Постанова № 73028019, 20.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 454/2049/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я. Провадження № 22-ц/783/5332/17 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні представника відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» - Гнатишака О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 16 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні грошовими коштами, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 16 травня 2017 року позов задоволено.Зобов'язано Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» усунути ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перешкоди в користуванні грошовими коштами, які знаходяться на платіжних картках: кредитній картці НОМЕР_1 та картці для соціальних виплат НОМЕР_2 відкритих на ім'я ОСОБА_3; картці юніора НОМЕР_3, відкритій на ім'я ОСОБА_4, шляхом відновлення здійснення видаткових операцій з використання цих платіжних карток (розблокування).Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в дохід держави 640 (шістсот сорок) грн. судового збору.

Дане рішення оскаржило ПАТ КБ «Приватбанк».

В своїй апеляційній скарзі просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вважають, що рішення ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права з частковим дослідженням обставин, які мають істотне значення. Зазначають, що Банком на виконання п. 2.1.1.8.8. Умов та правил надання банківських послуг за заявою ОСОБА_3 на ім'я її дитини ОСОБА_4 було випущено картку Юніора НОМЕР_4. Відповідно до умов зазначеного пункту Договору, підписавши дану заяву клієнт надає згоду на здійснення дитиною будь-яких операцій з використанням платіжної картки, передбачених Договором, відповідно до порядку використання платіжних карток, зазначеному у розділі 2.1 Умов та правил. Так, Банком було призупинено здійснення видаткових операцій з використання платіжних карток клієнта, оскільки до Банку надійшов сигнал фізичної особи клієнта банку, який повідомив, що 06.04.2016 внаслідок введення в оману останній перерахував грошові кошти загальною сумою 18400 грн. на користь ОСОБА_4 Вказують на те, що відповідно до п. 2.1.1.9.8 Умов та правил, відповідальність за всі операції за картками, прив'язаними до карткового рахунку клієнта, покладається саме на клієнта, тобто відповідальність за проведені операції за карткою Юніора НОМЕР_4, згідно з умовами укладеного Договору, покладається саме на позивача ОСОБА_3 Крім цього, зазначають, що згідно з умовами укладеного Договору, а саме п. 1.1.3.2.3 Умов та правил, у разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України, або умов укладеного Договору Банк має право призупинити розрахунки за карткою та/або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень. Вказують на те, що Банк діяв в межах Договору про надання банківських послуг, укладеним між позивачем та відповідачем.

В судове засідання позивач не з'явилася, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у її відсутності, зважаючи на те, що вона повідомлялася про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України, а також те, що від її представника ОСОБА_7 до суду надійшла заява з проханням про розгляд справи у її відсутності та відсутності її представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача - на підтримання апеляційної скарги, що аналогічні доводам апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції посилаючись, зокрема, на ч. 1 ст. 14, ст.ст. ст. 526, 1066, 1068, 629, 1074 ЦК України, ст.17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та задовольняючи позов, - виходив з того, що згідно довідки від 07.07.2016р. та витягу з ЄРДР, слідчим відділенням Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за фактом вчинення шахрайських дій щодо ОСОБА_8, а саме незаконного заволодіння грошовими коштами останнього в сумі 18400 грн., які невстановлена слідством особа перерахувала на банківський рахунок НОМЕР_5, та які було знято з банкомату на вул. Шептицького в м.Сокалі. В даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 перебуває в якості свідка. Згідно повідомлення від 07.04.2017р., дане кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. З виписок по рахунку вбачається, що зазначений банківський рахунок закріплено за неповнолітньою ОСОБА_4, яка згідно свідоцтва про народження та посвідчення, є дочкою позивачки. Також, позивачка ОСОБА_3 користується банківським рахунком НОМЕР_2, на який їй зараховується соціальна допомога. Згідно листа від 16.08.2016р., банком повідомлено позивачку, що її заява від 19.07.2016р. розглянута, однак для надання відповіді необхідний додатковий час. Також, з відповіді від 29.07.2016р. вбачається, що Уповноважений Президента України з прав дитини звертався до керівництва ПАТ «ПриватБанк» з проханням розглянути звернення позивачки щодо розблокування її рахунків. Представник відповідача покликається на те, що зупинення здійснення видаткових операцій з використання платіжних карток позивачки здійснено на підставі повідомлення фізичної особи-клієнта про введення його в оману та перерахування грошових коштів на платіжну картку ОСОБА_4 В той же час, таке зупинення вчинено без відповідного рішення суду, чим не дотримано вимог ст.1074 ЦК України. Крім того, з моменту зупинення здійснення видаткових операцій з використання платіжних карток позивачки минуло понад один рік, в той час, як законом дозволено лише на два робочих дні. Тому, суд переконався в підставності вимог ОСОБА_3 та задовольнив позов.

Колегія суддів вважає, що такі висновки відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», у якому просила: зобов'язати відповідача усунути їй перешкоди в користуванні та розпорядженні грошовими коштами, що знаходяться на платіжних картках НОМЕР_1, з картки НОМЕР_2 (соціальні виплати) та картки ЮНІОРА НОМЕР_3 (на ім'я дочки ОСОБА_4), які відкриті в Сокальському відділенні Львівської області ПАТ КБ «ПриватБанк», шляхом негайного їх розблокування.

Як, також, вбачається із матеріалів справи та сторонами не оспорювалось та не спростовано, - у зв'язку із надходженням 6.04.2016 року від клієнта Банку повідомлення про введення його в оману та перерахування ним 18400 грн. коштів на картку малолітньої ОСОБА_4, доньки позивача по справі Банком дійсно було заблоковано рух коштів по трьох карткових рахунках, які були відкриті ОСОБА_3 НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_6. Вказані рахунки не розблоковані до сих пір.

При цьому Банк посилався на умови укладених між ними та ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах її малолітніх дітей Договорів, за якими були відкриті такі рахунки, вказуючи, також, і на те, що ними такі дії вчинені з метою забезпечення інтересів їх клієнта, який звернувся із заявою про вчинення відносно нього обманних дій та перерахування ним коштів на один із картрахунків, про який йшлося та посилаючись на норми закону.

Як вбачається із наведених Банком норм закону, про які йшлося і у апеляційній скарзі, а, також, умов договорів, які укладені між ними та позивачем, - Банк має право на заблокування операцій із коштами позивача, однак вказане слід вважати може бути здійснено у разі порушення особою, якою відкрито рахунки, вимог законодавства або умов договору з метою запобігання легалізації (відмиванню) доходів отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму, тощо. Як вбачається із доводів Банку вказане може мати місце без визначення конкретного терміну. Крім цього, Банк, у зв'язку із вказаним, вправі відмовитись від встановлення (підтримання) договірних відносин у тому числі і шляхом їх розірвання.

Як вбачається із позиції по суті спору Банку, жодних доводів які б вказували на конкретні умови чинного законодавства України або умови договору, що були порушені власником карток (позивачем) або її довіреною особою - не наведено.

Крім цього, Банком не подано жодних доказів на підтвердження таких доводів, що були б зібрані самим Банком або іншими уповноваженими особами.

Крім цього, договірні стосунки між сторонами - тривають.

Додатково, як вбачається із матеріалів справи Сокальським відділенням поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області здійснювалась перевірка за фактом вчинення шахрайських дій стосовно гр. ОСОБА_8, а саме, що стосується перерахування нею коштів на картку малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, однак таке кримінальне провадження 7.04.2017 року - закрите за відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с. 7-8, 77, - листи Сокальського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області, дані реєстру кримінальних проваджень).

Жодних даних про прийняття компетентними органами рішень про накладення арештів на згадані рахунки позивача, певні грошові суми на цих рахунках, вчинення інших дій з метою забезпечення прав інших осіб, - у матеріалах справи немає.

Зважаючи на наведене, а також вимоги ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення», дії Банку після отримання повідомлення їх клієнта про вчинення певних неправомірних дій по заблокуванню рахунків позивача були правомірними.

Однак, згодом, зважаючи на відсутність будь-яких даних про певні неправомірні дії позивача або уповноважених нею осіб, що стосується коштів клієнта Банку; відсутність будь-яких рішень компетентних органів, що стосується вжиття заходів по відношенню до рахунків позивача з метою забезпечення прав та інтересів інших осіб; закриття кримінального провадження, що могло б бути підставою для блокування рахунків до з'ясування правомірності дій позивача чи уповноважених нею осіб; право позивача на використання нею, зокрема, коштів, що знаходяться у неї на рахунках та, зокрема, призначені і для утримання дітей (одна із карток, виданих карток призначена для соціальних виплат), зважаючи також і на те, що позивач є багатодітною матір'ю (посвідчення а.с. 12); не розірвання між нею та Банком договорів, - слід вважати, що дії Банку по продовженню блокуванню рахунків, про які йшлося є неправомірними та не ґрунтуються на вимогах закону чи умовах договорів укладених між сторонами.

Зважаючи на вказане, вимоги позивача слід вважати підставними та такими, що правильно були задоволені судом першої інстанції.

Доводи ж скарги слід вважати безпідставними та саму скаргу відхилити, залишивши рішення суду першої інтенції без змін, як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, на які правильно посилався суд першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - залишити без задоволення.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 16 травня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 28 березня 2018 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра