Постанова № 73029923, 27.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

Постанова

Іменем України

27 березня 2018 року

м. Київ

справа № 759/17422/17

провадження № 22-ц/796/3097/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф.

суддів: Махлай Л.Д., Кравець В.А.,

за участю секретаря: Синявського Д.В.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство Спільне підприємство «Партнер»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва у складі судді Ул'яновської О.В. від 12 січня 2018 року про відкриття провадження,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року Приватне акціонерне товариство Спільне підприємство «Партнер» (далі - ПрАТ СП «Партнер», Товариство) звернулося до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат за зберігання та утримання гаражного боксу.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що на балансі Товариства знаходяться напівпідземні гаражі на 58 машиномісць на дільниці АДРЕСА_2, серед яких один гаражний бокс належить на праві власності відповідачці. По охороні та зберіганню вказаного майна ПрАТ СП «Партнер» несе витрати.

Позивач, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує свої обов'язки щодо відшкодування витрат по охороні та зберіганні її майна, які несе ПрАТ СП «Партнер», просив стягнути загальну суму заборгованості у розмірі 9 587,53 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 січня 2018 року відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилалась на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі постановлена з порушенням правил підсудності.

Судом не взято до уваги, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки є: АДРЕСА_1, а тому з урахуванням розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 справа підсудна Красноармійському міськрайонному суду Донецької області.

Вказувала, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції не з'ясовував обставин місця реєстрації відповідача у відповідності до вимог ст. 187 ЦПК України.

За вказаних обставин просила скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12.01.2018 та прийняти постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд міста Києва здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Позивач, заперечуючи проти апеляційної скарги подав до суду відзив на апеляційну скаргу.

Вказував, що судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального закону відкрито провадження у справі, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються жодними належними доказами.

Представник відповідача - ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з підстав, наведених в ній та просив задовольнити.

Представник позивача - директор ПрАТ СП «Партнер» Телецький В.Т. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії Договору дарування гаража від 02.12.2016, ОСОБА_1 стала власником нерухомого майна, а саме гаражного боксу АДРЕСА_2 (а.с. 40).

З матеріалів справи також вбачається, що до укладення договору дарування гаража між ПрАТ СП «Партнер» та попереднім власником гаража ОСОБА_5 20.11.2008 укладено Договір № 952 на експлуатацію та обслуговування, за умовами якого позивач взяв на себе обов'язок по зберіганню і охороні транспортних засобів власника в гаражі АДРЕСА_2.

17 листопада 2017 року ПрАТ СП «Партнер» звернулося до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат за зберігання та утримання гаражного боксу.

Отже, ПрАТ «Партнер» звернувся до суду з позовом, який виник з приводу обслуговування нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1, і предметом якого є стягнення заборгованості за зберігання та охорону нерухомого майна (гаражного боксу).

Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (далі - Постанова) виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частиною 1 статті 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі відкрито з дотримання правил підсудності, тобто судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не з'ясовував обставин щодо місця реєстрації відповідача, оскільки як вбачається з матеріалів справи судом у відповідності до вимог процесуального закону, який був чинним на момент надсилання запиту, надіслано до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС ум. Києві запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 Інформація отримана судом 26.12.2017.

Доводи апеляційної скарги, що справа підсудна Красноармійському міськрайонному суду Донецької області є необґрунтованими, оскільки згідно розпорядження ВССУ від 02.09.2014, на яке посилається відповідачка, визначено підсудність справ за правилами загальної підсудності, а позов у даній справі позивачем подано за правилами виключної підсудності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 27 березня 2018 року.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді Л.Д. Махлай

В.А.Кравець