Ухвала суду № 73031327, 27.03.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

27.03.2018м. ДніпроСправа № 904/779/18

за позовом Банку "Експобанк ЧЗ, а.с.", м. Прага, Чеська Республіка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

про зобов'язання змінити предмет іпотеки за Договором іпотеки від 21.03.2012 та зобов'язати укласти додаткову угоду про внесення змін до Договору іпотеки від 21.03.2012

Суддя Назаренко Н.Г.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Банк "Експобанк ЧЗ, а.с." звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" в якому просив суд:

1. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (місцезнаходження: 51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, ідентифікаційний код: 30809384) замінити на користь Банку "Експобанк ЧЗ, а.с." (ЕХРОВАNK CZ a.s., юридична особа за законодавством Чеської Республіки, місцезнаходження: Чеська Республіка, м. Прага 5, вул. Вітєзна, 126/1, 150 00, ідентифікаційний код: 14893649) предмет іпотеки за Договором іпотеки від 21.03.2012 року, що посвідчений державним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером 490: будівлю скляного корпусу № 2, літ. Б-2, загальною площею 24 581,1 кв.м., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (місцезнаходження: 51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, ідентифікаційний код:30809384) на праві власності та знаходиться за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31 на інше нерухоме майно вартістю не менше заставної вартості предмету іпотеки за Договором іпотеки від 21.03.2012 року, орієнтовною площею 24 581,1 кв.м;

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (місцезнаходження: 51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, ідентифікаційний код: 30809384) Промислова, 31, ідентифікаційний код: 30809384) укласти із Банком "Експобанк ЧЗ, а.с." (ЕХРОВАNK CZ a.s., юридична особа за законодавством Чеської Республіки, місцезнаходження: Чеська Республіка, м. Прага 5, вул. Вітєзна, 126/1, 150 00, ідентифікаційний код: 14893649) додаткову угоду про внесення змін до договору іпотеки від 21.03.2012 року, що посвідчений державним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером 490 про заміну предмету іпотеки: будівлю скляного корпусу № 2, літ. Б-2, загальною площею 24 581,1 кв.м., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (місцезнаходження: 51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, ідентифікаційний код: 30809384) на праві власності та знаходиться за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31 на інше нерухоме майно вартістю не менше заставної вартості втраченого предмету іпотеки за Договором іпотеки від 21.03.2012 року, орієнтовною площею 24 581,1 кв.м.

Позов обґрунтовано неможливістю банку реалізувати свої права в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з обтяженням предмету іпотеки та пошкодженням предмету іпотеки внаслідок аварії.

Ухвалою від 12.03.2018 прийнято зазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.04.2018.

19.03.2018 року Банк "Експобанк ЧЗ, а.с." звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", крім нежитлової будівлі, загальною площею 24581,1 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, яка складається з нежитлової будівлі Б-2 (будівля скляного корпусу №2): І поверх приміщення І пл. - 13102,2 кв.м; ІІ пл. - 86,3 кв.м, ІІІ пл. - 88,6 кв.м, реген. приміщення ІV пл. - 309, 1 кв.м, загальною площею по І поверху - 13586,2 кв.м; ІІ поверх приміщення V пл. 10326,6 кв.м, VІ пл. - 474,3 кв.м, VІІ пл. - 16,4 кв.м, VІІІ пл. - 37,9 кв.м, ІХ пл. - 34,7 кв.м, Х пл. - 30,1 кв.м, ХІ пл. - 5,0 кв.м, ХІІ пл. - 31.2 кв.м, ХІІІ пл. - 38,7 кв.м, загальною площею по ІІ поверху 10994,9 кв.м, заборонивши у будь-який спосіб здійснювати розпорядження (продаж, відчуження тощо) вказаним майном та здійснення щодо будь-яких реєстраційних і інших дій будь-якій особі.

Ухвалою від 20.03.2018 прийнято заяву про забезпечення позову до розгляду та призначено її розгляд на 21.03.2018.

21.03.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" надійшла заява про відвід судді, в якій заявник просить відвести суддю Господарського суду Дніпропетровської області Назаренко Н.Г. від розгляду судової справи № 904/779/18 та передати справу на розгляд іншому судді, про що постановити відповідну ухвалу.

Ухвалою господарського суду від 21.03.2018 заяву відповідача про відвід судді визнано необґрунтованою, провадження у справі №904/779/18 зупинено для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід, складом суду, який визначається у порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2018 №145 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 23.03.2018 справу № 904/779/18 передано судді Рудь І.А. для вирішення питання про відвід.

Ухвалою суду від 23.03.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" в задоволенні заяви про відвід судді Назаренко Н.Г. відмовлено.

26.03.2018 справу № 904/779/18 повернуто судді Назаренко Н.Г. для розгляду.

Ухвалою суду від 27.03.2018 поновлено провадження у справі № 904/779/18.

Розглянувши заяву Банку "Експобанк ЧЗ, а.с." про забезпечення позову, суд зазначає наступне:

Позивач просить суд постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", крім нежитлової будівлі, загальною площею 24581,1 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, яка складається з нежитлової будівлі Б-2 (будівля скляного корпусу №2): І поверх приміщення І пл. - 13102,2 кв.м; ІІ пл. - 86,3 кв.м, ІІІ пл. - 88,6 кв.м, реген. приміщення ІV пл. - 309, 1 кв.м, загальною площею по І поверху - 13586,2 кв.м; ІІ поверх приміщення V пл. 10326,6 кв.м, VІ пл. - 474,3 кв.м, VІІ пл. - 16,4 кв.м, VІІІ пл. - 37,9 кв.м, ІХ пл. - 34,7 кв.м, Х пл. - 30,1 кв.м, ХІ пл. - 5,0 кв.м, ХІІ пл. - 31.2 кв.м, ХІІІ пл. - 38,7 кв.м, загальною площею по ІІ поверху 10994,9 кв.м, заборонивши у будь-який спосіб здійснювати розпорядження (продаж, відчуження тощо) вказаним майном та здійснення щодо будь-яких реєстраційних і інших дій будь-якій особі.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що 03.01.2012 року між Банком "Експобанк ЧЗ, а.с." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" було укладено Кредитний договір №63/11 (надалі - "Кредитний договір"), відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит, а Позичальник взяв на себе зобов'язання повернути його у строки та на умовах, зазначених Кредитним договором.

Позивач зазначає, що Відповідач своїх зобов'язань за Кредитним договором не виконує, сума заборгованості станом на 09 листопада 2017 року перед Позивачем складає 15274885,62 (п'ятнадцять мільйонів двісті сімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) долари США 62 центи та Відповідачем не погашена.

Враховуючи той факт, що ТОВ "Вільногірське скло" постійно вчиняє протиправні дії щодо передано йому в іпотеку нерухомого майна та які призводять до унеможливлення виконання Кредитного договору в частині виконання зобов'язань Боржником, забезпечених Предметом іпотеки, наявні всі підстави вважати, що до вирішення справи судом по суті, права та інтереси Позивача мають бути захищені та убезпеченні від незаконних дій по відношенню до нерухомого майна, яким може бути замінено Предмет іпотеки. Забезпечення позову гарантуватиме Позивачу право на справедливий суд.

Позивач просить суд про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності Відповідачу та яким може бути замінений предмет іпотеки, оскільки Відповідач може здійснити дії направлені на реалізацію нерухомого майна з огляду на наступне.

Так, позивач вказує, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Відповідачу на праві власності належить в тому числі наступне нерухоме майно:

- комплекс будівель та споруд допоміжного призначення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вулиця Промислова, будинок ЗІВ, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1395054712102.

- комплекс будівель та споруд складського господарства, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вулиця Промислова, будинок 31/2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1394972412102.

- будівля складального корпусу з переходом (незавершене будівництво), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вулиця Промислова, будинок 31, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1363032212102.

- комплекс будівель і споруд, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вулиця Промислова, будинок 31, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1211958512102.

- нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вулиця Промислова, будинок 31, реєстраційний номер об'єкта нерухомого лайна: 1211941312102.

- будівля, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вулиця Промислова, будинок 31, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 11174699112102.

- квартира, об'єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вулиця Леніна, будинок 55а, квартира 65, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 108114412102.

Позивач зазначив, що Відповідач постійно вчиняє дії щодо нерухомого майна, спрямовані на його реалізацію або обтяження. Відтак, виникає очевидна ймовірність того, що майно, яке належить на праві власності Відповідачу на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю, стати недоступним для Позивача на момент виконання рішення.

На підтвердження вищезазначеного позивачем до заяви додано відповідні докази, що свідчать про вже вчинені дії Відповідачем щодо наявного у ТОВ "Вільногірське скло" нерухомого майна, у тому числі щодо Предмету іпотеки:

1) Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 року у справі № 904/9665/16 за позовом Банку "Експобанк ЧЗ, а.с." до ТОВ "Вільногірське скло", Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним дій, скасування рішень, свідоцтв про право власності.

2) Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 року у справі №804/7062/16 за позовом Банка "Експобанк ЧЗ, а.с." до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Вільногірської міської ради, Державного реєстратора Реєстраційної служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" про визнання протиправними та скасування рішень та записів, зобов'язання вчинити дії.

У грудні 2012 року Відповідачем було вчинено дії по поділу окремих об'єктів нерухомого майна (в тому числі предмету іпотеки), що знаходились за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова 31, на чотири комплекси будівель і споруд із призначенням кожному з них окремої поштової адреси. Внаслідок протиправних дій Відповідача щодо поділу об'єктів нерухомого майна на чотири нові комплекси, такі основні та ідентифікуючі характеристики предмету іпотеки, як його площа, реєстраційний номер, вартість, адреса розташування були змінені.

Зазначені дії призвели до виключення можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання Відповідачем умов Кредитного договору, а Позивач був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Також позивач зазначив, що починаючи із 2012 року, Відповідачем вчинялися дії, направлені на:

1. зменшення вартості предмета іпотеки;

2. неправомірну зміну істотних характеристик предмету іпотеки, таких як його площа, адреса, вартість;

3. юридичне припинення іпотеки і, як наслідок, неможливість звернення стягнення Позивачем на Предмет іпотеки. Такі факти є встановленими рішеннями судів, що набрали законної сили та не були скасовані і не підлягають доведенню в порядку п. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

3) Наявність арештів щодо нежитлової будівлі скляного корпусу № 2, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова 31 і перебуває в іпотеці Банку, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 113217068 від 07.02.2016 року.

4) 10.11.2017 року ТОВ "Вільногріське скло" було подано заяву до Виконавчого комітету Новоолександріської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про реєстрацію права власності щодо предмета іпотеки. При цьому, Відповідач не отримував згоду Позивача, як іпотекодержателя на здійснення таких дій щодо предмета іпотеки, як це передбачено законодавством України.

З огляду на вищезазначене та з урахуванням того, що існує реальна загроза відчуження й іншого нерухомого майна, що належне Відповідачу на праві власності, що призведе до неможливості Позивачу захистити свої права, Позивач просить суд накласти арешт на все нерухоме майно, що належить відповідачу.

Позивач також зазначає, що такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "Вільногірське скло" в разі задоволення позову забезпечить фактичне виконання судового рішення, а саме: заміну предмета іпотеки.

Відповідач подав заперечення на заяву про забезпечення позову. в яких проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечував, посилаючись на те, що всі об'єкти нерухомого майна відповідача перебувають в іпотеці та обтяжені забороною здійснювати будь-яких дій, а тому відсутня необхідність застосовувати будь-які додаткові заходи забезпечення прозову до вже обтяженого майна.

На думку відповідача, позивач не позбавлений можливості звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю скляного корпусу № 2, що знаходиться за адресою Дніпропетровська область, м. А, і Вільногірськ, вул. Промислова, 31. Проте жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що звернення стягнення на предмет іпотеки є неможливим або утрудненим, Позивачем суду не надано.

Крім того, відповідачем зазначено, що в заяві про забезпечення позову Позивач просить суд накласти арешт на декілька об'єктів нерухомого майна - але яка вартість цих об'єктів, чи є їх вартість співмірною із заявленими позовними вимогами - Позивачем жодним чином не обґрунтовано.

В заяві про забезпечення позову не конкретизовано, який саме вид забезпечення просить застосувати Позивач - а з огляду на приписи ч. 1 ст. 136 ГПК України про те, що заходи забезпечення позову вживаються судом за заявою сторони за відсутності конкретизації, які саме заходи Позивач просить застосувати, унеможливлено і прийняття рішення судом щодо певних заходів забезпечення позову.

Також, відповідачем вказано, що частина об'єктів нерухомого майна знаходяться в іпотеці у третьої особи - резидента Австрії, а тому накладення арешту або заборона вчинення будь-яких дій з цим нерухомим майном може вплинути на права та обов'язки третіх осіб, які не залучені станом на поточну дату до участі у справі.

Отже, відповідач стверджує, що об'єкти нерухомості Відповідача перебувають в іпотеці та обтяжені забороною здійснення будь-яких дій, а тому відсутня необхідність застосовувати будь-які додаткові заходи забезпечення позову до вже обтяженого майна.

Відповідно до ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (п. 3 постанови Пленуму).

Відповідно до п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Окрім того, згідно п. 10 ч. 1 даної статті позов також може забезпечуватися іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

За нормами ч. 3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази судом встановлено, що у позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача змінити предмет іпотеки за Договором іпотеки від 21.03.2012 та зобов'язати укласти додаткову угоду про внесення змін до Договору іпотеки від 21.03.2012.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2012 між Банком "Експобанк ЧЗ, а.с." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" укладено кредитний договір №63/11 , відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит, а Позичальник взяв на себе зобов'язання повернути його у строки та на умовах, зазначених Кредитним договором.

21.03.2012 між сторонами було укладено договір іпотеки, згідно якого в якості забезпечення оплати та своєчасного виконання забезпечених зобов'язань на момент їх настання (незалежно від того, чи на визначену дату, достроково або іншим чином , іпотекодавець цим надає іпотекодержателю в іпотеку, без випуску заставної, (надалі Іпотека) наступне нерухоме майно): будівлю скляного корпусу №2, загальною площею 24581,1 кв.м, реєстраційний номер 7869132, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 13 жовтня 2004 року на підставі рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради №524 від 11 жовтня 2004 року, зареєстрованого КПВОЖКГ м. Вільногірськ в книзі №31 за номером запису № 175 (ІІІо) 19 жовтня 2004 року, та знаходиться за адресою: України, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31 (предмет іпотеки).

Згідно з п. 2.3. договору іпотеки, вартість предмета іпотеки становить 18 340 791 грн. 24 коп.

Позивач звертаючись до суду з позовом вказував про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитними договором, в частині повного та своєчасного повернення кредиту.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Дослідивши подані сторонами докази, суд вважає достатньо обґрунтованими посилання позивача те, що майно, власником якого є відповідач може бути відчужене відповідачем протягом судового розгляду справи і для цього Відповідач не має жодних законом встановлених перешкод.

Суд приймає до уваги, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач неодноразово змінював місцезнаходження, що може свідчити про можливість ухилення відповідача від виконання покладених на нього грошових зобов'язань, а також може суттєво ускладнити фактичне виконання рішення суду у даній справі.

При цьому слід зазначити, що рівнозначність нерухомого майна, у даному випадку визначається з урахуванням місця розташування, площі та вартості цього майна по відношенню до майна, яке було передано відповідачем в іпотеку позивачу.

Враховується судом і те, що деяке нерухоме майно Відповідача передано в іпотеку Товариству з обмеженою відповідальністю СФАГ Бетайлігунгсінвестмент ГмбХ (особа не є резидентом України, країна реєстрації: Республіка Австрія).

За викладених обставин, вимога позивача про накладення арешту на все майно, що належить відповідачу підлягає задоволенню частково, а саме: шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача в межах вартості майна, що знаходиться в іпотеці, на суму 18 340 791 грн. 24 коп. та такого, що є вільним від інших обтяжень та до набрання чинності рішенням у даній справі.

Вимога позивача про заборону будь-якій особі у будь-який спосіб здійснювати розпорядження (продаж, відчуження тощо) майном відповідача та здійснення щодо нього будь-яких реєстраційних і інших дій, підлягає частковому задоволенню в частині заборони відповідачу вчиняти дії щодо відчуження наявного у нього нерухомого майна в межах суми - 18 340 791 грн. 24 коп., відповідно до вимог діючого законодавства України, у зв'язку тим, що заява в цій частині містить вимоги, що стосуються не визначеного кола осіб, а також не містить чіткого визначення кому та які саме дії забороняється вчиняти. Між тим, не визначення кола осіб відносно яких приймається забезпечення позову може порушити права осіб публічного права (податкові органи, органи державної виконавчої служби), які не є сторонами у справі, але мають відповідні повноваження згідно спеціального законодавства.

Зважаючи на вищезазначене, та відповідно до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 137 ГПК України, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву позивача про забезпечення позову зокрема, накладенням арешту на нерухоме майно, лише в межах суми 18 340 791 грн. 24 коп., що дорівнює заставній вартості майна, що знаходиться в іпотеці, а також забороною відповідачу вчиняти дії щодо відчуження наявного у нього нерухомого майна в межах суми - 18 340 791 грн. 24 коп.

При цьому судом враховано, що накладення арешту на нерухоме майно в межах вартості майна, що знаходиться в іпотеці (18 340 791 грн. 24 коп.), та заборона відповідачу вчиняти будь-які дії з цим майном, є співрозмірним з заявленими позовними вимогами, вказане забезпечення відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності, а також забезпечує збалансованість інтересів сторін спору, перебуває у предметному зв'язку з предметом позовної вимоги та спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, і у такий спосіб захистити права та законні інтереси сторін при вирішенні справи по суті.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов'язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов'язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.

Оцінюючи додані до позову документи, що дають підстави для достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення господарського суду у випадку задоволення позову, суд згідно ст. 136 ГПК України, за заявою позивача, знаходить підстави для вжиття заходів до забезпечення позову.

Враховуючи те, що на даному етапі судового розгляду суд не вирішив спір по суті, а встановлює лише дійсні права та обов'язки сторін, слід зазначити, що існує об'єктивна можливість того, що будь-які дії стосовно предмету спору в майбутньому можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Ці заходи забезпечення позову не пов'язані із втручанням суду у внутрішню діяльність Відповідача, оскільки не перешкоджають господарській діяльності такої юридичної особи, не обмежують його права на користування майном та отриманням з цього прибутку, а заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер.

За приписами ч. 6, 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Банку "Експобанк ЧЗ, а.с." про забезпечення позову задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" в межах суми 18 340 791 грн. 24 коп. та такого, що є вільним від інших обтяжень, заборонивши Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" вчиняти дії щодо відчуження наявного у нього нерухомого майна в межах суми - 18 340 791 грн. 24 коп., крім нежитлової будівлі, загальною площею 24581,1 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, яка складається з нежитлової будівлі Б-2 (будівля скляного корпусу №2): І поверх приміщення І пл. - 13102,2 кв.м; ІІ пл. - 86,3 кв.м, ІІІ пл. - 88,6 кв.м, реген. приміщення ІV пл. - 309, 1 кв.м, загальною площею по І поверху - 13586,2 кв.м; ІІ поверх приміщення V пл. 10326,6 кв.м, VІ пл. - 474,3 кв.м, VІІ пл. - 16,4 кв.м, VІІІ пл. - 37,9 кв.м, ІХ пл. - 34,7 кв.м, Х пл. - 30,1 кв.м, ХІ пл. - 5,0 кв.м, ХІІ пл. - 31.2 кв.м, ХІІІ пл. - 38,7 кв.м, загальною площею по ІІ поверху 10994,9 кв.м. до набрання чинності рішенням у справі № 904/779/18.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Направити вказану ухвалу до Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (51700, м.Вільногірськ, вул. Центральна, 43) для виконання.

Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання - 27.03.2018.

Ухвала як виконавчий документ підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та може бути пред'явлена до виконання - до 28.03.2021.

Стягувач: Банк "Експобанк ЧЗ, а.с." (Чеська Республіка, м. Прага 5, вул. Вітєзна, 126/1, 15000, ідентифікаційний номер 14893649; адреса для кореспонденції: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 19-Б, офіс 30)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, ідентифікаційний код 30809384)

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Назаренко