкодування та 1762,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 29.03.2018.

Суддя С.О. Турчин