Рішення № 73031490, 20.03.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/1028/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

при секретарі судового засідання: Малярчуку Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс" (смт. Кольчино Мукачівського району Закарпатської області)

до Товариства з обмежно відповідальністю "Спарк Логістикс Україна" (м. Житомир)

про стягнення 73080,73 грн

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 73080,73 грн боргу за договором про надання транспортно - експедиційних послуг № 164 від 15.06.2017 та правової допомоги адвокату у розмірі 7200,00 грн.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, заявою від 05.03.2017, яка надійшла до суду 12.03.2018, просив розгляд справи проводити за наявними у справі документами (а.с.166).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, відповідно до письмових заперечень. Зазначив, що дійсно наявна сума заборгованості 2350,00 євро (за курсом НБУ складає 73080,73 грн) але, відповідач поніс додаткові витрати через вину позивача в сумі 950,00 євро (за курсом НБУ, станом на 03.11.2017, складає 29793,52 грн). Тому, відповідач визнає суму боргу в розмірі 43 287,21 (73080,73 - 29793,52) грн Також, заперечив щодо стягнення витрат на адвоката, просив зменшити або відмовити в їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк Логістикс Україна" (експедитор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс" (перевізник/відповідач) укладено договір-заявку на перевезення вантажу (далі - Договір), згідно умов якого в період дії цього договору на його умовах експедитор доручає заявками, а перевізник приймає й організовує за винагороду в інтересах експедитора замовлені ним міжнародні та міжміські перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Перевезення вантажів здійснюються у відповідності до діючого законодавства України, умовами Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів дорогами (далі КДМПВД), Статутом автомобільного транспорту (далі - Статут) і положеннями Договору.

Договір був укладений у спрощений спосіб - шляхом обміну електронними листами.

Відповідно п.2.1. Договору, загальні умови перевезення вантажів обумовлюються в заявках (договорах-заявках на перевезення вантажів), які є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.3.1 договору експедитор направляє перевізнику до початку завантаження заявку на перевезення вантажу за допомогою факсимільного зв'язку або електронного зв'язку їз вказівкою місця (адреси) завантаження, місця (адреси) розвантаження, дати і часу подачі автомобіля під завантаження, найменування та маси вантажу, особливих умов перевезення тощо.

На підставі та на виконання даного договору 12.09.2017 між позивачем (перевізником) та відповідачем (експедитором) було погоджено та підписано договір - заявка №б/н на перевезення вантажу за маршрутом м. Пінц (Австрія) селище Архангельське (Московська обл.Росія)(а.с.15).

Відповідно до умов п. 11 заявки Договір,договор- заявка (підписані та скріплені печаткою сторін), скановані документи (скріплені печатками), надані перевізником електронною поштою, для здійснення даного перевезення, мають повну юридичну силу нарівні з оригіналом (а.с. 16).

На підтвердження укладення договору перевезення, відповідно до ч.З ст.909 ЦК України та ст.4 КДМПВД складено коносаменти у вигляді міжнародних товарно-транспортних накладних типу CMR №13.998 та А№402050.

Вартість перевезення, згідно Договору 2350,00 Євро, оплата, за змістом Договору-заявки здійснюється в гривнях за курсом НБУ, встановленим на день розвантаження, протягом 20-25 банківських днів після отримання оригіналів документів. Які за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі міжнародних перевезень є підставою для здійснення оплати.

09.10.2017 документи для здійснення оплати направлені на адресу ТОВ "Спарк логістикс Україна", які вручені відповідачу 12.10.2017.

Відтак, з 18.11.2017 грошове зобов'язання ТОВ "Спарк логістикс Україна" на суму 2350,00 євро є простроченим.

На дату розвантаження продукції (27.09.2017), курс НБУ становив 31,098185 грн за 1,00 Євро. Таким чином загальна сума платежу 2350,00 Євро у перерахунку на гривні складає 73080,73 грн.

В подальшому, згідно акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2017, відповідачем повідомлено позивача про зарахування зустрічної вимоги відповідача щодо сплати грошового зобов'язання в сумі 950 євро, нарахованої на підставі договорів-заявок на перевезення вантажу від 29.09.2017 за маршрутом Австрія-Російська Федерація, згідно якого відповідач визнає грошове зобов'язання перед позивачем в сумі 2350,00 євро (73080,73 грн). Однак, позивач не визнав зустрічних вимог в сумі 950,00 євро (29793,52 грн).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст.ст.4,9 Конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи стверджується, що відповідач вчиняв дії, які за своїм змістом спрямовані на визнання боргу, оскільки оформив та підписав акт зарахування зустрічних однорідних вимог, в тексті якого борг в сумі 2350 Євро, що виник на підставі договору - заявки на перевезення вантажу від 12.09.2017 за маршрутом Австрія -Російська Федерація, визнаний відповідачем повністю (а.с.139).

З огляду на вищевикладене господарський суд доходить висновку, що у передбачений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав та не здійснив в повному обсязі оплату за надані послуги, а доказів зворотного суду не надано.

Твердження представника відповідача, що відповідач поніс додаткові витрати через вину позивача в сумі 950,00 євро (за курсом НБУ, станом на 03.11.2017, складає 29793,52 грн) посилаючись на акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2017 (а.с.139) господарський суд вважає не обґрунтованими, оскільки добровільного зарахування між сторонами не відбулося.

За змістом ст.601 ЦК України припинення зобов'язання зарахуванням можливе за умов зустрічності вимог сторін, їх однорідності та безспірності. За відсутності безспірності вимог спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

Відповідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, заборгованість в сумі 73080,73 грн підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

Щодо розподілення судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 1 600 грн покладається на відповідача.

Як вказувалось вище, позивачем було заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 200 грн.

За змістом ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2017 між адвокатом ОСОБА_2 (повірений) (свідоцтво №507 про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.05.2008) та ТОВ "Вітіві-Транс" (довіритель) було укладено договір доручення, за змістом якого повірений зобов'язався від імені і за рахунок довірителя надати правову допомогу у спорі, що виник з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк Логістик Україна", зокрема, підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву, а довіритель зобов'язався сплатити повіреному винагороду у розмірі 7 200 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем було подано детальний опис робіт (наданих послуг) у позовній заяві, акт від 20.11.2017 приймання-передачі наданих послуг, виконаних адвокатом на суму в розмірі 7 200 грн, а також квитанцію до прибуткового касового ордеру №02/11 від 20.11.2017 на суму 7200,00 грн на підтвердження здійснення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг адвокатом ОСОБА_2 від 20.11.2017 кількість витраченого часу на надання його послуг становить 27 годин на загальну вартість 7200,00 грн, тобто вартість одної години праці адвоката становить 266,666 грн.

При дослідженні господарським судом виду наданих послуг, зазначених у цьому акті, суд враховуючи ціну позову, обсяг наданих до суду документів на підтвердження позовних вимог тощо, вважає час, зазначений адвокатом у акті є явно завищеним і за висновком суду становить не більш шести годин. Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу судом зменшується до 1600,00 грн (266,67 грн х 6 год.).

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмежно відповідальністю "Спарк Логістикс Україна" (10014, м. Житомир, вул.Леха Качинського, 4, код 40219445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаві-Транс" (89636, Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Кольчино, вул. Спортивна, 10, корп. А, код 38236409) - 73080,73 грн боргу, 1600,00 грн судового збору та 1600,00 грн витрат на правничу допомогу.

3. В решті судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.03.18

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.)