Рішення № 73031133, 02.03.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 02.03.2018

Справа № 334/4911/16-ц

Провадження № 2/334/267/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Череп М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши в позовній заяві, що 03.08.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 був укладений договір б/н, за яким відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме, надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідач не повернув своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами, у зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором, ОСОБА_1 має заборгованість станом на 23.03.2016 року у розмірі 25428,14 грн., яка складається з наступного: 3736,33 грн. – заборгованість за кредитом; 15582,31 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 4422,45 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень (фіксована частина); 1187,05 гривень – штраф (процентна складова).

ПАТ КБ «Приватбанк» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 25428,14 грн. за кредитним договором № б/н від 03.08.2011 року, а також судові витрати, які були ними понесені у зв’язку зі зверненням із позовом до суду у вигляді судового збору в розмірі 1378,00 гривень.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п. 9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» у судове засідання 02.03.2018 не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ПАТ КБ «Приватбанк», позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та її представник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти позову та просили суд відмовити у задоволенні позову, суду надали письмові заперечення, в яких зазначили, що в 2008 році, підприємство ЛВЗ «Хортиця», на якому працювала ОСОБА_1, уклало угоду із ПАТ КБ «Приватбанк» щодо обслуговування зарплатного проекту. В зв’язку із чим, всім співробітникам, в тому числі і ОСОБА_1, були видані зарплатні картки ПАТ КБ «Приватбанк». Однак ніяких договорів та заяв щодо надання їй кредитної картки та зарахування на неї кредитних коштів вона не підписувала та між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» договорів чи угод в письмовому вигляді з підписами сторін не укладалося.

Крім того, вказує на відсутність доказів на підтвердження надання їй кредиту в 2008 році в будь-якому розмірі та заперечує, що був укладений договір в 2011 році б/н від 03.08.2011 року, та не надано будь-яких доказів, що кредитну картку вона отримувала у 2011 році, однак не заперечує, що 03.08.2011 року вона дійсно зверталася до представника банку, оскільки хотіла купити телефон в кредит, та підписувала анкету – заяву, однак їй було відмовлено. В зазначеній анкеті – заяві від 03.08.2011 року заповнено частина щодо її персональних даних, однак третя частина «згода на оформлення картки та згода, що ця анкета разом з Пам’яткою клієнта й Правилами надання банківських послуг та Тарифами, складають Договір про надання банківських послуг, не заповнена, тому, що Договір не укладався, й карточку вона не отримувала та ніяких коштів не получала, оскільки ОСОБА_1 банком було відмовлено у видачі кредиту у зв’язку з непогашенням грошового боргу з 2008 року.

Відповідно до Умов і Правил надання банківських послуг, п. 5.4 розділу 5 про Порядок нарахування і оплати відсотків, порядок погашення боргових обов’язків, строк погашення по кредиту у повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці. Строк дії картки вказаний на картці 2008 року, давно минув, банком пропущено строк звернення до суду із вказаним позовом, тому відповідачка наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог за спливом строку позовної давності.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення відповідача та її представника, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом встановлено, що 03.08.2011 року ОСОБА_1 зверталася до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» для отримання кредиту та підписала анкету – заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. (а.с. 12)

Згідно змісту вказаної заяви, підписаної ОСОБА_1, остання погодилася, що вказана заява разом із пам’яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася і згодна з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банка, які були надані їй для ознайомлення в письмовому виді. Умови і Правила надання банківських послуг викладені на банківському сайті. (а.с.12)

З наданої банком Довідки про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» по договору SAMDN50000048347942 та яка підписана ОСОБА_1, базова процентна ставка в місяць становить 2,5%, тобто 30% річних, розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості. В даній довідці зазначено, що з фінансовими умовами надання платіжної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та приблизним розрахунком суми плати за користування кредитними коштами ознайомлена. (а.с. 13)

Суд звертає увагу, що в наданій Довідці про умови кредитування міститься номер договору SAMDN50000048347942, в той час, як в позові зазначено, що укладено договір №б/н.

Відповідно до п. 2.1.1. Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, Банк випускає клієнту картку на основі заяви, яка належним образом заповнена і підписана клієнтом. Випуск картки і відкриття рахунку карти здійснюється у випадку прийняття банком позитивного рішення про можливість випуску картки.

Пунктом 2.1.1.2.1 Умов та Правил визначено, що для надання услуг банк видає клієнту картку, її вид визначений в пам’ятці клієнта/довідці про умови кредитування і Заяві підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата отримання картки указана в заяві.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, підписання договору являється згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно п. 2.1.1.2.5. Умов та Правил надання банківських послуг, банк має право відмовити клієнту без пояснення причин у видачі та перевипуску Карти у випадку надання ним в заяві невірної інформації, нестійкого фінансового положення і наявність даних, які посвідчують про неможливість видати (перевипустити) Карту даній особі.

Відповідно до п.2.1.1.2.14 замовлені клієнтом картки, в тому числі продовжені на новий термін, однак не отримані, зберігаються у банку для видачі клієнту не більше 6 місяців, після цього можуть бути знищені в установленому порядку.

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач зобов’язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов’язаний у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафа), оплати винагороди банку.

Згідно п. 2.1.1.7.6. Умов та правил, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний спалити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою, боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку , в тому числі з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов’язань.

Згідно п. 1.1.3.2.3. Умов та правил, банк має право на зміну ОСОБА_2 , які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни наданого Кредиту (кредитного ліміту) зобов’язаний не менш як за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п.1.1.3.1.9 цього договору. Якщо банк не отримає протягом 7 днів повідомлення клієнта його не згоди зі змінами, то рахується, що клієнт прийняв зміни.

Відповідно до п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010р. №СП-2010-256, за користування Кредитом і овердрафтом банк нараховує проценти у розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів у році, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.13.

Пунктом 2.1.1.12.12 Умов та правил встановлено, що процентна ставка по кредиту на місяць, наступний за звітним, вказується банком в щомісячній виписці по картрахунку за звітний місяць.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

На підставі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Як визначено ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі ст. ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики и позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк в порядку, що встановлені договором.

Як передбачено ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

В наданому банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 03.08.2011 року, укладеного між Приватбанком та клієнтом ОСОБА_1, станом на 23.03.2016 року, заборгованість ОСОБА_1 нараховується з 14.05.2008 року, та станом на 14.05.2008 року становила 1648 грн., хоча банк в позовній заяві посилається, що договір був укладений 03.08.2011 року. В судовому засіданні представник банку не зміг надати пояснення, чому саме в даному розрахунку заборгованість нараховується з 14.05.2008 року.

У судовому засіданні представник банку пояснив, що надати договір від 2008 року не може, оскільки даний договір не зберігся у банку, однак наполягав, що ОСОБА_1 03.08.2011 отримала кредитну карту, на підтвердження надав скріншот з банківського програмного комплексу «Приват 48+», інформацію про карту/рахунок з реквізитами карти за номером №5577212709634268, строк дії карти 04/15, однак дата відкриття карти зазначена - 05.04.2011, та фінансовий ліміт картки проставлено – нуль. (а.с. 103)

Суд, звертає увагу, що дата відкриття даної картки 05.04.2011 року, а не 03.08.2011 року, як зазначено в позовній заяві, тобто картка відкрита набагато раніше, а саме у квітні.

Згодом представник банку, надав письмові пояснення, що перша кредитна картка №5457082950617204 – дата звернення із заявою ОСОБА_1 до банку 15.12.2006 року, дата видачі картки 10.01.2007 року, а перша транзакція – зняття готівки у банкоматі 14.05.2008 року, строк дії картки до кінця грудня 2012 року. Потім була друга картка №5577212709634268, дата звернення із заявою ОСОБА_1 до банку 03.08.2011 року, строк дії картки до кінця квітня 2015 року. (а.с. 147-158)

Суд, звертає увагу, що в даному розрахунку заборгованості за договором № б/н від 03.08.2011 року, укладеного між Приватбанком та клієнтом ОСОБА_1, станом на 23.03.2016 року, заборгованість ОСОБА_1 нараховується з 14.05.2008 року, а дата 03.08.2011 року у розрахунку відсутня взагалі, тобто встановити, яка заборгованість була на 03.08.2011 року неможливо, відсутні дані, що банком проводились якісь операції та видавалися або перераховувалися, тому суд приходить до висновку, що наданий банком розрахунок не відповідає заявленим позовним вимогам, та він не містить інформації щодо кредиту від 03.08.2011 р.

Відповідачка в судовому засіданні не заперечувала, що в 2008 році працювала на ЛВЗ «Хортиця», де отримала зарплатну карту ПАТ КБ «Приватбанк», на яку їй перераховувалась її заробітна плата. Заяву про те, що вона виявила бажання оформити на своє ім’я кредитку або будь-яких договорів з банком особисто вона не підписувала. Також ОСОБА_1 не заперечувала, що 03.08.2011 року зверталася до представника «Приватбанку» в приміщенні магазину «Комфи» з метою отримання споживчого кредиту, та підписувала заяву для видачі кредиту, однак їй було відмовлено в отриманні кредиту у зв’язку з боргом перед Приватбанком з 2008 року, тому кредитну карту вона також не отримала. Крім того, це підтверджується і тим, що в третій частині анкети-заяви не вказаний тип карти та кредитування, не визначена сума, що підтверджує, що вона ніякого кредитного договору 03.08.2011 року з Приватбанком не укладала, кредитну карту не отримувала, грошових коштів не получала.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість виникла 14.05.2008 року за першою карткою, дія даної картки до кінця грудня 2012 року, та з цього часу відповідачкою не погашалася. В той же час, щодо видачі нової кредитної картки від 03.08.2011 року, позивачем суду не надано доказів, що така картка перевидавалася та видавалася відповідачу ОСОБА_1, оскільки з наданих документів (скріншот) вбачається, що дата відкриття даної картки 05.04.2011 року, а не 03.08.2011, тому і дія такої картки саме до квітня 2015, а не до серпня 2015 року.

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду про стягнення заборгованості - 03.08.2016 року, а відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позову у зв’язку з пропуском позивачем строків позовної давності.

Відповідно д ост.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ст.257 ЦК України до вимоги про стягнення суми заборгованості за кредитом застосовується загальний строк позовної давності - три роки.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно, тощо).

Згідно до ч. 3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.1, 5 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

У зв’язку з наведеним, суд приходить до висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінчення строку дії договору.

Правова позиція та аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі №6-14 цс 14, яка є обов’язковою для судів.

Відповідно до ст. ст. 12-13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідно до наданих доказів представником позивача, кредитна картка №5457082950617204 була видана ОСОБА_1 10.01.2007 року, перша транзакція (зняття готівки у банкоматі) відбулося 14.05.2008 року, та строк дії картки до кінця грудня 2012 року. Друга картка №5577212709634268, дата відкриття даної картки 05.04.2011 року, строк дії картки до кінця квітня 2015 року.

В той же час, представником позивача не надано суду належних та допустимих доказів, що друга картка була видана відповідачці ОСОБА_1, та що 03.08.2011 року вона дійсно уклала договір та отримала картку. Оскільки відповідно до п. 2.1.1.2.5. Умов та Правил надання банківських послуг, банк має право відмовити клієнту без пояснення причин у видачі та перевипуску Карти у випадку надання ним в заяві невірної інформації, нестійкого фінансового положення і наявність даних, які посвідчують про неможливість видати (перевипустити) Карту даній особі. Враховуючи, що ОСОБА_1 на момент звернення до банку 03.08.2011 року мала заборгованість по першій картці з 14.05.2008 року, строк дії якої був до кінця грудня 2012 року, то у видачі нового кредиту їй було відмовлено. Тому у розрахунку заборгованості відсутня дата 03.08.2011 року, відсутні будь-які операції проведені банком у цей день, та не зазначено яка заборгованість за кредитом була саме на 03.08.2011 року.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Враховуючи вищевикладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягає задоволенню у зв’язку зі спливом строків позовної давності.

Також не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо стягнення суми сплаченого судового збору, відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, п. 9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, ст. ст. 256-259, 261, 509, 526, 527, 530, 549-551, 610-612, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного рішення – 12.03.2018.

Суддя: Баруліна Т. Є.