Рішення № 73031445, 27.03.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.03.2018 Справа №905/381/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Мунтяну Ю.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, ЄДРПОУ 40075815, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпро, ЄДРПОУ 40081237,

до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія», с.Михайлівка Покровського району Донецької області, ЄДРПОУ 37339327,

про стягнення 38655,00 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідач: не з’явився,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпро, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №НЮС-1/50 від 16.02.2018р. до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія», с.Михайлівка Покровського району Донецької області, про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 38655,00 грн. на підставі положень Господарського кодексу України, Статуту залізниць України.

Ухвалою суду від 28.02.2018р. даний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/381/18; визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначене на 27.03.2018р.; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову до 16.03.2018р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до комерційного акту №450003/307/45 від 04.09.2017р. в ході контрольної перевірки маси вантажу на транзитній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №68779321 виявлена різниця у дійсній вазі та зазначеній відповідачем у залізничній накладній №51693737, а отже неправильно вказано останнім дані вантажу, внаслідок чого виникли підстави для нарахування штрафу.

На підтвердження викладених обставин позивач надав у копіях: залізничні накладні №51693737 від 29.08.2017р., №46476966 від 06.09.2017р., №46240669 від 03.09.2017р., комерційний акт №450003/307/45 від 04.09.2017р., акти загальної форми №2122 від 04.09.2017р., №2193 від 03.09.2017р., №396а від 01.09.2017р., технічний паспорт засобу вимірювальної техніки №6 від 23.09.2015р., технічний паспорт засобу вимірювальної техніки №14 від 10.01.2017р., виписка з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах за 19.06.2017р., довіреності на представників позивача, документи на підтвердження правового статусу головного підприємство позивача та його регіонального філії.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.4, 176, 233 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.2, 5, 6, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт», ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, п.1.1, п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, п.5, п.11, п.28 Правил приймання вантажів до перевезення.

20.03.2018р. від відповідача через канцелярію суду отримано відзив №245 від 15.03.2018р., за змістом якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог; зазначено про можливу велику кількість опадів під час слідування залізничного составу та як наслідок змивання маркування вапняним розчином та збільшення ваги вантажу.

До відзиву додано документи, наведені у переліку.

21.03.2018р. позивачем подано клопотання №б/н б/д про відкладення розгляду справи на більш пізніший термін.

До клопотання додано довіреності на представників.

Представник позивача у судове засідання 27.03.2018р. не з’явився.

Представник відповідача у судове засідання 27.03.2018р. не з’явився.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, а також забезпечення з боку суду можливості сторін для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв’язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

З огляду на таке, у задоволенні клопотання позивача №б/н б/д про відкладення розгляду справи на більш пізніший термін, відмовлено судом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

У серпні 2017р. на адресу Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго», смт.Слобожанське Зміївського району Харківської області, зі станції Росія Донецької залізниці на станцію ОСОБА_1 залізниці відбулось відвантаження за залізничною накладною №51693737, зокрема, у вагоні №68779321 вантажу – концентрат вугільний, у вологому стані.

При оформленні зазначеної залізничної накладної №51693737 від 29.08.2017р. у вагоні №68779321 відповідачем вказано масу вантажу нетто – 71000 кг.

Як свідчить розділ 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150т), заводський №ВЦ7898.

Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

01.09.2017р. згідно акту загальної форми №396а на транзитній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці вагон №68779321 відчеплено від групової відправки по ст.Синельникове-1 для контрольного зважування; вказано, що вагон буде досланий по дорожній досилочній відомості №46240669.

За змістом технічного паспорту засобу вимірювальної техніки №6 від 23.09.2015р. станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці 01.09.2017р. в зв’язку з ремонтом вагопроцесора, заводський №010 ваг, зважування на тензометричних вагах забороняється.

03.09.2017р. на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №2193, у якому зазначено, що по досильній накладній №46240669 вагон №68779321 направлено на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці для контрольного зважування; вагон цільнометалевий, течі вантажу немає, технічно справний.

На транзитній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці під час перевезення було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №68779321 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній №46240669 від 03.09.2017р. та як наслідок у накладній №51693737 від 29.08.2017р., про що був складений акт загальної форми №2122 від 04.09.2017р.

За змістом комерційного акту №450003/307/45 від 04.09.2017р. за результатами контрольного переважування вагону №68779321 на справних 150т. електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що пройшли держповірку 13.01.2017р., виявлено, що при переваженні вага брутто складає 94550 кг., тара з документа - 22300 кг., нетто - 72250 кг., що більше ваги зазначеної в документі понад вантажопідйомності вагону на 1250 кг.

У розділі “Д” комерційного акту також відображено, що переваження вагону здійснено в статичному режимі у присутності ДС Цапа, АРВ Кузьміч, прийомоздавальника ОСОБА_2; навантаження вантажу рівномірне, на рівні бортів, без поглиблень. В документі зазначено маркування вапняним розчином та трьома повздовжніми борознами по всій довжині вагону, фактично маркування із застосуванням розрівнюючого пристрою, трьома поздовжніми борознами по всій довжині вагону, маркування не порушене. Вагон без торцевих дверей, без люковий. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагона вага підтвердилася. Вагон затримано для відвантаження надлишку вантажу. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.

Акт підписано ДС ОСОБА_3, АРВ ОСОБА_4, прийомоздавальником ОСОБА_2

Згідно технічного паспорту №14 від 10.01.2017р. вагонних ваг станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, відміткою у паспорті підтверджено, що остання огляд-перевірка ваг здійснена 13.07.2017р.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційний акт №450003/307/45 від 04.09.2017р. підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.

Відповідно до п.12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі “Є” комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: “Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено”. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, вказаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

У розділі “Є” комерційного акту №450003/307/45 від 04.09.2017р., що є другим примірником акту №450003/307 від 04.09.2017р., міститься відмітка станції призначення ОСОБА_1 залізниці наступного змісту: «Під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено».

Дане також зумовлює висновок про відсутність зміни маси вантажу у зв’язку з наявністю чи відсутністю опадів, чи іншої зміни погодних умов.

За викладених підстав твердження відповідача у цій частині відхиляються судом.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг» та «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній №51693737 від 29.08.2017р., засвідчено належним доказом комерційним актом №450003/307/45 від 04.09.2017р.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті, або що спростовують вищевикладені обставини.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Тобто, чинне законодавство України пов’язує застосування до вантажовідправника наслідків встановлених ст.118 Статуту залізниць України із фактом неправильного зазначення певних відомостей у накладній, зокрема, маси вантажу.

Враховуючи дане, предметом дослідження є встановлення такого порушення.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано.

Відтак, судом встановлено наявність підстав для застосування відповідальності, передбаченої вищеозначеним нормативним актом.

Окрім того, при застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі провізної плати.

Виходячи з того, що провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 7731,00 грн., позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 38655,00 грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст.118, 122 Статут залізниць України.

З огляду на таке, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпро, до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія», с.Михайлівка Покровського району Донецької області, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, 202, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпро, до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія», с.Михайлівка Покровського району Донецької області, про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 38655,00 грн., задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» (85380, Донецька область, Покровський район, с.Михайлівка (Михайлівська с/р), вул.Степова, б.49, код ЄДРПОУ 37339327, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, ЄДРПОУ 40075815), в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.108, ЄДРПОУ 40081237, банківські реквізити не вказано) штраф у розмірі 38655,00 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення ухвалено у судовому засіданні 27.03.2018р.

5. Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня ухвалення судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

6. Повний текст рішення складено та підписано 27.03.2018р.

Суддя О.В. Кротінова