Рішення № 73031488, 22.03.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/78/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання: Овсієнко Т.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №№9225 від 26.10.2017 (в режимі відеокнференції);

від відповідача: ОСОБА_2 дов. №36 від 17.01.2018;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран"

про стягнення 115625,00грн

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" про стягнення 115625,00грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення ТОВ "Юнігран" у перевізних документах даних про масу вантажу, у зв'язку з чим до відповідача на підставі ст.118, 122 Статуту залізниць України застосовано штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував факт неправильного зазначення - ТОВ "Юнігран" даних про масу вантажу у перевізних документах, разом з тим зазначив, що Статут залізниць України не містить приписів стосовно того, що є базою нарахування штрафу, зокрема, вартість провізної плати всього вагону чи вартість провізної плати надлишку (недостачі) маси вантажу, виявленої залізницею при перевірці. Вказав, що суму заявлених до стягнення грошових коштів було обчислено з вартості провізної плати всього вантажу, що прямо суперечить ч.2 ст. 549 ЦК України, а також не відповідає засадам добросовісності, розумності та справедливості, на яких має ґрунтуватися зобов'язання. Вважає, що правильний розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача у зв'язку із зазначенням у накладних неправильної маси вантажу становить 11291,50грн.

Крім того, представник відповідача 12.03.2018 подав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій від 06.03.2018 №135, яке обґрунтоване тим, що основною діяльністю ТОВ "Юнігран" є виробництво нерудних будівельних матеріалів, просив врахувати, що з 2014 року будівельна галузь України перебуває в стані стагнації, виробництво і реалізація продукції підприємства значно зменшилися в умовах фінансово-економічної кризи, а саме майже повністю втрачено зовнішні ринки збуту продукції та обсяг експорту гранітної продукції, у вартісному вимірі, в 2016 році зменшився по відношенню до 2015 року на 77,46%, а в 2017 році по відношенню до 2015 на 82,10%.

Представник позивача заперечила щодо задоволення клопотання представника відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій. Зокрема, зазначила, що відповідач необґрунтовано посилається на норми Цивільного кодексу України, так як між позивачем та відповідачем існують господарські відносини, які повинні регулюватися нормами Господарського кодексу України. А зменшення розміру штрафу можливе лише за виняткових обставин, які у даному випадку відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.08.2017 зі станції Пенизевичі Південно-Західної залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (вантажовласник, відповідач) згідно із залізничної накладної №34237297 від 05.08.2017 вагонами №59209726, №58858283, №59124727, №58855545, №58819798, №59143594, №58842766, №58859398, №59206599, відправлено вантаж - пісок будівельний, загальною вагою 576000,00кг до станції призначення Рясна ІІ Львівської залізниці. Масу вантажу визначено на вагонних статичних вагах, заводський №ТВВ-150-12, 8-ПЗ №403 (а.с.12).

При прибутті 06.08.2017 на станцію Здолбунів Регіональної філії "Львівська залізниця" проведено комісійне зважування вагонів №59209726, №58858283, №58855545, №58819798, №59143594 на 150 тонній залізничній вазі та встановлено надлишок вантажу про що 06.08.2017 складено комерційний акт №350002/82/18 від (а.с.8-10).

Так перевіркою, зокрема, встановлено:

- у вагоні №59209726 по документу значиться: брутто не вказано, тара 24400, нетто 64000; в дійсності виявлено: брутто 92500, тара 24400 з документа, нетто 68100, тобто надлишок вантажу проти документа становить 4100кг, вантажопідйомність вагона 65тон, тобто вагон завантажений понад вантажопідйомність на 3100кг;

- у вагоні №58858283 по документу значиться: брутто не вказано, тара 23000, нетто 64000; в дійсності виявлено: брутто 93450, тара 23000 з документа, нетто 70450, тобто надлишок вантажу проти документа становить 6450кг, вантажопідйомність вагона 65тон, тобто вагон завантажений понад вантажопідйомність на 5450кг;

- у вагоні №58855545 по документу значиться: брутто не вказано, тара 24400, нетто 64000; в дійсності виявлено: брутто 94550, тара 24400 з документа, нетто 70150, тобто надлишок вантажу проти документа становить 6150кг, вантажопідйомність вагона 65тон, тобто вагон завантажений понад вантажопідйомність на 5150кг;

- у вагоні №58819798 по документу значиться: брутто не вказано, тара 23000, нетто 64000; в дійсності виявлено: брутто 95750, тара 23000 з документа, нетто 72750, тобто надлишок вантажу проти документа становить 8750кг, вантажопідйомність вагона 65тон, тобто вагон завантажений понад вантажопідйомність на 7750кг;

- у вагоні №59143594 по документу значиться: брутто не вказано, тара 24000, нетто 64000; в дійсності виявлено: брутто 93800, тара 24000 з документа, нетто 69800, тобто надлишок вантажу проти документа становить 5800кг, вантажопідйомність вагона 65тон, тобто вагон завантажений понад вантажопідйомність на 4800кг.

Оскільки вагони загрожували безпеці руху, з метою усунення перевантаження вагонів понад вантажопідйомність, вантаж з вагонів №59209726, №58858283, №58855545, №58819798, №59143594 відвантажено і вивезено зі станції силами вантажовідправника, згідно розпорядження відправника, розписки та доручення, виданого на ОСОБА_3 (а.с.11).

За вказане порушення на підставі ст.ст.118 та 122 Статуту залізниць України позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати на суму 115625,00грн (23125,00 х 5), що підтверджується розрахунком позивача (а.с.5).

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Предметом розгляду даного спору є стягнення з відповідача штрафу в розмірі 115625,00грн за неправильне зазначення у накладній маси вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини з перевезення вантажу залізничним транспортом, які регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", ст.307 ГК України, ст.908 ЦК України, Статутом залізниць України.

Частиною 5 статті 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 2 Статуту залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

На підставі статті 5 Статуту залізниць України наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644 (із змінами) затверджені Правила перевезення вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб.

Пунктом 1.1 розділу Правил оформлення перевізних документів, передбачено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Правилами перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року за №644 (із змінами), а саме

Статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Статтею 37 Статуту залізниць України, пунктом 5 розділу Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Пунктом 2.1. розділу Правил оформлення перевізних документів, встановлено, що вантажовідправник при заповненні перевізних документів вказує також масу вантажу у кілограмах.

Отже, на відправника покладається обов`язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ.

Відповідно до додатку 3 розділу Правил оформлення перевізних документів оформлення перевізних документів визначено, що маса вантажу визначена відправником заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом).

Згідно з пунктами 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року за №442, та інших нормативно-правових актів. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Згідно додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів у графі 55 накладної представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Судом встановлено, що залізнична накладна №34237297 від 05.08.2017 оформлена вантажовласником відповідно до діючих вимог, зокрема містить відомості про спосіб визначення маси вантажу - вагонні ваги, статичні заводський №ТВВ-150-12, 8-ПЗ №403, про масу вантажу - 576000,00кг, про вантажопідйомність вагонів №59209726, №58858283, №58855545, №58819798, №59143594 - 65 тон.

В графі "Відправник" зазначеної вище залізничної накладної вказано найменування відправника: ТОВ "Юнігран", тобто відповідача у даній справі.

З внесеними вантажовласником відомостями у залізничну накладну №34237297 від 05.08.2017 вищевказані вагони станцією Пенизевичі Південно-західної залізниці прийнято до перевезення, про що проставлено календарний штемпель станції відправлення за 05.08.2017 пункт 56 залізничної накладної №32237297 від 05.08.2017.

Факт навантаження вагону №59209726 вантажем масою 68100,00кг, що вище вказаної у перевізних документах на 4100кг та більше вантажопідйомності вагона на 3100кг; вагону №58858283 вантажем масою 70450кг, що вище вказаної у перевізних документах на 6450кг та більше вантажопідйомності вагона на 5450кг; вагону №58855545 вантажем масою 70150кг, що вище вказаної у перевізних документах на 6150кг та більше вантажопідйомності вагона на 5150кг; вагону №58819798 вантажем масою 72750кг, що вище вказаної у перевізних документах на 8750кг та більше вантажопідйомності вагона на 6750кг; вагону №59143594 вантажем масою 69800кг, що вище вказаної у перевізних документах на 5800кг та більше вантажопідйомності вагона на 4800 кг встановлено на станції Здолбунів Львівської залізниці за допомогою зважування вагонів на 150 тонних залізничних вагах.

У пункті 32 Статуту залізниць передбачено, що вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера). У разі завантаження вагонів (контейнерів) понад їх вантажопідйомність організація, яка провадила навантаження (відправник, залізниця, порт), зобов'язана вивантажити надлишок.

Зміст пункту 32 Статуту залізниць чітко покладає цей обов'язок на вантажовласника.

У пункті 24 Статуту залізниць, на який посилається Залізниця, передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Тоді як Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Абзац 5 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення конкретизує статтю 24 Статуту залізниць наступним чином: залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Згідно абзацу 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Вагони №59209726, №58858283, №58855545, №58819798, №59143594 вантажопідйомністю 65тон були прийняті до перевезення станцією відправлення - Пенизевичі Південно-західної залізниці лише на підставі його візуального огляду.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Аналогічна норма міститься у статті 129 Статуту залізниць України відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі, невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Підставою для накладення на вантажовласника відповідальності згідно статті 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Відповідно до статті 3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.

Статтею 4 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, визначено, що комерційні акти складаються, зокрема, у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Комерційний акт №350002/82/18 від 06.08.2017 складено станцією перевезення - станцією Здолбунів Львівської залізниці в день зважування вагонів з вантажем при перевірці маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, тобто з дотриманням вимог чинного законодавства, у встановлені строки та підписаний уповноваженими на це посадовими особами.

Відповідно до ст.920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Як суд зазначав вище, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній (ст.24 Статуту залізниць України).

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

У відповідності до ст.118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Як вбачається з транспортної накладної №34237297 (а.с.12), провізна плата вантажу кожного з вагонів №59209726, №58858283, №58855545, №58819798, №59143594 становить 4625,00грн. З її розміру позивачем визначено розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, який, відповідно до наданого позивачем розрахунку, складає 115625,00грн (4625,00грн (провізна плата) х 5 (згідно ст.118 Статуту залізниць України) х 5 (кількість вагонів, в яких виявлено невірне зазначення маси вантажу).

Посилання відповідача на необхідність визначення розміру штрафу виходячи з вартості провізної плати саме надлишку маси вантажу судом відхиляються з огляду на приписи ст.122 Статуту залізниць України, відповідно до якої за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 цього Статуту, - п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, яка встановлюється у провізних документах, в даному випадку в накладній №34237297.

Зі змісту ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України вбачається, що вантажовідправники несуть відповідальність за неправильно зазначену, у тому числі, масу вантажу й відповідальність останніх настає лише за сам факт допущення такого порушення. При цьому положеннями Закону України "Про залізничний транспорт" чи Статутом залізниць України не передбачено обчислення штрафу, виходячи з надлишку вантажу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Залізниці про стягнення з вантажовласника штрафу в розмірі 115625,00грн за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.

Розглянувши клопотання відповідача від 06.03.2018 №135 про зменшення розміру штрафних санкцій з 115625,00,00грн до 10% розміру п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, що складає 11562,50грн, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невеликий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Частиною 1 статті 233 ГК України також визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.2 вступу Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за №50/1854, виконання Правил забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху.

Згідно п.15.27 Правил забороняється ставити в поїзди, зокрема, вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність.

Тобто, невиконання вимог вказаних Правил, зокрема, завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак, створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.

Відповідно до ст.ст. 1, 16 Закону України "Про транспорт" транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях; підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати безпеку життя і здоров'я громадян, безпеку експлуатації транспортних засобів, охорону навколишнього природного середовища.

За змістом ст.ст. 2, 11 Закону України "Про залізничний транспорт" (з відповідними змінами і доповненнями) залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях; діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни, сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України; залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров'я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України; безпека руху - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.

При вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, слід враховувати майнові інтереси відповідача та інтереси позивача, які полягають у належному виконанні покладених законодавством завдань, у тому числі, забезпечення безпеки усіх учасників залізничного перевезення та їх майнових інтересів, які в силу специфіки правовідносин, були поставлені відповідачем під загрозу через свою неправомірну поведінку.

Як уже зазначалось, при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею на станції призначення або під час перевезення та на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Необхідність з'ясування наявності чи відсутності складу цивільного правопорушення у даному випадку відсутня, оскільки позивач звернувся з позовом про стягнення штрафу за неправильну зазначену масу вантажу, а не про стягнення збитків.

У даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, якими чітко визначено розмір штрафу.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності - слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути мотивовані та обґрунтовані.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, відповідач вказує, що основною його діяльністю є виробництво нерудних будівельних матеріалів. Просить врахувати, що з 2014 року будівельна галузь України перебуває в стані стагнації, виробництво і реалізація продукції підприємства значно зменшилися в умовах фінансово-економічної кризи, а саме майже повністю втрачено зовнішні ринки збуту продукції та обсяг експорту гранітної продукції, у вартісному вимірі, в 2016 році зменшився по відношенню до 2015 року на 77,46%, а в 2017 році по відношенню до 2015 на 82,10%. Також зазначає, що заборгованість контрагентів за поставлену продукцію та надані послуги перед ТОВ "Юнігран", станом на 05.03.2018, складає 46501701,40грн. Посилається на наявність заборгованості ТОВ "Юнігран" за договорами позики укладеними з контрагентами, яка станом на 27.02.2018 складає 617000,00 євро та наголошує, що за кредитними договорами укладеними з АТ "ОСОБА_4 Аваль" залишок заборгованості, станом на 20.02.2018, складає 78731799,13грн. Крім того, у якості забезпечення кредитних договорів укладених з АТ "ОСОБА_4 Аваль", товариство змушене було укласти договори застави та іпотечні договори, щодо основних засобів.

На підтвердження наведеного, відповідачем надано банківські довідки про заборгованість відповідача перед АТ "ОСОБА_4 Аваль" №150-2/272 від 22.02.2018 та №150-2/402 від 28.02.2018 (а.с.61-65), довідку від 05.03.2018 №130 щодо обсягів експорту гранітної продукції (а.с.58), довідку №131 від 05.03.2018 щодо прострочення заборгованості ТОВ "Юнігран" за договорами позики укладеними з компаніями нерезидентами (а.с.59), довідку від 05.03.2018 №132 щодо дебіторської заборгованості (а.с. 60).

Також відповідач вказує на непомірно великий розмір пред'явленої до стягнення суми штрафу наслідкам поведінки товариства та відсутність доведених завданих позивачу такою поведінкою збитків, врахувавши те, що наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми, як неустойку, викривлює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання штраф перетворюється на непомірний тягар, фінансову кризу в якій перебуває ТОВ "Юнігран", а тому вважає, що існують підстави для зменшення штрафу заявленого до стягнення позивачем до 10% розміру п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення вантажу, тобто до 11562,50грн. Наводить судову практику, в якій викладена аналогічна правова позиція - постанови Вищого господарського суду України по справі №927/309/16 від 30.11.2016; по справі №905/3471/16 від 13.04.2017; по справі №905/2626/15 від 16.06.2016; по справі №905/367/15 від 30.03.2016; по справі №918/1085/13 від 11.03.2014; по справі №21/201 від 23.02.2011.

Надаючи оцінку обставинам, на які відповідач посилається в клопотанні про зменшення штрафу, суд зазначає, що перебування підприємства в стані стагнації у зв'язку із зменшенням виробництва і реалізації продукції підприємства, який спричинений фінансово-економічною кризою в країні, не може бути прийнято до уваги, оскільки важка економічна ситуація носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Зменшення виробництва і реалізації продукції підприємства відповідача стосується його діяльності, ризик зміни обставин здійснення такої діяльності є його власним ризиком, цілком передбачуваним при здійсненні підприємництва. Ризик зміни обставин здійснення господарської діяльності цілком покладається на відповідача та не може бути ризиком іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Додані до клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій вищезазначені документи не підтверджують той факт, що матеріальне, фінансово-економічне становище відповідача є скрутним. Зокрема, подані відповідачем банківські довідки №150-2/272 від 22.02.2018 та №150-2/402 від 28.02.2018 містять інформацію про укладені позивачем та банком договори на здійснення кредитних операцій, строки погашення по яким настануть лише 30.07.2018 та 20.07.2022, інша заборгованість за кредитами, процентами, комісіями, штрафами пенею перед АТ "ОСОБА_4 Аваль", згідно довідки, відсутня. Подані документи на підтвердження фінансового стану підприємства не свідчать про відсутність коштів на рахунках та не доводять загрозу неплатоспроможності підприємства.

Посилання відповідача на наявну заборгованість контрагентів перед ТОВ "Юнігран", яка станом на 05.03.2018 складає 46501701,40грн також не може бути підставою для зменшення судом штрафу. Так, у відповідності з ч.2 ст.617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Отже, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин, а тому погодитись з наведеними ТОВ "Юнігран" у клопотанні мотивами зменшення розміру штрафу не можна. Суд також звертає увагу відповідача, що він не позбавлений можливості покращити своє матеріальне становище за рахунок стягнення дебіторської заборгованості з своїх контрагентів.

Крім того, господарський суд не може зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного майнового стану підприємства, доказів наявності ознак банкрутства господарюючого суб'єкта відповідачем до суду не надано.

Судом критично оцінюється посилання відповідача на судову практику, оскільки, у справах №927/309/16, №905/2626/15, №905/367/15 та №21/201 вказана відправником маса вантажу у перевізних документах виявилася більшою, ніж фактична маса вантажу. Таке порушення жодним чином не загрожує безпеці руху поїздів. У справі №905/3471/16 - фактична маса вантажу на 1600кг більша від маси вказана в накладній, однак вагон завантажено в межах вантажопідйомності.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не доведено та не обґрунтовано наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу, тому відмовляє відповідачу в задоволенні його клопотання.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 115625,00грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (11634, Житомирська область, Малинський район, смт.Гранітне, вул.Шевченка, буд.15; ідентифікаційний код 24584514)

на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (79000, м.Львів, вул.Гоголя, буд.1, ідентифікаційний код 40081195):

- 115625,00грн штрафу,

- 1762,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.03.18

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - Регіональній філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (рек.з пов.)

3 - відповідачу (рек.з пов.)